Не звітність, а стратегія: як ESG змінює бізнес-мислення

Якщо ви дбаєте про клієнтів, людей і дані — вітаю, ви вже в ESG. Український бізнес давно не осторонь: він відіграє ключову роль у вирішенні гострих соціальних, екологічних та управлінських викликів. За даними дослідження KPMG в Україні «Український бізнес очима керівників та керівниць 2024», рівень довіри до бізнесу є вищим, ніж до держави, – так вважають 60% світових та 58% українських СЕО. 

Це створює запит на лідерство – не декларативне, а системне й послідовне. У час, коли частина світових лідерів переглядає свої зобов’язання у сфері ESG, саме бізнес часто виступає джерелом ініціатив: у темах інклюзивності, кліматичної відповідальності, цифрової безпеки. Та разом із довірою приходить і відповідальність – діяти відкрито, з урахуванням довгострокових очікувань суспільства.

У своїй роботі я часто кажу: ESG – це не звітність і не абревіатура. Це ще одна лінза, через яку можна дивитись на бізнес, на те, як компанія працює з ризиками, можливостями і довірою. Це спосіб подивитись на бізнес не лише з точки зору прибутку, а з точки зору його впливу. І не важливо, чи ви виробник, сервісна компанія, логіст чи ІТ – ESG уже стукає у ваші двері. 

Його стан можна описати метафорично: молода ялинка, яка вже пустила коріння, але ще тільки набирає сили. Є окремі лідери, які впроваджують ESG-підходи усвідомлено. Але більшість компаній діє фрагментарно — впроваджуючи ті чи інші практики без чіткого розуміння, що вони вже є частиною ширшої ESG-рамки.

Тим часом тиск з боку стейкхолдерів — акціонерів, інвесторів, кредиторів, регуляторів, партнерів — лише зростає. Одні очікують повноцінну ESG-стратегію, інші — план декарбонізації або звітність за CSRD, SFDR, TCFD. І якщо компанія не готова, потік абревіатур і вимог може легко паралізувати дію.

У цьому контексті важливо розуміти: не існує «єдиного правильного» стандарту ESG. Є стандарти релевантні — до конкретного ринку, сектора, типу бізнесу чи вимог законодавства. Частина з них вже є обов’язковими в межах євроінтеграції України, частина — очікуваними з боку інвесторів. Тому краще готуватись заздалегідь — і з точки зору регуляторної відповідності, і з точки зору трансформації бізнес-моделі. Це займає час і ресурси, яких, як відомо, завжди обмаль.

ESG — це не «окремий звір», а спосіб дивитися на бізнес у комплексі. І так само, як кібербезпека, захист клієнтських даних чи управління ланцюгами постачання — це вже частини ESG-архітектури, яку українському бізнесу варто почати будувати усвідомлено.

Згідно з дослідженням KPMG, 60% українських СЕО вважають, що ESG має найбільший вплив на репутацію бренду та взаємини з клієнтами. Це найпоширеніша відповідь серед українських керівників. Для порівняння: лише 34% СЕО у світі розглядають цей аспект як ключовий, тоді як 25% акцентують на впливі ESG на M&A, партнерства та розподіл капіталу.

Щодо фінансових результатів — 42% українських керівників очікують приріст прибутку від ESG у середньостроковій перспективі (3–5 років), що цілком співставно з глобальним показником у 55%. Проте саме в довгостроковому горизонті ми бачимо цікаву різницю: 23% українських СЕО прогнозують суттєвий приріст прибутку через сім і більше років — порівняно з лише 1% у світі.

Це означає, що український бізнес, попри всі поточні виклики, демонструє стратегічне бачення та готовність грати в довгу. А саме там ESG і дає найбільший ефект — формуючи більш стійкий, адаптивний і конкурентний бізнес у мінливому світі.

Ми часто цього не помічаємо, але наше конкурентне бізнес-середовище вже змусило компанії впроваджувати ESG-практики, навіть не називаючи їх так. Наші ІТ-компанії — чемпіони в HR-рішеннях. Наше законодавство вже давно імплементувало трудові норми, які в інших країнах досі викликають дискусії. Це треба побачити, визнати і масштабувати.

Війна, енергетична криза, турбулентність — це той контекст, в якому ESG дає максимальний ефект. Якщо ви заздалегідь інвестували в людей, процеси, відповідальність — інвестори, клієнти, суспільство будуть з вами. І це вже не soft фактор, а питання виживання. ESG — це не «ще один проєкт». Це майбутнє вашої компанії, тож чи не краще почати його будувати сьогодні?