Найпоширеніші помилки підготовки до CBAM

Для українських компаній, які експортують продукцію до ЄС, CBAM поступово переходить із категорії регуляторних новацій у площину практичних бізнес-рішень. Його вимоги дедалі більше впливають на витрати, операційні процеси та конкурентоспроможність.

У роботі з українськими експортерами ми регулярно стикаємося з двома крайнощами. Одні компанії вважають CBAM виключно проблемою металургійної галузі. Інші переконані, що досвіду роботи з вимогами МЗВ достатньо, а тому додаткова підготовка не потрібна. На практиці саме такі припущення часто призводять до додаткових витрат, затримок у підготовці звітності та операційних ризиків.

Тому варто говорити не лише про формальні вимоги CBAM, а й про типові помилки, яких бізнес припускається під час адаптації до нового механізму.

«Нас це не стосується»

Це одна з найтиповіших помилок під час первинної оцінки впливу CBAM на бізнес.

Багато компаній автоматично виключають себе зі сфери дії механізму, якщо не працюють у металургії, цементній промисловості чи енергетиці. Водночас CBAM оцінює не галузь діяльності підприємства, а конкретну продукцію, яка експортується до ЄС.

На практиці це означає, що під дію механізму можуть потрапити компанії, які експортують продукцію з використанням матеріалів або компонентів, охоплених CBAM. Навіть окремі металеві елементи чи прекурсори у складі готового виробу можуть потребувати додаткової перевірки з погляду вимог механізму.

Foreman control loading Containers box from Cargo freight ship for import export

Щоб уникнути цієї помилки, бізнесу варто насамперед перевірити CN-коди своєї продукції та співставити їх із переліком товарів, охоплених CBAM. Саме з такого аналізу зазвичай починається оцінка впливу механізму на діяльність компанії, і нерідко вже на цьому етапі виявляється, що частина продукції фактично потрапляє до сфери його дії.

«Якщо ми працюємо з МЗВ, то до CBAM уже готові»

Багато компаній вважають, що наявність системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ) автоматично означає готовність до вимог CBAM. Насправді це різні системи регулювання.

МЗВ фокусується насамперед на викидах, що утворюються безпосередньо на підприємстві. Підхід CBAM є ширшим: окрім прямих викидів, він враховує непрямі викиди від спожитої електроенергії, а також викиди, пов'язані з окремими матеріалами та проміжною продукцією, використаними під час виробництва.

На практиці це означає, що компанія може працювати в системі МЗВ і водночас бути не готовою до виконання вимог CBAM. Водночас окремі підприємства можуть підпадати під дію CBAM навіть за відсутності зобов'язань у сфері МЗВ.

Саме тому бізнесу важливо не переносити механічно підходи МЗВ на нове регулювання, а оцінювати вимоги CBAM окремо. Практика показує, що наявність системи МЗВ суттєво спрощує адаптацію до CBAM, але не замінює окремої оцінки вимог цього механізму.

«Для CBAM достатньо власних даних»

Однією з найбільших практичних складностей CBAM є необхідність працювати не лише з власними показниками, а й із даними про викиди, що виникають на попередніх етапах виробничого ланцюга.

Підприємства часто зосереджуються винятково на власному виробництві та не враховують, що відповідність вимогам CBAM значною мірою залежатиме від готовності їхніх постачальників надавати необхідну інформацію. Багато компаній сьогодні отримують дані для звітності без детальної перевірки методології їх розрахунку або підтвердження їхньої достовірності. Водночас CBAM висуває значно вищі вимоги до якості, прозорості та підтверджуваності таких даних.

Якщо роботу з постачальниками відкласти на останній момент, компанія може зіткнутися із ситуацією, коли необхідну інформацію неможливо буде отримати вчасно або вона не відповідатиме вимогам регулювання.

Саме тому адаптація до CBAM має охоплювати не лише внутрішні процеси компанії, а й увесь ланцюг постачання. Для багатьох підприємств найбільшим викликом стане не сам збір даних, а налагодження ефективної взаємодії з постачальниками та інтеграція нових вимог у ланцюг постачання.

«Вважати CBAM виключно екологічним питанням»

CBAM часто сприймають як екологічне регулювання. Насправді його вимоги зачіпають значно ширше коло бізнес-процесів.

У процесі адаптації компанії стикаються з технічними, юридичними, фінансовими, митними та операційними питаннями одночасно. Саме тому відповідальність за CBAM не може залишатися виключно в екологічному підрозділі або службі сталого розвитку.

Практика показує, що виконання вимог механізму потребує взаємодії кількох функцій компанії. Як мінімум має бути визначена відповідальна особа, яка координуватиме процес, забезпечуватиме обмін інформацією між підрозділами та бачитиме повну картину підготовки.

