Доброчесність як фундамент відбудови

Анна Скукіс
Комплаєнс-менеджерка, ДТЕК

Олена Макаренко
Партнерка, консультаційні послуги у сфері управління ризиками та ESG, KPMG в Україні

Колонка Анни Скукіс, комплаєнс-менеджерки, ДТЕК і Олени Макаренко, партнерки, консультаційні послуги у сфері управління ризиками та ESG, KPMG в Україні, для KPMG Review Magazine.

У міру того як країни розширюють масштабні інфраструктурні проєкти та впроваджують програми енергетичного переходу, одна проблема незмінно виходить за межі національних кордонів — фінансові злочини. Корупція зазвичай перебуває у центрі суспільної уваги, однак поруч із нею, майже непомітно, діють шахрайство та відмивання коштів, що дозволяють незаконним фінансовим потокам проходити через цілком легальні канали. В одному випадку це може бути хабар для отримання контракту, в іншому – фіктивний рахунок для виведення коштів. Боротьба лише з одним із цих явищ без комплексного протистояння решті не здатна зупинити шкоду – система продовжує слабшати.

Фінансові злочини: глобальна загроза енергетичній безпеці та енергетичному переходу

Енергетичний сектор є капіталомістким, високо інтегрованим та дедалі більш глобалізованим. Саме ці характеристики — складні ланцюги постачання, транскордонні фінансові потоки та численні посередники — роблять його вразливим до шахрайства, відмивання коштів через торговельні операції та неправомірного використання офшорних структур. Злочинці можуть створювати фіктивні контракти, маніпулювати цінами на сировину та даними щодо викидів, або проводити незаконні платежі через посередників, часто маскуючи їх під легальну діяльність. Правові та репутаційні наслідки для компаній можуть бути не менш серйозними, ніж у випадку корупції, а ці явища нерідко взаємно підсилюють одне одного.

Шахрайство також породжує «брудні» гроші. Хоча боротьбу з відмиванням коштів (AML) часто сприймають виключно як проблему банківського сектору, вона є не менш важливою і для приватних компаній, адже фінансові злочини не зупиняються на порозі банку. Злочинці відмивають кошти, щоб уникнути виявлення або конфіскації правоохоронними органами, повторно вводячи їх у фінансову систему або приховуючи їхнє походження через витрати чи інвестиції.

Установка зі зберігання енергії. Фото: ДТЕК

Зміцнення захисних механізмів: роль компаній

Щоб ефективно керувати ризиками, які виникають у роботі з дедалі ширшим колом контрагентів, компанії можуть використовувати різні інструменти. Одним із найефективніших є комплексна перевірка третіх сторін (due diligence), або KYC («знай свого клієнта»). Цей процес допомагає компаніям розкривати складні структури власності та оцінювати потенційних партнерів за ключовими ризиками. Серед них — участь у незаконній діяльності, хабарництві або корупції; зв’язки з політично значущими особами чи державними компаніями; наявність регуляторних розслідувань або судових проваджень; а також афілійованість із підсанкційними суб’єктами чи юрисдикціями підвищеного ризику, зокрема такими як Росія, Білорусь, Іран, Північна Корея та інші.

Вітроелектростанція. Фото: ДТЕК

Для впровадження процесу перевірки третіх сторін компанії можуть обрати шлях створення власних внутрішніх комплаєнс-систем, використовуючи наявні внутрішні ресурси та експертизу. Втім, такий підхід супроводжується низкою викликів: він потребує достатнього рівня спеціалізованих знань і підготовки фахівців, здатних ефективно працювати з широким спектром джерел інформації у складних юрисдикціях. Крім того, це пов’язано зі значними витратами, зокрема на доступ до спеціалізованих інструментів — корпоративних баз даних та систем моніторингу санкцій.

Як альтернативу компанії можуть обрати залучення зовнішніх консультантів, які мають необхідний досвід, інструменти та експертизу для ефективного виконання цих завдань. Такий підхід дозволяє або повністю передати процес KYC на аутсорсинг, або суттєво посилити власні внутрішні системи. В обох випадках компанії отримують переваги від перевірених процесів, заснованих на широкому міжнародному досвіді та практиці.

Гібридні підходи — поєднання внутрішнього контролю із залученням зовнішніх фахівців — часто забезпечують найбільш ефективне рішення.

Комплаєнс як інструмент відновлення довіри

У міру того як інвестиції спрямовуються в інфраструктуру, сучасні енергетичні системи та стійкі ланцюги постачання, заходи з протидії шахрайству та відмиванню коштів стають ключовою складовою побудови надійних і життєздатних енергетичних систем. Потужні комплаєнс-системи надсилають чіткий сигнал громадянам, інвесторам, кредиторам та міжнародним партнерам: прозорість є базовим стандартом. Без неї довіра руйнується, а прогрес сповільнюється.

Основні аспекти, які варто враховувати:

Фінансові злочини є глобальним ризиком, а складність системи підвищує вразливість

Масштаб, висока ліквідність і характер взаємозв’язків у енергетичному секторі в поєднанні з довгими ланцюгами створення вартості, численними посередниками та різноманітним регуляторним середовищем створюють сприятливі умови для незаконної діяльності.
Енергетичний перехід приносить як ризики, так і можливості

Зростання інвестицій у відновлювану енергетику збільшує обсяги транзакцій, роблячи ці ринки потенційною мішенню для шахрайства.
Сильна комплаєнс-система і культура доброчесності зміцнюють стійкість

Ефективні заходи протидії шахрайству, надійні процедури КУС та гібридні моделі, що поєднують внутрішній контроль із зовнішньою експертизою, допомагають виявляти ризики, зменшувати їхній вплив, підтримувати доступ до фінансування та забезпечувати відповідальне використання капіталу.

Для енергетичних компаній ці заходи виходять далеко за межі запобігання незаконній діяльності. Вони сприяють залученню інвестицій, змінюють довіру ринку та підтримують сталий розвиток. Побудова енергетичних систем — це не лише питання потужностей чи інфраструктури, а й зміцнення цілісності економічного середовища, у якому вони функціонують. Боротьба з фінансовими злочинами — це не регуляторний тягар, а фундамент стійкого розвитку, орієнтованого на майбутнє.

Проактивна оцінка та управління ризиками є необхідною умовою для формування прозорого та сталого енергетичного майбутнього.