Вплив нових ESG стандартів на український фінансовий сектор

У контексті глобального переходу до сталих практик фінансовий сектор відіграє визначальну роль у забезпеченні прозорості, підзвітності та інтеграції принципів сталості в економічну діяльність. Банки, як ключові фінансові інститути, дедалі частіше стикаються з нормативними вимогами щодо розкриття інформації про екологічні, соціальні та управлінські аспекти (ESG) своєї діяльності. У країнах Європейського Союзу такі вимоги вже закріплені на законодавчому рівні, тоді як в Україні поступово формується відповідна регуляторна та методологічна база.

Відповідно до схваленої «Стратегії запровадження підприємствами звітності зі сталого розвитку»¹, до 2026 року передбачено завершення процесу формування необхідної нормативно-правової бази та поступове впровадження в Україні європейських стандартів звітності зі сталого розвитку (ESRS), зокрема - започаткування процесу складання, подання та оприлюднення відповідної звітності суб’єктами господарювання^1,2,3,4 (рис.1).

Нормативно-правова база Європейського Союзу у сфері сталого розвитку постійно еволюціонує, враховуючи потреби та очікування зацікавлених сторін^2,5,6,7,8 (рис.2):

CSRD⁷ передбачає поступове запровадження обов’язкової звітності з питань сталого розвитку для різних категорій компаній - від великих підприємств ЄС до міжнародних компаній, що ведуть бізнес у ЄС, у період з 2024 до 2028 року. З огляду на виклики, пов’язані з імплементацією нових вимог, у 2025 році Європейська Комісія представила пакет законодавчих пропозицій Omnibus⁸, спрямований на спрощення процесу звітування та підвищення його ефективності.

Запропоновані зміни можуть стати основою для поступового приведення національного законодавства України у відповідність до оновлених нормативних вимог Європейського Союзу у сфері сталого розвитку.

У процесі підготовки звітності зі сталого розвитку українські банки потребуватимуть достовірної та своєчасної інформації від компаній - отримувачів фінансування. З цією метою фінансові установи формуватимуть відповідні запити, очікуючи оперативного реагування з боку клієнтів.

Проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо запровадження звітності із сталого розвитку»³ містить орієнтовні дати подання звітів (рис.3).

Неповне або несвоєчасне передання інформації з боку клієнтів може негативно позначитися на достовірності та повноті звіту із сталого розвитку банку, а також викликати питання щодо відповідності діяльності клієнтів вимогам сталого ведення бізнесу.

Важливо заздалегідь підготуватись до процесу звітування, зокрема:

• Провести ESG-діагностику з метою оцінки рівня розвитку сталих практик компанії, виявлення ризиків, прогалин та потенційних точок зростання.
• Оцінити та вдосконалити внутрішні політики та процедури, а за потреби - розробити нові, відповідно до актуальних нормативних вимог та очікувань стейкхолдерів.
• Запровадити або оптимізувати системи збору ESG-даних, включно з механізмами обліку викидів парникових газів, моніторингу соціального впливу та інших релевантних показників.

1. Розпорядження КМУ «Про схвалення Стратегії запровадження підприємствами звітності із сталого розвитку»
2. Біла книга з управління екологічними, соціальними та управлінськими (ESG) ризиками у фінансовому секторі
3. Проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо запровадження звітності із сталого розвитку
4. Політика з розвитку сталого фінансування
5. Directive 2014/95/EU of the European Parliament and of the Council of 22 October 2014
6. Regulation (EU) 2019/2088 of the European Parliament and of the Council of 27 November 2019 on sustainability‐related disclosures in the financial services sector
7. Directive (EU) 2022/2464 of the European Parliament and of the Council of 14 December 2022
8. Omnibus I