Геополітичні ризики 2025

Перший ключовий ризик — зміна глобальних центрів сили, економіки та торгівлі. Нові торговельні альянси та інвестиційні хаби руйнують звичну геоекономічну мапу: США запроваджують нові мита, отримуючи у відповідь торговельні контрзаходи, водночас активізуються економічні «вузли» поза межами традиційних фінансових центрів. Це створює тиск на інвестиційні рішення, міжнародні ланцюги постачання та глобальну присутність компаній. Утім, адаптація до нової реальності відкриває простір для дій: бізнес може переорієнтовуватись на інші регіони, локалізувати операції, скористатись friendshoring-стратегіями та переосмислити свої ланцюги створення цінності — від початку й до кінця.

Другим ризиком фахівці KPMG називають фрагментоване й динамічне регуляторне та податкове середовище. У різних країнах податкові та нормативні вимоги змінюються з різною швидкістю: дехто впроваджує глобальний мінімальний податок, тоді як інші відходять від багатосторонніх податкових угод. Це ускладнює дотримання вимог, підвищує витрати й ставить під сумнів стабільність інвестицій у «зелену» трансформацію. Проте для бізнесу це шанс: податкову та регуляторну відповідність можна розглядати не як тягар, а як інструмент підвищення стійкості, приваблення інвесторів і споживачів. Виграють ті, хто вміє адаптуватися, уважно відстежує зміни й не зупиняє стратегії сталого розвитку навіть у складні періоди.

Третій ризик — стрімкий і політизований розвиток технологій. Зміна альянсів, зумовлена міркуваннями національної безпеки, та розрізненість регуляцій ускладнюють формування єдиної ІТ-інфраструктури. Поява нових гравців у сфері генеративного ШІ кидає виклик домінуванню США, а регулятори не встигають за темпами розвитку GenAI, що створює ризики для етичної репутації компаній і безпеки даних. Геополітичне суперництво в ШІ й інших галузях (зокрема квантових технологіях) формує технологічні блоки, ускладнюючи міжнародну співпрацю та доступ до рішень. У цьому контексті бізнес може виграти, впроваджуючи модульну, адаптивну ІТ-інфраструктуру, враховуючи геополітичні ризики у виборі партнерів, посилюючи кіберзахист і інвестуючи в енергоефективні технології, включно з ШІ на базі зеленої енергії.

Множинні загрози для ланцюгів постачання, активів і інфраструктури є четвертим ризиком. Геополітична конкуренція, протекціонізм, військові конфлікти, боротьба за ресурси, кібератаки та кліматичні події створюють серйозний тиск на компанії з глобальною присутністю. Зростає загроза для ключових логістичних вузлів, а дефіцит стратегічно важливих ресурсів ускладнює доступ до продовольства й енергетичних матеріалів. У відповідь країни вдаються до протекціоністських заходів для захисту і диверсифікації своїх ланцюгів постачання, включно з енергетикою, продовольством і критично важливими мінералами. Бізнес може зміцнити стійкість, переосмислюючи джерела постачання, впроваджуючи замкнені цикли, переходячи на «зелену» енергію та захищаючи інфраструктуру від кліматичних ризиків.

П’ятий ризик — демографічний, технологічний і культурний тиск на ринок праці. Старіння населення, масовий вихід на пенсію, зниження народжуваності в розвинених країнах, нові цінності молодших поколінь, інтеграція ШІ, дефіцит цифрових навичок і культурна поляризація — усе це створює глибокі виклики для формування й утримання робочої сили. Компанії стикаються з нестачею талантів у зрілих економіках, складнощами в імміграційній політиці та тиском суспільства бути відкритими в соціально чутливих питаннях. У відповідь бізнес має формувати динамічні, адаптивні команди: через перепідготовку, віртуальне навчання, гібридні формати роботи та інклюзивну ціннісну пропозицію для працівників. Інтеграція людського потенціалу з можливостями ШІ — один із ключів до подолання кадрового розриву.