Актуальна судова практика з податкових питань

Пропонуємо до вашої уваги огляд цікавих судових рішень з податкових питань за IV квартал 2025 року. 

Ситуація:

Податковий орган встановив порушення граничних строків реєстрації податкових накладних (ПН) в ЄРПН та застосував штрафні санкції. Компанія зазначила, що частина ПН була складена помилково: по одних і тих самих господарських операціях було зареєстровано по дві податкові накладні, що фактично призвело до подвоєння податкових зобов’язань з ПДВ. На думку компанії, обов’язок реєструвати такі «помилкові» ПН був відсутній, а тому і підстав для застосування штрафів не існувало.

Суд частково підтримав позицію компанії, з огляду на наступне: 

1. Пункт 201.10 ПКУ покладає на платника обов’язок своєчасно зареєструвати складену ПН в ЄРПН. Норма не містить виключень щодо «помилково» складених накладних.
2. Посилання компанії на помилкове формування податкових накладних є необґрунтованим, оскільки процес складання податкової накладної та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних містить комплекс свідомих дій платника податку із заповнення усі реквізитів податкової накладної, що у свою чергу унеможливлює сформування податкової накладної без свідомої участі відповідальної особи платника податку.
3. Відповідно до п. 192.1 ПКУ та Порядку № 1307, у разі допущення помилки платник має скласти розрахунок коригування та зареєструвати його в ЄРПН. У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, штрафні санкції не застосовуються.

Джерело: Постанова Верховного Суду від 15.10.2025 за справою № 804/3705/18

Ситуація:

Компанія застосовувала зменшену ставку податку на доходи нерезидента при виплаті процентних доходів на користь пов’язаної компанії-нерезидента (Кіпр). На переконання податкового органу застосування пільгової ставки було неправомірним, оскільки КіпрКо не є бенефіціарним (фактичним) власником процентного доходу, а виконує лише транзитну функцію, в рамках якої отримані від українського підприємства доходи фактично перераховувалися далі до структури на Кайманових островах.

Суд підтримав позицію компанії з огляду на наступне:  

1. ПКУ не містить підстав для оскарження статусу бенефіціарного власника доходу через наявність зв'язку між компаніями, наявність спільних бенефіціарів, пов'язаності компаній, структурування активів між компаніями тощо.
2. Доктрина бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу пов'язана з правом розпорядження доходом, отриманим податковим нерезидентом від податкового резидента, в той час, як пов'язаність осіб та наявність бенефіціарного власника вказує на можливість контролю за прийняттям управлінських рішень.
3. Відсутній короткий послідовний ланцюг: надходження процентів та негайне перерахування фактичному бенефеціару, який можливо було б пов'язати з транзитністю. Натомість грошові кошти акумулювалися компанією КіпрКо та додатково використовувалися на інші напрямки її діяльності.
4. Наявність економічної активності та фінансової діяльності, що підтверджується даними фінансової звітності КіпрКо (значні повернення позик, надання нових позик, інвестиції у дочірні компанії у спірному періоді)
5. Для визнання особи фактичним (бенефіціарним) отримувачем доходу недостатньо лише формального права на його отримання, натомість така особа повинна самостійно визначати подальшу економічну долю цього доходу. Нерезидент не може виконувати «транзитну» функцію, тобто не повинен мати юридичного або фактичного обов’язку передавати дохід третій особі.

Джерело: Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.11.2025 за справою №560/12637/24

Ситуація:

Податковий орган застосував штрафні санкції щодо компанії за ненадання документів під час фактичної перевірки. Компанія стверджувала, що наказ про проведення перевірки не містив достатньої конкретизації підстав для її призначення, а вимога про надання документів була вручена особі, яка не мала належних повноважень. Крім того, компанія зазначила, що відсутні докази відмови надати документи, оскільки контролюючим органом не було складено акт про таку відмову. 

