Активність у сфері злиттів і поглинань в Україні у першому півріччі 2025 року зросла, демонструючи зростання порівняно з аналогічним періодом 2024 року як за кількістю угод, так і за їхньою вартістю. Кількість угод зросла на 26% (34 угоди у першому півріччі 2025 року проти 27 угод у першому півріччі 2024 року), водночас загальна вартість угод збільшилася на 21% порівняно з першим півріччям попереднього року (зросла до 716 млн доларів США).
Попри виклики війни, український ринок злиттів і поглинань продовжує активно розвиватися
Згідно з розголошеними даними за перше півріччя 2025 року, активність у сфері злиттів і поглинань в Україні зберігає зростаючу тенденцію з першого півріччя 2024 року, хоча спостерігається незначне зниження рівня прозорості угод: вартість 50% угод була розголошена в першому півріччі 2025 року (що є зниженням порівнянно з 59% в аналогічному періоді попереднього року). Незважаючи на те, що тільки для половини усіх угод розголошені фінансові деталі, середня вартість транзакції зросла з 37 млн доларів США у першому півріччі 2024 року до 42 млн доларів США в першому півріччі 2025 року. Таке зростання насамперед пов'язане з двома транзакціями, які перевищують 100 млн доларів США, а саме:
- Придбання МХП (міжнародною компанією у сфері харчових та агротехнологій) 92% акцій провідного іспанського виробника курятини та свинини Uvesa в рамках угоди, яка, за повідомленнями, коштує більше 270 млн євро;
- Придбання компанією «Київстар» сервісу таксі та доставки Uklon за 155 млн доларів США.
Угоди за участю українських інвесторів
M&A угоди за участю українських інвесторів були основним рушієм ринку злиттів і поглинань в Україні у першому півріччі 2025 року. Кількість і вартість угод за участю українських інвесторів за перше півріччя 2025 року значно зросли, досягши 367 млн доларів США за вартістю, що становило понад половину загальної вартості угод цього періоду (порівняно з приблизно 20% у першому півріччі 2024 року). До переліку угод за участю українських інвесторів (25 угод) увійшли сім угод у сфері нерухомості та будівництва, п'ять — в аграрній сфері, чотири — в ІТ-секторі, дві — у секторі споживчих ринків, дві — в нафтогазовому секторі. До сектору інновацій та технологій увійшла угода з придбання компанією «Київстар» 97% акцій компанії Uklon за 155 млн доларів США. Угода склала 42% від загальної вартості угод за участі українських інвесторів у першому півріччі 2025 року. Це придбання також стало частиною нової інвестиційної стратегії компанії «Київстар», спрямованої на прискорення зростання бізнесу через стратегію придбання компаній у інших індустріях, зокрема онлайн-служби замовлення медичних препаратів Tabletki.ua та медичний сервіс Helsi. Такі кроки знаменують еволюцію компанії від телекомунікаційного оператора до всебічної цифрової екосистеми.
Придбання іноземних активів українськими інвесторами
Перше півріччя 2025 року продемонструвало значне зростання активності в угодах із придбання іноземних активів українськими інвесторами, із загальною вартістю угод — 329 млн доларів США, що становило майже половину загальної вартості угод в першому півріччі 2025 року (у 2024 році загальна вартість таких угод становила 85 млн доларів США). Однак сумарна кількість угод з придбання іноземних активів українськими інвесторами зменшилася: було зареєстровано лише п'ять транзакцій у першому півріччі 2025 року порівняно з вісьмома у першому півріччі 2024 року. Раніше згадане придбання МХП 92% акцій Uvesa було найбільшою угодою. МХП тепер має можливість посилити свої виробничі потужності з виробництва курятини в ЄС і таким чином уникнути протекціоністських заходів, введених торговельним блоком. Як наслідок цього стратегічного придбання, МХП може стати європейським виробником продуктів харчування, зберігаючи при цьому основну діяльність та штаб-квартиру в Україні. Угоди з придбання іноземних активів українськими інвесторами у першому півріччі 2025 року були географічно зосереджені в двох регіонах:
- Європа, на яку припало чотири угоди із загальною вартістю 319 млн доларів США (включаючи угоду між МХП та Uvesa на суму близько 300 млн доларів США);
- Північна Америка, на яку припала одна транзакція вартістю 10 млн доларів США.
