Економічні прогнози
ESG
Таланти
Шосте дослідження KPMG CEO Outlook в Україні проводиться в рамках глобального дослідження, яке вже 10 років є важливим джерелом інсайтів для керівників по всьому світу. Глобальна версія дослідження цьогоріч залучила понад 1 300 CEO з різних країн та бізнес-сегментів, що дає можливість оцінити найбільш актуальні тенденції та стратегічні пріоритети на світовому рівні.
Цьогорічне українське дослідження, проведене у серпні-вересні 2024 року, надає унікальний погляд на те, як українські CEO оцінюють економічні перспективи, інтеграцію ESG-принципів, стратегії залучення талантів, використання новітніх технологій і штучного інтелекту, а також на досягнення гендерного балансу в бізнесі. Результати дослідження відображають, як компанії адаптуються до викликів, що виникають на тлі глобальних змін, і які стратегії забезпечують стійке зростання та розвиток у нинішніх умовах життя країни, зокрема і війни. Інформаційним партнером дослідження 2024 року в Україні став Глобальний договір ООН в Україні.
Обережна впевненість у національному масштабі
Згідно з дослідженням думок українських СЕО, економічні перспективи України та світу з 2020 по 2024 рік показують коливання впевненості, що насамперед можна пояснити впливом повномасштабного вторгнення Росії в Україну, що почалося у 2022 році та досі триває. В Україні рівень впевненості в компаніях під час війни становив 65%, змінившись до 54% у 2024, у галузях — з 65% до 50%. Впевненість у перспективах зростання країни у 2024 році незначно зросла від 2022 року: з 44% до 46%, однак цей показник більш як вдвічі перевищує аналогічний у 2020 році (20%). Українські СЕО продовжують демонструвати стримані очікування щодо світової економіки — у 2024 році це 37%.
На світовому рівні впевненість у всіх аспектах виявилася значно вищою, відображаючи стабільніші та оптимістичніші очікування: глобально впевненість СЕО щодо зростання своєї компанії, галузі, країни та світової економіки є більшими за 70%.
Варто відзначити, що у 2024 році в Україні СЕО виявляють більшу впевненість у сферах, які знаходяться під їхнім прямим контролем, тобто найбільш впевнено вони почуваються щодо розвитку власних компаній, далі щодо галузей, слідом – щодо національної економіки та зрештою — світової.
Найактуальніші виклики: динаміка 2018-2024
Продовжуючи аналіз економічних перспектив, особливу увагу варто приділити п’ятірці найактуальніших викликів для розвитку бізнесу, з якими зіштовхувалися керівники в Україні та світі з 2018 по 2024 рік. Повномасштабна війна в Україні у 2022 році кардинально змінила порядок денний ризиків для українських компаній, акцентуючи увагу на геополітичній невизначеності та економічних змінах.
У 2018 році основними викликами для України були кадровий дефіцит і регуляторні ризики, які зберігали свою актуальність у наступні роки. Світові лідери також зіштовхнулися з подібними викликами, але більшу увагу приділяли ризикам, пов'язаним з кліматичними змінами та кібербезпекою. З часом глобальні тенденції виявили конвергенцію з українськими викликами, зокрема щодо ризику ланцюгів постачань та нестачі кваліфікованих кадрів, які стали ключовими у 2020-2021 роках.
До 2024 року, разом із значними геополітичними ризиками (81% в Україні та 47% в світі), як українські, так і світові компанії відчули тиск економічної невизначеності (71% в Україні та 53% в світі) та конкуренції за таланти (58% в Україні та 27% в світі), з новим акцентом на впровадженні штучного інтелекту та інших проривних технологій (19% в Україні та 50% в світі). Така динаміка свідчить про те, що лідерам доведеться переосмислювати стратегії розвитку та адаптації до нової економічної реальності, де гнучкість та інноваційність стануть вирішальними.
Цікаво, що протягом наступних трьох років 54% українських керівників та керівниць очікують збільшення кількості персоналу в їхніх організаціях, тоді як глобально цей показник становить 92%. Найбільш вірогідним (17,3%) українські СЕО вважають зростання власних команд в діапазоні 6-10%, тоді як глобально керівники та керівниці (58%) прогнозують збільшення до 5%.
Стратегічні підходи до зростання
Аналізуючи стратегії зростання, які СЕО вважають найбільш важливими для своїх організацій, можна відстежити як місцеві, так і глобальні зміни в перевагах управлінських стратегій з 2021 по 2024 рік. Загальна тенденція свідчить про те, що українські компанії все більше звертаються до зовнішніх співпраць та адаптуються до нових технологій, тоді як світові лідери активніше використовують злиття та поглинання та штучний інтелект для досягнення своїх стратегічних цілей.
