Чому бізнес обирає ESG?

Звітність зі сталого розвитку більше не є лише регуляторною вимогою чи даниною моді. «Вона стала ключовим інструментом довгострокової стійкості бізнесу, особливо у світі, що стикається зі складними екологічними та соціальними викликами», — говориться у новому дослідженні KPMG про звітність зі сталого розвитку за 2024 рік. Дослідження демонструє, що глобальний бізнес (в опитуванні взяли участь 5800 компаній із 58 країн) більше не розглядає звітність з ESG як додатковий компонент в межах корпоративної відповідальності. Вона інтегрується в операційну діяльність і стає ключовою складовою стратегічного планування.

«95% з 250 найбільших компаній світу сьогодні публікують цільові показники скорочення викидів вуглецю. В Україні також бачать великий потенціал ESG-стратегії для бізнесу. За даними останнього дослідження KPMG в Україні «Український бізнес очима керівників та керівниць 2024», 17% українських керівників очікують безпосереднього впливу ESG на фінансові результати протягом найближчих трьох років, а ще 60% відзначають її ключову роль у побудові взаємин із клієнтами. Останню декаду наша компанія співпрацює з українським бізнесом, щоб спростити його шлях до ESG-трансформації. Нещодавно ми запустили окремий інструмент - ESG-діагностику, який дає можливість оцінити компаніям своє місце на цьому шляху. ESG-трансформація потребує зусиль, але вона приносить реальні результати, створюючи конкурентні переваги та підвищуючи стійкість бізнесу», — коментує Дмитро Романович, директор, напрям сталого розвитку та ESG, керівник напряму урядових та міжнародних проєктів розвитку, KPMG в Україні.

Результати дослідження KPMG свідчать про безпрецедентний рівень інтеграції ESG у бізнес-стратегії найбільших компаній світу. Майже всі компанії зі списку G250 (250 найбільших компаній світу за доходом) не лише оприлюднюють цільові показники скорочення викидів вуглецю (95% у 2024 році проти 80%  у 2022 році), але й активно розвивають механізми їх досягнення. Ця тенденція демонструє зростаючу роль сталого розвитку як інструмента підвищення конкурентоспроможності на глобальному ринку. Цікаво, що в автомобільному секторі сталий розвиток найчастіше інтегрується у річні звіти компаній — це роблять 72%.

Ще одним яскравим індикатором змін є зростання частки компаній, у топ-менеджменті яких з’явилися посади, відповідальні за сталий розвиток. У 2022 році такі позиції були у 45% компаній зі списку G250, а зараз їхня частка зросла до 56%.

Сталий розвиток все частіше стає ключовим фактором у системі винагороди керівників. Майже третина компаній із сегмента N100 (100 найбільших компаній у кожній з досліджуваних країн) враховує ESG-показники при визначенні бонусів для топ-менеджменту. Цей підхід підсилює мотивацію лідерів не лише досягати фінансових результатів, але й створювати довгострокову цінність для суспільства та довкілля.

Дослідження також виявило низку глобальних тенденцій, які визначають майбутнє ESG-звітності. Ці тренди формуються під впливом нових регуляторних вимог, зростання очікувань з боку інвесторів і суспільства, а також прагнення компаній адаптуватися до швидких змін у світовій економіці.

1. ESG як «бізнес як зазвичай». Звітність зі сталого розвитку та цільові показники скорочення викидів вуглецю стали стандартом для провідних компаній світу. Для майже всіх компаній G250 звітність з ESG і сталого розвитку стала звичною практикою — 96% компаній вже роблять це, як і в 2020 та 2022 роках. Для порівняння, коли KPMG вперше провело вимірювання у 1999 році, цей показник складав лише 35%.

2. Готовність до обов’язкової звітності. Європейські компанії активно готуються до вимог CSRD. Директива Європейського Союзу щодо корпоративної звітності зі сталого розвитку зробить обов’язковою звітність з ESG і сталого розвитку для близько 50 000 компаній. Вона стосується як компаній, що базуються в ЄС, так і тих, що мають дочірні підприємства в ЄС або зареєстровані на його регульованих ринках. Введення нових вимог буде поступовим, але, як показує дослідження KPMG, деякі компанії вже почали підготовку до відповідності CSRD, добровільно впроваджуючи стандарти ESRS.

3. Подвійна суттєвість (англ. double materiality). Підхід подвійної суттєвості застосовують 50% компаній. Більші компанії у сегменті G250 частіше використовують процеси подвійної суттєвості, що оцінюють вплив як на суспільство та довкілля, так і на їхні фінансові показники. Подвійна суттєвість є найповнішою формою оцінки суттєвості та наріжним каменем дотримання вимог Директиви CSRD ЄС, тому деякі з тих, хто її застосовує, ймовірно, роблять це, щоб підготуватися до моменту, коли вона стане обов'язковою.

4. Добровільні стандарти. GRI, SASB та інші стандарти залишаються популярними інструментами звітності у всьому світі. Їхнє застосування суттєво відрізняється залежно від країни та регіону: всі опитані компанії в Саудівській Аравії використовують інструкції своєї фондової біржі, тоді як дві третини компаній в Північній, Центральній та Південній Америці застосовують SASB.

5. Біорізноманіття у фокусі. Частка компаній, які звітують про біорізноманіття, зросла на 25% за чотири роки: цього року 56% компаній G250 та 49% N100 звітують про це як про ризик для бізнесу. Значні відмінності між регіонами за рівнем впровадження, виявлені два роки тому, скоротилися, у країнах на Близькому Сході та в Африці було зафіксоване значне зростання компаній, що звітують про біорізноманіття: 35% два роки тому та 56% зараз.

6. TCFD-рекомендації. Майже три чверті компаній G250 інтегрують кліматичні ризики у свої звіти згідно з TCFD.

Дослідження KPMG засвідчує, що ESG-звітність стала невіддільною частиною ведення бізнесу, формуючи нові стандарти прозорості та відповідальності. Компанії, які впроваджують сталі практики, не лише відповідають на сучасні виклики, а й створюють довгострокову цінність для своїх зацікавлених сторін. Це підтверджує, що сталий розвиток – це не лише про екологію, а про стратегічну перевагу у майбутньому.