M&A Radar: Україна за 9 місяців 2024 року

Попри виклики спричинені повномасштабною агресією Росії проти України, НБУ продовжує підтримувати рівень цінової та фінансової стабільності, необхідний для досягнення стійкого економічного відновлення. Ці цілі досягаються завдяки скоординованому підходу, зокрема використанню інструментів процентної та валютної політики, що дозволяє реагувати на ринкові зміни та вносити відповідні корективи.

За даними Міністерства економіки України, ВВП України зріс приблизно на 3,9% за перші вісім місяців 2024 року порівняно з аналогічним періодом минулого року. Проте прогнози Міністерства щодо зростання реального ВВП за весь 2024 рік є більш стриманими і становлять 3,5%. МВФ також скоригував свій економічний прогноз на решту 2024 року, залишаючись дещо песимістичнішим у своєму баченні, прогнозуючи зростання ВВП України на рівні 3% (порівняно з попереднім діапазоном прогнозів 2,5-3,5%). Крім того, МВФ переглянув прогноз зростання реального ВВП України на 2025 рік, знизивши його з 5,5% до 2,5-3,5%. Такий перегляд базується на припущенні щодо продовження війни протягом наступного року та враховує попередній вплив і можливе продовження російських атак на українську енергетичну інфраструктуру. Незважаючи на це, міжнародні очікування щодо продовження економічного зростання, навіть в умовах можливого енергетичного дефіциту та пошкодженої інфраструктури, свідчать про довіру до здатності України зберігати стійкість, яку вона продемонструвала влітку 2024 року.

Щодо інших економічних викликів, інфляція в Україні зросла до 7,5% у річному вимірі в серпні 2024 року, і НБУ прогнозує її подальше зростання до 8,5% до кінця року. Реагуючи на зростання інфляційного тиску, НБУ призупинив подальше зниження облікової ставки, зберігши її на рівні 13%. Незважаючи на це, інфляція залишається в межах прогнозного діапазону НБУ, подальше посилення монетарної політики наразі не планується. Прогноз НБУ передбачає, що збалансований підхід до облікової ставки та валютної політики допоможе уповільнити інфляцію до 6,6% у 2025 році та повернути її до цільового показника 5% до 2026 року.

Таке поєднання помірної інфляції та стабільного зростання ВВП в умовах війни, яка триває в Україні вже третій рік, сприяло збереженню довіри інвесторів протягом останніх дев'яти місяців. Це відобразилося у стабільних обсягах угод та зростанні їх вартості порівняно з показниками за перші дев'ять місяців 2023 року.

Як зазначалося у попередніх випусках M&A Radar від KPMG в Україні, стабільні показники української економіки свідчать як про непохитну рішучість українського народу, так і про ефективність політики Національного банку України. Сильна міжнародна підтримка, що виражається через значні обсяги зовнішнього фінансування, демонструє незмінну довіру до економічних перспектив України.

Як зазначив голова НБУ Андрій Пишний в нещодавньому інтерв'ю Forbes, Україна отримала 24,6 млрд доларів США фінансової допомоги у 2024 році; з них 13 млрд доларів США внесли країни ЄС, 3,9 млрд доларів США — Сполучені Штати та 3,1 млрд доларів США — МВФ. Очікується, що до кінця року загальний обсяг фінансової підтримки сягне 38 млрд доларів США. Окрім цього, на нещодавньому саміті G7 в Італії країни-члени пообіцяли надати Україні ще близько 50 млрд доларів США фінансової допомоги до кінця року. Обслуговування цих кредитів планується здійснювати за рахунок очікуваних надзвичайних доходів, отриманих від замороження суверенних активів Росії, що знаходяться в Європейському Союзі та інших юрисдикціях, що забезпечить стабільний графік погашення в довгостроковій перспективі.

Уряд України також досяг угоди з власниками облігацій щодо реструктуризації 23 млрд доларів США міжнародних облігацій, при цьому МВФ очікує, що успішне врегулювання питання єврооблігацій України забезпечить «суттєве полегшення боргового навантаження, звільнивши ресурси для пріоритетних напрямів витрат». Тим часом за програмою розширеного фінансування МВФ у вересні було завершено п'ятий перегляд, що дало змогу виділити Україні додатково 1,1 млрд доларів США бюджетної підтримки.

Однак безпрецедентні виклики, що постають у зв'язку з тривалою війною, призводять до зростання військових та пов'язаних з війною витрат, що посилює тиск на уряд України у пошуку додаткових джерел фінансування. У відповідь уряд України розробив і наразі обговорює законопроект про підвищення деяких видів податків, за який Верховна Рада проголосувала на початку жовтня. Очікується, що це дозволить отримати 58 млрд гривень податкових надходжень у 2024 році та ще 137 млрд гривень потенційних надходжень у 2025 році.

