Виживання та зростання бізнесу в умовах війни й постійної турбулентності вимагає нових рішень і підходів. Компанії змушені швидко адаптуватися, оцифровувати дані, автоматизувати процеси та інтегрувати штучний інтелект, аби зберігати конкурентоспроможність. На ринку формується нова культура швидкості й гнучкості: від державних сервісів до корпоративних платформ, — усе має працювати «тут і зараз». Відповідно, посилюються вимоги до безпеки даних і регулювання.
Про те, як у таких умовах цифровізація стає ключем до ефективності, відкриваючи вікна можливостей для українських продуктів на глобальних ринках, розповів Антон Скоков, СЕО «Вчасно», компанії, яка суттєво вплинула на те, як українські бізнеси працюють із документами, процесами та цифровими сервісами. І яка, попри війну, продовжує рости й шукати нові горизонти. Вів бесіду з гостем Богдан Шишковський, директор напряму юридичних послуг, KPMG в Україні.
Українська конкурентна перевага: швидкість і гнучкість «країни-стартапу»
— Якщо поглянути на Україну сьогодні — країну, що живе у стані війни й водночас перебудовує бізнес-середовище, — що, на вашу думку, є нашою головною конкурентною перевагою? Що може вирізнити Україну на локальному та глобальному ринках?
— Для мене це швидкість і гнучкість. Україна зараз — як великий стартап: запускає трендові рішення в державному управлінні, розвиває цифрові сервіси — від «Дії» до «Мрії» та інших, — і робить взаємодію з державою максимально простою. Те саме відбувається в бізнесі: з’являється багато сервісів, що прискорюють операції. У світі часто не розуміють, навіщо така швидкість, їм комфортно отримувати кошти «на тиждень раніше або пізніше», а український бізнес хоче «день у день» — і це супер. Якщо говорити про майбутнє, у нас точно буде багато R&D (research and development — ред.) навколо miltech та технологій, які народилися під час війни й переходять у цивільне життя та бізнес. Україна вже технологічна в багатьох речах, а надалі може стати одним із лідерів.
ШІ та цифровізація у «Вчасно»
— У цьогорічному опитуванні керівників і керівниць, яке проводила KPMG — досліджені СЕО Outlook — ми бачимо стриманий, але послідовний інтерес до штучного інтелекту. Як ви працюєте з ШІ у «Вчасно»? Це скоріше тестування чи вже імплементація?
— Усе починається з людей. У нас кожен співробітник уже користується мовними моделями — чат-ботами на кшталт ChatGPT або Gemini тощо — для пошуку та аналізу інформації; «гуглять» зараз менше, натомість звертаються до LLM (large language models — ред.). На зустрічах ми обговорюємо: хтось зробив прогнозування з допомогою чату, хтось проаналізував ринок. Тобто це вже інструмент поряд із Word чи Excel. Усередині продуктів ми рухаємося двома потоками: для малих підприємців і ФОПів ШІ впроваджуємо швидше — там менше чутливих даних; для корпоративних клієнтів — обережніше, перш за все через безпеку великих масивів даних і гарантії, що вони не вийдуть за межі наших сервісів.
— Де «слон у кімнаті», коли говоримо про автоматизацію та штучний інтелект? Які процеси вже варто автоматизувати, а що залишиться ручним чи «на папері»?
— Ключова думка проста: штучний інтелект уже існує і далі буде тільки розвиватися. І тут питання до компанії - ви або йдете в це, або ні. Перехід «від коней до автомобілів» відбувся. Назад дороги немає.
AI допомагає там, де є цифрові дані. Якщо дані лежать у стосах паперу — туди штучний інтелект поки не дотягнеться. Можливо, колись це змінять роботи (сміється), але зараз краще спершу перевести більшість даних у «цифру», а потім накладати ШІ як другий крок.
Моя мрія — щоб ми відійшли від керування сервісами через клавіатуру й тачскрин до голосових інтерфейсів. Я сам часто спілкуюся з ШІ у дорозі як зі «співрозмовником» — досліджуємо країни, ринки, і це вже реальність. Мої діти вже не друкують тексти, вони вільно взаємодіють із технікою голосом.
