19 жовтня 2026 року на сайті Верховної Ради опубліковано законопроєкт № 16150, спрямований на імплементацію положень ATAD щодо exit tax, GAAR та гібридних розбіжностей. У разі прийняття зміни застосовуватимуться з 1 січня 2028 року. Наразі законопроєкт знаходиться на стадії розгляду профільним комітетом Верховної Ради України.
Ключові зміни у сфері корпоративного та міжнародного оподаткування
1. Запровадження exit tax при переміщенні активів за межі України (імплементація статті 5 ATAD)
Для платників податку на прибуток запроваджується exit tax у разі втрати Україною права оподатковувати актив.
База оподаткування визначатиметься як різниця між ринковою та податковою вартістю активу. Exit tax застосовуватиметься, зокрема, при переміщенні активів, зміні податкової резиденції, припиненні діяльності нерезидента через постійне представництво в Україні або початку діяльності українського резидента через постійне представництво за кордоном.
Винятки передбачено для окремих тимчасових переміщень строком до 12 місяців, операцій між платником податку та його дочірнім підприємством, а також переміщень між головним офісом і постійним представництвом, якщо Україна зберігає право оподаткування.
Податок сплачуватиметься шляхом збільшувального коригування фінансового результату. Можливості розстрочення або відстрочення платежу законопроєкт не передбачає.
2. Запровадження загального правила протидії податковим зловживанням - GAAR (імплементація статті 6 ATAD)
Законопроєкт запроваджує загальне правило протидії податковим зловживанням (GAAR), що застосовуватиметься для цілей податку на прибуток, ПДФО та єдиного податку.
Нова ст. 39-5 дозволяє кваліфікувати операцію або сукупність операцій як податкове зловживання, якщо одночасно виконуються наступні умови:
- основною ціллю або однією з основних цілей є отримання податкової вигоди, що суперечить меті та цілям відповідної норми ПКУ;
- операція є штучною, тобто не має обґрунтованих комерційних причин, які відображають економічну реальність.
Результатом застосування правила GAAR має бути визначення податкових зобов’язань платника податку, які підлягали б визначенню, якби податкове зловживання не було вчинене.
Передбачається спеціальний порядок проведення перевірок щодо правила GAAR, у тому числі створення спеціальної Комісії з питань застосування GAAR, на підставі висновків якої відповідний податковий орган прийматиме рішення про проведення перевірки платника податків. Тривалість перевірки – до 18 місяців із можливістю продовження до 12 місяців за наявності підстав.
3. Запровадження правил проти гібридних розбіжностей (імплементація статей 9, 9a, 9b ATAD)
Законопроєкт запроваджує правила проти гібридних розбіжностей, що виникають через різне податкове трактування фінансових інструментів, платежів або організаційних утворень у кількох юрисдикціях та призводять до вирахування витрат без включення відповідного доходу або до подвійного врахування витрат.
Правила застосовуватимуться до операцій між асоційованими особами, головним офісом і постійним представництвом, кількома постійними представництвами одного утворення, а також у межах структурованих домовленостей.
Для усунення гібридних розбіжностей відповідні витрати не визнаватимуться в Україні або відповідний дохід включатиметься до бази оподаткування, залежно від ролі українського платника в операції.
4. Встановлення 7-річного строку давності для exit tax, GAAR та правил проти гібридних розбіжностей
Для exit tax, GAAR і правил проти гібридних розбіжностей встановлюється 7-річний строк давності для проведення податкових перевірок та зберігання документів.
5. Розширення концепції ділової мети
Законопроєкт запроваджує самостійне коригування фінансового результату на суму витрат за операціями без розумної економічної причини (ділової мети). Наразі передбачається, що ця норма застосовуватиметься незалежно від виду операції та резидентності контрагента.
Поняття ділової мети розширюється: операція має забезпечувати безпосередній або відкладений економічний ефект чи обґрунтоване очікування такого ефекту. Законопроєкт також окремо визначає обидва види економічного ефекту.
