ESG-ризики у 2025 році

У зв’язку зі зростанням кліматичних ризиків — як прямих (наприклад, стихійні лиха, повені чи посухи), так і пов’язаних з переходом до «зеленої» економіки (нові екологічні закони, зміна ринкових вимог) — Європейське банківське управління (EBA) та Європейський центральний банк (ЕСВ) посилюють контроль над ESG-ризиками. Відповідність цим очікуванням вимагатиме постійних зусиль, але також сприятиме підвищенню стійкості європейських банків в умовах невизначеності.

2025 рік стає поворотним моментом у підході європейських банків до управління ESG-ризиками. Останні політичні зміни на ключових світових ринках можуть створювати враження, що ESG поступово втрачає пріоритетність у порядку денному європейських банків. Проте насправді ситуація протилежна: увага до ESG-ризиків з боку фінансових установ, а також регуляторів і наглядових органів ЄС залишається на високому рівні.

Кліматичні та екологічні (C&E — climate-related and environmental) постійно змінюються, причому ці зміни є складними і важко прогнозованими. Вони охоплюють як екстремальні погодні явища, так і наслідки втрати біорізноманіття, а також ситуації, коли компанії, що залежать від природних ресурсів, стають менш прибутковими через їхню нестачу та зростання витрат. Лише у 2024 році Німеччина, Італія, Франція, Іспанія та країни Центральної та Східної Європи зазнали серйозних буревіїв, які призвели до економічних збитків на мільярди євро. Якщо у 2025 році сповільниться прогрес у переході до сталої економіки — наприклад, у прийнятті «зелених» політик чи інвестуванні в екологічні проєкти — це може значно збільшити ризики від кліматичних катастроф у наступні роки.

Серед транзитних ризиків особливе занепокоєння викликає ризик знецінення активів — зокрема в сегменті комерційної нерухомості. Зобов’язання ЄС досягти нульового рівня викидів, підтверджені на конференції COP29, продовжують вказувати на можливе падіння вартості заставного майна, особливо якщо йдеться про застарілі будівлі з низькою енергоефективністю. Ризики судових позовів також залишаються актуальними: ЕСВ знову наголосив на підвищеній юридичній вразливості банків, пов'язаній з їхніми кліматичними зобов'язаннями. Проблема гринвошингу продовжує залишатися актуальною — особливо після публікації звіту EBA у 2024 році, в якому відзначено суттєве зростання таких випадків.

Наразі вимоги ЄС до звітності, пов'язаної з ESG, залишаються чинними, проте Omnibus Proposal 2025 передбачає їхнє спрощення та більшу уніфікацію в майбутньому, зокрема щодо Директиви про корпоративну сталу звітність CSRD та Директиви про належну перевірку сталого розвитку CSDDD. Якщо майбутня звітність компаній у сфері сталого розвитку не зможе чітко передавати ESG-ризики, банкам буде складніше оцінювати рівень їхньої вразливості при наданні корпоративних кредитів. Це або послабить здатність банків ефективно управляти ризиками, або створить надмірне навантаження на клієнтів через потребу надавати додаткову інформацію.

Рік розпочався з помітного імпульсу: 9 січня 2025 року EBA опублікував Остаточні настанови щодо управління ESG-ризиками, які набудуть чинності у січні 2026 року (для малих і з нескладною структурою установ вони почнуть діяти щонайпізніше з січня 2027 року). 16 січня розпочалося чотиримісячне обговорення проєкту Настанов щодо сценарного аналізу ESG-ризиків. Вже у лютому EBA випустив звіт про Доступність даних та доцільність спільної методології для оцінки впливу ESG-ризиків. Ці дії чітко демонструють, що у 2025 році ESG-ризики залишаються у пріоритеті EBA. Крім того, з 1 січня 2026 року набудуть чинності нові вимоги, пов’язані з ESG, згідно з директивою CRD 6. Це означає, що вже протягом цього року банки повинні підготуватися до того, щоб інтегрувати ESG-ризики у внутрішнє планування капіталу — на коротко-, середньо- та довгострокову перспективу. Цей процес має бути підкріплений обов’язковими перехідними планами та надійними механізмами для виявлення, вимірювання, управління та моніторингу відповідних ризиків.

