Мінекономіки оприлюднило проєкт Стратегії розвитку

21 листопада 2025 року Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (Мінекономіки) оприлюднило для громадського обговорення проєкт  Стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності України до 2030 року  (далі – Стратегія).

Стратегія визначає стратегічні цілі та завдання, виконання яких покликане удосконалити державну політику та створити сприятливе середовище для розвитку сфери інтелектуальної власності в Україні, забезпечити ефективну систему охорони та захисту прав інтелектуальної власності.

Розроблення Стратегії передбачене Планом пріоритетних дій Уряду на 2025 рік, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України №1003-р від 10 вересня 2025 року, а також Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України №244 від 18 березня 2024 року, з метою реалізації ініціативи Європейського Союзу «Ukraine Facility», запровадженої Регламентом (ЄС) 2024/792 Європейського Парламенту та Ради від 29 лютого 2024 року.

Стратегія включає наступні пріоритетні напрями розвитку сфери інтелектуальної власності:

1. Інтелектуальна власність для всіх: покращення доступу до системи інтелектуальної власності для авторів, підприємців, науковців, винахідників, представників креативних індустрій та стартапів. Створення сприятливих умов для використання прав інтелектуальної власності як інструменту розвитку бізнесу, просування експорту та формування позитивного міжнародного іміджу України.
2. Європейська інтеграція та гармонізація правових стандартів: досягнення повної відповідності законодавства України у сфері інтелектуальної власності EU acquis та міжнародним договорам. Поглиблення співпраці з провідними міжнародними організаціями та інтеграція у глобальні інформаційні системи інтелектуальної власності.
3. Цифрова трансформація системи інтелектуальної власності: здійснення комплексної цифровізації процесів, послуг та сервісів у сфері інтелектуальної власності. Створення сучасних електронних реєстрів, інтегрованих із міжнародними платформами, розвиток аналітичних інструментів на основі даних.
4. Інновації, штучний інтелект та розвиток технологій: формування сприятливих умов для розвитку національної інноваційної екосистеми, підтримка винахідництва, патентування та комерціалізації результатів досліджень.
5. Ефективна система охорони і захисту прав інтелектуальної власності: зміцнення інституційної спроможності державних органів, судової системи, системи митних та правоохоронних органів. Підвищення ефективності боротьби з піратством і контрафактом, забезпечення прозорості та доброчесності у діяльності всіх учасників сфери інтелектуальної власності.
6. Інтелектуальна власність у сфері національної безпеки та оборони: запровадження ефективних механізмів управління правами інтелектуальної власності у секторах оборонно-промислового комплексу та технологій подвійного призначення.
7. Розвиток культури поваги до прав інтелектуальної власності та людського потенціалу у суспільстві, освіті та бізнесі.

Реалізація Стратегії планується у два етапи:

• перший етап (2026-2028 роки) – виконання операційного плану, повна імплементація законодавства ЄС у сфері інтелектуальної власності, розбудова національної системи та інфраструктури інтелектуальної власності, зміцнення інституційної спроможності Національного органу інтелектуальної власності, цифрова трансформація та підвищення якості державних послуг;
• другий етап (2029-2030 роки) –  посилення ролі інтелектуальної власності в економічному зростанні, зокрема через розвиток інноваційного виробництва, розширення експортного потенціалу та збільшення частки відповідних галузей у ВВП держави.

1 листопада 2025 року Верховна Рада України повідомила про початок громадського обговорення проєктів Книг 4, 6 і 8 Цивільного кодексу України.

До Книги 4 «Право інтелектуальної власності» пропонується внесення змін, зокрема, щодо наступного:

• поняття та змісту права інтелектуальної власності, його співвідношення із правом власності;
• уточнення переліку об’єктів права інтелектуальної власності, введення понять «об’єкті права особливого роду» (sui generis), «ноу-хау»;
• уточнення щодо особи творця об’єкта права інтелектуальної власності;
• введення поняття «особисті права» замість «особистих немайнових прав»;
• розкриття поняття географічного зазначення;
• уточнення щодо моменту переходу майнових прав інтелектуальної власності;
• уточнення щодо підстав та порядку захисту прав інтелектуальної власності;
• уточнення щодо моменту створення твору;
• уточнення щодо регулювання відносин, які стосуються об’єктів суміжних прав;
• доповнення положень, що регулюють відносини, які стосуються права інтелектуальної власності на комерційну таємницю;
• включення положень, що регулюють відносини, які стосуються права інтелектуальної власності на промисловий зразок;
• розширення положень, що стосуються права інтелектуальної власності на сорти рослин та породи тварин тощо.