Однак все ще існує занепокоєння щодо можливого впливу цього законодавства на і без того вразливе населення та бізнес, які продовжують боротися з прямими наслідками російського вторгнення, що триває. Тепер перед українським урядом стоїть делікатне завдання збалансувати необхідність збільшення податкових надходжень для забезпечення життєво важливої фінансової підтримки та необхідність захисту громадян і бізнесу в цей непростий час. Пошук рішення, яке б могло ефективно усунути обидві ці проблеми, матиме вирішальне значення для економічного відновлення та довгострокової стабільності України.

Тим часом уряд України активно розробляє та впроваджує програми для прискорення економічного відновлення. Серед ключових ініціатив — програма «Національний кешбек», яка передбачає повернення 10% вартості товарів українського виробництва для стимулювання внутрішнього попиту, та програма грантів, спрямована на підтримку молодих підприємців віком до 25 років у відкритті або розширенні власного малого бізнесу. Ці гранти доступні через існуючу програму «єРобота», в рамках якої за останні два роки більше 18 000 підприємців отримали понад 8,5 млрд гривень.

Як зазначалося, постійна увага до приватизації через Фонд державного майна України підкреслює незмінне прагнення українського уряду до залучення додаткових інвестицій та стимулювання економічного зростання. Серед останніх успіхів — приватизація двох державних готелів, «Козацький» та «Україна», а також нещодавня новина про те, що приватизаційний аукціон з продажу державного титанового виробника «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» завершився перемогою Cemin Ukraine, дочірньої компанії холдингу NEQSOL.

Внутрішній борговий ринок України також знову відіграє свою роль у задоволенні фінансових потреб уряду, що свідчить про впевненість у здатності українського уряду повернути фінансування у майбутньому. Як наслідок, за січень-серпень 2024 року запозичення уряду за внутрішніми державними облігаціями перевищили погашення на еквівалент 105 млрд гривень, при цьому лише в серпні профіцит становив еквівалент 9 млрд гривень. Заходи з мобілізації внутрішніх ресурсів у поєднанні з постійною міжнародною фінансовою підтримкою мають дати змогу уряду України профінансувати дефіцит бюджету без необхідності залучення інфляційних джерел фінансування, таких як збільшення грошової маси.

Однак для того, щоб отримати подальшу фінансову підтримку від іноземних партнерів та прискорити просування України до вступу до ЄС, Україна має успішно здійснити більше структурних реформ. Рішення щодо запровадження законодавства про вдосконалення корпоративного управління на державних підприємствах дає надію для міжнародних партнерів, що реформи йдуть правильним шляхом. Це було умовою для продовження фінансування за програмою розширеного фінансування МВФ, а також необхідною умовою для отримання підтримки за програмою ЄС «Ukraine Facility» та просування переговорів щодо офіційного вступу до Європейського Союзу.

Подальші необхідні структурні зміни у вигляді законопроекту про реформування Державної митної служби було ухвалено у вересні. Ухвалення змін до законодавства про Митну службу до кінця жовтня 2024 року означає, що Україна виконала ще один структурний пункт програми розширеного фінансування МВФ і продовжує демонструвати виконання вимог міжнародних фінансових партнерів.

Потенційне руйнування енергетичної інфраструктури та генеруючих потужностей внаслідок російських ракетних та безпілотних атак є серйозним викликом для України у майбутньому зимовому сезоні. Однак війна також стала каталізатором для прискорення внутрішніх енергетичних реформ. Незважаючи на ці несприятливі умови, Україна продовжує досягати прогресу в декарбонізації та зміцненні своєї енергетичної незалежності.

З 20 липня 2024 року уряд України запровадив низку програм для підтримки відновлення енергетичного сектору та диверсифікації джерел енергії, зокрема безпроцентні кредити для громадян та використання існуючої програми «Доступні кредити 5-7-9%» для підтримки об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів. Ці ініціативи спрямовані на сприяння закупівлі обладнання для альтернативної енергетики та систем накопичення енергії в очікуванні сезонних викликів.

У червні 2024 року 17 провідних українських банків підписали меморандум про надання пільгових кредитів на проєкти з відновлення енергетичної інфраструктури на суму від 500 тисяч євро до 25 млн євро. Кредити передбачають спрощені вимоги до забезпечення, пільгові процентні ставки та строки від 5 до 7 років. Станом на вересень 2024 року загальна сума схвалених кредитів досягла 7,2 млрд гривень, з яких 1,5 млрд гривень вже було видано за процентними ставками, що не перевищують 13,5% річних.

Окрім урядових програм, великі українські компанії ініціювали власні заходи для забезпечення енергопостачання на майбутню зиму. Оптова компанія з продажу товарів для дому «Епіцентр» активно будує сонячні електростанції з 2023 року, і наразі їхня сукупна генеруюча потужність становить 9,4 МВт електроенергії, а ще одна сонячна електростанція потужністю 2 МВт планується до введення в експлуатацію до кінця цього року.

