Цифрова трансформація сьогодні є однією з ключових умов стійкості та відновлення українського бізнесу. Війна радикально прискорила процес модернізації, змусивши компанії переглядати власну технологічну інфраструктуру та інвестувати в нові, безпечні та ефективні рішення. На цьому тлі IT-галузь стає не лише драйвером розвитку економіки, а й основою для підвищення конкурентоздатності країни у глобальному середовищі. Водночас український ринок переживає глибокі зміни: від переорієнтації на сучасні цифрові продукти до масового впровадження штучного інтелекту в бізнес-процеси. У цьому інтерв’ю Андрій Тимошенко, партнер, керівник напряму управлінських консультацій KPMG в Україні, поспілкувався з Ганною Мікулицькою, керівною директоркою SAP Ukraine, про ключові тенденції, виклики та можливості цифровізації, які формують майбутнє української економіки вже сьогодні.
Технологічна інфраструктура та її роль у відновленні економіки
Моє перше питання буде загальним. Технологічна інфраструктура сьогодні — це нервова система економіки, поряд із традиційними галузями, такими як фінанси чи інфраструктура. Україна активно відновлює фізичні активи. Що ви можете сказати про модернізацію IT-інфраструктури? Яку роль технологічний сектор відіграє в економічному відновленні?
Давайте конкретизуємо, що саме маємо на увазі під технологічним сектором. В Україні налічується близько трьох тисяч IT-компаній — це значна екосистема. Але в ширшому розумінні технологічний сектор — це не лише IT-бізнес. Сьогодні фактично кожна компанія, зокрема державні структури, телеком і банки, має суттєву технологічну складову. Я би хотіла поговорити про цю технологічну складову кожної української компанії і державного сектору.
Сьогодні відбувається суттєве переосмислення ролі технологій у діяльності компаній. Те, що відкладалося роками, тепер прискорилося. На жаль, це відбувається через війну, але це дуже важливий поштовх. Ми бачимо системні зміни в кількох напрямах:
1
Кібербезпека та технологічна інфраструктура: у великій кількості українських компаній, зокрема і в державних, вона не була достатньо захищена від того рівня кіберзагроз, які загрожують не лише Україні, а й усьому світу.
2
Фізична безпека технологічного забезпечення компаній: якщо сервер, умовно, стоїть в кімнаті у бухгалтера, як і сейф з грошима, це створює фізичні ризики і не сприяє ”continuity of business” (безперебійності бізнесу — ред.).
3
Ефективність побудови процесів в компанії: як швидко компанії під впливом багатьох критичних факторів (нестача людей, втрата об'єкта тощо) зможуть перебудувати процеси та продовжувати працювати з мінімальними втратами.
Технології дають можливість уникнути великих проблем, які існували раніше. Якщо говорити про технологічний сектор — про ті близько 3 000 українських компаній, які працюють у цьому сегменті, то тут є нюанси.
Є продуктові компанії, які виходять на нові експортні ринки, відкривають для себе нові можливості. У них, умовно кажучи, ситуація краща. Є сервісні компанії. Їм, імовірно, трохи складніше, ніж продуктовим компаніям, тому що їхні замовники дивляться на те, наскільки ця компанія може надавати ті самі сервіси, що й до війни. Тому ці компанії мають диверсифікуватися і розглядати майданчики присутності по всьому світу.
Але загалом вся індустрія професійних послуг переосмислює свою діяльність. І сказати, що технологічному сектору легко, — точно ні. Але я дуже радію тому, що зараз відбувається більш швидкий зсув у бік продуктових компаній від суто сервісних моделей.
Чому корпоративна цифровізація прискорилась
SAP став важливою частиною економіки. Як змінилася роль ваших продуктів в Україні після 2022 року? Чи можна говорити про те, що завдяки продуктам SAP інфраструктура компаній змінюється і стає більш захищеною і стійкою до викликів?
Однозначно, так. У нас починає формуватися культура В2В-програмних продуктів. Рівень використання сучасних і ефективних цифрових продуктів у корпоративному сегменті був не таким високим, як в інших західних і навіть східних країнах.
До повномасштабного вторгнення український корпоративний сегмент був значною мірою узурпований ворожим софтом — це стримувало розвиток сучасної цифрової культури.
Тепер же відбувається глибока трансформація. Компанії починають відкривати для себе інший рівень продуктів — як міжнародних, так і українських.
Ідеться не лише про великі підприємства. Сегмент «великий мінус», а також середні компанії активно переходять на сучасні платформи — хмарні, безпечні, масштабовані.
