Перейти до основного вмісту

      Анка Фельдгузен з лютого 2026 року очолює інституцію, що незалежно, конфіденційно та безкоштовно допомагає компаніям усувати бар’єри у взаєминах із державними органами та відстоювати законні права бізнесу.

      Під час роботи над новим випуском путівника для інвесторів Your Business in Ukraine 2026 ми поспілкувались з пані Фельдгузен про практичну сторону ведення бізнесу в Україні: які системні проблеми бізнес найчастіше фіксує у взаємодії з державою, як ці ризики виглядають очима іноземного інвестора, і що потрібно знати до виходу на ринок, аби ухвалювати зважені рішення навіть в умовах повномасштабної війни. 

      1. За публічними даними, у 2025 році Рада отримала 820 скарг, і 52% з них стосувалися податкових питань; далі — правоохоронні органи (16%), регулятори (8%) і митниця (7%). Чи можна сьогодні говорити про системні зміни у підходах до регулювання питань залучення іноземних інвестицій? Які 2–3 проблеми ви назвали б найбільш критичними сьогодні саме для іноземного інвестора на етапі входу на ринок і в перший рік операцій?

      Діджиталізація, дерегуляція, гармонізація з нормами ЄС є важливими передумовами для створення більш сприятливого ділового середовища. Водночас для інвесторів ключовим залишається не лише зміст реформ, а передбачуваність їх практичного застосування.

      Якщо говорити про найбільш критичні проблеми для іноземного інвестора сьогодні, це непередбачуваність правозастосування та регуляторної практики, складність запуску бізнесу в умовах війни через безпекові, логістичні та енергетичні виклики, а також недостатня комунікація держави, що часто стає предметом скарг бізнесу до Ради бізнес-омбудсмена.

      Helping you navigate market complexity with clear business insights that inform next steps (путівник англійською мовою)

      2. Більша частина кейсів, з якими до вас звертається бізнес, завершуються успішно (58% у 2025 році). Що для бізнесу є реалістичним результатом звернення: які кейси найчастіше вирішуються швидко, а в яких ситуаціях компанії мають готуватися до довшого шляху (адміноскарження, повторні перевірки, суди)?

      Швидко вирішуються ті питання, які мають чітку процедуру досудового врегулювання. До прикладу, це питання оскарження податкових повідомлень-рішень, ризиковості, коригування митної вартості, ліцензійні спори та інші. Вони вирішуються не завжди на користь бізнесу, але вирішуються.

      Найдовшими у розв’язанні є policy-питання, що стосуються змін регуляторного поля. А це, як показує практика, вимагає політичної волі.

      Також довго доводиться працювати над вирішенням скарг на невиконання судових рішень, які вже набрали законної сили. На жаль, багато державних органів (серед яких лідером є податкова служба) вважають, що судове рішення потрібно виконувати не тоді, коли воно набрало законної сили (а це, як правило рішення апеляційної інстанції), а лише тоді коли справу розгляне Верховний Суд. Враховуючи, що між рішенням апеляційної та касаційної інстанції може минути два і більше років, це той час, який бізнес повинен закладати на вирішення такого роду справ.

      Вирішуються довго, між іншим, і категорія кримінальних проваджень. Функціонал Ради у розв’язанні питань бізнесу у правоохоронній сфері, на жаль, обмежений. Через такі фактори як завантаженість слідчих і прокурорів,  неефективна робота правоохоронних органів, тривалі експертизи, поведінка сторони захисту такі справи можуть тривати роками.

      3. Серед скарг, з якими до вас звертається бізнес, є певна частка запитів від іноземних компаній. Чи має «іноземний» портфель скарг інший профіль (наприклад, прозорість контрагентів, комплаєнс, валютні обмеження, захист інвестицій)? Які практичні кроки робить Рада, щоб спростити процес залучення іноземних інвестицій? Чи прислухається Уряд до ваших рекомендацій?

      Скарги іноземного бізнесу практично не відрізняються від скарг українського бізнесу. Підприємці найбільше скаржаться щодо податкових, митних питань, правоохоронних органів. Інколи ми отримуємо скарги іноземних компаній щодо питань валютного контролю.

      Рада бізнес-омбудсмена діє методом м’якої сили (soft power), надаючи державним органами рекомендації щодо поліпшення бізнес-клімату, та використовує свій авторитет, аби рекомендації втілювалися вчасно та повною мірою. Дуже часто в комунікації з державними органами Рада обговорює питання, які чітко не врегульовані законодавством, але ці питання мали б бути вирішені на користь бізнесу в силу застосування правових принципів таких як верховенство права, юридична визначеність пропорційність та розумність та інші, які закріплені як в Конституції, так і в законах України. Якщо державний орган відмовляється прийняти рішення на користь бізнесу, він має обґрунтувати таке рішення, вказати, що саме заявник зробив не так і як це можна виправити. Це дуже прості і очевидні речі, але ще 8-10 років тому про таке поняття як “належне урядування” було дуже важко говорити з представниками державного апарату. В той же час, сьогодні ми вже бачимо зовсім іншу — якісно кращу ситуацію.

