Глосарій

СТАТЬ – біологічно зумовлений поділ на чоловіків та жінок, який визначається набором специфічних статевих хромосом.

ГЕНДЕР – соціально-біологічна характеристика, через яку визначаються поняття "чоловік" і "жінка" та набір характеристик, які диференціюються між фемінністю та маскулінністю. Залежно від контексту це соціокультурні ролі чоловіків та жінок як особистостей в рамках гендерної ідентичності.

АЗІЙЦІ (або називати конкретну країну походження) – замість «вузькоокі / косоокі», «монголоїди» (залежить від контексту), «азіати». Прикметники «вузькоокі» та «косоокі» — це образа. Монголоїди — це одна з людських рас. І з точки зору використання терміну у значенні соціального конструкту це може бути прийнятно, тож у цьому випадку все залежить від контексту. Щодо слова «азіати»: по-перше це русизм. По-друге, цей термін уже використовують на позначення некультурних людей. Тому краще сьогодні вживати термін «азійці» або називати конкретну країну походження: в’єтнамець, кореєць тощо.

ТЕМНОШКІРА ЛЮДИНА – замість «чорний», «негр», «кольоровий». Це знеособлені слова, які зневажливо підкреслюють одну конкретну рису. «Негр» у нашій мові було досить нейтральним словом. Але в останні роки воно стало образливим у англомовному світі. Бажано узагалі не фокусуватись на такій зовнішній ознаці, як колір шкіри. Але якщо, наприклад, ви пишете статтю на дотичну тему, то краще використовувати такий термін.

БЕЗДОМНА ЛЮДИНА / ОСОБА (людина без постійного місця проживання, людина без домівки) – замість «бомж», «безхатько», «безхатченко». Слова «бездомна людина» і «безпритульна людина» також є коректними. Проте «бездомна людина» — термін більш широкий і позначає людину, у якої немає житла, придатного для проживання. До бездомних осіб зараховують безпритульних людей, які проживають на вулиці, в парках, у підвалах — місцях, не призначених для проживання, а також людей, які мають притулок.

ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНА ОСОБА (людина, яка переїхала з тимчасово окупованих територій, Вимушений переселенець, ВПО) – замість «біженець (у значенні «внутрішньо переміщена особа»). Якщо йдеться про застосування цього слова до внутрішнього переміщення в Україні, яке пов’язане з війною та тимчасовою окупацією території України, тут воно некоректне. Слово «переселенець» — дуже широкий термін, який позначає в цілому людей, що змінили місце життя, але може бути використане.

«БЕТОННА ПІДЛОГА» – термін, що описує мінімальну кількість чи пропорцію жінок, необхідну для того, щоб відділ чи рада директорів здавалися легітимними.

ГЕНДЕРНА АСИМЕТРІЯ – непропорційна представленість соціальних і культурних ролей статей (а також уявлень про них) у різних сферах життя.

ГЕНДЕРНА ДИСКРИМІНАЦІЯ або СЕКСИЗМ – упереджене ставлення, дискримінація людини за ознакою статі чи гендерною ідентичністю. У суспільстві сексизм може бути представлений у вигляді системи стереотипів, офіційно закріплених положень чи навіть ідеології. В основі сексизму лежить переконання про перевагу однієї статі над іншою.

ГЕНДЕРНА ДЕМОКРАТІЯ – система волевиявлення обох статей (жінок і чоловіків) у громадянському суспільстві як рівних у правах і можливостях, що законодавчо закріплено й реально забезпечено політико-правовими принципами та діями, розбудовою суспільних і державних структур.

ГЕНДЕРНА ДЕПРИВАЦІЯ – обмеження можливостей із задоволення потреб у зв’язку з дією гендерних стереотипів і установок домінування.

ГЕНДЕРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ, гендерні студії, гендерологія (англ. Gender studies) — комплекс міждисциплінарних досліджень (соціології, психології, економіки, політології, педагогіки та інших наук), присвячених феномену статі в її соціальних вимірах. Центральними категоріями є гендер та опозиція маскулінність і фемінність, через призму якої досліджуються різні аспекти соціальних відносин — класові, расові, національні, політичні, рольові тощо. Основним об'єктом сучасних гендерних досліджень є жінка та соціальні відносини між статями.

ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ — рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства (Конституція України). Гендерна рівність означає наявність рівних умов для жінок і чоловіків у реалізації всіх прав людини та можливостей участі в політичному, економічному, соціальному та культурному розвитку, а також рівного користування його результатами.

ГЕНДЕРНА РОЛЬ – нормативний різновид поведінки людини в суспільстві, що очікується та вимагається від неї як від представника/-ці конкретної статі.

ГЕНДЕРНА СЕГРЕГАЦІЯ ПРАЦІ – нерівномірне розподілення чоловіків і жінок у економіці, через що в окремих професіях чи окремих економічних галузях переважають чоловіки або жінки. Гендерна сегрегація праці може бути вертикальною та горизонтальною.

ВЕРТИКАЛЬНА ГЕНДЕРНА СЕГРЕГАЦІЯ ПРАЦІ – це нерівне розподілення чоловіків і жінок на різних рівнях у середині однієї професії («скляна стеля»). Горизонтальна гендерна сегрегація – нерівне розподілення жінок і чоловіків у різних професіях («скляні стіни»).

ГЕНДЕРНА СЛІПОТА – метафора, що означає нездатність враховувати гендерну змінну, або несвідоме ігнорування гендерних проблем під час розробки політичних і соціальних програм, наукових досліджень, інформаційно-просвітницьких матеріалів тощо.