6. Розширення поняття постійного представництва та інші зміни
Законопроєкт розширює критерії визнання постійного представництва:
- для будівельного майданчика мінімальний строк діяльності скорочується з 12 до 6 місяців;
- для будівельного та сервісного постійного представництва враховуватиметься сукупна діяльність за кількома непов’язаними проєктами;
- із визначення постійного представництва виключаються чинні винятки для діяльності підготовчого або допоміжного характеру.
Запроваджується поняття економічної власності постійного представництва: активи для цілей оподаткування визнаватимуться за постійним представництвом незалежно від права власності на такі активи, їх фактичного місцезнаходження та обліку, з урахуванням розподілу функцій, активів і ризиків.
Штраф за невиконання вимог щодо взяття на податковий облік збільшується зі 100 000 грн до 600 000 грн.
7. Включення іноземних утворень без статусу юридичної особи до поняття платників податку
Іноземне утворення без статусу юридичної особи визнаватиметься єдиним платником податків незалежно від складу та кількості його учасників. Діяльність такого утворення в Україні може утворювати постійне представництво, а управління ним з території України - призвести до набуття ним статусу податкового резидента України.
8. Розширення правил податкового резидентства для іноземних компаній
Іноземні компанії та утворення без статусу юридичної особи визнаватимуться податковими резидентами України, якщо фактично управляються з її території. Ключовим вважатиметься фактичне місце прийняття рішень, а не місце їх формального оформлення чи проведення зборів. На управління з України, зокрема, вказуватимуть такі обставини:
- проведення зборів виконавчого органу регулярніше в Україні, ніж у будь-якій іншій країні;
- здійснення з території України посадовими особами поточної діяльності;
- ведення з території України перемовин щодо укладення правочинів, узгодження їх суттєвих умов;
- здійснення з території України суттєвих правочинів від імені іноземної особи (утворення) на підставі довіреності, виданої на строк більш ніж один рік без попереднього погодження органами управління;
- здійснення з території України повноважень блокувати прийняття рішень органами управління такої особи (утворення);
- управління з території України банківськими рахунками або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками, крім випадків, коли таке управління здійснює або таку можливість має особа, яка не є КБВ, керівником і діє на виконання трудових обов’язків або обов’язків за договором про надання послуг.
Додатково, для компаній (утворень) з держав, що входять до Переліку 1045, встановлюється презумпція їх управління з України за наявності хоча б однієї з таких обставин:
- доходи від резидентів України за рік перевищують доходи від нерезидентів;
- вартість придбаних товарів (робіт, послуг) у резидентів України за рік перевищує вартість товарів (робіт, послуг), придбаних у нерезидентів;
- суми винагород за виконання робіт (надання послуг) на користь працівників / самозайнятих осіб – резидентів України за рік перевищують суми на користь нерезидентів;
- вартість активів, права володіння / користування якими підлягають державній реєстрації в Україні, перевищує вартість інших активів;
- обсяг продажу / придбання цінних паперів резидентів України / держави України / органів державної влади або місцевого самоврядування України, або корпоративних прав резидентів України протягом року перевищує обсяг продажу або обсяг придбання будь-яких інших цінних паперів;
- вартість цінних паперів резидентів України / держави України / органів державної влади або місцевого самоврядування України на початок або на кінець звітного року перевищує вартість інших цінних паперів або корпоративних прав.
Іноземна компанія (утворення), визнана резидентом України, повинна стати на облік, підлягатиме оподаткуванню податком на прибуток підприємств за ставкою 18% щодо прибутку зі всіх джерел, виступатиме податковим агентом щодо податку на репатріацію, ПДФО та військового збору.
Невиконання вимоги щодо взяття на облік тягне за собою штраф у розмірі 600 000 грн.
9. Підвищення ставки податку на репатріацію з 15% до 18%
Передбачається підвищення ставки податку на репатріацію з 15% до 18%.
10. Зміни до правил оподаткування операцій з інвестиційними активами
Законопроєкт № 16150 розширює визначення real-property-rich компаній, охоплюючи пряме й опосередковане володіння нерезидентами українською нерухомістю та пов’язаними активами, оціненими за ринковою вартістю.