Так, в Україні у 2021 році домінувало органічне зростання, яке підтримало 71% опитаних керівників та керівниць. Проте до 2024 року вплив органічного зростання зменшився до 50%, з посиленням уваги до стратегічних альянсів з третіми сторонами (з 14% у 2021 до 29% у 2024). Це відображає більшу потребу у співпраці та партнерстві в умовах постійної невизначеності та змін.
На глобальному рівні у 2021 році спостерігалася збалансованість між органічним зростанням (31%) та стратегічними альянсами (29%). Проте вже до 2023 року злиття та поглинання зросли до 26%, а використання генеративного ШІ зі старту отримало 12%, що свідчить про зростаючу тенденцію до інтеграції новітніх технологій у стратегічні рішення компаній.
У 2024 році 44% українських СЕО характеризують своє зацікавлення в сфері злиттів та поглинань як низьке, високий рівень інтересу виявили лише 19% керівників та керівниць організацій. Натомість у світі 45% СЕО компаній вважають, що їхня участь у M&A буде мати суттєвий вплив на діяльність їхніх компаній.
Протягом останніх років питання включення ESG-аспектів до усіх сфер бізнесу набуває надзвичайної важливості і це однозначно не короткостроковий тренд. Країни змінюють законодавче поле, звітність щодо сталого розвитку стає невід’ємною частиною бізнес-процесів, а очікування стейкхолдерів вносять суттєві корективи у стратегії розвитку компаній.
Оскільки довіра до урядів знижується, громадськість звертається до бізнесу, щоб заповнити прогалину у вирішенні суспільних проблем, таких як інклюзивність, різноманітність, зміна клімату чи соціальна рівність, вважають 58% українських і 60% світових керівників і керівниць бізнесу, що взяли участь у опитуванні 2024 року.
Не дивно, що серед сфер, у яких ESG-стратегія матиме найбільший вплив протягом найближчих трьох років, більшість українських лідерів і лідерок (60%) називають побудову взаємовідносин з клієнтами та позитивну репутацію бренду. Така тенденція, ймовірно, спонукатиме СЕО шукати шляхи ESG-трансформації бізнесу. У світі з таким вибором погоджуються 34% респондентів та респонденток. Ще чверть світових СЕО вважає, що ESG вплине на розподіл капіталу, партнерства, альянси та M&A. В той час, коли світовий бізнес робить ставку на залучення наступного покоління талантів (17%), така ж частка українських СЕО вважає, що ESG-стратегія сприятиме підвищенню фінансових результатів.
Щодо можливості отримання значного приросту прибутку від інвестицій у сферу ESG, світові керівники бізнесу більш оптимістично налаштовані: 55% опитаних очікують отримати його протягом 3-5 років. В таку перспективу в Україні вірять 42% СЕО, а майже чверть (23%) не розраховують на значний приріст протягом найближчих семи років.
IDE-виклики в оцінках глобальних та українських лідерів
Розмірковуючи про інклюзивність, різноманітність та рівність (IDE), українські та світові лідери оцінюють швидкість прогресу у сфері різноманітності та інклюзивності у діловому світі по-різному: 58% світових СЕО (проти 35% українських респондентів) нарікають на повільність змін. Така тенденція зберігається протягом останніх років.
Більшість з опитаних все ж упевнена, що увага до цієї теми продовжуватиме зростати, тож питання IDE залишаться на порядку денному лідерів бізнесу. Тим паче, що більшість опитаних (61% в Україні і 76% у світі) усвідомлює, що різноманітність на робочих місцях вимагає впровадження змін у керівництві на вищому рівні.
Цікаво, що більшість опитаних СЕО, як в Україні (88%), так і у світі (80%), підтримують думку про те, що вони повинні інвестувати у розвиток навичок та навчання в громадах, щоб гарантувати доступ до майбутніх талантів.
Гібридний формат роботи залишається
Більшість опитаних керівників та керівниць в Україні (54%) і у світі (59%), розмірковуючи над цілями зростання та трансформації, вважають пріоритетним напрямом інвестування коштів у придбання та впровадження нових технологій радше, ніж у розвиток навичок та можливостей свого персоналу.
