Коливання макроекономічних показників та негативні зміни в економіці та бізнесі спонукають постачальників включати змінну складову в ціну договорів з продажу товарів та послуг, а саме – передбачати можливість коригування ціни в бік зростання в залежності від зміни окремих ринкових чинників чи настання певних подій. У зв’язку з цим актуальною стає проблема обліку таких договорів згідно з вимогами МСФЗ, зокрема, обліку похідних фінансових інструментів, вбудованих в зазначені угоди. Похідні інструменти можуть міститися в будь-якому договорі, наприклад, в договорі оренди.
Що може вказувати на те, що в договорі оренди є вбудований дериватив?
Прикладом умов договору оренди, які можуть вказувати на наявність вбудованого деривативу, може бути передбачений договором майбутній перегляд суми орендного платежу в залежності від коливання курсу іноземної валюти або зміни індексу споживчих цін (наприклад, застосування обмінного курсу НБУ до орендного платежу, деномінованого в іноземній валюті, тільки за умови зміни курсу на понад 20%)
Як обліковувати вбудовані деривативи?
Облік вбудованого деривативу залежатиме від того, чи є в похідного інструмента тісний зв'язок з основним договором.
Так згідно з МСФЗ (IFRS) 9 «Фінансові інструменти», похідні інструменти, які не мають тісного зв'язку з договором оренди, підлягають відокремленню від договору та мають обліковуватись за справедливою вартістю. Наприклад, якщо підприємством укладено договір оренди, за яким змінні орендні платежі коригуються на індекс споживчих цін, помножений на коефіцієнт 1,5, то елемент, що відображає дану властивість договору, необхідно відокремити та обліковувати відповідно до вимог МСФЗ (IFRS) 9 за справедливою вартістю.
Аналогічно підлягає відокремленню елемент, що передбачає коригування орендного платежу в залежності від зміни курсу іноземної валюти, яке відбувається в певному діапазоні, визначеному умовами договору.
З іншого боку, вбудований в договір оренди похідний інструмент, за яким платежі індексуються суто на рівень інфляції в Україні та не коригуються на жоден коефіцієнт, може вважатися тісно пов'язаним з договором оренди, і, отже, не підлягає відділенню від основного договору оренди, а обліковується за МСФЗ 16 «Оренда» в складі орендного платежу.
Загалом питання відділення та обліку похідних фінансових інструментів, вбудованих в договори оренди, є методологічно комплексним і буде залежати від умов кожного конкретного договору.
Є питання? Раді допомогти aas@kpmg.ua