Придбання українських активів іноземними інвесторами
Перше півріччя 2025 року відзначилося оголошенням про чотири угоди M&A з придбання українських активів іноземними інвесторами (що є зменшенням із шести транзакцій у першому півріччі 2024 року) із загальною вартістю у 20 млн доларів США. Щодо розподілу по галузях, дві транзакції відбулися в секторі інновацій та технологій, водночас інші дві угоди були пов'язані з секторами транспорту та інфраструктури, а також банківською справою та страхуванням. Такий розподіл галузей може вказувати на відновлення інтересу з боку іноземних інвесторів до українського сектору транспорту та інфраструктури, оскільки угоди з придбання українських активів іноземними інвесторами в цьому секторі не спостерігалися з 2020 року.
Угоди M&A з придбання українських активів іноземними інвесторами здійснюються за участю гравців з кращим доступом до фінансування, що призводить до вищої середньої вартості угод, якщо порівнювати з іншими секторами. Відповідно, загальна вартість таких угод більш чутлива до ринкових коливань. Наприклад, в першому півріччі 2024 року на динаміку угод вплинув раунд фінансування IT-компанії Creatio на суму 200 млн доларів США, а також придбання NJJ Capital телекомунікаційної компанії Datagroup-Volia на суму 120 млн доларів США. У першому півріччі 2025 року угоди з придбання українських активів іноземними інвесторами не включали значні транзакції, тож динаміка таких угод у першому півріччі 2025 року не є повністю співставною із аналогічним періодом попереднього року. Також варто відзначити, що активність ринку M&A залежить від природних коливань українського ринку і, як правило, збільшується по мірі наближення до кінця року. Тому на даному етапі робити остаточні висновки було б передчасно. Комплексну оцінку справжнього обсягу та вартості ринку можна буде зробити лише після того, як дані за підсумками року дадуть змогу краще зрозуміти загальну картину угод у сфері M&A.
З географічної точки зору, основна активність серед угод з придбання українських активів іноземними інвесторами в першому півріччі 2025 року була переважно сконцентрована в Європі (50% від загальної кількості угод з придбання українських активів іноземними інвесторами), підкреслюючи стабільний інтерес з боку регіональних інвесторів. На регіони Близького Сходу і Азії, а також Північної Америки припало по одній угоді, демонструючи загалом стабільну кількість угод у першому регіоні та 50% зниження у другому.
Інтерактивний звіт
Ми раді представити інтерактивну версію KPMG M&A Radar у форматі Power BI, яка охоплює період з 2013 по 1 півріччя 2025 рік. Переваги версії:
- Дані звіту KPMG в Україні M&A Radar можна фільтрувати за періодами: рік, півроку та квартал.
- Більшість даних звіту інтерактивні та можуть фільтруватися за декількома параметрами (проміжок часу, галузь, регіон тощо), для цього використовуйте фільтр за проміжком часу, вибір галузі або меню на відповідній сторінці.
- Деякі візуальні елементи цього звіту дозволяють вам отримати доступ до додаткової інформації при натисненні або наведенні на певний елемент графіку (наприклад, елементи графіків, сегменти діаграм тощо) також частину текстових блоків можна прокрутити вниз, щоб читати далі.
Інвестиції поза межами М&A та розвиток ключових секторів
Перше півріччя 2025 року також відзначилося відновленням обсягу інвестицій поза межами М&A, яке викликане розширенням як місцевих, так і іноземних підприємств, що діють в Україні, а також впровадженням нових технологій, насамперед у секторі енергетики та комунального господарства. Основні сектори, що стимулювали інвестиції у органічне зростання в першому півріччі 2025 року, включали нерухомість та будівництво, енергетику та комунальне господарство, а також сільське господарство. Кожен з цих секторів демонстрував динаміку та зростання через низку трансформаційних інвестиційних рішень.
Нерухомість та будівництво
Офіс залучення інвестицій UkraineInvest проактивно підтримав компанію з виробництва скла NovaSklo з інвестицією у розмірі 240 млн євро. Цей будівельний проект має на меті запустити найбільший завод з виробництва листового скла в Україні протягом наступних трьох років. Інші помітні інвестиції були від корейської інвестиційної фірми ITOXI, яка фінансує розробку двох заводів із виробництва скла, що будуть збудовані українською компанією City One Development.
Україна виділила 7,37 млрд доларів США на покриття низки пріоритетних напрямів у 2025 році, зокрема житла, освіти, охорони здоров'я, енергетики, транспорту, водопостачання та розмінування. Компанії розширюють свої потужності з виробництва будівельних матеріалів, щоб задовольнити очікуване зростання попиту, пов'язане з відновлювальними заходами протягом наступних трьох років.
