Українська бізнес-лідерка сучасності

Джерело: mind.ua

Світ впевнено крокує до гендерної рівності. Але думки про недостатню компетенцію жінок займати керівні посади ще й досі лунають в інформаційному просторі. Важко долати ці горезвісні стереотипи про надмірну емоційність жінок, їх залежність від настрою тощо. Але сучасні дослідження показують, що іноді саме емоційність — запорука успіху, бо робить бізнес-підхід більш людяним та емпатичним, що дуже важливо в епоху так званої “полікризи”.

Цей термін вперше з’явився напередодні Всесвітнього економічного форуму в Давосі у січні 2023 року та став наративом конференції на тлі природних катаклізмів, що почастішали, повномасштабної війни у центрі Європи, гіперінфляції, авторитаризму, який міцнішає у деяких кутках планети та багато іншого.

Полікриза визначила роль жінок в бізнесі, суспільстві та особистому житті, змусивши їх переосмислити формати взаємодії у командах, стиль керівництва, перерозподілити наявні ресурси аби вижити, зберегти бізнес, родину та мати сили та рішучість продовжувати крокувати у невідоме майбутнє.

Результати дослідження, яке ми нещодавно оприлюднили, з’ясувало пролило світло на погляди жінок-лідерок в Україні та світі про сучасний бізнес та роль жінок у ньому. Крім того, з дослідження можна дізнатися — а яка ж вона, сучасна жінка бізнес-лідерка, що її хвилює, як вона долає перешкоди та яким рисам характеру віддає перевагу.

Тож давайте розглянемо основні складові портрету сучасної української бізнес-леді.

Олена Макаренко

Партнерка, консультаційні послуги у сфері управління ризиками та ESG, голова Impact Комітету, лідерка KPMG Insight Academy

KPMG в Україні

mail
call

Стиль керівництва та пріоритетні якості жінки-лідерки

Кожна жінка-лідерка шукає свій власний стиль керівництва, оскільки в умовах невизначеності єдиної правильної моделі не існує, а на вибір стилю впливають як зовнішні обставини, так і внутрішні фактори. Проте є певні тренди, які обирає більшість представниць керівного складу компаній.

Так, 40% українських респонденток визначають свій стиль як демократичний, який передбачає участь усіх зацікавлених сторін. Проте у світі такий вибір роблять тільки 19% жінок-лідерок, а більшість (55%) віддає перевагу стратегічному, тобто орієнтований на команду. В Україні лише кожна третя лідерка віддає перевагу стратегічному стилю. Кожна четверта лідерка в Україні і світі зазвичай обирає гнучкий стиль, орієнтований на проєкт.

Стратегії жіночого лідерства у часи полікриз можуть відрізнятись, але їх об’єднують деякі спільні підходи, зокрема, комунікація з командами. 84% опитаних стверджують, що під час кризових ситуацій приділяють більше часу питанням лідерства та спілкуванню з працівниками. Жінки - керівниці відмічають, що навчилися ефективніше делегувати, співробітники стали сміливіше приймати та впроваджувати власні рішення.

Безумовно, у формуванні стилю керівництва велику роль грають особисті якості. Існують певні риси характеру, які жінки оцінюють як найважливіші для їх лідерського статусу. Як Топ-3 лідерки всього світу визначили стратегічне мислення, комунікацію і лідерство, тобто особистий авторитет керівниці, котра здатна організовувати і скеровувати команди для досягнення спільної мети. Також вони згадали організованість, амбітність, творче ставлення до роботи, орієнтованість на деталі, сильну волю та вміння прийняти ризики.

Інклюзивність та різноманітність – як жінка на керівній посаді дивиться на ці питання

IDE (Inclusion, diversity and equity — інклюзивність, різноманітність, рівність) означає, зокрема, принцип прийняття рішень та організації бізнес-процесів, що виключає будь-яку дискримінацію за різними ознаками (стать, вік, освіта, походження, раса, релігійна приналежність, сімейний стан, місце проживання, наявність інвалідності тощо), забезпечення рівних можливостей та доступу до навчання, професійного розвитку, кар’єрних ролей, справедлива оплата праці, принцип різноманітності в керівництві та правлінні компанії тощо.

Чи є місце питанням дотримання справедливості та відсутності дискримінації у трудових відносинах на фоні полікриз? На думку 40% українських лідерок, за останні три роки прогрес у сфері різноманітності та інклюзивності сповільнився, 30% не погоджуються з цим твердженням, а ще 30% поки не визначились із відповіддю. За результатами дослідження KPMG, дві третини жінок - лідерок в Україні очікують підвищення уваги до питань різноманітності, інклюзивності, зокрема адаптації та працевлаштування людей з інвалідністю та захисників і захисниць.