Іноземна компанія або утворення вважатиметься real-property-rich, якщо понад 50% її вартості у будь-який момент протягом 365 днів до відчуження прямо або опосередковано сформовано за рахунок української нерухомості, прав користування нею, прав на геологічне вивчення, геологічної інформації щодо ділянок надр, прав користування такою інформацією, прав та обов’язків за угодами про розподіл продукції, інших прав на використання природних ресурсів. Критерій визначатиметься шляхом порівняння ринкової вартості такого майна (незалежно від відображення його в бухгалтерському обліку особи (утворення)) з ринковою вартістю всіх активів особи (утворення).
Якщо продавець не має постійного представництва в Україні, покупець-нерезидент повинен стати на податковий облік та утримати 18% податку з прибутку продавця, якщо інше не передбачено міжнародним договором.
За невзяття покупця-нерезидента на податковий облік передбачається штраф у розмірі 600 000 грн.
11. Впровадження механізму оподаткування податком на репатріацію продажу нерухомого майна між нерезидентами та між нерезидентом і фізичною особою
У разі придбання нерезидентом української нерухомості або об’єкта незавершеного будівництва в іншого нерезидента без постійного представництва в Україні покупець має стати на облік, утримати та сплатити 18% податку з доходу* продавця під час виплати. За невзяття покупця-нерезидента на податковий облік передбачається штраф у розмірі 600 000 грн.
У разі продажу нерезидентом української нерухомості або об’єкта незавершеного будівництва фізичній особі – резиденту, за умови що цей продаж не пов’язаний з діяльністю через постійне представництво, нерезидент має задекларувати та сплатити 18% податку при отриманні доходу.
* Наразі існує непослідовність норм: незважаючи на те, що новий п. 141.4.2-1, що передбачає механізм оподаткування податком на репатріацію продажу нерухомого майна, оперує поняттям «дохід», п.141.4.2-3 окремо передбачає порядок розрахунку «прибутку» для операцій з відчуження нерухомого майна нерезидентами.
12. Нові правила оподаткування передачі активів нерезидентам без грошової компенсації
Для цілей податку на прибуток підприємств новий п.140.5.20 передбачає збільшення фінансового результату на суму перевищення ринкової вартості активів, переданих нерезиденту за договорами дарування, міни або як внесок до капіталу, над сумою доходу, врахованою за такою операцією в бухгалтерському обліку.
Для цілей податку на репатріацію дарування, внесення до капіталу або передання внаслідок реорганізації нерезиденту України української нерухомості, прав користування нею, прав на видобуток та розробку природних ресурсів, прав та обов’язків за угодами про розподіл продукції чи відповідних інвестиційних активів на користь нерезидента прирівнюватиметься до їх продажу. Доходом від такої операції визнаватиметься ринкова вартість відповідних інвестиційних активів на дату її здійснення.
Для активів, раніше отриманих у межах таких операцій, витратами на придбання визнаватиметься їх ринкова вартість на дату отримання, але не більше суми, з якої було визначено оподатковуваний прибуток (дохід).
13. Витрати постійного представництва на проценти та роялті на користь третіх осіб прирівнюються до виплати
Проценти та роялті, віднесені до витрат постійного представництва в частині сум на користь третіх осіб, прирівнюватимуться до виплати доходу нерезиденту. Податок утримуватиметься із суми таких витрат і сплачуватиметься до 1 жовтня наступного року, а датою виплати вважатиметься останній день відповідного звітного року.
14. Розширення та уточнення поняття дивідендів
Законопроєкт прирівнює до дивідендів економічну вигоду пов’язаної особи у формі збільшення активів або зменшення зобов’язань, отриману внаслідок податкового зловживання чи операції без ділової мети.
Також уточнюється норма щодо прирівняння до дивідендів суми ТЦУ-коригувань та розширюється норма щодо прирівняння до дивідендів виплат у зв’язку зі зменшенням капіталу.
Олександр Бобошко
Партнер, напрям податкового консультування, керівник галузевої практики IT
KPMG в Україні