ГЕНДЕРЛЕКТ – передбачуваний постійний набір ознак жіночої та чоловічої мови, правила мовної поведінки, стратегії та тактики мовної поведінки чоловіків і жінок у різноманітних комунікативних ситуаціях у контексті тієї чи іншої культури. Існування деяких стильових особливостей, властивих переважно чоловікам або переважно жінкам, обумовлено впливом соціальних, культурних, гормональних факторів. Однак причини відмінностей залишаються досі дискусійними.

«ЗАМЕРЗЛА СЕРЕДИНА» — феномен, схожий на «липку підлогу» (див. нижче), описує сповільнення та зупинку просування жінок вгору кар'єрними сходами в лавах середньої ланки управління.

ЗВОРОТНА ДИСКРИМІНАЦІЯ – відмова в роботі або у посадовому підвищенні (чи будь-які інші дії дискримінаційного характеру) представнику/-ці колись привілейованої соціальної спільноти у зв’язку з наданням цього місця менш кваліфікованому/-ній і нижче оплачуваному/-ній представнику/-ці іншої соціальної спільноти, яка історично зазнавала пригнічення.

ЕЙДЖИЗМ (від англ. аge — вік) — це створення стереотипів і дискримінація окремих людей або груп людей за віковою ознакою; ейджизм може проявлятися у різних формах, зокрема упереджене ставлення, дискримінаційну практику або інституціональні заходи політики т а практики, які сприяють закріпленню стереотипних уявлень. Реверсивний або зворотний ейджизм — це соціальна, економічна дискримінація або упереджене ставлення до людей молодого віку.

ІНДЕКС ГЕНДЕРНОЇ НЕРІВНОСТІ (Gender Inequality Index (GII) – відбиває гендерну нерівність із позиції трьох важливих аспектів людського розвитку: репродуктивного здоров’я – вимірюється коефіцієнт материнської смертності та рівень підліткової народжуваності; розширення прав і можливостей – вимірюється часткою парламентських місць, які займають жінки, та часткою жінок і чоловіків віком від 25 років і старше, що мають хоча б середню освіту; економічного статусу – виражається в участі на ринку праці та вимірюється рівнем економічної активності чоловіків і жінок віком від 15 років і старше.

ІНДЕКС ГЕНДЕРНОГО РОЗВИТКУ (Gender Development Index (GDI) – відбиває гендерний розрив у людському розвитку країни за трьома основними показниками: здоров’я – вимірюється жіноча та чоловіча очікувана тривалість життя при народженні; освіта – вимірюється очікувана тривалість жіночої та чоловічої освіти для дітей, а також середня тривалість жіночої та чоловічої освіти людей віком від 25 років і старше; контроль над економічними ресурсами – вимірюється очікуваний жіночий та чоловічий трудовий дохід. Індекс гендерного розвитку бере за власну основу індекс розвитку людського потенціалу та концентрує власну увагу на гендерних розривах, що стосуються не тільки жінок, але й чоловіків.

ІНТЕРСЕКЦІЙНІСТЬ / ІНТЕРСЕКЦІОНАЛЬНІСТЬ — концепція про перетин різних дискримінацій, згідно з якою різні форми нерівності або пригнічення не існують окремо одна від одної та доповнюють і конструюють одна одну.

КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО ПРОБЛЕМИ РІВНОСТІ ЧОЛОВІКІВ І ЖІНОК – передбачає оцінювання того, які наслідки матиме для жінок та чоловіків здійснення будь-якого планового заходу, включаючи впровадження законодавства, стратегічної політики й програм у всі сфери й на всіх рівнях. Комплексний підхід до проблеми рівності чоловіків і жінок передбачає застосування всієї сукупності різноманітних методик і засобів в організації (реорганізації), поліпшенні, вдосконаленні й оцінюванні процесів прийняття рішень особами, які насамперед залучені до здійснення політики, щоб інкорпорувати проблематику рівності жінок і чоловіків у всі галузі життєдіяльності суспільства й на всіх рівнях управління ними. Комплексний підхід є новою засадничою стратегією досягнення гендерної рівності, що застосовується в соціальному й політичному житті країн. На відміну від традиційного підходу до політики, здійснюваної в інтересах рівності жінок і чоловіків, зорієнтованої на розв’язання тієї чи іншої специфічної суспільної проблеми, спричиненої гендерною нерівністю, відправною точкою для комплексного підходу є все суспільство загалом. Політичні дії в цьому напрямку організуються як процес врахування соціо-статевих розходжень у такий спосіб, щоб їхня рівність стала реальною. Суб’єктами реалізації комплексного підходу для досягнення мети рівності статей можуть бути політики, державні структури, громадські організації, науковці та науково-дослідні інститути, лобістські групи, засоби масової інформації, міжнародні інститути тощо.

«ЛИПКА ПІДЛОГА» — термін, який означає, що жінки порівняно з чоловіками довше затримуються на початкових позиціях у службовій ієрархії. Чоловіки на ранніх стадіях кар’єри швидше просуваються на наступні щаблі службової драбини, у той час як молоді жінки подовгу затримуються на початкових етапах професійного шляху. Більш швидкий кар’єрний старт чоловіків згодом забезпечує їм формування необхідного професійного та управлінського досвіду, і, таким чином, дозволяє їм обігнати жінок у занятті вищих керівних посад, тобто призводить до ситуації «скляної стелі».

МАСКУЛІННІСТЬ (від лат. «masculinus» — чоловічий) — комплекс тілесних, психічних і поведінкових особливостей, що розглядаються як чоловічі.

МАСКУЛІНІТИВИ — назви осіб чоловічої статі. Для маскулінітивів характерним є те, що вони можуть уживатися, в більшості випадків, до всіх людей незалежно від їхньої статі: льотчик, письменник, професор, директор тощо.