      Ось так, завдяки просуванню принципів належного урядування у щоденній комунікації  з державними органами Рада має вплив на зміну правової культури державних службовців і, як наслідок, покращення бізнес-клімату, який багато в чому залежить від рівня правової культури правозастосовувачів.

      Якщо говорити про системні рекомендації, то позитивним є приклад впровадження системних рекомендацій Ради в податковій сфері, що призвело до зменшення випадків блокування податкових накладних та запровадження механізму адміністративного оскарження рішень про ризиковість. Результати є та ще багато роботи попереду.


      4. Податкові питання стабільно домінують у зверненнях. Які “червоні прапорці” у податковому адмініструванні ви вважаєте найбільш болючими для інвестора (затримки, непослідовні рішення, повторювані перевірки тощо)? Як слід готувати скаргу іноземній компанії, щоб Рада могла взяти її в роботу і оперативно розібратися у кейсі?

      Найболючішою для інвестора є непослідовність дій державних органів. Проблема полягає не у законодавстві, а у тому, як його виконують, або не виконують. І якщо представники держави не виконують вимоги закону, бізнес має мало методів впливу.

      Водночас поруч з проблематикою податкового адміністрування стоїть питання ефективності судів. Навіть коли суд стає на сторону бізнесу то, на жаль, гарантії виконання судового рішення ухваленого проти держави, є радше декларативними, аніж реальними. І це ще одна категорія скарг, з якою періодично підприємці до нас звертаюся.

      Також слід наголосити на проблемі повернення ПДВ, що знову почала набирати обертів з початку запровадження воєнного стану.

      Якщо говорити про підготовку скарг іноземною компанією, то вимоги для всіх наших скаржників однакові. Ми завжди орієнтуємо підприємця, що важливо, щоб скарга відповідала критеріям, встановленим нашим регламентом: https://boi.org.ua/podaty-skargu/ і просимо подати скаргу через сайт, долучивши всі необхідні матеріали. Далі ми маємо 10 днів на попередню оцінку скарги, і якщо вона відповідає нашим критеріям, ми беремо її в роботу. Тоді розслідування триває не довше 3 місяців (залежно від складності питання).

      5. Дії правоохоронних органів є другою за частотою темою звернень (зокрема у 2025 році — 16%). З якими запитами бізнес приходить до Ради? Які кроки Рада може зробити в межах свого мандату? А в яких ситуаціях Рада не може допомогти?

      Якщо говорити про взаємодію бізнесу з правоохоронцями, Рада найчастіше опрацьовує скарги щодо тимчасово вилученого майна та процесуальних порушень або бездіяльності правоохоронців під час розслідування кримінальних проваджень.

      Рада має Меморандуми про співробітництво з правоохоронними органами, зокрема з Офісом Генерального прокурора та Бюро економічної безпеки, на які ми виносимо на обговорення проблемні скарги бізнесу. Саме такий формат взаємодії з правоохоронцями, а також можливість персонально зустрічатись як з керівниками, так і представниками правоохоронних органів, дозволяють зрушити з місця наявні в провадженні Ради питання підприємців в правоохоронній сфері.

      Водночас слід зазначити, що мандат Ради є обмеженим у вирішенні питань, пов’язаних з правоохоронною сферою, оскільки Рада не є стороною кримінальних проваджень та не може втручатися у досудове розслідування та надавати слідчому або прокурору рекомендації щодо того чи наявна подія та склад кримінального правопорушення.

      6. ДПС публічно повідомляла про перший практичний кейс “податкової медіації”, реалізований спільно з Радою бізнес-омбудсмена в межах експериментального проєкту. Яку роль у таких процесах відіграє Рада на практиці: на якому етапі залучається, як вибудовується комунікація зі сторонами і який результат у подібних кейсах можна вважати “успіхом” з точки зору бізнесу?

      Після скасування мораторію, ми почали отримувати більше скарг щодо податкових перевірок. Зокрема, помітною стала тенденція повторюваних перевірок, які можуть тривати доволі довго, забираючи в компаній багато ресурсів.

      Тож ми побачили можливість попрацювати з такою категорію скарг за допомогою інструменту податкової медіації спільно з ДПС України та наразі продовжуємо роботу ще над декількома подібними кейсами.

