Клуб KPMG з податкових спорів

Перша осіння зустріч Клубу KPMG з податкових спорів була присвячена актуальним викликам, з якими стикається бізнес, здійснюючи операції із нерезидентами. 

Так, темами для обговорення стали новели валютного регулювання 2024-2025 років, які впливають на експортно-імпортні операції, залучення фінансування з-за кордону та повернення інвестицій. Також жваву дискусію викликали питання кваліфікації податковою орендних платежів на користь нерезидентів як роялті в контексті Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Окремо проаналізували кейс щодо перекваліфікації податковими органами плати за придбання цінних паперів у проценти.

Щодо валютного регулювання у 2024-2025 роках, бізнесу важливо розуміти, що  НБУ зберігає взятий у 2023 році курс на поступову валютну лібералізацію, підкреслив адвокат KPMG Law Ukraine Владислав Фісун. Звісно, безпекові виклики та потреба у макроекономічній стабільності накладають свій відбиток на рішення регулятора. 

Проте вже сьогодні, за спостереженнями Владислава, ми бачимо певне пом’якшення валютних обмежень. Зокрема, це спостерігається у питаннях оплати за імпорт товарів, репатріації прибутків іноземними інвесторам, розширення меж «інвестиційних лімітів» для різних категорій операцій, а також фінансування закордонних представництв українських компаній.

Про активність зусиль НБУ свідчить, як мінімум, той факт, що Постанова НБУ № 18 від 24.02.2022, зазнала понад 70 змін з моменту її прийняття.

Учасники Клубу звернули увагу на практику кваліфікації орендних платежів на користь нерезидентів як роялті, яка останнім часом набула поширення у рішеннях податкових органів. Ключовим акцентом, на думку адвокатки KPMG Law Ukraine Альони Лісунової, стало визначення терміну «роялті», адже саме його трактування часто стає підставою для перекваліфікації платежів податковими органами.

Альона запропонувала аналіз позитивної судової практики (Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі № 320/17263/24, Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі № 140/2760/24), у якій платникам податків таки вдалося успішно оскаржити перекваліфікацію. Ці кейси є прикладом того, як можна довести, що передані за договором активи - не об’єкти інтелектуальної власності, а самі операції - звичайна оренда. 

Як висновок, платники податків мають бути готовими до аргументованого захисту своєї позиції, спираючись на норми міжнародних конвенцій, національне законодавство та релевантну судову практику.

Ірина Хиляк, керівниця практики вирішення податкових спорів KPMG в Україні, представила унікальний кейс перекваліфікації податковим органом плати за придбання облігацій у виплату процентів нерезиденту. За висновками акта податкової перевірки, виплату накопиченого купонного доходу при купівлі облігацій було кваліфіковано як проценти з джерелом походження з України. 

За версією платника податків, яку, до слова підтримали судові інстанції: операція з придбання облігацій є фінансовою інвестицією, а виплата купонного доходу не може розглядатися як виплата процентів. 

Аналізуючи кейс, Ірина звернула увагу колег на нормативно-правову базу та докази, які доводять відсутність факту виплати процентів.

Цей кейс наочно продемонстрував важливість глибокого розуміння фінансових інструментів та правильної кваліфікації операції відповідно до її економічної суті та правової природи. 

Дякуємо всім учасникам за активну дискусію та практичні інсайти. Попереду – нові заходи, присвячені актуальним податковим питанням. Слідкуйте за анонсами!