МАТИ, ЯКА САМОСТІЙНО ВИХОВУЄ ДИТИНУ або БАТЬКО, ЯКИЙ САМОСТІЙНО ВИХОВУЄ ДИТИНУ (одинока мати / одинокий батько) – коректний термін замість «мати-одиначка / батько-одинак».

ПОЗИТИВНА ДИСКРИМІНАЦІЯ — політика чи принцип, що означає надання переваг при працевлаштуванні, просуванні по службі, отриманні освіти, а також при висуванні до виборних органів влади представникам і представницям груп, що традиційно дискримінуються за ознакою статі, раси, національності. Позитивна дискримінація виступає як засіб ліквідації дискримінації негативної. Позитивна дискримінація в гендерному аспекті — це встановлена державою система пільг, заохочень, заборон і компенсацій, спрямована на підвищення соціального статусу жіноцтва.

«СКЛЯНА СТЕЛЯ» — термін американського менеджменту, що описує невидимий та формально ніяк не визначений бар’єр, який обмежує просування службовими сходинками.

«СКЛЯНІ СТІНИ» — горизонтальна гендерна сегрегація праці, коли люди за ознакою статі мають менший доступ до професій і видів діяльності, які забезпечують надалі значне вертикальне кар’єрне зростання.

СУСПІЛЬСТВО ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ – це суспільство, у якому чоловікам і жінкам надаються рівні можливості й шанси для добровільної участі в усіх видах діяльності як рівноправним партнерам і партнеркам, і де чоловіки та жінки користуються рівними політичними, економічними, соціальними та культурними правами й свободами, а також виконують обов’язки та несуть однакову відповідальність

ФЕМІНІЗМ (від латин. «femina» — жінка) – теорія рівності двох статей, яка творить ідейну основу організованого руху жінок. Суттю феміністичних переконань є думка, що жінка зазнає суспільної дискримінації, насамперед через приналежність до своєї статі.

ФЕМІНІЗМ ЛІБЕРАЛЬНИЙ (фемінізм рівності) – бере свій початок із ліберальних уявлень про індивідуальну свободу та свободу вибору. Головним принципом ліберального фемінізму є рівність прав і можливостей. Ліберальні феміністи/-ки вважають, що пригнічення жінок корениться у відмові надання їм рівних із чоловіками прав. Вони відстоюють соціальні та законодавчі реформи, розглядають соціальну політику як важливу силу в установленні доступу жінок до економічних можливостей і цивільних прав.

ФЕМІНІТІВИ — це слова жіночого роду, альтернативні або парні аналогічним поняттям чоловічого роду (які зазвичай використовуються до всіх людей незалежно від їхньої статі). Фемінітиви часто використовують для боротьби з гендерною сліпотою; завдання фемінітивів — відновити гендерно-лінгвістичну рівність.

ФЕМІННІСТЬ — комплекс тілесних, психічних і поведінкових особливостей, що розглядаються як жіночі.

ХАРАСМЕНТ (від англ. «harassment» — переслідування, домагання) — форма дискримінації, яка включає будь-яку небажану та настирливу фізичну і словесну поведінку, що ображає або принижує людину або порушує недоторканність її приватного життя. Іншими словами, харасмент (переслідування, цькування) складається з повторюваних і наполегливих дій по відношенню до людини, щоб мучити її, знецінювати і підривати її авторитет в очах інших, засмучувати або провокувати реакцію. Жертвами харасмента можуть бути як жінки, так і чоловіки.

ЧОЛОВІЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ (соціальна андрологія, men’s studies) – виникли у 80-х роках минулого століття у відповідь на посилення феміністського руху та прагнення прибічників жіночих досліджень вивчати взаємовідносини статей виключно із позиції жіночого досвіду. Серед причин появи соціальної андрології також слід виділити переосмислення чоловічої гендерної ролі, визнання її обмеженості та прагнення зруйнувати статево-рольові стереотипи.

ME TOO або #MeToo (від англ. «me too» — я теж) — масовий рух допомоги жінкам, постраждалим від сексуальних зазіхань і насильства, заснований у 2006 році Тараною Бьорк (Tarana Burke) американською активісткою, яка бореться за громадянські права. Девіз руху — розширення можливостей (поліпшення становища) через співчуття (empowerment through empathy).

ДИСКРИМІНАЦІЯ ЗА ОЗНАКОЮ ІНВАЛІДНОСТІ  – будь-яке розрізнення, виключення чи обмеження з причини інвалідності, метою або результатом якого є применшення або заперечення визнання, реалізації або здійснення нарівні з іншими всіх прав людини й основоположних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній, цивільній чи будь-якій іншій сфері. Вона включає всі форми дискримінації.

ДИТИНА З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ — це людина до 18 років, що потребує додаткової підтримки в освітньому процесі:

• діти з інвалідністю;
• діти з родин, що опинились у складних життєвих обставинах;
• безпритульні діти;
• діти, які живуть із ВІЛ/СНІД;
• діти-сироти;
• діти з дислексією (порушення, за якого людині важко читати), дисграфією (порушення, за якого людині складно писати) чи дискалькулією (порушення, виражене в нездатності людини до рахунку, розв’язання математичних задач);
• діти, позбавлені батьківського піклування та інші. 

ІНВАЛІДНІСТЬ — термін, що поєднує різні порушення, обмеження активності та перешкоди щодо можливої участі людини в житті суспільства.

