Для контрольованих операцій із сировинними товарами законодавство встановлює пріоритетність методу порівняльної неконтрольованої ціни (ПНЦ), а Державна податкова служба оприлюднює рекомендований перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін. Однак формальна відповідність джерела рекомендованому переліку не є достатньою умовою коректності аналізу: спосіб формування ціни в конкретному джерелі не завжди узгоджується з фактичними комерційними умовами, в яких здійснюється операція українського платника податків. Це створює методологічний ризик, який має враховуватися ще на етапі підготовки документації з трансфертного ціноутворення.
Сутність методу порівняльної неконтрольованої ціни та вимоги до зіставності
Метод ПНЦ передбачає порівняння ціни контрольованої операції з ціною (діапазоном цін) зіставної неконтрольованої операції. Відповідно до підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), умови операцій визнаються зіставними, якщо відмінності між ними не мають істотного впливу на результати операцій або можуть бути усунені шляхом відповідних коригувань. Аналізу підлягають характеристики товару, функції та ризики сторін, договірна практика, економічні умови ринку та бізнес-стратегії сторін.
Для операцій із сировинними товарами підпункт 39.3.3.4 пункту 39.3 статті 39 ПКУ прямо визначає, що встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» здійснюється шляхом зіставлення ціни операції з котирувальними цінами на міжнародних біржах або цінами визнаних інформаційно-аналітичних джерел. Водночас рекомендований перелік має необов'язковий характер: включення джерела до переліку не гарантує його придатність для конкретної операції, а платник податків самостійно оцінює зіставність даних відповідно до вимог підпункту 39.2.2 ПКУ та Настанов ОЕСР.
Характеристика рекомендованих джерел інформації
Рекомендований перелік включає кілька категорій джерел, що суттєво відрізняються за методологією формування ціни:
- Argus Media формує котирування на основі проактивного опитування виробників, споживачів, трейдерів і посередників, аналізу укладених угод та спредів. Основним обмеженням є залежність від готовності учасників ринку розкривати достовірну інформацію, що створює ризик надання вибіркових даних.
- S&P Global Platts застосовує методологію Market on Close, яка фіксує ринкову активність у визначений проміжок часу перед закриттям торгів. Попри високу прозорість підходу, методологія чутлива до короткострокових спекулятивних коливань, здатних викривляти середньомісячний або середньоденний тренд.
- S&P Global Commodity Insights охоплює номенклатуру, подібну до Argus Media, та є ексклюзивним рекомендованим джерелом для полімерів етилену, пропілену, стиролу та вінілхлориду (коди УКТЗЕД 3901–3904).
- Refinitiv (термінал LSEG Workspace) не формує власних індексів, а виступає агрегатором даних тисяч банків, брокерів і фондів. Використання таких даних без фільтрації за постачальником, обсягом і базисом поставки створює ризик порівняння незіставних умов.
- ДП «Держзовнішінформ» та ДП «Укрпромзовнішекспертиза» адаптують світові котирування до українських реалій шляхом експертного коригування на умови Incoterms, обсяги партій, терміни оплати та якісні характеристики. Головним обмеженням цих джерел є непрозорість методології розрахунків, що ускладнює обґрунтування отриманих цінових рівнів перед податковими органами або в суді, а також вторинний характер і часовий лаг даних порівняно з першоджерелами.
Кожне із зазначених джерел є авторитетним і включеним до офіційного переліку, проте кожне відображає умови ринку, що склалися в стандартній геополітичній та логістичній конфігурації, яка в українських реаліях наразі не є типовою.
Cпосіб формування вихідних даних
Окремої уваги потребує спосіб формування самих вихідних даних, на основі яких цінові агентства визначають котирування. Значна частина цінової інформації походить не із завершених угод, а з добровільного опитування трейдерів, виробників, споживачів і посередників щодо намірів, заявок на купівлю чи продаж чи оцінки спредів, тобто зі суб'єктивних джерел, достовірність яких неможливо незалежно перевірити, оскільки надання даних є добровільним і не покриває всього обсягу ринку.
Навіть якщо в основі цінової оцінки лежать фактичні угоди, існує визнаний самими агентствами ризик, що частина з них може бути укладена між пов'язаними сторонами чи афілійованими компаніями, а отже не відповідати принципу «витягнутої руки», який лежить в основі самого методу ПНЦ. Провідні агентства прямо передбачають у власних методологіях процедури виявлення й виключення таких угод. Водночас, з огляду на добровільний характер надання даних учасниками ринку та обмежену спроможність агентств незалежно перевірити реальні відносини контрагентів, таке фільтрування не є абсолютною гарантією того, що кожна операція в основі котирування дійсно відповідає критерію незалежності сторін.
