Перейти до основного вмісту

      KPMG Net Zero Readiness Index 2023 (NZRI) - індекс нульового рівня викидів вуглецю, визначив 24 країни, які рухаються в бік нульового рівня викидів вуглецю.

      Результати звіту KPMG Net Zero Readiness Index 2023, який KPMG традиційно готує щороку, показують, що уряди країн та промисловість наразі зіштовхуються зі значними перешкодами, зокрема глобальним державним боргом, внутрішньою політичною та економічною напруженістю, посиленням опору планам декарбонізації та необхідністю гарантувати енергопостачання.

      Спостерігається прогрес в деяких аспектах та є певні досягнення, такі як розширення виробництва енергії з низьким вмістом вуглецю в деяких країнах з найбільшим у світі показником викидів вуглецю, зокрема в США, Китаї, Бразилії, Канаді та ЄС. Тим не менш прогрес стримується негативною реакцією щодо вартості декарбонізації.

      В яких галузях спостерігається прогрес?

      В країнах, які швидко розвиваються, зростання попиту на енергію приваблює інвестиції як у низьковуглецеве виробництво, так і в виробництво викопного палива, внаслідок чого деякі країни, такі як Індія, навряд чи досягнуть чистого нуля до 2070 року, тоді як у Китаї прогнозується зростання споживання вугілля до 2025 року.

      Прогрес різниться від галузі до галузі. Серед досягнень у сфері нульового рівня викидів вуглецю та успішних прикладів декарбонізації в світі вважається значне зростання частки продажів електромобілів. При цьому в міжнародній авіаційній та судноплавній галузях темпи змін відбуваються значно повільніше, і мета досягнення чистого нуля до 2050 року залежить від істотного збільшення виробництва сталого авіаційного палива (SAF), а також від державних інструментів підтримки. 


      За останні два роки країни зробили багато на шляху до «чистого нуля», розуміючи, що шлях буде довгим і непростим. Деякі оголосили про нові важливі політики щодо підтримки декарбонізації, наприклад REPowerEU в Європі. Схеми торгівлі викидами вуглецю розширюються в кількох країнах, а ЄС поступово впроваджує свою програму – Механізм коригування кордонів викидів вуглецю (CBAM). Повномасштабна війна в Україні щодня збільшує кількість зруйнованої інфраструктури, житла, виробництва та знищених природних екосистем. Проте ми чуємо важливий дискурс на рівні і держави, і бізнесу про «зелене» відновлення. Більше того, принцип building back better не тільки проговорюється, але і поступово втілюється в життя через розробку і впровадження відповідних таксономій і підходів. Впровадження критеріїв сталості при оцінці проєктів вже є звичним підходом міжнародних фінансових організацій, і поступово такий підхід переймається і іншими гравцями – державою і бізнесом.
      dmytro-romanovych
      Дмитро Романович

      Директор, напрям сталого розвитку та ESG, керівник напряму урядових та міжнародних проєктів розвитку

      KPMG в Україні

      Ключові висновки

      • У кількох країнах з найвищим у світі рівнем викидів вуглецю, зокрема в США, Китаї, Австралії, Канаді, Бразилії та країнах Європейського Союзу, зросли амбіції щодо досягнення нульового рівня викидів вуглецю.
      • Концепція net zero вплітається у світові економічні системи, зокрема через системи торгівлі квотами на викиди, механізми коригування вуглецевих кордонів та кліматичну звітність.
      • Виробництво низьковуглецевої енергії стрімко зростає, причому значний внесок роблять офшорна вітроенергетика, сонячна енергетика як для внутрішнього використання, так і для експорту, а також атомна енергетика.
      • Зростання продажів електромобілів є яскравим прикладом успіху щодо декарбонізації: частка електромобілів у загальному обсязі продажів автомобілів зросла втричі – до 14% у період між 2020 і 2022 роками.
      • Вплив низьковуглецевих проєктів у сфері енергетики на місцеве довкілля спричиняє конфлікти «зеленого із зеленим», оскільки як генерація, так і інфраструктура можуть впливати на місцеву дику природу, біорізноманіття та спільноти.
      • Негативна реакція на net zero виникає через страх людей перед витратами і заборонами, а не через невідомість, що заважає скористатися новими можливостями, причому перепонами стають побутове опалення та сільське господарство, хоча останнє відкриває нові можливості, такі як поглинання вуглецю в "блакитній економіці".

      Дослідження ґрунтується на інтерв'ю зі спеціалістами KPMG з питань зміни клімату з 24 країн: Австралії, Бразилії, Канади, Китаю, Данії, Франції, Німеччини, Індії, Ірландії, Італії, Японії, Мексики, Нідерландів, Нової Зеландії, Норвегії, Сінгапуру, Південної Африки, Південної Кореї, Іспанії, Швеції, Швейцарії, Об'єднаних Арабських Еміратів, Сполученого Королівства та США. Профіль кожної країни включає візуалізацію даних для порівняння викидів за секторами та графіки їхньої динаміки з плином часу.

      Звіт також спирається на обговорення питань з експертами KPMG у різних секторах економіки та з різною спеціалізацією, зокрема глобальну економіку, механізми коригування викидів вуглецю, кліматичну звітність, у таких галузях як електроенергетика, нафта і газ, будівництво, транспорт, авіація, логістика, судноплавство, інфраструктура, виробництво, сільське господарство та «блакитна» економіка.


      Глобальна експертиза для створення більш стійкого та сталого майбутнього

      Хочете першими дізнаватися про найважливіші новини та отримувати експертні коментарі KPMG?

      Видання про бізнес, інновації, тренди та успішні кейси в різних сферах діяльності