ЛЮДИ З ІНВАЛІДНІСТЮ – люди зі стійкими фізичними, ментальними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар’єрами можуть заважати їхній повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими

ЛЮДИНА З ІНВАЛІДНІСТЮ (людина з фізичними / сенсорними / психічними / інтелектуальними / ментальними порушеннями, людина з порушеннями опорно-рухового апарату, людина з порушеннями рухової функції) – замість «інвалід», «людина з обмеженими можливостями / людина з обмеженими фізичними можливостями», «людина з особливостями», «людина з особливими потребами», «каліка», «людина з нюансами», «особлива людина», «неповноцінний», «неповносправний», «недієздатний», «страждає на інвалідність», «інклюзивна людина». Єдиним коректним терміном сьогодні є «людина (особа) з інвалідністю». Інвалідність — це тільки одна з ознак людини. Тому коректно в такому випадку дотримуватися принципу «person first language», тобто пам’ятати, що на першому місці завжди людина, а вже потім її ознака, якщо це необхідно вказати.

Стосовно терміна «обмежені можливості», який дуже часто використовують на заміну: він теж є некоректним, адже у кожної людини є певні обмежені можливості.

Так само у кожного є свої особливості та особливі потреби. А пандус чи ліфти — це давно вже не особливі потреби, а базова інфраструктурна потреба для всіх людей, адже ними користуються не тільки люди з інвалідністю, а й батьки з дитячими візочками, пасажири з валізами на колесах.

Термін «неповносправність» використовується в судових рішеннях, що також є неприпустимим, адже цей термін є калькою з польської мови і не визнаний юридично в Україні.

ЛЮДИНА З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ – замість «імбецил», «олігофрен», «кретин», «дебіл». Раніше це були офіційні медичні діагнози. Сьогодні навіть з медицини ці визначення прибрали, замінивши на більш коректні варіанти.

ЛЮДИ, ЗАЛЕЖНІ ВІД ПСИХОАКТИВНИХ РЕЧОВИН – замість «наркоман», «наркозалежний», «алкоголік», «алкозалежний». Усі слова, де у будові є «манія» (наприклад, «ігроман») — це слова, які наскрізь просякнуті стигмою та негативним ставленням до людей, що живуть із такими видами залежностей. Слова «алкозалежний» чи «наркозалежний» також краще виключити, тому вони що змушують фіксувати тільки цю одну характеристику людини та знеособлюють її, а цього варто уникати.

ЛЮДИ З РОЗЛАДАМИ / ПОРУШЕННЯМИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРА (люди з РАС, люди в спектрі аутизму, люди з аутизмом) – замість «аутисти» чи «люди дощу». Дуже популярним є словосполучення «люди з аутизмом», але існує широкий спектр порушень, які відносяться до цієї групи, тому використовують саме такий термін — розлади аутистичного спектра. Проте, якщо людина в спектрі просить називати його «аутистом», варто з повагою ставитися до такого бажання людини. Щодо словосполучення «людина дощу», то ця метафора стала активно вживаною після відомого однойменного фільму. Але у побутовій та професійній сферах краще такі метафори не використовувати, а дотримуватися коректної термінології.

ЛЮДИ СТАРШОГО ВІКУ (люди третього віку, люди літнього віку, літні люди, люди у віці 60+ / 75+) – замість «люди у віці», «старі», «бабусі та дідусі», «люди пенсійного віку / пенсіонери», «люди поважного віку». Прикметником «старі» можна зачепити ту групу людей, яка себе так не ідентифікує. «Бабуся», «дідусь» вживаємо лише, коли треба вказати на родинні зв’язки. Термін «пенсіонери» також бажано використовувати, залежно від контексту. Адже цей термін в першу чергу характеризує людей, що отримують пенсію безвідносно до віку. Якщо нам все ж таки потрібно позначити різницю у віці того покоління, про яке ми говоримо чи пишемо, можна говорити «старше покоління», «люди старшого віку», «старші люди». Також сьогодні в українському законодавстві використовується такий термін, як «люди похилого віку», а от в Європі, наприклад, про людей, що вийшли на пенсію, кажуть «люди третього віку».

ЛЮДИНА В ТЕРМІНАЛЬНОМУ СТАНІ (людина з (і уточнити діагноз), людина на термінальній стадії захворювання) – замість «людина зі смертельним діагнозом». Людина із різними ступенями хвороби може прожити не один рік, а словосполучення «смертельний діагноз» звучить як вирок для людини. Тому існує поняття «термінальний стан» — остання стадія життя, коли відбувається різке пригнічення життєвих функцій.

ЛЮДИНА З АМПУТОВАНИМИ КІНЦІВКАМИ – замість «безногий», «безрукий», «одноногий», «однорукий», «ампутант», «людина з ампутацією», «інвалід-ампутант». Якщо важливо акцентувати увагу на тому, яку саме інвалідність має людина, в даному випадку ампутацію кінцівок, так і говоримо. Але дотримуючись принципу «спочатку людина».

ЛЮДИНА / ДИТИНА З СИНДРОМОМ ДЕФІЦИТУ УВАГИ ТА ГІПЕРАКТИВНІСТЮ (СДУГ) – замість «СДУГшник» / «СДВГшник». Інколи у текстах ці слова пишуть узагалі з маленьких літер, і люди можуть навіть не розуміти, що СДУГ — це абревіатура, що позначає конкретний синдром, а не вичерпна характеристика людини.

ЛЮДИНА З ВІЛ-ПОЗИТИВНИМ СТАТУСОМ (людина, яка живе з ВІЛ/ СНІД, людина з ВІЛ/СНІД) – замість «ВІЛ-інфікований», «носій ВІЛ». «Носій ВІЛ» говорити некоректно, цей термін поглиблює стигму навколо людей, що живуть з ВІЛ. Поняття «ВІЛ-інфікований» досить поширене, але воно об’єктивує людину і перетворює її виключно на носія інфекції.

