Звіт у розрізі країн

Пропонуємо ознайомитись з відповідями податкової на питання, що викликають сумніви у платників податків про необхідність подання CbCR.

1. ПКУ не звільняє від подання CbCR платників податків, які не здійснювали контрольовані операції
2. Українські платники податків не звільняються від подання CbCR, якщо інший учасник МГК - не “уповноважений” -  подає CbCR у країні свого резидентства відповідно до локального законодавства. 

1. Протягом року залишалося відкритим питання щодо необхідності подання Звіту у розрізі країн (CbCR) платниками податків, які протягом звітного періоду входили до складу МГК з консолідованим доходом групи понад €750 млн за попередній звітний рік, але не здійснювали контрольовані операції та, відповідно, не подавали повідомлення про участь у МГК до податкових органів.

ДПС у ІПК від 20 серпня 2025 року надала остаточну відповідь на це питання: пп. 39.4.10 п. 39.4 статті 39 розділу I Кодексу не встановлено звільнення щодо подання CbCR для платників податків, які не здійснювали контрольовані операції. Якщо між Україною та юрисдикцією материнської компанії МГК діє міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але відповідна угода QCAA не набула чинності станом на дату закінчення фінансового року, за який має бути поданий CbCR, то, згідно з абз. 6 пп. 39.4.10 п. 39.4 ст. 39 розділу I та п. 53 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, у платника податків – резидента України, який є учасником такої МГК, виникає обов’язок подання CbCR за фінансовий рік, який розпочався у період з 1 січня до 31 грудня 2024 року.

Таким чином, навіть за умови відсутності контрольованих операцій, платник податків в Україні має обов’язок подання CbCR якщо:

(а) консолідований дохід групи, до якої входить платник податків, за минулий фінансовий рік  перевищує €750 млн, та

(б) між Україною та юрисдикцією материнської компанії МГК  діє або не діє міжнародний договір про обмін інформацією, і

(в) не набрала чинності відповідна угода QCAA.

2. Окремою ІПК податкові органи також надали пояснення щодо необхідності подання CbCR платником податків в Україні у разі подання сестринською компанією CbCR у своїй юрисдикції, згідно локального законодавства.  Якщо учасник МГК подає CbCR відповідно до вимог локального законодавства, але не уповноважений материнською компанією на подання, такий учасник не вважається уповноваженим у розумінні поняття «уповноважений учасник» від імені такої МГК (пп. 14.1.254¹  Кодексу). Відповідно, не виконується умова, наведена у пп. 1 пп. 39.4.10¹ п. 39.4 ст. 39 розділу І Кодексу.  

Таким чином, якщо інший учасник МГК подає CbCR у країні свого резидентства, та не є уповноваженим на подання CbCR материнською компанією, українські платники податків не звільняються від подання CbCR до податкових органів України.

У попередніх публікаціях ми детально розглядали критерії та наводили практичні кейси щодо обставин, за яких необхідно подавати CbCR платникам податків в Україні.