4 листопада 2025 року Верховна Рада України прийняла у другому читанні і в цілому проєкт закону «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо майнових прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені у зв’язку із проходженням військової служби» (реєстр. №13110 від 17 березня 2025 року).

Зокрема, відповідно до цього законопроєкту статтю 429 Цивільного кодексу України доповнено положеннями щодо виникнення і належності прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені військовослужбовцями під час виконання службових обов’язків. Відповідно до запропонованих змін особисті немайнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням службових обов’язків під час проходження військової служби належать військовослужбовцеві, який створив цей об’єкт, а майнові права інтелектуальної власності на такий об’єкт, належать, в залежності від місця проходження служби, відповідному суб’єкту, визначеному у законом про «Про військовий обов’язок і військову службу», а саме, Міністерству оборони України, головному органу військового управління Національної гвардії України, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, Службі безпеки України, Управлінню державної охорони України, відповідним розвідувальним органам України.

Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені у зв’язку з проходженням військової служби» №4585-IX від 21 серпня 2025 року (набирає чинності 12 грудня 2025 року), який врегульовує, зокрема, питання належності прав інтелектуальної власності (особистих немайнових та майнових прав) на об’єкти, створені військовослужбовцями, і особливості їх реєстрації, шляхом внесення відповідних змін до законів України «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів», «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» та «Про авторське право і суміжні права». Відповідно до цих змін, майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням службових обов’язків під час проходження військової служби, належатиме державі.

5 листопада 2025 року Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку із оновленням (рекодифікацією) положень Книги 2 (реєстр. №14057 від 21 вересня 2025 року).

Серед іншого, цей законопроєкт закріплює право фізичної особи на заснування, використання та захист особистого, родового герба як способу ідентифікації фізичної особи та/або її належності до певного роду та надає можливість реєстрації особистого або родового герба як торговельної марки або як частини торговельної марки або як іншого об’єкта права інтелектуальної власності відповідно до чинного законодавства. Водночас передбачено, що особистий або родовий герб повинен мати індивідуальний характер та може містити графічні зображення, кольорову гаму, символіку, девізи та інші геральдичні елементи. Особистий або родовий герб не може містити символіку, виготовлення, поширення та публічне використання якої в Україні заборонено законом.

Фізична особа, особистий або родовий герб якої незаконно використовуватиметься іншими особами, матиме право вимагати припинення такого використання.

Наразі законопроєкт готується до другого читання.

3 листопада 2025 року набрав чинності наказ Мінекономіки №337 від 27 серпня 2025 року, яким передбачені зміни до Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір.

Серед іншого, зміни передбачають:

• видачу заявникам свідоцтва про реєстрацію договору, що стосується майнових прав на твір, замість рішення про реєстрацію договору;
• скорочення строку розгляду заявок на державну реєстрацію права автора на твір та договору, що стосується майнових прав на твір до 30 календарних днів;
• можливість продовження строку, встановленого для усунення недоліків, за клопотанням заявника;
• можливість отримання виправленого (нового) рішення про державну реєстрацію авторського права на твір, рішення про державну реєстрацію договору, що стосується майнових прав на твір та відповідних свідоцтв на заміну тим, що видані з описками та помилками;
• повернення заявнику або його представнику оригіналів документів, поданих в паперовій формі, після видачі свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір або договору, що стосується права автора на твір, або рішення про відмову в державній реєстрації авторського права на твір або договору, що стосується майнових прав на твір.

Розгляд заявок, поданих до 3 листопада 2025 року, здійснюватиметься відповідно до Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір у редакції, затвердженій наказом Мінекономіки України №11319 від 16 серпня 2023 року.

У разі виникнення будь-яких питань, пов’язаних із інтелектуальною власністю, або необхідності їх вирішення, KPMG Law Ukraine має команду висококваліфікованих спеціалістів та відповідний досвід консультування та супроводу клієнтів з питань інтелектуальної власності, що, зокрема, включає:

• Консультування з питань захисту та реєстрації прав інтелектуальної власності;
• Діагностика стану захисту об’єктів права інтелектуальної власності;
• Розроблення внутрішніх політик/положень та відповідних супровідних документів щодо охорони прав інтелектуальної власності;
• Підготовка та аналіз угод щодо об’єктів права інтелектуальної власності, врегулювання питань інтелектуальної власності в договорах.