ЛЮДИНА З ДІАБЕТОМ – замість «діабетик». Коли ми називаємо людину «діабетиком», ми ставимо у центр уваги її захворювання, що є неетичним. Керуємось у цьому випадку принципом «спочатку людина, а потім захворювання».

ЛЮДИНА З БІПОЛЯРНИМ АФЕКТИВНИМ РОЗЛАДОМ (БАР) – замість «біполярник», «БАР-ник». Коли люди кажуть про когось, що в нього чи неї «біполярка», вони здебільшого мають на увазі різкі зміни настрою людини. Але біполярний афективний розлад — це назва конкретного психічного розладу. Тому всі похідні від «біполярочки», на кшталт «біполярник» чи «БАР-ник» теж бажано не використовувати.

ЛЮДИНА З ПАРАЛІЧЕМ – замість «паралітик», «каліка», «паралізований». «Каліка», «паралітик» — образливі та грубі форми; «паралізований» зводить опис людини до однієї характеристики — в даному випадку це параліч. Головне — завжди бачити в людині найперше людину.

ЛЮДИНА З ЕПІЛЕПСІЄЮ – замість «епілептик», що також ставить у фокус уваги не людину, а її хронічний розлад.

ЛЮДИНА З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ (людина з повною / частковою втратою зору, незрячий / незряча) – замість «сліпий», «підсліпуватий», «людина з вадами зору». Слово «сліпий» ви можете бачити і в медіа, і в українських законах, але воно некоректне, тому що таврує людину за ознакою однієї дисфункції. Якщо ми говоримо про людину з повною втратою зору, можна вживати термін «незряча людина».

ЛЮДИНА З ПОРУШЕННЯМ СПРИЙНЯТТЯ КОЛЬОРУ – замість «дальтонік», оскільки цей термін набув зневажливого забарвлення.

ЛЮДИНА З КОГНІТИВНИМИ ПОРУШЕННЯМИ (людина, яка має деменцію) – замість «маразматик», «божевільний». Спектр когнітивних порушень досить широкий — від легких до важких (деменція).

ЛЮДИНА З РОЗЛАДОМ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ (РХП) – замість «анорексик / анорексичка», «булемік / булемічка». Розладів харчової поведінки досить багато: це й анорексія, і булімія, і компульсивне переїдання, яке людина не може контролювати. Тому, коли ми називаємо людину, в якої є РХП, анорексиком, це неправильно з медичної точки зору. З етичної так теж говорити некоректно, адже у словах «анорексик» чи «анорексичка» відчувається зневажливий тон. Цей розлад спровокований збоєм психічного здоров’я, роботи мозку, а не примхи чи забаганки людини, які вона здатна контролювати.

ЛЮДИНА З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ (людина з повною / частковою втратою слуху, нечуючий / нечуюча) – замість «глухий», «глухонімий». Люди з повною втратою слуху (до прикладу, внаслідок травми, через стан здоров’я або вікових змін) зберігають здатність мовлення. Навіть діти, які народжуються з порушенням слуху, можуть навчитися говорити, але їхня вимова відрізнятиметься від вимови тих, хто має слух. Тому говорити «глухонімі» некоректно. Серед спільноти людей з порушеннями слуху частина вважає термін «глухий» припустимим, інша — ні. Краще використовувати той термін, який прийнятний для всіх, а саме «людина з порушеннями слуху».

ЛЮДИНА З ПОРУШЕННЯМИ / ПОРУШЕННЯМИ ФУНКЦІЙ – замість «людина з вадами / недоліками / дефектами». Слово «вади», як і «недоліки», досить поширене, багато людей вживають його без наміру когось образити. Однак у самому слові є негативний відтінок. Тоді як поняття «порушення функції» просто констатує, яку функцію людина може чи не може виконувати.

ЛЮДИНА З РОЗУМОВИМИ АБО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПСИХІЧНИМИ (ментальними) порушеннями – замість «людина, яка страждає на психічні розлади», «неадекватний», «ненормальний», «не при собі», «психічно хворий», «людина з проблемами психічного здоров’я», «психічно неврівноважений», «псих», «розумово відсталий», «загальмований», «людина із розумовими відхиленнями». Ці слова неприйнятні для опису психічного стану людини, бо звучать і використовуються як лайка. Крім того, людина може мати розлад або діагноз, але не страждати, а бути щасливою.

ЛЮДИНА З ПТСР (людина з посттравматичним стресовим розладом) – замість «ПТСР-ник», «травматик». Такі вислови є неприпустимими та образливими для людини з травматичним досвідом.

ЛЮДИНА, ЯКА КОРИСТУЄТЬСЯ КРІСЛОМ КОЛІСНИМ (людина, яка пересувається за допомоги крісла колісного) – замість «колясочник», «візочник».

Слово «візок» та «коляска» не можуть слугувати визначенням певної людини або групи осіб. І «колясочник», і «візочник» є жаргонними виразами, мають негативне забарвлення та є образливими. У таких випадках у мовленні керуємося принципом «спочатку людина», а потім ознака, яку необхідно вказати. Варто мати на увазі також і те, що людина, яка пересувається колісним кріслом, «іде», а не «їде».

КОЛІСНЕ КРІСЛО – замість «інвалідне крісло». Таку форму краще не вживати у мовленні, тому що вона, як і «інвалід», також зводить людину до однієї ознаки — інвалідності. Тому коректно говорити «крісло колісне».

ЛЮДИНА ІЗ СУЇЦИДАЛЬНИМИ ДУМКАМИ (людина зі скоєними спробами суїциду) – замість «суїцидник». Груба й безтактна помилка називати людину, що намагалася скоїти самогубство, суїцидником. Адже, можливо, це сталося під час депресивного стану або у момент відчаю, і зараз людина пропрацьовує ситуацію з терапевтом.