Однак погляди на робоче середовище у лідерів українського і світового бізнесу відрізняються кардинально. Так, українські СЕО підтримують ідею гібридного формату роботи (77%). Цей показник дещо знизився порівняно з опитуванням 2022 року, коли за такий формат проголосувало 88%. Відповідно зросла кількість топменеджерів, які розглядають офісний формат як бажаний, з 5% до 15%. В опитуванні світових лідерів домінує позиція щодо повернення до традиційного офісного формату: її підтримують 83% респондентів (проти 65% у 2022 році). Гібридний формат допускають лише 13% керівників (проти 28% у 2022 році).
Впливові фактори на операційну діяльність
У 2024 році значний вплив на українські компанії має обмін знаннями між працівниками (37%), тоді як розрив в очікуваннях між поколіннями також виявився важливим (33%). Водночас, глобально найбільший вплив спостерігається через кількість працівників, що виходять на пенсію та нестачу кваліфікованих кадрів (31%), а також через обмін знаннями (28%). Ці показники відображають більшу орієнтацію українських компаній на внутрішнє зростання та адаптацію до змін у поколінній структурі робочої сили, в той час як глобальні тренди підкреслюють виклики пов’язані з демографічними змінами та управлінням талантами на фоні швидких соціальних та технологічних трансформацій.
Переваги та виклики впровадження генеративного штучного інтелекту
Новітні технології, зокрема, генеративний штучний інтелект швидко стає всюдисущим, пропонуючи організаціям унікальні можливості для трансформації їхніх процесів та стратегій. Найвиразнішою перевагою впровадження генеративного штучного інтелекту в українському бізнесі, на думку СЕО, є підвищення ефективності та продуктивності, що зазначають 42% респондентами та респондентками опитування. Це включає автоматизацію повсякденних операцій, яка сприяє швидкому виконанню рутинних завдань та звільненню часу для більш складних процесів. Також помітний інтерес до використання ШІ для прискорення аналізу даних (21%) та нових можливостей для зростання ринку (12%).
Світові організації в цьому контексті демонструють більш різноманітний інтерес до переваг ШІ, включаючи підвищення кваліфікації робочої сили (14%) і підвищення прибутковості (10%). Це свідчить про тенденцію до інтеграції ШІ у стратегічні аспекти бізнесу, що має на меті забезпечення готовності до майбутніх викликів та оптимізацію робочих процесів.
Основними викликами для впровадження генеративного ШІ українські СЕО називають вартість реалізації (46%), технічні можливості та навички (39%), а також розуміння та прийняття серед працівників (35%). Відсутність правового регулювання та поширення дезінформації також значно турбують українські компанії, що підкреслює складність інтеграції новітніх технологій у вже існуючі бізнес-структури. Натомість серед глобальних компаній, основною проблемою є моральні та етичні виклики (61%), що свідчить про високу стурбованість з приводу упередженості в наборах даних та інших аспектах, пов'язаних з відповідальним використанням ШІ. Це підкреслює глобальну тенденцію до вимоги більшої прозорості та етичності в технологіях.
Варто відзначити, що у наступні три роки компанії в Україні та світі фокусуватимуть інвестиції в генеративний ШІ на продажі та маркетинг (62% в Україні та 60% у світі), інформаційні технології (60% в Україні та 68% у світі). В українських реаліях СЕО налаштовані інвестувати в ШІ для управління персоналом (44%), у світі сюди готові інвестувати лише 6%. Натомість на глобальному рівні, інвестиції зосереджуватимуться на фінансах (50%).
Кіберстійкість та стратегічні ініціативи у сфері безпеки
З 2018 по 2024 рік готовність українських організацій до кібератак показує зростання, особливо виділяється пік у 2022 році з 61% організацій, які вважають себе добре підготовленими. Проте цей показник злегка знизився до 52% у 2024 році, зі стабільним рівнем організацій, що відчувають себе погано підготовленими (19%). На глобальному рівні, кількість добре підготовлених організацій зменшилася з 68% у 2019 до 48% у 2024 році, що може свідчити про зростаючі виклики у сфері кібербезпеки.
У 2024 році більшість українських організацій висловлюють впевненість у своїй кібербезпеці у контексті розвитку ШІ, з 46% упевнені у здатності своєї кібербезпеки йти в ногу з розвитком ШІ. Також, 50% відчувають, що мають доступ до необхідних фахівців для захисту від загроз ШІ та інвестують у кібербезпеку для захисту своїх операцій. Ключовим аспектом, зазначеним 58% організацій, є створення культури, орієнтованої на кібербезпеку. На міжнародному рівні, показники щодо впевненості та інвестицій в кібербезпеку вищі - 74% організацій, що зосереджують зусилля на культурі кібербезпеки, що підкреслює важливість глобальної орієнтації на просування безпечних практик у сфері ШІ.
