Станом на грудень 2022 року загальна сума прямих задокументованих збитків, завданих інфраструктурі України через повномасштабне вторгнення розпочате росією 24 лютого 2022 року, оцінюється у $138 млрд (за вартістю заміщення) – такі підрахунки нещодавно оприлюднив KSE. Агресор продовжує руйнувати економічну та соціальну інфраструктури країни. Ми поспілкувались з Віктором Нестулею, співзасновником RISE Ukraine, коаліції з понад 40 українських та міжнародних організацій, які просувають принципи доброчесності, сталості та ефективності у відновленні України.
Бесіду вів Дмитро Романович, директор, ESG послуги, урядові проєкти та міжнародні проєкти розвитку, KPMG в Україні
Як створилась Коаліція RISE Ukraine?
Про створення коаліції було вперше проголошено на відновлення України в Лугано у липні 2022 року. Назва RISE Ukraine говорить не лише про зростання, а про закладання певних принципів у розбудову країни – Reconstruction, Integrity, Sustainability, Efficiency. Після перемоги України нам важливо мир та бути готовими з першого дня відновлювати життя у звільнених територіях, відбудовувати міста, забезпечувати можливість людям повертатись, бізнесу розпочинати свої проєкти і відновлюватися.
Разом з великою групою однодумців у середині минулого року ми почали обговорювати, з якими викликами у відбудові ми стикнемося. Так почали вивчати історію відбудови інших країн після воєнних конфліктів або катастроф. Беручи до уваги розмір України та масштаби руйнувань, попередній досвід великих трансформацій, реформ та складність впровадження змін та ідей, ми зрозуміли, що виклики будуть величезними. Рішенням стало об’єднання зусиль та створення спільноти – спільно легше рухати великі трансформації. За декілька тижнів ми зібрали групу однодумців, переважно організації громадянського суспільства, які захотіли об’єднатися в нову коаліцію, яка би просувала конкретні ідеї та принципи щодо відбудови. Ми погодилися між собою, що ми не будемо коаліцією з гаслом «за добро проти всього поганого», а просуватимемо підходи до прозорої, підзвітної, ефективної відбудови та робити все, що потрібно для забезпечення цих ідей.
Які організації входять в коаліцію?
У коаліцію входять два типи учасників – члени коаліції та організації-партнери, які підтримують наші принципи. Якщо говорити про членів, то ми погодилися, що це мають бути неурядові міжнародні або українські організації, які поділяють наші базові принципи. Серед таких – Transparency International Ukraine, Офіс ефективного регулювання, Інститут законодавчих ідей, Лабораторія законодавчих ініціатив, розслідувачі, наприклад StateWatch. Також до коаліції долучились асоціації, які просувають принципи доброчесності бізнесу, наприклад UNIC.
"
Ми розуміємо, що відбудова України стане викликом всього світу, тому довіра до нас у питаннях використання коштів інвесторів стане ключовим фактором успіху. Нам мають довіряти не лише громадяни України, ми маємо завоювати довіру платників податків країн, які фінансово допомагатимуть Україні відроджуватись.
Наприклад, ми об’єднали зусилля з Open Spending EU та спільно працюємо над створенням прозорих механізмів пояснення європейським платникам податків, як витрачаються їхні кошти за принципами доброчесності та прозорості. Моя організація, Open Contracting Partnership, також займається допомогою трансформування систем закупівель.
Якщо говорити про партнерів, то ми намагаємось об’єднуватися з урядовими організаціями, з міжнародними організаціями і з бізнес-асоціаціями. Ми вже співпрацюємо з Міністерством інфраструктури, Мінекономіки, Енергетики, Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК), з Рахунковою палатою, адже важливо розуміти, як превентивно працювати з корупційними ризиками і в тому числі інституційно розвивати нашу спроможність в аудиті. Ми вважаємо, що наша співпраця з урядовими організаціями у тому числі підсилює та розвиває їхні компетенції з орієнтацією на міжнародні стандарти та норми, які працюють ефективніше та інноваційніше.
Ви розробляєте плани та набудовуєте партнерства на повоєнне відновлення чи відбудова відбувається вже зараз?
Перший етап
Це resilience, тобто стійкість. Нам треба забезпечити працездатність та безперебійну роботу критичної інфраструктури, відновлювати вже зараз енергетичні об’єкти, мости, дороги, канали водопостачання. Власне, це і відбувається у деокупованих регіонах, коли енергетики та дорожні працівники точково тут і зараз відновлюють базові потреби, а представники бізнесу беруться за більш масштабне відновлення.
Другий етап
Ми називаємо реконструкцією, коли ми почнемо більш сплановано та стратегічно забезпечувати базові потреби та відновлювати базові послуги. Для прикладу, якщо пошкоджено або зруйновано міську адміністрацію, її треба відбудувати та почати працювати з нуля.
Третій етап
Це модернізація. Ми усвідомлюємо, що кошти в Україну будуть надходити поступово та розподілятися за принципом «fast recovery – fast needs», тобто з початку кошти виділяються на критичні потреби. За рік повномасштабної війни ми чули різні суми, необхідні на відбудову України, але зрозуміле одне, що коли йдеться про модернізацію, то вона рахується сотнями мільярдів доларів США у грошах та десятками років у часі. А це означає, що модернізація відбуватиметься за стандартами та принципами сталого розвитку (sustainability) та building back better – енергоефективно, інноваційно, продумано та екологічно. Хочеться уникнути ситуацій, які ми зустрічали в Афганістані, коли будували дві школи поряд, але не було дороги, водопостачання та електрики.
