Людський фактор забезпечує успіх компанії під час війни

Банківський сектор у І кварталі зберіг високу ліквідність та операційну прибутковість, попри воєнні дії – Огляд банківського сектору.

• З першого дня війни Укрексімбанк звітує про безперервну роботу банку. Як ви готувались до військового стану?
• DDoS атака на банківську систему, яка сталася 15 лютого вважається найбільшою в історії України. Яких заходів вжив банк для підготовки та забезпечення належної кібербезпеки банківської системи?
• Як ви ставитеся до «стратегії Cloud First» для банків?
• Які фактори зумовили високу стійкість роботи банку під час війни? Яку роль відіграє людський фактор в забезпеченні діяльності банку?
• Яка у вас стратегія роботи з NPL?
• Які ви підтримуєте клієнтів, які переживають труднощі або знаходяться на окупованих територіях?
• Які галузі банк продовжуєте кредитувати?
• Які галузі, на вашу думку, потребуватимуть найбільшої фінансової підтримки після війни?
• Яка роль банку у відбудові економіки, враховуючи те, що метою діяльності «Укрексімбанку» є саме залучення зовнішніх кредитних ресурсів для економіки України та фінансування і гарантування експортних та імпортних операцій підприємств?
• Які три уроки, на вашу думку, варто вивчити фінансовому сектору після перемоги України?

DDoS атака у лютому не завдала шкоди Укрексімбанку, бо ми не були у списку цілей хакерів. Проте пізніше декілька DDoS атак були спрямовані на Укрексімбанк, і ми успішно встояли завдяки пропрацьованому фреймворку в частині інформаційної безпеки та кібербезпеки банку.

В Укрексімбанку діє інструмент кіберзахисту, а саме моніторингу відповідного реагування, відповідні плани, процедури безперервної діяльності, які запускаються миттєво. Команди ІТ та кібербезпеки працюють цілодобово по змінах, незалежно від того, чи є зараз загроза в кіберпросторі. Ми керуємося відповідними нормативно-правовими актами, зокрема Положенням «Про організацію заходів із забезпечення інформаційної безпеки в банківській системі України».

Для того, щоб контролювати прийняті заходи та відповідати міжнародним стандартам інформаційної безпеки, ми регулярно проходимо обов’язкові зовнішні та внутрішні аудити, такі як аудит PCI DSS, SWIFT, аудит систем управління інформаційною безпекою. Минулого року ми завершили аудит системи управління інформаційною безпекою та встигли реалізувати план заходів ще до запровадження воєнного стану.

Варто зазначити, що Національний банк України та Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України допомагає банківській спільноті в протистоянні, протидії та стримуванні будь-яких кібератак, в тому числі DDoS. Так, наприклад, ми регулярно отримуємо інформацію про виявлення фішингових доменів, витоків даних, скомпрометованих користувачів клієнтів і результати моніторингу потенційних вразливостей. При будь-якій кіберзагрозі знаходимось постійно на зв’язку, обмінюємося досвідом, пропрацьовуємо інструменти протидії тій чи іншій загрозі. Це успішна співпраця державних установ та банків аби протистояти ворогу.

У стратегії використання хмари є два підходи: стратегія cloud first та cloud only. На мою думку, законодавча ініціатива своєчасна, адже фізичні центри обробки даних можуть знаходитись у регіонах, де ведуться активні бойові дії, а значить є високий ризик пошкодження або знищення центрів обробки даних. А це приводить до втрати сервісів та інформації банків.

Щодо Укрексімбанку, то пріоритетною стратегією ми для себе обрали cloud first, принаймні для ключових інформаційних систем, адже стратегія cloud only дорожча в реалізації. Ми вважаємо, що варто ефективно використовувати свої наземні ресурси. З економічної точки зору при міграції у хмару ми маємо зробити резерв, передбачити витрати на закупівлю додаткового наземного обладнання. А це займає певний час. У випадку з хмарами, процес точно буде швидшим – не треба чекати закупівель, проходити тендерні процедури. Ми маємо технічні ресурси, які можуть швидко масштабуватися. Ми майже завершили всі міграційні процеси, що дозволять нам безперервно здійснювати нашу діяльність незалежно від наших фізичних центрів обробки даних.

По-перше, хотів би відзначити надзвичайну швидку, своєчасну і професійну реакцію Національного банку, який визначив план та алгоритм дій банківської системи на період дії воєнного стану. Більш того, НБУ регулярно вносив уточнення та корегував план із урахуванням нових обставин. Окремо хочу відзначити згуртовану роботу Національної асоціації банків України та банківської спільноти, консолідацію їхніх зусиль, що і забезпечило фінансову стабільність України та банківської системи під час війни.