Суд підтримав позицію компанії з огляду на наступне:  

1. Наказ містив посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПКУ, що є достатнім для формалізації правової підстави перевірки. Відсутність детальної конкретизації фактичних обставин не є істотним порушенням, яке саме по собі тягне незаконність перевірки.
2. Особа, якій було вручено вимогу про надання документів, не мала довіреності або інших підтверджених повноважень представляти інтереси компанії. Відтак, така вимога не може вважатися належним чином врученою відповідно до статей 42 та 19 ПКУ.
3. У разі відмови платника податків надати документи посадова особа контролюючого органу зобов’язана скласти відповідний акт із зазначенням переліку документів та зафіксувати факт відмови. Суд встановив, що належного оформлення факту відмови здійснено не було, а акт перевірки не містить належної фіксації такої відмови.

Джерело: Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 за справою №160/24352/25

Ситуація:

Податковий орган дійшов висновку, що компанія неправомірно: (і) віднесла комісії за кредитом від ЄБРР до складу фінансових витрат, тоді як такі витрати мали бути капіталізовані до вартості кваліфікаційного активу; та (іі) відобразила витрати на консультаційні послуги нерезидента як адміністративні, тоді як вони, на думку податкового органу, підлягали включенню до первісної вартості активу в межах інвестиційного проєкту. Позиція ДПС полягала в тому, що зазначені витрати безпосередньо пов’язані з реалізацією інвестиційного проєкту, а отже мають формувати вартість об’єкта будівництва.

Суд підтримав позицію компанії  з огляду на наступне: 

1. Комісії за кредитом ЄБРР правомірно віднесені до фінансових витрат, а не капіталізовані. Суд встановив, що на момент нарахування та віднесення цих витрат підприємство ще не здійснювало фактичних витрат на створення кваліфікаційного активу, не отримало дозволів і не розпочало будівельних робіт. Відповідно до П(С)БО 31, капіталізація фінансових витрат можлива лише за наявності одночасно трьох умов: визнання витрат на створення активу, визнання фінансових витрат, виконання робіт зі створення активу, які у цьому випадку не були виконані.
2. Комісійні платежі, нараховані за кредитним договором, мали характер плати за зобов'язання банку з резервування кредитних ресурсів та не могли бути безпосередньо віднесені на збільшення собівартості кваліфікаційного активу.
3. Щодо консультаційних послуг нерезидента суд дійшов висновку, що консультаційні послуги нерезидента не були безпосередньо пов’язані з будівництвом чи введенням в експлуатацію конкретного об’єкта, а мали організаційний, управлінський характер. Тому їх правомірно віднесено до адміністративних витрат, а не капіталізовано у вартість основних засобів.

Джерело: Постанова сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2025 за справою №560/10859/25

Ситуація:

Податковий орган відмовив компанії у праві на бюджетне відшкодування ПДВ, обґрунтовуючи це наявністю санкцій щодо бенефіціарних власників компанії. Додатково податковий орган посилався на зміни у структурі власності та арешти корпоративних прав. 

Суд підтримав позицію компанії огляду на наступне:  

1. Відносно компанії як платника податку не приймалось рішень про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).
2. Податковим органом не було доведено, що підсанкційні фізичні особи є засновниками (учасниками) або кінцевими бенефіціарними власниками компанії, з огляду на те, що кожна із зазначених осіб володіє часткою, що становить менше 25% акцій компанії, що є порогом, необхідним для встановлення ознак вирішального впливу відповідно до законодавства про фінмоніторинг.
3. Статтею 58 Конституції України установлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Оскільки право на бюджетне відшкодування передувало прийняттю обмежувальних заходів щодо вищезгаданих фізичних осіб, це унеможливлює настання негативних наслідків для компанії.

Джерело: Постанова третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2025 за справою №160/18712/25

KPMG в Україні може допомогти в аналізі діяльності вашої компанії щодо наявності податкових ризиків, а також виявлення способів їх зменшення та їх практичної реалізації. Якщо у вас будуть будь-які запитання, будь ласка, звертайтесь до нас.