Чим раніше компанія визначить відповідальних і розподілить ролі, тим простіше буде організувати збір даних та реалізацію необхідних змін. На практиці найбільші складнощі зазвичай пов'язані не з розрахунком викидів, а з координацією між різними функціями бізнесу, збором інформації та виявленням прогалин у внутрішніх процесах. Тому ще на початковому етапі доцільно оцінити ключові ризики та визначити напрями, які потребують посиленої уваги.

Потрібна допомога з вашим запитом?

«Відкладати підготовку до появи верифікаторів»

Серед бізнесу можна почути аргумент: «Поки немає остаточного переліку верифікаторів, немає сенсу активно готуватися».

Проте верифікація є лише завершальним етапом значно довшого процесу. До цього компанії необхідно налагодити систему збору даних, розробити план моніторингу, визначити джерела інформації, перевірити їхню якість та усунути виявлені прогалини. Лише після цього можна розраховувати на успішне проходження перевірки.

Крім того, зі зростанням кількості компаній, які потребуватимуть верифікації, попит на відповідних фахівців також зростатиме. Це може призводити до обмеженої доступності ресурсів, черг і додаткових витрат для бізнесу.

two men in warehouse wearing safety helmet, vest. Concept for industry, job, meeting, work training. Two caucasian warehouse workers walking in distribution storage area discussing

Саме тому не варто пов'язувати початок роботи над CBAM із запуском формальної верифікації. Попередній аналіз наявних даних і внутрішніх процесів допомагає заздалегідь виявити слабкі місця, оцінити ризики та визначити напрями, які потребують доопрацювання. Це дозволяє уникнути поспіху на фінальному етапі та знизити ризик помилок під час верифікації.

«Розраховувати викиди, але не оцінювати витрати»

Багато компаній сприймають підготовку до CBAM передусім як завдання з розрахунку викидів та підготовки звітності. Водночас для бізнесу не менш важливими є фінансові наслідки нового механізму.

Підприємствам уже зараз варто оцінювати потенційний вплив CBAM на економіку експорту: можливі витрати на придбання CBAM-сертифікатів, зміну собівартості продукції та конкурентоспроможності на європейському ринку.

Особливо важливо враховувати, що нинішній етап CBAM є лише початком поступового впровадження механізму. Тому рішення щодо модернізації виробництва, підвищення енергоефективності, оптимізації технологічних процесів або скорочення викидів доцільно ухвалювати на основі економічних розрахунків. Раннє розуміння фінансового впливу CBAM дає бізнесу більше можливостей для адаптації та збереження конкурентоспроможності на європейському ринку.

«Покладатися на дефолтні значення як на довгострокове рішення»

Для частини компаній використання дефолтних значень виглядає простішим варіантом, ніж збір детальних даних та проходження верифікації.

Однак у довгостроковій перспективі такий підхід може призводити до додаткових витрат. На практиці дефолтні значення нерідко перевищують фактичні показники підприємств. Крім того, система CBAM дедалі більше орієнтуватиметься на використання реальних верифікованих даних, а не стандартних коефіцієнтів.

Тому бізнесу доцільно інвестувати ресурси у побудову якісної системи моніторингу та збору даних. Це дозволить точніше визначати фактичні показники викидів, уникати необґрунтованих витрат і краще оцінювати майбутній вплив CBAM на економіку експорту.

З чого почати вже сьогодні?

Для компаній, які лише починають роботу над виконанням вимог CBAM, насамперед варто оцінити поточний стан своїх процесів і даних. Важливо зрозуміти, чи підпадає продукція під дію механізму, наскільки надійно організовано збір необхідної інформації, чи готові постачальники надавати потрібні дані та які прогалини можуть виникнути під час подальшої верифікації.

Така оцінка дозволяє виявити потенційні проблеми ще до того, як вони почнуть впливати на експортні поставки, строки виконання вимог або майбутні витрати компанії. Чим раніше бізнес отримає чітке розуміння своїх ризиків і слабких місць, тим більше можливостей матиме для планомірної адаптації до вимог CBAM.

CBAM: виклик не в регулюванні, а в готовності до нього

CBAM уже не є питанням віддаленої перспективи. Для багатьох українських експортерів саме зараз визначається, наскільки впевнено вони зможуть працювати на ринку ЄС у найближчі роки.

На практиці проблеми найчастіше виникають не через сам механізм CBAM, а через неправильну оцінку його впливу на бізнес та запізнілу адаптацію до нових вимог. Компаніям уже недостатньо просто стежити за розвитком регулювання. Важливо розуміти, чи підпадає продукція під дію механізму, оцінювати наявні дані, працювати з постачальниками та поступово вибудовувати внутрішні процеси відповідно до нових вимог.

Для українського бізнесу CBAM поступово стає не лише питанням звітності про викиди, а й фактором конкурентоспроможності на європейському ринку. Компанії, які почнуть адаптацію завчасно, матимуть більше часу для ухвалення зважених управлінських рішень, модернізації процесів та усунення виявлених прогалин. Натомість відкладання необхідних кроків може обернутися не лише додатковими витратами, а й ускладнити доступ до одного з ключових експортних ринків для українського бізнесу.