Глобальна пандемія серйозно порушила порядок роботи в окремих сферах державного управління, таких як ІТ, ланцюжки постачань та робота зі споживачами послуг. Проте вона ж стала поштовхом для розвитку нових технологій, в тому числі інструментів для віддаленої роботи, гнучкого підходу до прийняття стратегічних рішень і прискореної розробки послуг.
Величезні грошові вливання в період пандемії в порятунок життів людей та уповільнення спаду економіки призвели до того, що державний борг багатьох країн злетів до космічних показників. Згідно з даними річного звіту МВФ за 2020 рік, COVID-19 зумовив безпрецедентний обсяг заходів податково-бюджетної політики – майже $12 трлн США. МВФ заявив, що отримав рекордну кількість заявок на надання екстреної бюджетної і фінансової підтримки. З цілком зрозумілих причин органи державного управління можуть намагатися приборкати ціни жорсткими податково-бюджетними заходами, які, на жаль, абсолютно точно обмежать майбутні інвестиції, необхідні для розвитку технологій, підготовки нових кваліфікованих кадрів, цифрових послуг і зростання економіки. А оскільки головним завданням стане забезпечення в найкоротші терміни ефективного і результативного управління борговим навантаженням, що зросле, державні служби зіткнуться з новою проблемою – робити більше меншими ресурсами.
За нашими спостереженнями, детальне вивчення економічних моделей, підтверджених практикою, дороге та потребує великих затрат часу планування. У нашому дослідженні ми розповідаємо про обмеження, які б зберегли статус-кво та перспективи, що відкриваються завдяки цифровій трансформації для формування сучасної системи державного управління, яка працюватиме працювати як єдиний організм, здатний швидко реагувати на зміни і пристосовуватися до них, а також діяти виключно в інтересах споживачів.
