В Україні дедалі більше компаній розпочинають підготовку звітності зі сталого розвитку відповідно до міжнародних стандартів, як-от GRI, ESRS або TCFD. Це позитивна тенденція, яка свідчить про зростання усвідомлення ролі ESG-факторів у бізнесі. Проте на практиці спостерігається дисбаланс у висвітленні окремих компонент ESG – зокрема компоненті G (англ. governance – корпоративне управління) часто приділяється недостатньо уваги.

У той час як екологічні (E) та соціальні (S) аспекти активно висвітлюються у звітності, управлінські практики, структура прийняття рішень, система внутрішнього контролю та діючі політики викладаються поверхнево. Це є суттєвим недоліком, адже саме компонента G демонструє здатність компанії здійснювати сталу діяльність, адаптуватися до викликів часу та відповідати вимогам національного законодавства і стандартів ЄС.

Важливість компоненти G для стейкхолдерів

Для стейкхолдерів, зокрема банків, інвесторів, міжнародних партнерів і донорів, компонента G є індикатором надійності та зрілості компанії. Вони уважно аналізують ці аспекти при ухваленні рішень щодо співпраці, фінансування чи інвестування. Тому ігнорування або поверхневе висвітлення управлінських питань у звітності може знизити довіру до компанії та обмежити її можливості на ринку.

Банки

При оцінці кредитоспроможності компанії, банки аналізують наявність ефективної системи внутрішнього контролю, прозорість у прийнятті рішень, антикорупційні механізми тощо. 

Недостатнє висвітлення управлінських практик може вказувати на ризики неповернення кредиту або потенційні юридичні проблеми.

Інвестори

Інвестори оцінюють довгострокову стабільність та надійність компанії шляхом аналізу структури корпоративного управління, незалежності наглядових органів, наявності внутрішніх політик, прозорості звітності тощо.

Недостатнє висвітлення управлінських практик може знизити інвестиційну привабливість компанії.

Міжнародні партнери та донори

Більшість міжнародних партнерів та донорських організацій оцінюють відповідність управлінських практик компанії європейським стандартам, зокрема щодо дотримання принципів корпоративного управління, прозорості бізнес-процесів, підзвітності, етичності тощо.

Недостатнє висвітлення управлінських практик може обмежити доступ до грантів, технічної допомоги чи міжнародних проєктів.

Відкриття нових можливостей

Компаніям, які наразі не включають компоненту управління до звітності, варто розпочати її системне висвітлення. Водночас ті, хто вже розкриває відповідну інформацію, часто не використовують повною мірою її потенціал як інструменту підвищення прозорості, довіри та конкурентоспроможності.

можливості, які надає системне розкриття інформації

Розкриття інформації про корпоративне управління

Наразі існує значна кількість міжнародних стандартів, що регламентують підходи до розкриття інформації у сфері корпоративного управління. Втім, з огляду на схвалену Кабінетом Міністрів України «Стратегію запровадження підприємствами звітності із сталого розвитку», яка передбачає обов’язкову підготовку звітів за стандартами ESRS, подальший аналіз здійснюється саме з урахуванням положень цих стандартів*.

На даний момент розроблено 12 стандартів ESRS, які регламентують розкриття інформації з питань сталого розвитку в чотирьох категоріях, як показано нижче:

стандарти

Основні рекомендації до розкриття інформації про корпоративне управління представлені у стандарті ESRS 2. Додаткові положення, що враховують специфіку тем також надані в стандартах ESRS E1 та ESRS G1.

стандарти

Рекомендації

Більшість вимог, передбачених Європейськими стандартами звітності із сталого розвитку (ESRS) у сфері корпоративного управління, загалом узгоджуються з поточними практиками українських компаній. Зокрема, багато організацій вже описують структуру органів управління (чисельність ТОП-менеджменту, гендерний склад, обов’язки тощо),  діючі політики, а також базові механізми внутрішнього контролю у своїх внутрішніх документах або публічних звітах.

Проте, ESRS вимагають більш структурованого, прозорого та стандартизованого підходу до розкриття інформації, що передбачає низку додаткових кроків:

1

Уніфікацію структури та змісту розкриття інформації відповідно до вимог стандартів ESRS 2, ESRS Е1 та ESRS G1, із дотриманням встановленого рівня деталізації, логіки побудови звітності та принципів прозорості.

2

Удосконалення внутрішніх процедур збору, обробки та верифікації даних, які забезпечують належну якість, достовірність, порівнюваність і регулярність оновлення. 

3

Розширення обсягу розкритої інформації – надання деталізованих даних про структуру управління, розподіл відповідальності за реалізацію ESG-діяльності, діючі політики щодо доброчесності бізнесу, антикорупційні заходи, механізми захисту викривачів тощо.

4

Уточнення методології оцінки – впровадження чітких метрик і показників для оцінки ефективності корпоративного управління, включаючи незалежність органів управління, управління ризиками, прозорість процесів прийняття рішень тощо.

Чим може допомогти KPMG

KPMG в Україні має глибоку експертизу у сфері ESG, зокрема в оцінці рівня зрілості ESG-практик компаній та визначенні перспектив їх розвитку, а також у розробці ESG-стратегій для різних секторів економіки.

Наші послуги охоплюють такі напрямки:

  • ESG-діагностика: проведення всебічного аналізу поточного стану ESG-практик, включаючи оцінку відповідності нормативним вимогам та ESG due diligence.
  • ESG-стратегія та трансформація:  розробка та впровадження ESG-стратегії з метою інтеграції принципів сталого розвитку в операційну діяльність та бізнес-модель компанії.
  • Управління ESG-ризиками: ідентифікація, оцінка та впровадження механізмів управління ESG-ризиками для підвищення стійкості бізнесу.
  • Внутрішні політики та процедури: підтримка у розробці, оновленні внутрішніх ESG-політик та процедур відповідно до найкращих міжнародних практик.
  • Зелене фінансування: консультування щодо залучення зеленого фінансування та підготовки до випуску фінансових інструментів сталого розвитку.
  • Декарбонізація: розробка стратегій та заходів зі зниження викидів парникових газів, їх кількісна оцінка.

Про ESRS

Європейські стандарти звітності зі сталого розвитку (ESRS), прийняті 31 липня 2023 року, є нормативною основою для розкриття ESG-інформації в межах Європейського Союзу. Вони розроблені як частина Директиви 2022/2464 (CSRD) і спрямовані на забезпечення уніфікованого підходу до звітності, що охоплює екологічні, соціальні та управлінські аспекти діяльності підприємств.

Врахування вимог інших міжнародних стандартів:

ESRS базується на міжнародно визнаних стандартах сталого звітування, зокрема GRI, TCFD та інших. Компаніям, які вже здійснювали розкриття інформації відповідно до цих рамок, буде значно легше адаптуватися до вимог ESRS, оскільки багато принципів та підходів є узгодженими.

строки впровадження