KPMG 2020 CEO Outlook

На початку року ми з’ясували: більшість керівників усвідомили, що основана ціль їхніх компаній переміщається з чистого прибутку до врахування їхньої суспільного призначення. Менше однієї четвертої опитаних (23%) вбачали загальну мету організації виключно в «управлінні вартістю акціонерного капіталу» у вузькому значенні цього слова; при цьому 54% вдавалися до значного ширшого, цілеспрямованого підходу, орієнтованого на багатьох стейкхолдерів, і приблизно кожен п’ятий (22%) впритул підійшов до думки, що їхня основана мета — покращити суспільство. 

Призначення компанії стало для керівників центральною опорою: 79% заявляють, що з початком кризи відчувають сильнішу емоційну відданість корпоративному призначенню. Хоча, одночасно з тим, значний руйнівний вплив пандемії змусив багатьох керівників замислитися, чи їхнє нинішнє призначення справді відповідає потребам стейкхолдерів. Фактично, 79% визнають, що в результаті COVID-19 змушені переоцінити призначення їхньої організації. Важливий елемент цієї переоцінки — почути всіх стейкхолдерів і заохотити до діалогу, зокрема у випадку, якщо зрозуміло, що нинішнє призначення потрібно скоригувати, аби воно краще відповідало їхнім потребам. 

Згадана підвищена особиста й емоційна відданість призначенню/меті під час пандемії — віддзеркалення факту, що у випадку з COVID-19 керівники стикаються з тими ж проблемами зі здоров’ям чи сімейними проблемами, що їхні співробітники й громада. Фактично, понад третина керівників вищої ланки (39%) зазнали впливу COVID-19 або на своє здоров’я, або здоров’я когось із членів родини, і внаслідок цього 55% змінили їхні способи реагування на пандемію.

На початку року ми з’ясували, що керівники виявляють усе більшу готовність особисто взятися за вирішення основних суспільних проблем. Приблизно дві третини (65%) заявили, що суспільство очікує від бізнесу вирішення соціальних проблем. У той же час 76% зазначили, що особисто відповідальні за те, щоб бути лідером змін у соціальних питаннях.

У подоланні унікальних викликів пандемії вирішального значення набуває можливість залучити різноманітні людські ресурси, і керівники прагнуть посилити антидискримінаційні підходи. Після широких акцій протестів після смерті Джорджа Флойда 25 травня, 81% опитаних керівників або публічно оголосили про нові заходи боротьби з расизмом у 2020 році, або планують зробити це найближчим часом.

Пандемія створила економічну проблему, яка стала визначальною для подальшої кар’єри більшості керівників. З огляду на масштаби цієї проблеми, багато хто переймався, що керівники будуть змушені відсунути на задній план важливість екологічних, соціальних і управлінських питань (ESG). Тим не менше, наше дослідження показує, що керівники й надалі активно переймаються згаданою проблематикою, зокрема соціальною (S) складовою ESG. Майже дві третини (63%) заявили, що реагування на пандемію змусило їх зосередитися на соціальному компоненті їхньої ESG програми. 

COVID-19 змусив організації вдатися до радикальних експериментів щодо формату роботи. Чимало організацій запустили віддалений режим роботи буквально за одну ніч. З огляду на те, що пандемія трансформує ринок праці, 77% визнають, що й надалі розвиватимуть використовувані нині інструменти цифрової співпраці й комунікації, а 73% переконані, що віддалена робота фактично розширила доступний їм кадровий резерв.

З розвитком аналітики, штучного інтелекту, автоматизацією процесів й інтернету речей компанії майбутнього будуть зовсім інакшими: більш спрощеними, оцифрованими і з абсолютно іншим трудовим колективом: співробітників буде кількісно менше, але вони володітимуть необхідними для сучасності новими навичками. Керівникам доведеться ухвалювати складні кадрові рішення і розставляти пріоритети в інвестиціях. Ми з’ясували, що сьогодні керівники зосереджені на сміливих й амбітних кроках з цифрових перетворень. Коли ми поцікавилися в керівників, куди вони інвестують більше — у технології чи кадри, 67% відповіли, що більше вкладають у купівлю нових технологій, і лише 33% заявили, що більше інвестують у розвиток навичок і можливостей персоналу. Цікаво, що зазначене співвідношення лишилося незмінним з часу першого опитування, проведеного на початку року

Якщо говорити про майбутню операційну модель, слід зазначити, що ланцюжки поставок також сильно постраждали: 67% опитаних визнають, що їм довелося переосмислити їхній міжнародний ланцюжок поставок. Утім, керівники використовують цю можливість, щоб замислитися, як перетворити їхній ланцюжок поставок на конкурентну перевагу в умовах нової реальності. Коли ми запитали керівників, що підштовхує їх переоцінювати ланцюжок поставок, як головну причину вони назвали потребу стати більш гнучкими у відповідь на мінливі потреби клієнтів, а причина урядовий тиск з метою наблизити виробництво до регіону присутності стала другою з кінця.

Дослідження демонструє, що зумовлена COVID-19 криза похитнула впевненість керівників у зростанні світової економіки. Сьогодні приблизно третина опитаних (32%) визнає, що порівняно з початком року, менше вірить у перспективи світового зростання у найближчі три роки. Утім, втрата впевненості не настільки вражаюча, коли йдеться про міркування керівників щодо майбутнього їхніх компаній: тут лише 17% заявляють про зменшення впевненості. Керівники, поза сумнівом, більш впевнені саме в добробуті своїх компаній, оскільки мають тут більше контролю й важелів впливу.