Довідка про резидентство

Законом України №3813-ІХ від 18 червня 2024 року внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які набрали чинності з 1 січня 2025 року. Зазначеними змінами встановлено критерії, за яких операції з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2017 р. №480 (далі – Перелік), не визнаються контрольованими.  

Починаючи з 1 січня 2025 року, господарські операції платника податків із нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, не визнаються контрольованими, якщо нерезидент, з яким здійснюються операції, або всі його учасники (партнери) є резидентами держав, з якими Україна має чинний міжнародний договір (конвенцію) про уникнення подвійного оподаткування.

Відповідний статус резидентства необхідно підтверджувати офіційною довідкою про резидентство, виданою компетентним органом іноземної держави. Довідка має бути подана платником податків до податкових органів у паперовій або електронній формі не пізніше 1 жовтня року, що настає за звітним.

Звертаємо увагу, що норма ПКУ, яка містила положення щодо визнання операцій з нерезидентом (організаційно-правова форма якого включена до Переліку) неконтрольованими, за умови надання довідки про сплату таким нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у своїй країні, втратила чинність. 

Наявність у платника податків довідки про резидентство нерезидента означає, що відповідна операція не визнається контрольованою згідно зі ст.39 ПКУ, а платник податків звільняється від обов’язку готувати документацію та подавати звітність з трансфертного ціноутворення.

Водночас при здійсненні операцій з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до Переліку, і такі операції не визнаються контрольованими, платнику податків слід проаналізувати необхідність застосування норм п.п.140.5.4 та 140.5.5¹ п.140.5 ст.140 ПКУ щодо таких операцій.

Таким чином, такі операції набувають статусу неконтрольованих і за такими операціями слід провести коригування фінансового результату або оформити документацію з трансфертного ціноутворення відповідно до вимог ПКУ.   

Тому виникає питання, чи повинен платник податків, маючи довідку про резидентство, проводити коригування фінансового результату або готувати документацію з трансфертного ціноутворення?

Ми в KPMG в Україні вважаємо, що вимоги щодо довідки про резидентство стосуються саме контрольованих операцій. Водночас, для цілей застосування норм п.п.140.5.4 та 140.5.5¹ п.140.5 ст.140 ПКУ наявність довідки про резидентство не звільняє платника податків від обов’язку коригувати фінансовий результат або готувати відповідну документацію по таким операціям. 

Якщо платник податків, отримавши довідку про резидентство, не готує звітність із ТЦУ відповідно до ст.39 ПКУ, а також не коригує фінансовий результат, а оформлює документацію для підтвердження суми доходів (витрат) за принципом «витягнутої руки», слід врахувати такі аспекти:

• документація буде предметом аналізу під час моніторингу річної податкової звітності;  
• документація надається на запит контролюючих органів під час планової перевірки;
• у разі підготовки документації замість коригування фінансового результату, існує висока ймовірність отримання запиту від податкових органів щодо підтвердження аналізу відповідних операцій;  
• терміни надання документації на запит податкових органів обмежені законодавством (15 робочих днів з дати отримання запиту);  
• документація повинна містити обґрунтування ділової мети, оскільки за відсутності такого обґрунтування контролюючі органи можуть провести коригування податкової бази з податку на прибуток на всю суму витрат в операції. 

Звертаємо увагу, що наразі немає усталеної практики визнання податковими органами довідки про резидентство достатньою підставою для звільнення від коригування фінансового результату або підготовки документацій з трансфертного ціноутворення за такими операціями, оскільки дана норма набрала чинності лише з початку 2025 року.  

Відповідно до роз’яснення з Бази знань ЗІР простежується певна непослідовність у застосуванні норм ПКУ щодо 30% коригування фінансового результату в операціях із нерезидентами з Переліку. У роз’ясненні детально описано вимоги ПКУ щодо підтвердження статусу нерезидента довідкою про резидентство, виданої компетентним органом країни, з якою Україна має чинний договір про уникнення подвійного оподаткування. Саме ця довідка, відповідно до оновлених норм ПКУ, є підставою для невизнання операцій контрольованими.  

Водночас у висновку консультації зазначено, що підставою для незастосування 30% коригування фінансового результату є факт сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку), що підтверджується відповідною довідкою чи іншим офіційним документом. Однак чинна редакція ПКУ визначає, що саме довідка про резидентство є ключовою для невизнання операцій контрольованими, а не довідка щодо підтвердження сплати податку на прибуток у країні реєстрації.

Невизнання операцій контрольованими на підставі довідки про резидентство стосується виключно питань трансфертного ціноутворення і не звільняє платника податків від обов’язку здійснювати коригування фінансового результату відповідно ст.140 ПКУ або готувати документації по такими операціями згідно зі ст.39 ПКУ.  

Враховуючи зазначене, очікуємо від податкових органів додаткових роз’яснень щодо можливості використання довідки про резидентство для операцій з нерезидентами з Переліку для цілей застосування норм п.п.140.5.4 та 140.5.5¹ п.140.5 ст.140 ПКУ.