Тож далі ми хочемо в своїх сервісах теж додати можливості налаштовувати середовище або створювати документи через голосовий режим. Але до цього треба пройти шлях цифровізації.
Післявоєнна трансформація та міжнародна інтеграція
— Як показує наше дослідження «Український бізнес очима керівників та керівниць 2025», післявоєнна трансформація України — це один із драйверів нових послуг. Яку роль тут бачить для себе «Вчасно»? Які перспективи й ризики ви враховуєте?
— Після війни багато буде про відновлення та інвестиції, про переосмислення економіки — частина активів зникла, доведеться перевинаходити. Тут цифровізація критично важлива: бачу Україну як потужний IT-хаб, де технології й ШІ працюють на бізнес і державу. «Вчасно» допомагатиме компаніям і надалі автоматизувати та оцифровувати процеси. Другий наш вектор — взаємодія з ЄС: я вірю у швидку інтеграцію після завершення бойових дій і появу великого ринку для співпраці. Ми хочемо будувати «місточки» між Україною та європейськими країнами.
— Іноземні партнери, M&A — попри війну технологічна індустрія залучає увагу. Чи відкрите «вікно можливостей» для українського бізнесу? І наскільки сьогодні компаніям варто інвестувати саме в автоматизацію та цифровізацію?
— Інвестиції в Україну нині обережні — ризики високі. Але ті, хто наважується інвестувати зараз, можуть отримати найбільший мультиплікатор після завершення війни. «Вчасно» для розвитку в Україні не потребує зовнішніх інвестицій — нам вистачає власних коштів. Інша річ — глобальна експансія: вихід на ЄС чи швидкорослі азійські країни, де рівень документообігу та цифровізації подекуди нижчий, — там інвестиції потрібні, і інвестори дивляться на це більш прихильно, бо ризики менші.
Щодо пріоритетів: автоматизація та цифровізація зараз — пріоритет №1. На ринку бракує людських ресурсів, тож компаніям потрібні автоматизація й прискорення операцій, а також зниження їхньої собівартості. Ми, наприклад, працюємо з великою клієнтською базою — майже 1,5 млн користувачів — і керувати якимось «табличками» вже неможливо; використовуємо, зокрема, Creatio як CRM-хаб, що поєднує операції. Загальний принцип: кожна операція має ставати дешевшою.
Багато наших клієнтів вже закріплюють цифровізацію як окремий стратегічний напрям. Компанії, що цього не робитимуть, поступово втратять позиції: їх переграють швидкі «цифрові» конкуренти; наступний етап — ширша автоматизація та AI, з яким складно конкурувати традиційними методами.
Адаптивна стратегія й візія 2030-х
— Довгострокові стратегії будувати складно через постійні зміни. Як ви плануєте на 3–5 років? Що враховуєте?
— Ми маємо п’ятирічну (інколи шестирічну) візію — напрям, куди хочемо прийти. Від неї формуємо коротші вектори: річні плани та регулярну актуалізацію щокварталу або раз на півроку — українська реальність змінюється швидко. Регуляторні нововведення можуть вимагати терміново запустити сервіс, що допоможе клієнтам адаптуватися чи закрити нову потребу. Тож стратегія має бути гнучкою. Рекомендація проста: тримати чітку візію, працювати короткими циклами, не боятися швидко розвертатися під ринок там, де це можливо. У цьому й наша перевага — адаптивність.
Повну версію інтерв’ю дивіться на нашому Youtube-каналі.
— Якщо зазирнути в 2030-ті: які «історії успіху» України ви вже бачите? Де «Вчасно» хотіло б взяти активну участь?
— Хочу, щоб більше українських бізнесів ставали глобальними — виходили на інші ринки й конкурували там. Найближчим часом — активний рух у Європі; ми вже тестували деякі сервіси в Африці — це величезний ринок, понад півтора мільярда людей. Україна матиме багато можливостей, просто не слід соромитися власних продуктів, бо насправді ми робимо проривні речі. У мілтех-напрямі бачимо потенціал лідерства, як це демонструє Ізраїль. І дуже вірю в подальшу трансформацію державного управління: цифровізація посилиться, і ми покажемо світу, що «держава в смартфоні» — реальна. Дякую за розмову.