ЛЮДИНА, ЯКА НЕ ГОВОРИТЬ (людина, яка спілкується за допомогою альтернативних засобів комунікації, наприклад, жестовою мовою, спеціальних картинок тощо) – замість «німий». Якщо людина користується жестовою мовою чи іншими альтернативними засобами комунікації, вона може донести свої думки.

ЖЕСТОВА МОВА — замість «мова жестів». Це мова, яку використовують люди з порушеннями слуху, у неї своя структура, правила та словник. Поняття «сурдопереклад» сьогодні вважається застарілим.

ЛЮДИНА, ЯКА ХВОРІЄ НА РАК / МАЄ РАК (людина, яка має онкологічне захворювання, людина з онкологічним захворюванням, людина, у якої (і уточнюємо діагноз), онкопацієнт, людина з історією раку / «cancer survivor») – замість «людина, що хворіє на онкологію», «онкохворий», «раковохворий», «метастазник», «онкоодужуючий». У першому випадку ми маємо помилку, адже людина не може хворіти онкологією, бо онкологія — це розділ медицини. Тому коректно говорити «хворіє на рак» або називати конкретний діагноз. Щодо слів «онкохворий» / «раковохворий»: у них є дещо песимістичний настрій, також у кожній людині треба бачити насамперед саме людину, а не статус чи хворобу. Тому бажано говорити «онкопацієнт», якщо мається на увазі людина, яка перебуває на лікуванні. «Онкоодужуючий» — теж не опція, хоча може здаватись прикладом термінології позитивного мислення. Для пацієнтів, які перебувають на паліативній терапії, це може бути додатковим болючим тригером. Відомий також англомовний вираз «cancer survivor». Люди, які пройшли крізь лікування онкологічної хвороби, а також активісти радять перекладати цей термін як «людина з історією раку». Такий термін можна використовувати як щодо пацієнтів, яким щойно поставили діагноз, так і для пацієнтів, які довго лікуються, перебувають в ремісії або у паліативній терапії.

ПОСТРАЖДАЛА / ПОСТРАЖДАЛИЙ ВІД НАСИЛЬСТВА (потерпіла / потерпілий від насильства) – замість «жертва насильства». Слово «жертва» таврує людину. Насильство має довготривалі наслідки, але воно не визначає життя та майбутнє тих, хто його пережив. Суттєва різниця: постраждала чи постраждалий — це особа, яка зазнала насильства, а потерпіла чи потерпілий — людина, що вже перебуває у кримінальному процесі.

МАЛОМОБІЛЬНІ ГРУПИ НАСЕЛЕННЯ – комплексне поняття, що об’єднує людей з інвалідністю і людей, які відчувають складнощі під час самостійного пересування через незручне й недоступне середовище:

• люди з якимись тимчасовими фізичними порушеннями;
• люди старшого віку;
• вагітні жінки;
• діти до 7 років з батьками або особами, що їх супроводжують;
• люди зі значно більшою або меншою за середню масою тіла, значно вищі або нижчі за середній зріст.

ПІДЛІТОК / ДИТИНА, ЯКА МАЄ ДЕВІАНТНУ ПОВЕДІНКУ – замість «важкий підліток / важка дитина». «Важкий підліток» — ще одне поширене слово-тавро. Будь-який підліток і дитина не застраховані від ситуацій, в яких можуть проявити себе не найкращим чином. Окрім того, причинами такої поведінки може бути СДУГ (синдром дефіциту уваги та гіперактивність), психічні порушення, фізіологічні та гормональні зміни, складні життєві обставини, з якими підліток чи дитина не можуть упоратись самостійно.

УНІВЕРСАЛЬНИЙ ДИЗАЙН – дизайн предметів, середовища, програм та послуг, покликаний зробити їх максимально придатними для використання для всіх людей без необхідності адаптації чи спеціального дизайну. Універсальний дизайн не виключає допоміжних пристроїв для конкретних груп осіб з інвалідністю, де це необхідно.

АГЕНДЕРНІСТЬ – заперечення приналежності до будь-якого гендеру. Для агендера є характерним нівелювати гендерні відмінності як такі.

АСЕКСУАЛЬНІСТЬ – сексуальна орієнтація, яка передбачає відсутність фізичного / сексуального бажання до іншої людини, але не відсутність романтичних стосунків чи фізичних контактів.

АУТИНГ – процес, коли гендерна ідентичність або сексуальна орієнтація людини публічно розкривається без її згоди на це.

БІГЕНДЕРНІСТЬ (від англ. «bi» + «gender» — «подвійна стать») – зміна гендерної самоідентифікації під впливом зовнішніх факторів. Бігендерний індивід (бігендер) може відчувати себе то чоловіком, то жінкою, незалежно від власної біологічної статі. Його статево-рольове самовідчуття (соціальна стать) змінюється залежно від настрою, особистості співрозмовника, навколишнього оточення. Бігендерність не слід плутати з роздвоєнням особистості, оскільки бігендер являє собою одну цілісну особистість, але виконує в суспільстві соціальну роль то чоловіка, то жінки. Бігендерність, будучи окремим випадком гендерної дисфорії, не є показником сексуальної орієнтації. Бігендерна людина може мати будь-яку з трьох типів сексуальної орієнтації, як і будь-який індивід.

БІНАРНІСТЬ – концепт, що передбачає поділ статі і гендеру на дві чіткі категорії : стать — чоловіча або жіноча, гендер — маскулінний або фемінний. Небінарна людина – особа, яка не ідентифікує себе виключно як чоловіка або жінку.