Це дуже правильний тренд. Я переконана, що кожна компанія — незалежно від розміру — має право на якісні цифрові рішення.
SAP і підтримка українського ринку
Чи змінюється ваш фокус в Україні? Чи працюєте ви із середнім бізнесом? І чи надає SAP якісь форми підтримки клієнтам під час війни? Чи плануєте ви підтримувати державні органи, Сили оборони, інших клієнтів, важливих для відновлення України?
Почну з поширеного упередження: нібито SAP — це рішення лише для найбільших компаній. Це не так. У нашій продуктовій лінійці є рішення для різних розмірів бізнесу, зокремадля компаній з 100–150 співробітниками. Не для зовсім малих — але для малого й середнього сегменту вже точно.
Другий момент — підтримка. На початку війни пріоритети компаній різко змінились: евакуація людей, релокація потужностей, збереження операцій. У цей період SAP надала українським клієнтам можливість тимчасової безкоштовної підтримки, щоб вони могли зосередитись на виживанні бізнесу. Це був жест технологічної солідарності та частина глобальної підтримки України.
Хочу підкреслити: SAP бачить Україну як важливий ринок і продовжує інвестувати у розвиток локальної екосистеми.
Штучний інтелект і майбутнє управління компаніями
KPMG CEO Outlook 2025 показує різницю у фокусі українських та глобальних лідерів. Якщо світові СЕО перейшли до стратегічних і етичних питань довіри до ШІ, то українські керівники більше переймаються безпекою даних і вартістю впровадження. Як, на вашу думку, бізнес в Україні може швидше перейти до зрілої, етичної та масштабної інтеграції штучного інтелекту?
Український корпоративний бізнес, незважаючи на війну,підвищує свою цифрову культуру. Ми точно будемо там, де зараз знаходяться західні компанії. Але для цього потрібен час. Нам спочатку треба підготувати базу: кібербезпеку і дані.
Штучний інтелект працюватиме ефективно і з користю для компаній лише тоді, коли він базуватиметься на чистих та всеохоплюючих даних.
Ми часто бачимо ситуацію, коли частина облікової інформації зберігається в системі, а частина — в Excel. Тоді виникає логічне питання: чи потрапляє Excel у дата-лейк, на базі якого працює модель ШІ?
Саме тому я завжди рекомендую починати зі структурного аудиту даних: де і що зберігається, наскільки повні ці дані та наскільки вони оновлені. Якщо ШІ працюватиме із застарілою інформацією, прогнозування чи бюджетування не матиме сенсу.
Українські СЕО, за тим самим дослідженням KPMG, інвестують у таланти та добробут команди більше, ніж їхні колеги у світі. Як в умовах проблем з людським капіталом в Україні штучний інтелект може допомогти? Як ви вважаєте, наскільки його роль буде ключовою, яким чином правильно, етично його застосовувати?
У SАP є велика лінійка продуктів,зокрема для різних підрозділів компанії. Ще кілька років тому штучний інтелект став одним із пріоритетів розвитку SAP — і почали ми саме з HR.
Першим бізнес-процесом, де застосували ШІ, був рекрутмент. Це логічно: багато рутинних операцій легко автоматизуються. Штучний інтелект пришвидшує підбір, формує рекомендації, допомагає зменшити людське навантаження. Далі ШІ почав інтегруватися в інші продукти — фінанси, закупівлі, виробництво.
Сьогодні очевидно: ШІ не про «звільнення персоналу». Це про перепрофілювання людського капіталу, про звільнення людей від неефективних, повторюваних завдань. Він допомагатиме менеджерам і працівникам фокусуватись на стратегічних задачах.
Чесно — ніхто не знає, як виглядатиме ринок праці в майбутньому. Але одне можна казати точно — штучний інтелект буде невід’ємною його частиною.
Нові професійні тренди
Людський капітал в Україні змінюється. Багато чоловіків мобілізовані, жінки займають нові професійні ніші,в яких раніше домінували чоловіки. Чи можна сказати, що IT зараз стає більш «жіночим» сектором?
Я вважаю, що немає такого поняття, як суто чоловіча і і суто жіноча галузь. IT, банківський чи фінансовий сектор, які в наших упередженнях зазвичай були чоловічими галузями, я вважаю, не є такими по суті. Просто так історично склалось.
Ми справді бачимо, що жінки все частіше входять у ті професії, які історично були чоловічими: інженерні спеціальності, аналітика, технологічні ролі. Це не про квоти чи інклюзивність — це вимушена ситуація в Україні. Зараз Україна показує приклад того, що гендерний баланс може і має вирівнюватися.