Питання гендерної рівності, як один з найбільш актуальних IDE-викликів у всьому світі, в Україні має глибоке коріння. Воно набуває особливого змісту в часи війни, коли на жінок лягає більша відповідальність за забезпечення функціювання економіки країни. Йдеться не лише про жінок на керівних посадах, а й про жінок у загальному складі команд організацій. Опитування показало, що 70% жінок-лідерок в Україні й 75% у світі вбачають шлях задоволення амбіцій щодо зростання через досягнення гендерної рівності в командах.

Що цікаво, частка жінок зі світового опитування — 3% — вважає, що гендерної рівності у складі правління компаній не буде ніколи. В Україні такої ж позиції дотримуються 17% респонденток. Щоправда, більшість опитаних українських лідерок все ж оптимістично налаштовані щодо вирівнювання гендерного балансу в управлінні і вважають, що це може статися впродовж наступних 10 років.

Розглядаючи питання рівних можливостей через справедливу і прозору політику оплати праці, слід констатувати, що у світі кількість жінок- лідерок, впевнених у такій прозорості вища, ніж в Україні. 46% проти 32% жінок стверджують, що в їхній компанії помітна прозорість щодо рівної оплати праці. В Україні протилежна ситуація: 47% опитаних жінок вважають політику компаній непрозорою, 33% рівнем прозорості задоволені, а решта (20% в Україні й 22% у світі) з різних причин ніколи не запитували таку інформацію.

Тож жінки продовжують зазнавати дискримінації на вищих управлінських рівнях. У таких випадках важливо, щоб компанії надавали інструменти для боротьби з цим явищем. Зміни можливі лише тоді, коли чітка реакція всіх сторін покаже, що така поведінка не відповідає корпоративній культурі. Різноманітність – це не просто “приємна річ”, а важливий фактор успіху для компаній, який робить їх більш привабливими та стійкими, а команди – більш інноваційними.

Лідерство у часи полікризи

Дізнайтесь більше

Людяність та емпатія – нові імперативи сучасного лідера

Учасниці опитування відзначають, що в умовах повномасштабного вторгнення дуже важливими стали такі риси як довіра, відповідальність, стресостійкість, швидкість та здатність ефективно працювати в умовах високої невизначеності. Крім того, підвищується значення емоційної підтримки та емпатії. І це саме те, у чому жінки-керівниці можуть мати перевагу перед чоловіками. Більш людяне та емпатійне ставлення до підлеглихні, допомагає жінкам створювати більш здорову та надихаючу атмосферу у колективі.

Опитані жінки відмічають, що всі виклики останніх років виявили ключові запити команд та дозволили виробити ефективні рішення на підтримку колег і збереження мотивації. На їхню думку, готовність компанії та менеджменту підставити людям плече у часи важких випробувань дуже надихає та згуртовує команди. Керівниці також погоджуються, що багато українців наразі травмовані війною, тож і на це обов’язково треба зважати в роботі й особистому спілкуванні. Нові реалії вимагають від керівника й неймовірної емпатії.

Українські бізнес-леді впевнені, що лідер має надихати людей, бо саме це впливає на настрій команди, даючи поштовх креативу та підсилюючи віру у краще майбутнє. Попри складні виклики, непрогнозованість і волатильність ринків та геополітичні ризики, жінки продовжують оптимістично дивитись у майбутнє і брати на себе відповідальність за організацію та команду. Питання лідерства та комунікації всередині компаній переходить для них у новий пріоритет. Більшість опитаних жінок-керівниць зауважили, що їм подобається вирішувати проблеми лідерства у часи полікризи. В Україні цей показник на рівні 67%, у світі — 81%.

Висновки

У рік потрясінь, спричинених геополітичною напруженістю у світі, повномасштабною війною в Україні, невизначеністю в економіках керівниці компаній та організацій в Україні стикаються з новими викликами та вимушені переглядати свої пріоритети, фокуси уваги, підлаштовуватись та опановувати нові лідерські навички. При цьому навіть на тлі війни та емоційного виснаження жінки - лідерки залишаються обережно оптимістичними та впевненими у можливості зростання економіки країни та світу. 23% жінок-лідерок навіть вбачають у кризі свій шанс для розвитку і просування.

Розвиток напряму IDE (інклюзивність, рівність та справедливість), на думку учасниць опитування, може створити нові можливості для жінок у бізнесі на тлі полікризи, якщо ними правильно користуватись. До того ж більшість успішних жінок впевнені, що людяність та емпатія — важливі складові управління, які створюють більш продуктивну та здорову атмосферу у колективі. Усвідомлюючи усі переваги та ризики поточної ситуації, українські жінки - керівниці досягають успіху у надважких обставинах, демонструючи світу винятковий приклад стійкості та професіоналізму найвищої проби.