Енергетика та комунальне господарство
Сектор енергетики та комунального господарства продовжує акумулювати інвестиції в інноваційні технології для диверсифікації джерел енергії та підвищення стійкості інфраструктури до пошкоджень. Наприклад, у процесі розбудови більших енергетичних потужностей Metinvest інвестує 1,4 млрд гривень у газові та сонячні електростанції в Кривому Розі, тоді як державна нафтовидобувна компанія «Укрнафта» розробляє сучасну парогазову ТЕЦ за підтримки ЄБРР. Південнокорейська корпорація Posco International планує будівництво ТЕЦ на паливі з відходів в Одесі на суму 106 млн доларів США, що забезпечить регіон 12 мегаватами електроенергії та 40 мегаватами тепла. «Епіцентр K» також будує заводи з виробництва олії та біоетанолу у Хмельницькій області, забезпечуючи повний цикл агропереробки.
Сільське господарство
Тим часом аграрний сектор України також демонструє активність у забезпеченні стійкості та зміцнення ланцюгів постачання. Агропромисловий холдинг Astarta, наприклад, успішно залучив кредит на 40 млн доларів США від Міжнародної фінансової корпорації (IFC) та уряду Нідерландів на будівництво заводу з переробки сої в Полтаві, з використанням побічних продуктів переробки в біогазових установках. Українська «Молочна компанія» тим часом планує розширити свою ферму великої рогатої худоби, збудувати новий комбікормовий завод та біогазову установку з потужністю 5000 кубічних метрів газу на добу. Як приклад посилення стійкості логістики у аграрній сфері, Vitagro і DanBred планують будівництво свиноферми у Хмельницькій області вартістю 11 млн доларів США, що усуне необхідність імпорту свиней з Данії й посилить незалежність місцевих ланцюгів постачання.
Макроекономічне середовище
Інфляція в Україні зросла з 12% у грудні 2024 року до 15,9% у травні 2025 року. Така динаміка була зумовлена наслідками слабкого врожаю, зростанням акцизів, підвищенням виробничих витрат, дефіцитом робочої сили та стабільним споживчим попитом. Однак НБУ очікує, що інфляційний тиск поступово зменшуватиметься завдяки впливу заходів монетарної політики Національного банку, відновленню енергетичної інфраструктури (що передбачає менше перебоїв у виробництві), а також фінансовому впливу очікуваної кращої врожайності наприкінці 2025 року. Відповідно, прогнозується уповільнення інфляції до рівня нижче 9% до кінця 2025 року та досягнення інфляційного таргету НБУ на рівні 5% у 2026 році.
У відповідь на нещодавнє зростання інфляції НБУ підвищив ключову процентну ставку з 13,5% у грудні 2024 року до 14,5% у січні 2024 року та до 15,5% у липні 2025 року. Національний банк також продовжує свою програму пом’якшення валютних обмежень. Заходи з лібералізації валютного ринку спрямовані на заохочення додаткових капіталовкладень в економіку України, а також на створення сприятливіших умов для інвесторів.
Водночас український банківський сектор довів свою стійкість в умовах безпрецедентних викликів. Незважаючи на повномасштабне вторгнення Росії, українські банки продемонстрували здатність ефективно управляти кредитними ризиками: частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі зменшилася до 28,6% станом на 1 квітня 2025 року, що на 1,7 відсоткового пункту менше, ніж на початку року.
У травні 2025 року український бізнес уперше за рік повідомив про позитивні очікування зростання у всіх секторах економіки. Це свідчить про покращення очікувань, зумовлених сильним споживчим попитом, стабільним енергопостачанням, міжнародною фінансовою підтримкою та сезонністю бізнесу (зокрема, в будівельному секторі). Індекс очікувань ділової активності зріс до 50,8, перейшовши від нейтрального до позитивного значення і сигналізуючи про обережний позитивний зсув у ділових настроях, навіть попри стримуючі фактори, як-от загроза обстрілів цивільних об'єктів, руйнування критично важливої інфраструктури, інфляційний тиск, курсові коливання та постійний дефіцит робочої сили.
Водночас економічне зростання України й надалі стримується триваючою війною. Європейська комісія нещодавно знизила прогноз зростання ВВП України на 2025 рік із 2,8% до 2,0%, а ЄБРР також переглянув власні оцінки — з 3,5% до 3,3%. Основними факторами, що призвели до перегляду, залишаються воєнні дії, що тривають, порушення виробничих процесів, нижча врожайність у попередньому році та необхідність збільшення витрат на імпорт електроенергії й озброєння.