Досягнення гендерного балансу в топменеджменті як запорука зростання
Питання досягнення гендерної рівності в управлінні бізнесом залишається вагомим викликом S-складової у ESG. Звісно, прогрес у цьому питанні в Україні протягом останніх років відчутний, адже воєнні виклики та загальна увага до наявності гендерно збалансованого керівництва (зокрема, як одна із вимог стейкхолдерів) створюють додаткові сприятливі умови для розвитку жіночого лідерства.
Як показало дослідження, 17% українських керівників і керівниць звітують про те, що у їх компаніях частка жінок на керівних посадах становить більше 50%. При цьому, більшість респондентів (51%) все ж декларують кількість жінок на посадах С-рівня - до 30%.
Що примітно, у дослідженні 2022 року, яке описувало структуру виконавчих органів управління та наглядових рад 100 найбільших компаній України за величиною доходу, йшла мова про те, що у 68 компаніях жінок у топменеджменті немає взагалі. На противагу, кількість компаній з повністю жіночим складом управління складає лише 6 компанії зі 100.
Важливо звернути увагу, що майже ¾ лідерів та лідерок українського бізнесу, які взяли участь в опитуванні у 2024 році, вважають, що гендерно збалансоване лідерство позитивно впливає на фінансові результати компанії. У 2023 році, 79% опитаних СЕО у світі і 32% в Україні вірили, що досягнення гендерної рівності серед керівників вищої ланки допоможе задовільнити амбіції щодо зростання бізнесу. Цього року про зв’язок між гендерним балансом у топменеджменті і зростанням говорять вже 48% українських СЕО. Тож, ймовірно, ці фактори мотивуватимуть СЕО робити певні кроки по досягненню такого балансу у майбутньому.
Але відповідаючи на питання: яким чином компанія сьогодні підтримує гендерний баланс у керівних посадах, 79% зазначити, що у їх компаніях має місце органічне просування. Разом з тим, 57% СЕО активно підтримують просування жінок, 41% лідерів і лідерок запровадили програми менторства. А от квоти популярністю не користуються - про їх наявність у компаніях повідомили лише 12% респондентів, а 55% вважають їх недоцільними.
Неоднозначним і провокуючим дискусії виявилось питання про основні виклики для досягнення гендерного балансу в компаніях. П’ята частина опитаних говорить про культурні і соціальні бар’єри, ще 17% - про упередження, які мають місце у певних галузях бізнесу. Порівну поділились думки (по 4%) щодо особливостей професії та особистого небажання жінок займати керівні посади. Але 40% респондентів відповіли, що вбачають проблему в недостатній кількості кваліфікованих кандидаток.
КЛЮЧОВІ ТЕЗИ РЕЗУЛЬТАТІВ ШОСТОГО ДОСЛІДЖЕННЯ KPMG В УКРАЇНІ «Український бізнес очима керівників та керівниць 2024»
Методологія
Звіт «Український бізнес очима керівників та керівниць 2024» від KPMG в Україні знайомить нас із поглядами та настроями лідерів українського бізнесу в контексті сучасних глобальних викликів і геополітичної нестабільності. Лідери виказують оптимізм, продовжуючи адаптацію до мінливих й непередбачуваних умов українського сьогодення та інтеграцію інновацій на користь суспільства, конкурентів, уряду та країни в цілому. Звіт аналізує зміни у візії керівників, зокрема в контексті війни, що триває в Україні. Дослідження базується на відповідях 52 лідерів (60% чоловіки, 37% жінки, 4% не зазначили статі) з різних секторів економіки, зібраних з липня по вересень 2024 року. Воно включає 26 запитань, що є адаптацією глобального дослідження KPMG 2024 CEO Outlook. Розділ «Гендерний баланс» є складовою лише українського дослідження 2024 року.
Серед опитаних, найбільшу кількість представляють сектори технологій (21%), роздрібної торгівлі та дозвілля (15%), а також промислового виробництва (10%). Структура доходів організацій показує, що 88% українських компаній мають доходи менше 500 млн доларів, в той час як інші категорії доходів варіюються від невеликих до значно вищих сум.
Зазначені у звіті відсотки є зваженими показниками та не у всіх випадках відповідають 100%.
Інсайти щодо думок світових лідерів базуються на результатах глобального дослідження KPMG 2024 CEO Outlook.
Команда проєкту в Україні: Олена Макаренко, Вікторія Михно, Анна Загірняк, Міла Арсенюк, Наталя Соломенко, Ольга Сластунова, Олена Спатарь, Анастасія Каширіна, Альона Анохіна, Інеса Приходько.