У технологічних компаніях частка жінок зростає. Це помітний тренд. І він продовжуватиметься.
Освіта, перекваліфікація та роль молоді
Як ви бачите роль SAP у побудові екосистеми партнерств між державою, бізнесом і університетами? Чи є у вас корпоративні програми навчання або співпраця з вищими навчальними закладами?
В SAP існує університетський альянс University Alliance, який передбачає співпрацю компанії з місцевими університетами в кожній країні. В Україні ми співпрацюємо з більш ніж десятьма вищими навчальними закладами, а також пропонуємо українським студентам безкоштовне навчання SAP. Мене тішить, що українські студенти є найбільшою когортою активних учасників такого навчання.
Ми бачимо величезний попит на нові цифрові навички. SAP і наші партнери пропонують навчальні траєкторії, курси, іспити, сертифікації — усе, що дозволяє людині стати частиною сучасної технологічної екосистеми.
Це стосується не лише молоді. Дуже важливою є перекваліфікація дорослих — зокрема ветеранів, жінок, людей, які працювали з ворожим софтом. Ці технології зникнуть,отже, фахівці потребуватимуть нових знань.
Ми відкриті для таких груп і створюємо для них окремі можливості.
Погляд у майбутнє
Які поради би ви дали компаніям, які знаходяться в процесі або думають про цифрову трансформацію? Що з вашого досвіду є фактором успіху або ризиками?
Перша складова успіху: цифрова трансформація має бути процесом власника або директора компанії. План цифрової трансформації має в першу чергу обговорюватися, контролюватися і каскадуватися всередині компанії від власника або керівника. KPI мають встановлюватися і відслідковуватися на найвищому рівні.
Якщо цього не буде, цифрова трансформація буде фрагментованою, не всеосяжною. І зрештою вона не зможе досягнути того рівня збору даних у всій компанії, щоб ефективно застосовувати штучний інтелект.
Другий фактор – те, що ми називаємо «пасткою кастомізації». Це трапляється, коли компанії змінюють стандартні налаштування процесів, а потім намагаються ці зміни поширити на нові функції чи програми. Кастомізація процесів і інструментів системи є дуже коштовною. Зазвичай цю функцію в компанії закриває одна людина, від якої залежить багато важливих процесів і яка стає дуже цінним ресурсом компанії. Тобто компанія потрапляє у пастку кастомізації.
Тому ми радимо використовувати стандартні процеси з мінімальним рівнем кастомізації. Якщо позбутися хоча б 50% кастомізації, система стане набагато дешевшою в управлінні і в підтримці, вона не залежатиме від конкретних людей. Це суттєво скорочує ризики для бізнесу і, що дуже важливо, система стане масштабованою.
Ще одна важлива річ. Історично так склалося, що через ворожий софт, який узурпував український ринок B2B,сформувалося упередження, ніби B2B програмне забезпечення є умовно безкоштовним.
Ми допомагаємо компаніям побудувати фінансову модель і порахувати загальну суму володіння і користування софтом, включно з вартістю технологічної інфраструктури і ресурсів, які її підтримували. І так виявляється, що нова вартість володіння, яку, наприклад, показує SAP, є часто співставною з тим, чим користувались раніше як умовно безкоштовним.
Я хочу аудиторії залишити меседж, що інтелектуальний продукт також має вартість, і ми маємо звикати платити за нього в B2B-сегменті.
В чому полягає ваш особистий оптимізм? Чи сприймають інвестори або міжнародні компанії, з огляду на темпи цифрової трансформації, Україну як ринок можливостей?
Стрімкий розвиток цифрового сегменту охоплює таку сферу, як Defense Technology. Це важлива сфера для України та світу. Потенційні можливості в цій сфері створюють багато оптимізму для інвесторів за кордоном.
Друге — зараз країну сколихнула низка корупційних скандалів. Ми можемо перебудувати наші системи, зокрема систему публічних закупівель, таким чином, щоб вони стали набагато більш прозорими та без втручання людського фактору. Тут у нас також є привід для оптимізму.
І третє: ми знаходимося в точці неповернення щодо позбавлення України ворожого програмного забезпечення. Це буде суттєве технологічне і якісне оновлення для корпоративного сегменту і для певної частини державного сектору.
Якщо Україна масштабно перейде на сучасні цифрові продукти, ефективність економіки може зрости на якийсь відсоток ВВП. Це колосальний потенціал.
Це не станеться за один рік — такі проєкти складні. Але це абсолютно правильний напрям руху. Україна вже зараз робить кроки, про які багато країн лише мріють.
І це дає мені великий оптимізм.