Виконання цих вимог потребуватиме від європейських банків удосконалення інструментів, методик та структур даних. Ймовірними напрямами фокусу будуть:

• Глибша інтеграція ESG-ризиків. Остаточні Настанови роз’яснюють, як банки мають класифікувати, вимірювати та моніторити ризики, пов’язані з ESG. Мова не лише про кліматичні ризики, але й ризики втрати біорізноманіття та ESG-ризики у ланцюгах постачання.
• Більш суворе тестування сценаріїв. EBA планує впровадження більш суворих, стандартизованих та публічних стрес-тестів із горизонтами сценаріїв понад три роки. Банкам слід очікувати бенчмаркінгу результатів і регулярного включення ESG-сценаріїв у свою комунікацію з регуляторами.
• Планування клієнтського шляху до «нульових викидів» (Net Zero). Банки активніше використовують перспективні інструменти, зокрема оцінки відповідності цілям (alignment assessments), що дозволяють співставляти національні цілі з прогнозованою активністю секторів та планами переходу окремих клієнтів. Це полегшує адаптацію до змін в державній політиці, стратегіях клієнтів та критичних екологічних порогах.
• Інтеграція розкритих даних. Із публікацією перших звітів за стандартом CSRD у 2025 році банки отримають доступ до відповідних даних, які можна буде використовувати у власних ESG-системах, плануванні переходу та процесах управління ризиками.

Значущі установи Європи (Significant Institutions, SIs) вже чотири роки працюють над досягненням цілей, встановлених у Посібнику ЕСВ з питань C&E-ризиків, дедлайн за яким встановлено на кінець 2024 року. Загалом було досягнуто суттєвого прогресу, однак рівень інтеграції C&E-ризиків залишається різним серед установ. Більшість банків створили базові структури управління, збору даних та звітності, проте, як показали дослідження ринку KPMG 2024 року, деякі установи ще потребують подальшої інтеграції управління C&E-ризиками в свої системи вимірювання ризиків та можливості роботи з даними.

ЕСВ визначив C&E-ризики як постійний пріоритет свого нагляду на період 2025–2027 років. Наглядові органи тепер не лише оцінюють політики та процеси банків, але й посилюють контроль за реальними експозиціями до C&E-ризиків, щоб зрозуміти, як банки перетворюють розуміння ризиків на конкретні управлінські рішення — від початкового надання кредитів до планування капіталу. Крім того, ЕСВ і надалі застосовуватиме заходи впливу до банків, які не відповідатимуть очікуванням щодо управління C&E-ризиками.

У контексті еволюції очікувань ЕСВ європейські банки перебувають на різних стадіях розвитку. Хоча багато SIs уже інтегрували окремі аспекти C&E-ризиків у свої системи, інші мають ще пройти значний шлях. Для установ, які все ще розвивають свої можливості, пріоритетними напрямами мають стати:

• Посилення підходів ICAAP (англ. Internal Capital Adequacy Assessment Process — самооцінка достатності капіталу установи для покриття всіх суттєвих ризиків та дотримання всіх нормативних вимог) через кількісну інтеграцію кліматичних ризиків. Банки переходять від лише якісних оцінок до використання кількісного сценарного аналізу, надбавок до капіталу та показників ризик-апетиту — переосмислюючи процес ICAAP із урахуванням довгострокових кліматичних сценаріїв у своїй економічній оцінці.
• Посилення стратегічної інтеграції C&E-ризиків. Банки мають продовжувати вдосконалювати способи інтеграції кліматичних і екологічних ризиків у політику ризик-апетиту та кредитування. Наприклад, це може включати встановлення порогових значень для клієнтів з високим рівнем викидів, перегляд ціноутворення з урахуванням транзитних ризиків або використання кліматичних даних для виявлення можливостей «зеленого» фінансування.
• Удосконалення управління даними. Банки мають привести управління кліматичними та екологічними даними у відповідність до стандартів BCBS 239, щоб забезпечити узгодженість між регуляторною звітністю, внутрішньою оцінкою ризиків, стрес-тестуванням та публічним розкриттям. Зовнішні постачальники даних можуть допомогти заповнити прогалини в охопленні C&E-показників, як-от викиди за галузями, сертифікати енергоефективності або індикатори кліматичної стійкості.

Для менш значущих установ (LSIs), які підпадають під дію Посібника ЕСВ з C&E-ризиків, застосовується принцип пропорційності, а строки, встановлені їхніми національними регуляторами, зазвичай пізніші, ніж кінець 2024 року. Тож багато LSIs ще мають виконати значний обсяг підготовчих робіт у 2025 році для досягнення наглядових очікувань.

Дискусії щодо управління ESG-ризиками часто подають як вибір між регулюванням і спрощенням. Проте насправді ефективне управління ESG-ризиками є ключовим фактором стійкості та конкурентоспроможності — і дедалі більше враховується інвесторами та рейтинговими агентствами у їхніх моделях.

Спостерігається зростаюче єднання між вимогами регуляторного дотримання та бізнес-логікою управління ESG-ризиками. Ті банки, які реагують не лише на формальні вимоги, а й на економічну доцільність ESG-управління, значно легше відповідатимуть очікуванням ЕСВ та EBA. Розвиток компетенцій у сферах, як-от сценарний аналіз, перехідне планування, управління даними та моделювання капіталу, допоможе банкам підготуватись до більш жорсткого нагляду та ефективніше реагувати на виклики майбутнього.

При підготовці матеріалу використані інсайти KPMG Global Network