      Наша роль як Ради бізнес-омбудсмена в цьому процесі допомогти сторонам досягнути взаємовигідної угоди. Важливо розуміти, що будь-який медіаційний кейс будується на основі інтересів сторін. Саме таким був пілотний кейс податкової медіації. Поки тривали повторні податкові перевірки, отримання бюджетного відшкодування перестало бути актуальним для компанії. Перенаправивши кошти для сплати податку в майбутньому, компанія розморозила капітал і вийшла з кола постійних перевірок. Як результат, всі сторони залишилися задоволені.


      7. Які три найпоширеніші міфи про інвестування в Україну ви хотіли б розвінчати, а які ризики інвестори часто недооцінюють?
      • Україна - це зона бойових дій, вести бізнес там небезпечно

        За даними CFR Global Conflict Tracker росія окупує близько 20% міжнародно визнаної території України —  переважно на сході та півдні. Центральна і західна Україна, Київ та більшість промислових і логістичних центрів функціонують у робочому режимі.

        Водночас дослідження РБО підтверджує, що 92,3% опитаних бізнесів не є релокованими, а понад 92% планують продовжувати діяльність. Тому рішення, прийняті без розуміння реальної географії ризику, не відображають ситуацію на місцях.

      • Відновлення України - це простір виключно для великого міжнародного капіталу, малий та середній бізнес не має реальних можливостей для входу

        Світовий банк оцінює потреби у відновленні України в $588 млрд, що формує враження, що ринок доступний лише для гравців із значним капіталом. Проте регуляторна база ЄС прямо передбачає інше: стратегічні орієнтири Ukraine Investment Framework зобов'язують спрямувати щонайменше 15% гарантійного обсягу саме на підтримку стартапів і малого та середнього бізнесу. На Конференції з відновлення у Римі у липні 2025 року ЄС підтвердив, що угоди на €2,3 млрд охоплюють, серед іншого, мікро-, малі та середні підприємства. Саме такі компанії є основними носіями іноземної інвестиційної активності в Україні сьогодні.

      • Інвестування в Україну можливе лише після завершення бойових дій

        Іноземні інвестори, які відкладають рішення до завершення бойових дій, втрачають перевагу раннього входу на ринок —  її отримують ті, хто діє вже зараз. Прикметно, що ЄБРР як найбільший інвестор в Україні розгорнув понад €8,5 млрд з початку повномасштабного вторгнення, у 2025 році — €2,4 млрд. Компанії, присутні в Україні сьогодні, формують партнерства і займають позиції в секторах, де після завершення активної фази війни очікується концентрація попиту.

        За даними нашого дослідження, 23,1% іноземних респондентів прямо зазначили, що активні бойові дії не є для них перешкодою для інвестування.


      Cеред ризиків, які інвестори недооцінюють: кадровий дефіцит, регуляторна нестабільність, неврахування наявних інструментів захисту від воєнних ризиків та доступ до державних закупівель і відновлення.


      Біографія

      Анка Фельдгузен — німецька дипломатка з понад тридцятирічним досвідом роботи у Федеральному міністерстві закордонних справ Німеччини. Протягом 2023- 2025 років обіймала посаду директора з питань попередження та стабілізації цивільних криз, де керувала командою зі 100 співробітників та координувала використання бюджету близько 500 млн євро.

      У 2019–2023 роках очолювала Посольство Німеччини в Україні, відігравши ключову роль у розвитку німецько-українських відносин. Керувала колективом до 170 працівників та здійснювала управління евакуацією й реструктуризацією посольства після початку повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року.

      До цього Анка Фельдгузен працювала головою департаменту в Адміністрації Федерального президента Німеччини (2016–2019), де відповідала за зовнішньополітичні напрями та консультувала президента з міжнародних питань. У 2015–2016 роках очолювала регіональний департамент Східної Африки, Африканського Рогу та Судану у МЗС Німеччини, визначаючи стратегічні цілі та підтримуючи роботу мережі з десяти посольств.

      Має значний досвід дипломатичної роботи в Україні: у 2010–2015 роках була заступницею голови Місії в Києві, а у 1994–1997 роках керувала відділом преси та протоколу посольства. Раніше працювала в Гавані як заступниця голови Місії (2002–2005), очолювала внутрішнє навчання в Академії МЗС (2005–2009), виконувала функції координаторки в протоколі, а також представляла Німеччину в Косово як голова координаційного офісу Прізрена.

      Вона здобула ступінь магістра міжнародних відносин у Школі Флетчера (США), диплом Дипломатичної академії МЗС Німеччини та ступінь магістра політології Інституту політичних досліджень у Парижі. Раніше вивчала політологію, російську та англійську мови в Кільському університеті.

      Володіє німецькою (рідна), англійською, українською, французькою мовами, а також іспанською та російською.


      Helping you navigate market complexity with clear business insights that inform next steps (путівник англійською мовою)

      Видання про бізнес, інновації, тренди та успішні кейси в різних сферах діяльності