БІСЕКСУАЛЬНІСТЬ — сексуальний потяг до людей обох статей.

ВЕСЕЛКОВИЙ ПРАПОР – наприкінці 1970-х Харві Мілк став першим у США політиком, який публічно оголосив про свою гомосексуальність і став першим офіційно обраним відкритим геєм на державну посаду в штаті Каліфорнія. Він надихнув активіста та художника Ґілберта Бейкер на те, щоб у 1978 році створити Веселковий прапор, який став всесвітнім символом ЛГБТ-спільноти та ЛГБТ-руху. В оригінальному дизайні прапору було 8 різнокольорових смужок, зокрема рожевого кольору. Із часом рожевий колір прибрали, а класичний синій колір замінили на бірюзовий. У 2018 році Деніел Куасар додав до прапору п'ять нових кольорів, щоб продемонструвати прогрес в інклюзії. Чорні та коричневі смужки репрезентують людей темного кольору шкіри; рожевий, блакитний та білий використовуються у прапорі трансгендерів — Transgender Pride Flag.

ГЕНДЕРНИЙ ДИСПЛЕЙ – культурно детермінована та соціально зумовлена багатоманітність проявів статевої приналежності на рівні міжособистісного спілкування; основний механізм створення гендеру в процесі взаємодії обличчям до обличчя. Поняття гендерного дисплею ввів у науковий обіг Ірвінг Гоффман (Erving Goffman).

ГЕНДЕРНА ІДЕНТИЧНІСТЬ – те, як людина відчуває та проявляє свій гендер, що не обов'язково повинно збігатися зі статтю при народженні.

ГЕНДЕРНА ДИСФОРІЯ – психологічний дистрес, який виникає, коли гендерна ідентичність людини відрізняється від статі, яку вона отримала при народженні.

ГЕНДЕРКВІР, КВІР (Genderqueer) – людина, яка відхиляє конвенційні категорії щодо гендеру та приймає флюїдність гендерних ідей і часто сексуальної орієнтації. Їхня гендерна ідентичність може бути водночас жіночою і чоловічою, жодною з них або комбінованою.

ГЕНДЕРНА ФЛЮЇДНІСТЬ – відсутність ідентифікації із конкретним гендером. Гендерна ідентичність такої людина може змінюватися з часом.

ГЕТЕРОСЕКСУАЛЬНА ОРІЄНТАЦІЯ (гетеросексуальність) – сексуальна орієнтація, за якої людина має потяг до людини протилежної статі.

ГЕТЕРОНОРМАТИВНІСТЬ – культурна упередженість, коли гетеросексуальність вважається єдиноприйнятою нормою.

ГЕТЕРОСЕКСИЗМ – опресивна система, яка вважає гетеросексуальність нормою та дискримінує людей, які демонструють негетеросексуальну поведінку та ідентичність.

ГОМОСЕКСУАЛЬНА ОРІЄНТАЦІЯ (гомосексуальність) – сексуальна орієнтація, за якої людина має потяг до людини тієї ж статі. З 1990 року гомосексуальна орієнтація офіційно визнана нормою Всесвітньою організацією охорони здоров’я.

ГОМОФОБІЯ – дискримінація, упереджене ставлення, страх або ненависть щодо людей, яких приваблюють представники тієї ж статі.

ІНТЕРСЕКС (інтерсекс-людина) — це узагальнювальний термін на позначення людини, народженої зі статевими характеристиками (включно з геніталіями, статевими залозами і набором хромосом), які не вписуються в стереотипи бінарної системи сприйняття чоловічої або жіночої статі. Інтерсексна характеристика належить саме до біологічної ознаки, що відрізняє її від сексуальної орієнтації, тому термін «інтерсексуал» є некоректним.

КАМІНГ-АУТ (Coming out) – складний, багаторівневий та тривалий процес, коли людина відкриває та приймає власну сексуальність і гендерну ідентичність.

КВІРБЕЙТИНГ (Queerbaiting) — прийом навмисного використання авторами натяків на гомосексуальність персонажів, щоб зробити свій продукт більш привабливим для представників ЛГБТ.

КОРЕКЦІЯ СТАТІ – не «зміна статі», адже людина з дитинства може жити в такому сприйнятті себе, і вона сама по собі не змінюється, а приводить у відповідність свій фізичний вигляд до свого сприйняття.

КРОСДРЕСИНГ – вибір одягу, який традиційно носять особи протилежної статі: якщо йде мова про людину, яка просто переодягається в одяг протилежної статі, то слово «трансвестит» уже є застарілим і набуло негативного значення. Сьогодні вживають: кросдресер / кросдресерка.

ЛГБТК+ (ЛГБТК(ІА+), LGBT, ЛГБТІК+, ЛГБТ-спільнота) – акронім для позначення соціальної спільноти, що об’єднує лесбійок (Lesbian), геїв (Gay), бісексуалів (Bisexual), трансгендерів (Transgender), квір (Queer) або квесченінг (Questioning), асексуалів (Asexual) за спільними інтересами, проблемами і цілями. Вона складається з різних груп спілкування, громад, субкультурних течій і ЛГБТК+ організацій. Сформована ЛГБТК+ спільнота заснувала рух за права сексуальних і гендерних меншин. Додавання знака «+» до абревіатури — це підтвердження того, що існують й інші особи, які не є цисгендерними та гетеросексуальними, і вони не відображаються в абревіатурі у вигляді літери (наприклад, пансексуали або демісексуали). Це скорочена загальна позначка для всіх людей, які мають ненормативну гендерну ідентичність або сексуальну орієнтацію.