Друге – людський фактор забезпечив та забезпечує успіх компанії. До війни у 2020 та 2021 роках завдяки роботі працівників ми провели системну трансформацію банку – ми змінили структуру балансу, перебудували бізнесмодель, оптимізували вартість ресурсної бази, розпочали активно працювати з проблемними активами, абсолютно всі операційні витрати було поставлено на жорсткий контроль, почали процес технологічного оновлення і впровадження найкращих світових практик. З перших днів війни, попри те, що працівники були вимушені лишити свої рідні міста, переїхати у більш безпечні, завдяки згуртованості, відданій роботі команди працездатність банку була відновлена у найкоротші строки. А поза роботою працівники банку ще встигають волонтерити та збирають гуманітарну допомогу.

По-третє, до війни керівництво затвердило трирічну стратегію, за якою ми працювали до 24 лютого. Банк дотримувався цієї стратегії, випереджаючи плани, та отримав у 2021 році рекордний у своїй історії обсяг прибутку – понад 2,7 млрд грн. І це відповідно додало запас фінансової міцності. Також хочу відзначити зважений підхід до розрахунку потрібного буферу ліквідності аби керувати можливими відтоками коштів клієнтів.

Сукупність всіх цих факторів допомагають тримати удар. Але, на жаль, вторгнення Росії призвело до певних страт: кредитних ризиків та формування певної суми резервів. Через війну в нас є зруйновані об'єкти забезпечення, окуповані території, а клієнти банку не можуть вести звичну операційну діяльність на місцях.  

З початком війни ми не розділяємо клієнтів за територіальною ознакою. Банк прийняв публічне рішення та заявив, що надав кредитні канікули для всіх позичальників: юридичних та фізичних осіб. Відповідно строк сплати платежів за основним боргом ми перенесли на 30 червня 2022 року, відповідно з процентами та комісіями.

Юридичні особи - позичальники, у яких внаслідок воєнних дій виробничі активи не пошкоджені і вони продовжують свою діяльність, за власним бажанням продовжують обслуговувати борг перед банком і сплачують відсотки. Щодо клієнтів – фізичних осіб хочу зазначити, що обсяг сплачених відсотків, починаючи з лютого, склав близько 70%. Тому ймовірно ми відновимо необхідність сплати і за основним боргом, процентами, за комісію на всіх територіях, окрім тимчасово окупованих, після того, як проаналізуємо індивідуальні запити кейс за кейсом.

Зараз ми фокусувалися на підтримці наших поточних клієнтів, наприклад, на фінансуванні посівної для агрокомпаній, та фінансово підтримуємо галузі промисловості, які забезпечують обороноздатність країни. Також Укрексімбанк надає кредитування компаніям, які закуповують товари критичного імпорту. В індивідуальному порядку розглядаємо запити від клієнтів банку, які тимчасово мають труднощі в бізнесі, але продовжують функціонувати. Серед проєктів фінансової підтримки є також запити на релокацію  та розгортання бізнесу на новій території. 

Банк зі свого боку виходить з різними ініціативами, як він може бути корисним у відбудові держави. Але при цьому важливо розуміти, що зараз ймовірно жоден банк не отримує комерційних коштів через війну. Скоріш це можуть бути репарації або грантове фінансування за допомогою Європейського Союзу, Сполучених Штатів, Великої Британії.

Ми, в Укрексімбанку, маємо потужну компетенцію щодо залучення коштів від програм міжнародних партнерів. Тобто наша роль може бути агентською в частині класичного Project Finance. Ми готові допомагати у структуруванні угод, контрактуванні, у запровадженні механізмів сюрвеїнгу.  Наприклад, вже протягом дії воєнного стану Укрексімбанк отримав доступ до додаткового фінансування – 100 млн доларів США від Світового банку. Договір ми підписали ще в 2021 році, але чинності він набув вже у квітні 2022 року. Ці кошти плануємо спрямовувати на кредитування тих клієнтів, які мають на меті реалізовувати інвестиційні програми або програми з енергоефективності.

У будь-якому разі ми розуміємо, що відбудовувати країну після війни ми маємо всі разом та за допомогою всієї світової фінансової спільноти.

Я б назвав це скоріш закріпленням матеріалу.  Перше – віримо в Бога та Збройні Сили України, які боронять зараз нашу Україну, віримо та довіряємо.

Друге, війна довела, що business continuity plan допомагає міцно стояти на ногах та протистояти агресії. Знаю точно, що в деяких організаціях такий план був скоріше формальністю, а не дорожньою картою на випадок надзвичайної ситуації, як війна.

Ну і третє, це розуміння, що до звичного штатного формати роботи, тобто business as usual, ми повернемось лише згодом, але швидкого повернення очікувати не варто. Пріоритетна й першочергова задача – відбудувати та розбудувати нашу рідну Україну.