Міжнародна фінансова та технічна підтримка
Україна та міжнародні партнери продовжували координовані зусилля щодо стабілізації економіки у першій половині 2025 року, зосереджуючи увагу на пом’якшенні наслідків збройної агресії Росії та створенні підґрунтя для стійкого економічного відновлення. У межах Ukraine Facility Європейський Союз виділив третій транш у розмірі 3,5 млрд євро, що є частиною пакета обсягом 50 млрд євро, спрямованого на підтримку реконструкції та модернізації України до 2027 року. Україна успішно виконала всі 13 політичних умов, встановлених у межах Ukraine Facility, зокрема в секторах енергетики, сільського господарства та прикордонного управління. Загальна сума фінансової допомоги, наданої з 2024 року, перевищила 20 млрд євро.
Тим часом, у травні 2025 року Україна отримала 2,26 млрд фунтів стерлінгів (приблизно 3 млрд доларів США) від Великої Британії в межах програми прискорення надзвичайних доходів «Extraordinary Revenue Acceleration Loans» (ERA). Ця ініціатива вже забезпечила 7 млрд євро кредитів від ЄС, які мають бути погашені за рахунок доходів від заморожених російських активів, включаючи 1 млрд євро, перерахований у червні 2025 року.
Окрім фінансування в межах програм Ukraine Facility та ERA, ЄС та Уряд України запустили ініціативу Ukraine Investment Framework (UIF). Початково програма передбачала надання підтримки у розмірі 1,6 млрд євро через доступне фінансування для українських малих і середніх підприємств. Із цієї суми 1,4 млрд євро передбачено у вигляді кредитних гарантій, а ще 200 млн євро — у вигляді грантів і технічної допомоги. Пріоритет надається підприємствам у постраждалих регіонах, а також компаніям, заснованим внутрішньо переміщеними особами, ветеранами та іншими вразливими групами.
Після недавньої Конференції з відновлення України (Ukrainian Recovery Conference) ця сума була збільшена на додаткові 2,3 млрд євро, з яких 1,8 млрд євро — кредитні гарантії, а 580 млн євро — гранти. Ці додаткові зобов’язання підкреслюють прихильність ЄС до ініціативи UIF та впевненість у перспективах відновлення України.
Для підтримки реалізації ініціативи UIF Єврокомісія також оголосила прийом заявок на зацікавленість від бізнесів, що базуються в ЄС або ЄЕЗ і зацікавлені в інвестиціях в економіку України. Особливу увагу зосереджено на сферах енергетики, критичної сировини, обробної промисловості та виробництва, будівельних матеріалів, інформаційних технологій і цифрової трансформації, а також транспорту та експортної логістики. Мінімальний розмір інвестицій становить 50 млн євро з обов’язковою участю у власному капіталі в розмірі щонайменше 10%.
Продовжуючи позитивну динаміку першого півріччя 2025 року, Конференція з відновлення України, що відбулася у Римі 10–11 липня, підтвердила непохитну підтримку міжнародними партнерами зусиль України щодо реконструкції. Представники України підтвердили, що під час конференції було підписано понад 200 угод та меморандумів на загальну суму 100 млрд євро. Наступним ключовим етапом стане імплементація підписаних домовленостей у вигляді реальних інвестицій у виробничу та інфраструктурну базу України.
Серед ключових ініціатив конференції — запуск Європейського флагманського фонду для відбудови України. У межах співпраці між Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) та банками розвитку країн-партнерів — зокрема Франції, Німеччини, Італії та Польщі — фонд має на меті мобілізувати до 500 млн євро до 2026 року для підтримки економічного відновлення України шляхом залучення приватного капіталу.
Окрім теми відбудови, конференція також стала майданчиком для обговорення перспектив партнерства та інвестицій в оборонну промисловість. Зокрема, увагу було приділено створенню спільних підприємств, локалізації виробництва в Україні, а також розвитку нових технологій у сфері дронів, систем протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби. Ці зусилля формують критичну складову економічного та стратегічного відновлення України як надійного оборонного партнера.
Суттєвий внесок у забезпечення макроекономічної стабільності України також продовжує робити Міжнародний валютний фонд. У травні 2025 року Україна та МВФ досягли угоди на рівні персоналу за чотирирічною програмою розширеного фінансування (EFF). Ця угода відкриває доступ до додаткових 500 млн доларів США та збільшує загальні виплати в межах EFF до 10,65 млрд доларів США (з загальних 15,5 млрд доларів США, передбачених програмою). МВФ високо оцінив здатність України виконувати всі кількісні критерії, що демонструє відданість країни здійсненню структурних реформ.