Іноді можна зустріти абревіатуру, де І – це інтерсекс-люди. Існує думка, що це не зовсім вірно. Тому що всі літери, що включені до акроніму, говорять про орієнтацію та ідентичності, а не про вроджені особливості формування тілесної статі.

Л – лесбійки. Цей термін використовують до жінок, яких приваблюють жінки на фізичному, романтичному та емоційному рівнях. Важливо, що правильно говорити саме лесбійки, лесбіянки – російська версія.

Г – геї. Англійський прикметник, що спершу означав «безтурботний», «веселий», «яскравий», але з 1970-х позначає одностатеву сексуальну орієнтацію – гомосексуальність. Тобто геями є не лише чоловіки.

Б – бісексуали. Позначає людей, яких приваблюють як жінки, так і чоловіки на всіх трьох рівнях: емоційному, фізичному та романтичному.

Т – трансгендерні люди (див. нижче)

К – Квір (див. вище)

МІСГЕНДЕРИНГ (Misgender) – поняття «місгендерингу» використовують для характеристики ситуації, коли хтось свідомо або випадково звертається до людини (або описує її), використовуючи некоректну гендерну приналежність.

РЕЙНБОУВОШИНГ — практики, які бренди та компанії використовують для просування своїх товарів і послуг, щоб постати у більш вигідному світлі для своїх покупців. Наприклад, кольори прайд-веселки додаються на лого, одяг і аксесуари або використовуються у рекламних кампаніях для показової підтримки спільнот ЛГБТ+, коли насправді бренд або кампанія не здійснюють жодних реальних кроків на підтримку квір-спільнот.

СОЮЗНИК (друг, ally) – в англомовній лексиці термін вкорінився для позначення людини, дружньої до квір-спільнот. Союзник або друг захищає права представників ЛГБТ не лише під час прайд-параду, а робить це частиною свого modus vivendi — стилю життя, де активно пропагується рівність та право бути тим, ким ти себе відчуваєш.

ТЕОРІЯ СОЦІАЛЬНОГО КОНСТРУЮВАННЯ ГЕНДЕРУ – базується на запереченні розуміння біологічної статі як природної даності, що є джерелом сталих поведінкових, психологічних, культурних та інших відмінностей між чоловіками та жінками.

ТРАНСВЕСТИЗМ – це форма порушення гендерної ідентичності, проявляється в прагненні грати роль протилежної статі, потребі перевдягатися, використовувати ім’я та запозичувати інші рольові атрибути протилежної статі, хоча це не супроводжується повним усвідомленням себе особою іншої статі. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) відносить до розладів гендерної ідентичності (гендерна дисфорія) трансвестизм подвійної ролі (dual-role transvestism). 

ТРАНСГЕНДЕРНІСТЬ: «ТРАНССЕКСУАЛЬНІСТЬ» І «ТРАНССЕКСУАЛІЗМ» — терміни застарілі, тому що у будові мають слово «секс», що з англійської перекладається як «біологічна стать». А трансгендерність — це більше, ніж про біологічну стать, це про усвідомлення людиною своєї ідентичності. Проте зараз терміни «транссексуалізм» і «транссексуальність» можуть використовуватись лікарями суто як медичні.

ТРАНСГЕНДЕРНИЙ ПЕРЕХІД – тривалий, комплексний та складний процес зміни гендерної презентації та статевих характеристик відповідно до внутрішнього почуття гендерної ідентичності, який може передбачати медичні, юридичні та соціальні кроки, необхідні людині для переходу до певної гендерної ідентичності.

ТРАНСФЕМІНИЗМ – один з різновидів фемінізму, який включає всіх жінок, які самі ідентифікують себе такими, незалежно від статі. Головний аспект цього руху полягає в тому, що кожна людина має право вирішувати, ким вона є.

ТРАНСФОБІЯ – відраза, ненависть та ірраціональний страх стосовно трансгендерів. Трансфобія проявляється через емоційне, вербальне та фізичне насильство над трансгендерними людьми.

ЦИСГЕНДЕРНІСТЬ – термін, що позначає людей, чия гендерна ідентичність збігається з біологічною статтю. При цьому сексуальні вподобання такої людини не обов’язково гетеросексуальні. Цисгендерність – це суто про співвідношення статі та гендеру.

THEY/THEM/THEIRS (вони, їх/їм, їхній) – набір гендерно-нейтральних займенників в англійській мові, які використовують деякі небінарні люди (або ті, які називають себе гендерквір) для позначення себе у третій особі.

Конвенція про права осіб з інвалідністю (Конвенцію ратифіковано Законом № 1767-VI від 16.12.2009)

Словник — «Довідник безбар’єрності» (bf.in.ua)

Толерантність – це повага права іншого бути таким, яким він є | Національна Асамблея людей з інвалідністю України (naiu.org.ua)

ЛГБТ-спільнота | Словник гендерних термінів (a-z-gender.net)

Бути другом, а не гомофобом: ЛГБТ-словник термінів, які варто знати у 21 столітті (my.ua)

Гендер в деталях (genderindetail.org.ua)

Готуємося до KyivPride: Словник термінів ЛГБТ+ (inspired.com.ua)

ЛГБТК(ІА+): терміни, які потрібно знати у 2020 році | Platfor.ma

HUMAN DEVELOPMENT INDICES AND INDICATORS: 2018 STATISTICAL UPDATE hdr2018_technical_notes.pdf (undp.org)

Скляна стеля — Вікіпедія (wikipedia.org)

Гендерні дослідження — Вікіпедія (wikipedia.org)

Шевченко З. В. (Уклад.). (2016). Словник гендерних термінів. Черкаси: видавець Чабаненко Ю.