Тим часом мережа автозаправних станцій OKKO встановила сонячні електростанції на 198 своїх АЗС із 400, що забезпечує від 15% до 55% їхніх щоденних потреб в електроенергії. Окрім вивчення можливостей придбання нових сонячних електростанцій, у червні OKKO підписала з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) кредитну угоду на суму 60 млн євро на фінансування будівництва нового заводу з виробництва біоетанолу, що дозволить ще більше скоротити залежність України від імпорту нафтопродуктів.

Крім того, IFC та група компаній «Галнафтогаз» (оператор згаданої вище мережі АЗС OKKO) підписали мандатний лист про фінансування будівництва вітроелектростанції потужністю 150 МВт у Волинській області. Цей проєкт є продовженням нещодавньої реалізації OKKO проєкту з накопичення енергії потужністю 20 МВт вартістю 20 млн євро, який планується ввести в експлуатацію до кінця 2024 року. Спираючись на досвід та знання, отримані в ході реалізації цього першого проєкту, OKKO планує в майбутньому збільшити цю потужність ще на 20 МВт, вивчаючи можливості запуску об'єкта з накопичення енергії у Львові в період з 2025 по 2026 рік.

З метою вирішення нагальних енергетичних проблем, приватна логістична компанія  «Нова Пошта» встановила дизельні генератори загальною потужністю 43 МВт у 3 800 відділеннях і змогла забезпечити 70% своїх потреб у дизельному паливі шляхом підписання довгострокових контрактів. Для переходу на більш стійку енергетику в майбутньому, «Нова Пошта» має намір до кінця року встановити сонячні та газові електростанції та когенераційні установки загальною потужністю 10 МВт на п'яти терміналах.

У більших масштабах компанія «НВП Енерго-Плюс» нещодавно оголосила про плани придбати виведену з експлуатації теплоелектростанцію потужністю 60 МВт за кордоном і перевезти її повністю в Україну в межах проєкту з розрахунковою вартістю 50 млн євро.

Зацікавлення міжнародних інвесторів до розвитку нових електростанцій в Україні залишається, незважаючи на поточні військові ризики. У Львівській області розпочала роботу вітроелектростанція потужністю майже 60 МВт, яка є частиною спільного підприємства української компанії «Еко-оптіма» та чеської компанії з відновлюваної енергетики MND.

Розглядаючи майбутні перспективи енергетичного сектору України, можна сказати, що обіцянка непохитної міжнародної фінансової підтримки та проактивні внутрішні ініціативи мають і надалі сприяти зусиллям України щодо подолання викликів, що постають у зв'язку з російськими атаками на інфраструктуру, одночасно просуваючи країну до досягнення довгострокових цілей у сфері енергетичної безпеки та сталого розвитку.

Українські військові технологічні стартапи продовжували залучати фінансування у 2024 році як від українського уряду (через координаційну платформу Brave1), так і від міжнародних приватних інвесторів, при цьому зростає інтерес до компаній, що пропонують рішення як для безпосереднього ведення бойових дій, так і для широкого кола допоміжних та асиметричних військових можливостей.

Іноземні оборонні компанії також нарощують свою присутність на українському ринку. Німецькі, французькі та канадські виробники зброї (Rheinmetall, KNDS та Roshel) оголосили про плани щодо створення в Україні виробничих центрів з виготовлення боєприпасів та ремонтних баз для військової техніки. Це вже друга така заява Rheinmetall після схвалення на початку 2024 року створення спільного підприємства з Укроборонпромом з виробництва боєприпасів. Компанії оборонно-технологічного сектору цього року пішли аналогічним шляхом збільшення інвестицій та запуску виробничих потужностей в Україні, зокрема німецька компанія Quantum-Systems локалізувала виробництво розвідувальних безпілотників, які вже використовуються на полі бою.

Ці події розширюють оборонні можливості України завдяки передовим технологіям міжнародних гравців, а також стимулюють місцеву економіку створенням нових виробничих та постачальних ланцюгів, робочих місць та потенційних нових ринків для оборонної продукції українського походження у майбутньому.

Цей інтерес та інвестиції є взаємодоповнюючими, оскільки українські компанії оборонного-технологічного сектору, що спеціалізуються на безпілотних системах, також все активніше розширюють свою діяльність за кордоном.

За даними Міністерства економіки України, локалізація 50% оборонного бюджету та створення нових спільних підприємств можуть допомогти збільшити ВВП України щонайменше на 3,6%, при цьому минулорічні досягнення в українському військовому секторі вже забезпечили 1% приросту ВВП. Україна також зарекомендувала себе як світовий лідер у виробництві безпілотників, як за кількістю, так і за різноманітністю моделей, що випускаються.

Зі стабільним розвитком вітчизняного військово-промислового комплексу Україна має потенціал вийти за межі свого усталеного статусу аграрної та ІТ-держави, спираючись на наявну потужну науково-дослідну та виробничу базу, щоб нарешті стати визнаним гравцем на світовому оборонному ринку.