Сучасний український бізнес все голосніше каже про необхідність впровадження принципів IDE (Inclusion, Diversity and Equity), які вже довгий час є нормою у всьому західному світі. Ці принципи - Інклюзивність, Різноманітність, Рівність - означають прийняття рішень та організацію бізнес-процесів таким чином, щоб виключити будь-яку дискримінацію за різними ознаками. Стать, вік, освіта, походження, раса, релігійна приналежність, сімейний стан, сексуальна орієнтація, місце проживання, наявність інвалідності тощо не повинні впливати на забезпечення рівних можливостей та доступ до навчання, професійного розвитку, кар’єрних ролей, справедливої оплата праці.
Про те, як побудувати сучасний бізнес саме на таких засадах, розмірковує Світлана Спінко, директорка з персоналу KPMG в Україні.
Ще зазначу, що ринок України досі у полоні ейджизму, тобто упереджений до працівників певного віку. Трапляється, що навіть у 45 років людину вже не розглядають, як привабливого кандидата, і це негативно відрізняє нас від європейського ринку.
Виклики на ринку праці
Вже понад рік спостерігається дефіцит талантів на ринку праці. Демографічна ситуація у світі складна, але в Україні все ще більше ускладнюється війною, яка додатково сприяє витоку спеціалістів за кордон. Багато кваліфікованих працівників потрапляють у категорію тих, яких дуже важко знайти. Наприклад, англомовні юристи, аудитори, керівники середньої ланки. Ми не знаємо, чи повернуться в Україну ці люди, які прилаштувались до нових умов у Європі, особливо, якщо у них є діти, які навчаються.
Також ми стикаємося з вигоранням та втомою працівників. Вигорання – це синдром, що виникає внаслідок хронічного стресу на робочому місці та через зовнішні обставини, які впливають на емоційний стан людини. Стрес характеризується трьома вимірами: відчуттям енергетичного виснаження або знесилення; збільшенням ментальної дистанції від своєї роботи або почуттям негативізму чи цинізму, пов’язаного з роботою; зниженням професійної ефективності. Війна нам тут не допомагає, тож компаніям доводиться знаходити методи психологічного розвантаження для працівників.
Спостерігаються також певні негативні тенденції щодо оплати праці. Досить поширена ситуація, коли так званий «білий» ринок, тобто той, хто чесно сплачує податки, конкурує з «сірим» - там люди отримують зарплатню у конвертах, і іноді ця зарплатня може бути вищою ніж у компаніях з офіційними умовами працевлаштування. Тож є цпевний відтік «блакитних комірців» до «сірого» сегмента, що не сприяє економічному розвитку.
Ще зазначу, що ринок України досі у полоні ейджизму, тобто упереджений до працівників певного віку. Трапляється, що навіть у 45 років людину вже не розглядають, як привабливого кандидата, і це негативно відрізняє нас від європейського ринку. Це лише одне з багатьох упереджень, з якими стикаються кандидати на ринку праці.
Треба будувати таку організацію, де кожен міг би реалізуватися. Щоб цього домогтися, керівникам слід демонструвати готовність, мати повноваження розпізнавати несприятливі з точки зору різноманітності структури і розуміти, як їм можна протидіяти.
Нові вимоги до роботодавців з боку працівників – які тренди спостерігаються
З огляду на труднощі на ринку праці та дефіцит кваліфікованих спеціалістів, резонно замислитися, а чого ж саме хочуть працівники. Зараз уся країна та бізнес живуть в умовах великого шторму, але ми працюємо над тим, щоб прилаштуватися під поточні умови та визначити, як ми будемо жити після Перемоги.
Мені здається дуже важливим, щоб організації розуміли, що будувати відносини з працівниками треба на довірі, а не тільки на зобов’язаннях. Весь наш дизайн бізнесу має будуватися навколо людей, тобто треба відходити від принципу їх використання. Так, бізнес – про прибуток. Але якщо раніше працівника розглядали як елемент механізму організації, то сьогодні організації мають бути людиноцентричними, орієнтованими на інтереси працівників. Сьогодні відповідальні компанії вже відбудовують процеси разом з людьми, пом'якшують бізнес-підходи, дають змогу людям відкрито висловлювати думку, мати можливість впливати на процеси прийняття рішень та право не погодитися з чимось.
Сучасні роботодавці мають працювати на засадах прозорості та довіри, а не тільки на тотальному контролі. Наприклад, результати нещодавнього дослідження KPMG Global CEO Outlook показало, що 72% керівників банків погодились з тим, що «стиль керівництва за принципом співпраці зі спільним управлінням і оперативними обов’язками забезпечують більший успіх».
Дуже важливі тези пролунали на останній конференції People Management: сьогодні успішний та живий бізнес — це той, який має відношення до своїх працівників як дорослий до дорослого, а не як дорослий до дитини. Тобто це означає, що ми не вказуємо працівникам, що їм робити, а вони, як слухняні діти все виконують. Ми маємо бути з ними в діалозі, досягати домовленостей з урахуванням побажань кожної зі сторін, будувати процеси, які підходять усім нашим працівникам, усім категоріям, щоб були ефективними і приносити прибуток.
Також треба замислюватися над новими форматами. Наприклад, дослідження показують, що люди дуже цінують можливість працювати у гібридному чи дистанційному форматі. І це дані не тільки в Україні, це стосується всього світу, тому що після пандемії люди побачили переваги такого підходу. Наші щорічні внутрішні опитування співробітників мережі KPMG Global People Survey показують, що люди, які працюють у гібридному форматі, відчувають себе більш щасливими, тож організаціям варто замислюватися, чи можуть вони надати людям такі умови праці.
Читайте продовження колонки на сторінках KPMG Review Magazine #14: «IDE: інклюзивність, різноманітність, рівність ХХІ століття».