Розбіжність умов здійснення операцій
Міжнародні агентства встановлюють ціни переважно на умовах FOB, CIF або CFR для великих морських хабів – портів Чорного моря, регіону Амстердам-Роттердам-Антверпен, Середземномор'я або основних портів Китаю, – орієнтуючись на великотоннажні судна класу Panamax чи Handysize вантажопідйомністю 25-70 тисяч тонн.
В умовах воєнного стану та обмеженого доступу до глибоководних портів експортно-імпортні операції українських платників податків здійснюються переважно на умовах DAP, CPT або EXW із залученням залізничного та автомобільного транспорту, а відвантаження через дунайські порти або сухопутні коридори відбуваються партіями від 500 до 5 000 тонн і менше.
Приведення котирування FOB Black Sea до базису DAP кордон вимагає зворотного розрахунку з вирахуванням портових зборів, фрахту, перевалки, внутрішнього транспортного тарифу, страхування та премії за воєнний ризик. Якщо величина таких логістичних витрат перевищує 10-20% вартості товару, а незалежне ринкове підтвердження цих витрат відсутнє, застосування відповідного котирування як основи методу ПНЦ є методологічно необґрунтованим. Аналогічно, питомі логістичні витрати на тонну для малих партій істотно перевищують показники для великих обсягів, тому пряме порівняння без коригування на обсяг спричиняє системне викривлення податкової бази.
Більшість біржових котирувань та індексів міжнародних агентств передбачають стандартні умови розрахунків і не містять офіційних шкал коригування на відстрочення чи передоплату. У практиці контрольованих операцій українських платників податків застосовуються попередня оплата з дисконтом, відстрочення платежу на 30-90 днів із відповідною премією до ціни, а також інструменти експортного кредитування та факторингу. За наявності суттєвої різниці в умовах оплати та відсутності підтверджених ринкових ставок фінансування для розрахунку часової вартості грошей використання відповідного цінового джерела для застосування методу ПНЦ є необґрунтованим.
Аналогічні обмеження стосуються якісних характеристик товару. Методології агентств передбачають коригування лише для базових відхилень від стандарту якості, зокрема надбавки або дисконти за вміст протеїну в зерні чи сірки у вугіллі. Специфічні домішки, індивідуальні технічні вимоги покупця або регуляторні обмеження окремих ринків збуту зазвичай залишаються поза увагою офіційних методологій. Якщо товар платника податків істотно відрізняється від базового стандарту за класом, маркою або хімічним складом, а відповідне коригування можливе лише на рівні суб'єктивної експертної оцінки без опори на визнану публічну методологію, надійність аналізу суттєво знижується.
Вплив воєнного стану на зіставність операцій
Повномасштабні бойові дії призвели до блокування або зміни традиційних логістичних маршрутів, появи воєнних премій у вартості фрахту та страхування, а також до вимушеної перебудови логістичної інфраструктури. Міжнародні котирування продовжують орієнтуватися на умовно стандартне функціонування світового ринку і реагують на локальні ринкові дисфункції із запізненням, транслюючи цінові індикатори для хабів, доступ до яких для українських компаній є фізично обмеженим або пов'язаним із підвищеним ризиком.
За таких обставин рівень зіставності між умовами контрольованої операції та світовими котирувальними цінами знижується настільки, що забезпечення порівнянності комерційних умов стає методологічно неможливим. У цьому випадку альтернативою можуть виступати національні джерела – ДП «Держзовнішінформ» та ДП «Укрпромзовнішекспертиза», які, попри непрозорість методології та вторинний характер даних, здійснюють експертну адаптацію світових індексів до специфічних умов українських контрактів і мають офіційний статус для цілей податкового моніторингу.
Пріоритетною альтернативою за наявності відповідних даних є внутрішні зіставні неконтрольовані операції, які платник податків здійснює з непов'язаними контрагентами на аналогічних комерційних умовах. За базисом поставки, обсягом та логістичними параметрами такі операції, як правило, мають вищий рівень зіставності порівняно з усередненими світовими котируваннями.
Практичні висновки
Жодне джерело котирувань з рекомендованого податковим органом перелікуне підлягає автоматичному виключенню або беззастережному застосуванню. З метою мінімізації методологічних ризиків платникам податків рекомендується:
- обґрунтовувати кожне відхилення від базового котирування з посиланням на офіційні методологічні документи відповідних цінових агентств;
- підтверджувати розрахунок логістичних витрат та воєнних премій незалежними ринковими даними або внутрішніми обліковими даними;
- за потреби залучати експертні довідки ДП «Держзовнішінформ» або ДП «Укрпромзовнішекспертиза» щодо адаптації світових індикаторів до умов українського ринку;
- розглядати внутрішні зіставні операції як пріоритетне джерело інформації за їх наявності.
Забезпечення необхідного рівня зіставності та захист результатів аналізу перед податковими органами чи в суді можливі лише за умови проведення всебічного аналізу з документально підтвердженими коригуваннями на логістику, обсяг партії, умови оплати та якість товару.