На які міжнародні приклади відбудови ви дивитесь?
Ми вивчали безліч прикладів та попередній досвід країн, які стикались з війною, воєнним конфліктом або природньою катастрофою, аналізували дослідження різних міжнародних організацій, зокрема дослідження KPMG щодо повоєнної відбудови, яке ви нещодавно опублікували. Разом з Інститутом аналітики та адвокації і KSE ми проаналізували досвід таких країн, як Хорватія, Іран, Польща, повоєнна Німеччина, Південна Корея, Індонезія. Маю сказати, що найбільше ми почерпнули з прикладів Індонезії та Південної Кореї.
Перший приклад – Індонезія після цунамі в 2004 році
В Індонезії ми почерпнули цікавий та корисний досвід – як треба та не треба робити. Індонезія теж створювала свою інституцію, яка мала формувати політики та регулювання, забезпечувати координацію, гарантувати прозорість, просувати обговорення всіх планів відбудови з бізнесом, владою, з міжнародними партнерам. На жаль, цю інституцію зробили центральним органом виконавчої влади терміном дії на чотири роки, оскільки заклали в це політичний підтекст та сенси – вони розраховували, що за період політичного циклу в чотири роки інституція встигне все зробити. Саме такого політичного мислення при відбудові України ми прагнемо уникнути, адже відновлення та модернізація країни займе десятки років.
Інший приклад – Південна Корея
Після війни країна стикнулась з величезними викликами щодо якості будівництва та корупцією. Вирішенням стала діджиталізація. Вони створили систему Clean Construction, яка була повністю цифровою – від планування будівельних проєктів до введення в експлуатацію, технагляд, відгуки громадськості тощо. Це допомогло суттєво мінімізувати корупційні ризики, підвищити ефективність реалізації інфраструктурних проєктів та якість їх реалізації. Тож у Південної Кореї ми взяли приклад діджиталізації, тому зараз один з підходів коаліції RISE Ukraine є розвиток та впровадження електронної системи управління відбудовою, яка б і дала нам можливість діджиталізувати весь цикл відбудови в Україні – від факту фіксації пошкоджень та руйнувань до введення проєктів в експлуатацію та навіть забезпечення експлуатаційного утримання.
Яку роль має відігравати бізнес у відбудові України?
Після того, як ми останні двадцять років намагаємося зменшити вплив держави через велику приватизацію, ми очевидно не хочемо, щоб держава стала ключовим забудовником країни. І тут роль бізнесу має бути однією з ключових.
Візьмемо за приклад, відбудову інфраструктури, чим і займається коаліція RISE. Бізнесу важливо розуміти, як розвиватиметься регіон, мати можливість проаналізувати проєкт та прийняти інвестиційне рішення. І тут має допомогти діджиталізація. Один із елементів концепції електронної системи управління відбудовою передбачає створення геоінформаційної системи, яка буде різноманітні баз даних про економічну активність, міграцію, про стан повітря, мережу шкіл та освітніх закладів тощо. Це допоможе громадам створити плани їхнього розвитку – чи то розвивати свій промисловий потенціал чи стати привабливим туристичним регіоном або інноваційним хабом, тим самим забезпечити розуміння майбутніх інфраструктурних об’єктів. Коли громада розробить свій план розвитку, плани завантажуються в електронну систему управління відбудовою. Це такий собі реєстр ефективності з одного боку для громад, а з іншого боку – відкриті структуровані дані для інвесторів, які будуть аналізувати проєкти, розглядати можливості для інвестування та приймати рішення.
Розповім на прикладі. Станом на зараз в Україні понад 172 000 об’єктів зруйновані або пошкоджені. На жаль, поки війна триває, цифра буде зростати. Проте навіть зараз міста та громади будують плани щодо відновлення, а нашою концепцією, ці плани мають з’явитися в структурованому вигляді в електронному середовищі, до якого у всіх буде відкритий доступ.
Наступний етап – це розвиток проєктної ідеї по життєвому циклу, наповнення аналітикою та підготовка його до презентації інвесторам. Кількість проєктів буде зростати, з чого вибудовуватиметься умовне онлайн-меню інфраструктурних та інвестиційних проєктів. При розробці цієї концепції ми використовуємо світові підходи, як використовується ЄБРР, Світовим банком, тощо – тобто ми вже відповідаємо міжнародним очікуванням. А паралельно вчитимемо громади, міста, власників інфраструктурних проєктів готувати проєкті пропозиції відповідно до міжнародних стандартів.
Наступний етап після залучення коштів – впровадження проєкту відбудови. На цьому етапі включається система Prozzoro, яка допомагає пропустити об’єкт через прозору тендерну систему, а ми далі переводимо цей проєкт на електронну систему управління відбудовою, де замовник і підрядник звітуватимуть про стан виконання робіт, обмінюватимуться електронними договорами, забезпечуватимуть технічний нагляд, а після всіх належних перевірок будуть генеруватися сертифікати на введення об’єкта в експлуатацію.
Якщо говорити про результати та короткострокові плани, то 15 листопада 2022 року ми спільно з міністерством прийняли постанову про пілотний проєкт, а на 1 квітня поточного року готуємо запуск першої ітерації працюючої системи.
Ми усвідомлюємо, що це гра в довгу і буде непросто реалізувати, тому розраховуємо на міжнародних експертів, технічні команди, які б допомагали аналізувати дані та планувати. Прагнення та ціль нашої коаліції – допомогти гарантувати справедливість правил гри щодо використанні публічних коштів та допомогти бізнесу приймати зважені рішення про свої інвестиції.