Нові правила трансфертного ціноутворення

Міністерство фінансів України 24 лютого 2026 року оприлюднило законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення правил трансфертного ціноутворення» (далі – законопроєкт). Це спроба переналаштувати українські правила трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ) під сучасні міжнародні стандарти, насамперед Настанови ОЕСР, рекомендації BEPS (зокрема кроки 8-10) та євроінтеграційні зобов’язання України.

Очікується, що нові правила будуть застосовуватися з 1 січня 2028 року.

Розглянемо основні новації законопроєкту та їх потенційні наслідки для бізнесу.

Розширення параметрів контрольованих операцій

Законопроєкт передбачає суттєве розширення переліку операцій, які підпадатимуть під контроль з ТЦУ:

скасовується мінімальний поріг операцій з одним контрагентом у розмірі 10 млн гривень, визначальним критерієм залишається річний дохід платника податків понад 150 млн гривень;
для компаній, що входять до міжнародних груп компаній із консолідованим доходом понад 50 млн євро, контроль поширюватиметься на операції з іншими учасниками такої групи;
до контрольованих операцій можуть бути віднесені окремі операції між резидентами України, зокрема якщо одна зі сторін має значні податкові збитки або користується спеціальними податковими режимами;
під контроль потраплятимуть операції між резидентом України та його постійними представництвами за кордоном, а також між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Нове розуміння поняття «господарської операції»

Однією з ключових змін стане суттєве розширення поняття «господарської операції» для цілей ТЦУ. До нього належатимуть будь-які економічні та фінансові відносини, незалежно від їх юридичного оформлення, якщо вони впливають на об’єкт оподаткування. Одночасно посилиться принцип превалювання економічної суті над юридичною формою, а податкові органи отримають ширші повноваження щодо аналізу фактичного змісту операцій.

Також запроваджується концепція «серії операцій», яка дозволяє розглядати кілька взаємопов’язаних транзакцій як єдину комплексну операцію. За таких умов особливого значення набуватиме належне документальне обґрунтування економічної доцільності структури операцій, вибору контрагентів та умов співпраці з урахуванням ринкових альтернатив і бізнес-логіки.

«Нематеріальні цінності» замість «нематеріальних активів»

Законопроєкт розширює підхід до нематеріальних активів, замінюючи його більш широким поняттям «нематеріальні цінності», яке охоплює всі види об’єктів інтелектуальної власності та інших нематеріальних ресурсів, зокрема торгові марки, патенти, програмне забезпечення, ноу-хау, клієнтські бази та гудвіл.

Одночасно імплементується концепція DEMPE-аналізу, за якою прибуток від таких цінностей розподіляється відповідно до фактичного внеску компаній у їх розробку, вдосконалення, підтримку, захист та експлуатацію. У зв’язку з цим операції з нематеріальними цінностями стануть одним із ключових об’єктів контролю в межах ТЦУ.

Оновлення підходів до вибору методів та визначення ринкового діапазону

Перелік методів трансфертного ціноутворення залишиться без змін, однак підхід до їх вибору стане більш формалізованим та структурованим. Законопроєкт деталізує порядок аналізу зіставності та визначення фактичних обставин операцій, а також оновлює правила застосування основних методів ТЦУ, що має забезпечити їх більш послідовне та обґрунтоване використання.

Також законопроєкт змінює підхід до визначення ринкового діапазону:

за високої зіставності операцій використовується повний діапазон;
якщо існує невизначеність щодо зіставності або якості даних – застосовується міжквартильний діапазон.

Якщо ціна або показник рентабельності контрольованої операції виходить за межі ринкового діапазону, коригування, за загальним правилом, здійснюватиметься до медіани такого діапазону.

Посилення штрафів

Водночас законопроєкт передбачає суттєве посилення фінансової відповідальності за недотримання вимог ТЦУ, що підвищує значення належної підготовки звітності та документації.

Розмір штрафу буде залежати від характеру порушення, зокрема:

10% від суми здійсненого коригування – базова ставка штрафу;
20% від суми здійсненого коригування – у випадку неподання звітності та/або документації з трансфертного ціноутворення;
30% від суми здійсненого коригування – у разі виявлення обтяжуючих обставин, зокрема надання недостовірної інформації або свідомого спотворення результатів аналізу зіставності.

Спрощення вимог з ТЦУ для малого бізнесу

Для платників податків з річним доходом до 150 млн гривень законопроєкт передбачає можливість підготовки документації з ТЦУ в скороченому вигляді. Крім того, щодо контрольованих операцій незначного обсягу (до 10 млн гривень) детальна інформація надаватиметься лише на окремий запит податкового органу.

Що ці зміни означають для бізнесу

Запропоновані зміни свідчать про перехід до підходу, за якого основна увага приділятиметься економічній суті операцій, а не лише їх юридичному оформленню. У зв’язку з цим платникам податків варто переглянути свої внутрішньогрупові операції, підходи до ціноутворення та рівень документального обґрунтування контрольованих операцій. За новими правилами особливого значення набуватиме якість функціонального та економічного аналізу, а також здатність підтвердити ділову мету й економічний зміст операцій.

Отже, платникам податків доцільно вже сьогодні оцінити вплив запропонованих змін на чинні ТЦУ-моделі та розпочати підготовку до нових правил, щоб забезпечити належний рівень податкової відповідності та ефективне управління ризиками.