Джерело: Delo.ua
Які бізнес-лідерки адаптують свої стратегії управління командами в умовах війни
Сьогодні людство живе у часи полікризи – в умовах природних катаклізмів, що почастішали, повномасштабної війни у центрі Європи, гіперінфляції, авторитаризму, який міцнішає у деяких кутках планети, геополітичної поляризації.
Полікриза у світі змусила жінок переосмислити свої ролі у бізнесі, суспільстві та особистому житті, скоригувати формати взаємодії у командах, стиль керівництва, усталені підходи, трансформувати бізнес-моделі на ходу, перерозподілити наявні ресурси, аби вижити, зберегти бізнес, родину та мати сили та рішучість продовжувати крокувати у невідоме майбутнє. Війна в Україні лише додала складнощів до того обсягу роботи, яку виконує жінка зараз.
З початку повномасштабного вторгнення ми зіштовхнулися з викликами, з якими жінки з країн, де немає війн чи збройних конфліктів, що тривають, просто не стикаються. Рівень навантаження на наших жінок колосально зріс. Поки одні жінки стали на захист країни, інші взяли на себе відповідальність за підтримку економіки, бізнесу, сім’ї. Наші міжнародні колеги здивовані рівнем витримки, стійкості, структурованості і організованості українських лідерок.
Сьогодні наші жінки можуть стати світовим прикладом антикризового лідерства. Вони вміють жити в режимі короткострокового планування, залишатись високоефективними і стійкими до щоденних змін умов навколишнього середовища. Це значною мірою визначило стиль та підходи до лідерства українських жінок, які займають керівні посади.
Як змінилися стратегії жінок-лідерів в Україні за два воєнні роки
Спираючись на особистий досвід спілкування з жінками-лідерками, я відмічаю тенденцію до трансформації стратегій управління. Стратегії стали більш емпатійними, сфокусованими на утриманні талантів, умінні управляти командою у важких умовах, здатності швидко і гнучко пристосовуватися до ситуації, приймати рішення, що стосуються не тільки бізнесових питань, а інколи і особистих питань членів команд.
KPMG в Україні нещодавно опублікувала дослідження «Погляд бізнес-лідерок у світі та Україні 2023», яке пропонує поглянути на те, як змінилося мислення керівниць унаслідок геополітичних криз, рецесії в світі та повномасштабної війни в України. В опитуванні взяли участь 839 керівниць із 53 країн світу, серед них 30 жінок-лідерок на керівних посадах в Україні, що працюють у різних галузях економіки.
Ми були приємно здивовані тим рівнем обережного оптимізму та вірою у майбутній розвиток своїх компаній, який транслювали жінки-лідерки в Україні. Вони вбачають перспективні напрями для пошуку нових можливостей у цифровій трансформації бізнесу та впровадженні стратегії ESG і програм розвитку напряму IDE (інклюзивність, різноманітність, рівність).
Як свідчить дослідження, 87% жінок-лідерок в Україні вважають, що в умовах нестабільного бізнес-клімату, щоб залишатись стійким, бізнес має швидко адаптуватися до мінливого середовища. Тож можу зауважити, що наші стратегії стали більш гнучкими та людиноцентричними, планування стало переважно короткостроковим, а довгострокові цілі вимагають гнучкіших підходів до їх досягнення. Ми сфокусовані на необхідності відновлення соціального середовища, модернізації підходів до управління, на екологічному та етичному оновленні країни.
Світові тренди жіночого лідерства: де Україна?
На мою думку, ми сьогодні знаходимось в авангарді світових трендів лідерства і саме українські лідерки будуть визначати мейнстрім. Загальні світові тренди – впровадження ESG-підходів, цифровізація, боротьба з кіберризиками – в Україні не тільки існують, але й впроваджуються активніше, ніж у багатьох інших країнах світу, через посилені ризики. І досвід, який ми зараз отримуємо, буде корисний для лідерів тих країн, які не знаходяться у стані війни.
Дослідження «Погляд бізнес-лідерок у світі та Україні 2023» показало, що 80% жінок-лідерок в Україні вважають, що за останні три роки нестабільність, невизначеність щодо прийняття стратегічних рішень та прогнозів зросли. Ціллю дослідження було також з’ясувати у жінок-лідерок, чи можливо адаптуватись до нових викликів VUCA (volatility, uncertainty, complexity and ambiguity): приймати ефективні рішення, планувати, керувати ризиками та мотивувати команди в умовах невизначеності, волатильності, складності та неоднозначності.
Як виявилось, 64% українських лідерок відчувають, що за останні три роки вони призвичаїлись жити у режимі постійних змін. Проте 37% керівниць в Україні все ще перебувають на стадії прийняття ситуації. А ще кожна третя лідерка в Україні, завдяки швидкому реагуванню на кризи, бачить перспективи нових позитивних зрушень.
Темі про стиль керівництва ми відвели у дослідженні окремий розділ та спитали у жінок на керівних посадах, який стиль керівництва вони обирають на тлі того, що відбувається навколо. Попри складні виклики, непрогнозованість і волатильність ринків та геополітичні ризики, жінки продовжують оптимістично дивитись у майбутнє і брати на себе відповідальність за організацію та команду. Питання лідерства й комунікації всередині компаній набуває у них нового пріоритету.
Стратегії жіночого лідерства у часи полікриз можуть відрізнятись, але їх об’єднують деякі спільні підходи, зокрема, комунікація з командами. 73% опитаних лідерок в Україні стверджують, що під час кризових ситуацій приділяють більше часу питанням лідерства та спілкуванню з працівниками.
40% українських респонденток визначають свій стиль як демократичний, який передбачає участь усіх зацікавлених сторін, а кожна третя лідерка віддає перевагу стратегічному стилю, орієнтованому на команду.
Однак криза для українських жінок – це не лише нові виклики і труднощі, але й нові кар’єрні можливості, як вважають чверть опитаних українок, які брали участь у дослідженні.
Питання лідерства – не стільки питання гендерне, скільки питання можливостей і власної впевненості. Хоча, направду, зараз відкривається багато перспектив і можливостей для жінок, які хочуть просуватися кар’єрними сходами, рухатися вперед. Нам потрібна загальнодержавна концепція створення сприятливого середовища, щоб жінки могли повноцінно бути бізнес-лідерками і мали можливість приділяти час сім’ї, дітям. Дуже хотілося б, щоб ця роль не була втрачена, як сталося після Другої світової війни, коли жінки знову повернулись до ролі домогосподарок, віддавши лідерство у бізнесі чоловікам, що повернулись з фронту.