Однією з найгучніших подій року в медіа стало підписання історичної угоди між Україною та США про створення спільного Інвестиційного фонду відбудови наприкінці квітня. Очікується, що ця економічна угода ознаменує нову фазу партнерства, сформованого на рівноправних засадах і зосередженого на стратегічному розвитку критичних секторів, як-от видобуток корисних копалин, нафтогазової сфери. Очікується, що Фонд сприятиме залученню більших обсягів іноземних інвестицій, дозволить обмін технологіями, сприятиме довгостроковій стратегічній співпраці у межах зусиль із відбудови України.
Страхування воєнних ризиків
У першому півріччі 2025 року український ринок почав відчувати позитивний вплив страхових ініціатив, реалізованих у співпраці з Aon та Гарантійним фондом відновлення та реконструкції України, започаткованим ЄБРР. Згідно з оновленнями, опублікованими в березні, українські страхові компанії, зокрема INGO, Colonnade та UNIQA, вже надали покриття на суму 5 млн євро, очікується, що ці показники надалі зростатимуть.
Компанія ARX, один із провідних гравців на ринку страхування в Україні, у співпраці з міжнародними перестраховими брокерами McGill and Partners та інноваційною компанією FortuneGuard (платформа штучного інтелекту, що працює в межах лабораторії Lloyd’s Lab), працює над створенням спеціалізованого механізму перестрахування воєнних ризиків для об’єктів комерційної нерухомості в Україні. Завдяки цьому FortuneGuard стала найбільшим провайдером страхових рішень для комерційної нерухомості та інвестицій в умовах війни в Україні.
Попри зростання кількості ініціатив, доступ до страхових послуг і фактичне покриття залишаються обмеженими. У відповідь на цей виклик наприкінці 2024 року був зареєстрований проєкт Закону №12372, який передбачає створення триступеневої системи внутрішнього страхування воєнних ризиків. Він уже пройшов етапи законодавчого розгляду, а запуск діяльності нового Державного агентства зі страхування воєнних ризиків очікується у вересні 2025 року. Крім того, планується створення спеціалізованого Національного агентства з воєнних ризиків, яке забезпечить залучення фінансування від міжнародних донорів і приватних партнерів, а також сприятиме активнішій взаємодії з глобальними перестраховими ринками.
Незважаючи на виклики, економіка України та ринок M&A зберігають потенціал для зростання у другому півріччі 2025 року (прогноз)
На четвертому році повномасштабного вторгнення Росії Україна продовжує демонструвати стійкість до викликів воєнного часу, що, зокрема, сприяє розвитку ринку M&A. У першому півріччі 2025 року ринок M&A в Україні продемонстрував позитивну динаміку: кількість угод зросла на 26%, а їхня загальна вартість – на 21% порівняно з аналогічним періодом 2024 року.
Таке зростання дозволяє з обережним оптимізмом очікувати подальшого пожвавлення ринку в другому півріччі, особливо в ключових секторах, як-от сільське господарство, нерухомість і будівництво, а також інновації та технології, на які припадає значна частка M&A-активності. Пом’якшення валютного регулювання, зростання кількості доступних інструментів страхування воєнних ризиків, а також відсутність суттєвих макроекономічних шоків створили сприятливіші умови для укладення угод. Важливу роль у підтримці економіки України та інвесторів відіграють міжнародні фінансові установи та агентства розвитку, реалізуючи численні ініціативи та програми фінансування.
Серед основних викликів, що впливатимуть на бізнес-активність у другому півріччі 2025 року, залишаються кадрові проблеми, зокрема нестача робочої сили та дисбаланс між навичками працівників і потребами бізнесу. Загрози енергетичній інфраструктурі та обережність іноземних інвесторів також становлять бар’єри для сталого зростання. Ці чинники, ймовірно, впливатимуть на ринок M&A і вимагатимуть зваженого стратегічного планування з боку інвесторів та бізнесу, що працює в Україні.
Водночас державні інституції впроваджують необхідні зміни для подолання невідповідності між потребами ринку праці та наявними навичками, а також продовжують зміцнювати енергетичну стійкість шляхом розвитку зеленої енергетики, диверсифікації постачання та проведення реформ у межах курсу на євроінтеграцію. Усі ці заходи покликані закласти основу для довгострокового зростання та сприятимуть формуванню України як надійного партнера для потенційних інвесторів.
