Джерело: Рада ЄС, пресреліз від 12 червня 2026 року
12 червня 2026 року Рада Європейського Союзу узгодила свою переговорну позицію щодо посилення механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM). Відповідний пресреліз оприлюднений на сайті Ради ЄС.
Як зазначено у релізі, ключова мета змін — усунути ризики обходу механізму та розширити його сферу застосування: «Посилення CBAM та ліквідація лазівок для обходу наших правил є ключовим елементом досягнення цієї мети».
Наразі CBAM охоплює переважно базові вуглецевомісткі товари — сталь, цемент, алюміній, добрива, електроенергію та водень. Однак, як підкреслює Рада ЄС, така модель створює ризики: «імпорт продукції з високим вмістом компонентів … може призвести до зростання викидів за межами ЄС».
Щоб уникнути цього, погоджена позиція передбачає розширення CBAM на частину продукції наступних стадій переробки (downstream products). Зокрема, йдеться про близько 180 додаткових товарних позицій, серед яких окремі вироби з чорних металів і сталі (руди, шпунтові палі, залізничні матеріали, газові контейнери тощо), готові металеві вироби (сітки, огорожі, цвяхи, меблева фурнітура), машини та обладнання (двигуни, насоси, холодильне обладнання, промислові роботи, крани, ліфти, сільськогосподарська й побутова техніка, електродвигуни та трансформатори), транспортні засоби та їх компоненти, окремі медичні вироби зі сталі або алюмінію, а також металеві меблі та збірні будівлі. При цьому Рада ЄС деталізує перелік таких товарів, а Європейська Комісія отримає мандат на його щорічний перегляд і можливе розширення.
За оцінками Європейської Комісії, розширення може додатково охопити близько 2,5% імпорту ЄС. Таким чином сфера дії механізму поширюватиметься не лише на базові матеріали, а й на значну частину промислової продукції та виробничих ланцюгів.
Для українських експортерів розширення сфери дії механізму може означати появу нових категорій продукції, на які поширюватимуться вимоги CBAM. Як зазначає Олександр Баськов, менеджер напряму сталого розвитку та ESG KPMG в Україні, хоча Європейська комісія оцінює загальний вплив CBAM на економіку України як некритичний, для окремих великих підприємств і багатьох малих та середніх компаній у певних галузях його наслідки можуть бути суттєвими. За його словами, поширення механізму на продукцію наступних стадій переробки (downstream products) розширює перелік товарів, які потенційно можуть підпадати під дію CBAM, причому йдеться про широкий і часто неочевидний спектр продукції, у складі якої використовуються сировина або матеріали з категорій, вже охоплених механізмом. У зв’язку з цим українським виробникам варто уважно відстежувати подальші регуляторні зміни в ЄС та завчасно оцінювати можливий вплив нових вимог на свою продукцію.
Окремий блок змін стосується боротьби з обходом CBAM. Рада загалом підтримала підхід Європейської Комісії та пропонує:
включення до сфери CBAM металевого технологічного брухту
посилення контролю за компаніями з підвищеним ризиком
розширення повноважень Комісії для реагування на недоброчесні практики
Запропонований раніше механізм тимчасового звільнення окремих товарів від CBAM збережено, але уточнено. Зокрема, Рада наполягає на тому, що такі рішення мають базуватися на: чітких і об’єктивних критеріях та оцінці ризиків для ринку ЄС (зокрема різкого зростання цін).
CBAM повноцінно функціонує з 1 січня 2026 року і є ключовим інструментом боротьби з «витоком вуглецю» — перенесенням виробництва до країн із менш жорсткими кліматичними вимогами.
Механізм встановлює вуглецеву ціну на імпорт у найбільш вуглецевомістких секторах і, як зазначає Рада ЄС, «стимулює перехід на чистіші промислові технології в країнах за межами ЄС».
Погоджена позиція Ради є основою для переговорів із Європейським Парламентом. Очікується, що після формування позиції Парламенту сторони розпочнуть перемовини із метою досягнення фінальної угоди до кінця 2026 року.
