Хвиля змін щодо відповідального ведення бізнесу тримається вже кілька років поспіль. Проте пандемія COVID-19 та зміна курсу США, як то повернення до Паризької угоди, посилила градус активності в цьому напряму та збільшила кількість дій та дискусій щодо стійкого розвитку та стійкого інвестування. Ми зустрілися з Тарасом Вервегою, співзасновником та членом Ради директорів компанії SoftServe, щоб поговорити про те, чи готовий український бізнес враховувати проблеми довкілля, та якими екологічними проєктами пишається компанія.
Розмову вів Олексій Янковський, партнер, керівник практики з надання консультаційних послуг у сфері інформаційних технологій і кібербезпеки, KPMG в Україні
Згідно з результатами щорічного дослідження KPMG «Погляд керівників бізнесу 2021», ризик кліматичних змін займає лише 5 місце. Як ви вважаєте, із чим пов'язана неготовність українського бізнесу не враховувати очевидні речі, такі як проблеми довкілля?
Україна має дуже серйозні екологічні загрози, пов’язані зі необхідністю збереження водного балансу, забрудненістю ґрунтів і повітря, поводженням з відходами, потребою суттєвої модернізації промислових підприємств тощо. Та все ж, питання довкілля сьогодні перебувають поза суспільним, бізнесовим і державним фокусом в Україні і мають значно меншу вагу, аніж політична нестабільність та економічний добробут.
В цей же час, для розвиненого світу протидія зміні клімату є одним з ключових пріоритетів. Представники влади, бізнесу і громадянського суспільства розвинених країн ведуть тривалий діалог на рівні міжнародних дипломатичних подій, економічних форумів, медіа і до 2050 року планують прийти до нульових викидів СО2. В країнах ЄС ця ініціатива наскрізно супроводжується законодавчими ініціативами, програмами модернізації бізнесу і підприємств комунальної сфери. Це стимулює бізнес інвестувати у модернізацію промисловості та прямувати до екологічної нейтральності, а державні програми фінансової підтримки лише прискорюють цей процес.
Такий наскрізний екологічний наратив, що на усіх рівнях ведеться у розвиненому суспільстві, на жаль, практично не помітний в Україні. І хоча соціологія каже, що екологічні проблеми поступово стають важливішими для українців, багатьом все ще здається, що ці проблеми десь далеко і не пов’язані безпосередньо з якістю нашого повсякденного життя. Для великого українського бізнесу турбота про довкілля тема наскільки важлива, настільки і дороговартістна. Попри те, що енергоефективні технології, відновлювані джерела енергії та загалом сталі рішення є окупними у перспективі 10-15 років, український бізнес настільки звик до нестабільної політичної та економічної ситуації, що не ризикує вкладати гроші у такі довгострокові проєкти. Окрім того, важливу роль відіграє культура та загальне ставлення до природи, як до чогось, що буде завжди. На мою думку, для початку системних перетворень у питанні захисту довкілля, в Україні на законодавчому і виконавчому рівнях мають з’явитися дієві механізми для стимулу бізнесу до сталих трансформацій у сфері екології.
В той же час ми спостерігаємо, що популярність теми екології, декарбонізації, циркулярної економіки, зниження викидів парникових газів, енергоефективності серед українських компаній особливо зросла у період коронакризи. На вашу думку, з чим пов'язано, що інтерес з боку бізнесу виріс саме зараз?
Пандемія і глобальний локдаун став точкою неповернення: опинившись вдома всі зрозуміли, що бізнес вже ніколи не стане таким, як був раніше. Такі глобальні кризи є завжди поштовхом до численних трансформацій на глобальному і локальному рівнях. Вочевидь, більшість компаній – і ми бачимо це як серед наших глобальних клієнтів, так і серед партнерів і постачальників в Україні, стартували численні трансформації, зумовлені пандемією, локдауном тощо. Вони винесли на поверхню потреби в автоматизації, оптимізації, скороченні видатків або нарощенні ефективності. Інвестиції у сталі екологічні рішення є одним з цих напрямків.
З якою складовою ESG працює компанія SoftServe?
Якщо продовжувати тему захисту довкілля, то ми в SoftServe ще кілька років тому запровадили роздільне збирання відходів та елементи циркулярної економіки. Внутрішні і зовнішні екологічні ініціативи були у пріоритетах, як самої компанії, так і наших працівників. Проте, їм бракувало системності та широкої інтеграції. Отож, цього року в компанії запровадили новий напрям, який відповідає за екологічну сталість усіх наших внутрішніх процесів. Ми прагнемо не лише мінімізувати наш негативний вплив на природу, але змінити підхід до бізнесу, щоб він був рушійною силою, яка може приносити користь і людям, і економіці, і планеті.