Хоча використання технології ШІ розпочалося ще в 1980-х роках, врегулювання цих відносин саме на нормативно-правовому рівні наразі перебуває в активній фазі. У квітні 2021 року Європейська комісія висунула пропозицію щодо Регламенту про встановлення гармонізованих правил щодо штучного інтелекту (Акту про штучний інтелект), основною метою якого було б забезпечення захисту громадян від потенційної шкоди нової технології. Після тривалих обговорень і доопрацювань у березні цього року Акт про штучний інтелект був схвалений Європейським парламентом, а у травні – Радою ЄС.
В основі регламенту - ризик-орієнтований підхід, відповідно до якого, чим вищий потенційний ризик заподіяння шкоди суспільству, тим суворіші правила і вимоги до суб’єктів (розробників, впроваджувачів, імпортерів, розповсюджувачів систем ШІ). Умовно системи штучного інтелекту можна поділити на три категорії:
- системи з обмеженим ризиком (limited risk);
- системи з високим ризиком (high risk);
- системи з неприйнятним ризиком (unacceptable risk).
Системи ШІ з обмеженим ризиком є під дією стандартних зобов’язань щодо дотримання прозорості. Так, наприклад, системи генеративного ШІ (Generative AI), які за загальним правилом відносяться до даної категорії, мають відповідати вимогам прозорості та нормам законодавства ЄС про авторське право (наявність позначення, що контент створено штучним інтелектом, запобігання створення незаконного контенту тощо).
До систем ШІ з високим ризиком висуваються додаткові вимоги щодо системи управління ризиками, якості наборів даних, на базі яких відбувається навчання моделей, наявності належної технічної документації тощо.
Насамкінець регламент забороняє використання систем з неприйнятним ризиком для прав людини. Це, наприклад, системи, які маніпулюють людьми або використовують їхні вразливі місця, що призводить до фізичної чи психологічної шкоди, системи «соціального скорингу», системи, які здійснюють біометричну ідентифікацію в реальному часі в загальнодоступних місцях для цілей правоохоронних органів.
Аналогічно Загальному регламенту про захист даних (GDPR) дія Акту про ШІ поширюється не лише на організації в межах ЄС, але й на розробників, впроваджувачів, імпортерів і розповсюджувачів систем ШІ за межами ЄС, якщо результати діяльності їхніх систем призначені для використання або використовуються в ЄС. Тобто, на відміну від GDPR, Акт про ШІ має не просто екстериторіальну дію, але й може поширюватися на суб’єктів, навіть якщо вони не мали намір провадити діяльність або таргетувати аудиторію в ЄС.
У разі невідповідності нормам Акту про ШІ до порушників можуть бути застосовані наступні заходи відповідальності:
- за порушення заборони використання систем неприйнятного ризику – адміністративний штраф у розмірі до 35 млн євро або до 7% загального світового річного обороту за попередній фінансовий рік (якщо порушником є підприємство), залежно від того, яка сума більше;
- за недотримання окремих положень, що стосуються операторів або нотифікованих органів (органів з оцінки відповідності) – адміністративний штраф у розмірі до 15 млн євро або до 3% від загального світового річного обороту за попередній фінансовий рік (якщо порушником є підприємство), залежно від того, яка сума більше;
- за надання недостовірної, неповної або оманливої інформації на запит уповноважених органів або національних компетентних органів – адміністративний штраф у розмірі до 7,5 млн євро або до 1% від його загальної суми світового річного обороту за попередній фінансовий рік (якщо порушником є підприємство), залежно від того, яка сума більше.
При визначенні суми штрафу мають бути дотримані принципи ефективності, пропорційності та переконливості санкцій. При цьому до стартапів, малих і середніх підприємств (SMEs), штрафи застосовуються пропорційно (сума або відсоток від обороту, залежно від того, яка сума менша).
Очікується, що Акт про ШІ має набути чинності у найближчі дні (через 20 днів після публікації в Офіційному журналі ЄС). Його положення у повному обсязі будуть застосовуватися через 24 місяці після набуття чинності, але деякі частини почнуть діяти раніше, зокрема:
- заборона систем штучного інтелекту, що становлять неприйнятний ризик, – через 6 місяців після набуття чинності;
- кодекси практики – через 9 місяців після набуття чинності;
- правила щодо систем ШІ загального призначення – через 12 місяців після набуття чинності.
Водночас, системи високого ризику матимуть більше часу для адаптації, оскільки зобов’язання щодо них почнуть застосовуватися через 36 місяців після набуття чинності.
Тож провідні компанії вже активно вивчають майбутні нововведення і готуються до їхнього впровадження. Як показала практика Загального регламенту про захист даних (GDPR), 2-3 роки – це не настільки довго, як здається спочатку.