Клуб KPMG з податкових спорів: грудень

4 грудня 2025 року в офісі KPMG в Україні відбулася дванадцята зустріч Клубу KPMG з податкових спорів. Захід пройшов у форматі відкритої дискусії, об’єднавши представників бізнесу та експертів. для обговорення ключові тенденції ,  та підведення підсумків податкових перевірок і судової практики за 2025 рік.

Учасники мали змогу проаналізувати основні зони уваги податкових органів, обговорити тренди спорів між платниками та податковою, а також перші кроки запровадження податкової медіації. Окрему увагу приділили огляду правових позицій Верховного Суду, які формують практику та впливають на бізнес.

Дискусію модерували Сергій Попов, партнер, керівник департаменту податкового та юридичного консультування KPMG в Україні, та адвокатки практики вирішення податкових спорів Альона Лісунова і Олена Маричева. До обговорення долучилися представники Ради бізнес-омбудсмена —Катерина Колос та Володимир Куценко, які поділилися досвідом захисту прав бізнесу у відносинах із податковими органами.

Адвокатка KPMG Law Ukraine Альона Лісунова, посилаючись на офіційну статистику, відзначила рекордні донарахування у 2025 році – 95,8 млрд гривень, що майже в 2,5 рази більше, ніж у 2024 році. Середні донарахування сягнули понад 14 млн гривень для планових та 7 млн гривень для позапланових перевірок.

Аналізуючи зони уваги податкових органів під час проведення перевірок, Альона зазначила, що основний фокус податкових органів був зосереджений на операціях із нерезидентами –  зокрема, визначенні статусу бенефіціарного власника, застосуванні пільгових ставок, тлумаченні конвенцій та 30% коригуваннях. Значну увагу податківці у 2025 році приділяли діловій меті, реальності господарських операцій, а також роботі з ризиковими контрагентами. Активно перевіряли й питання трансфертного ціноутворення: вибір методу, зіставність та відповідність принципу «витягнутої руки».

У межах перевірки дотримання законодавства щодо сплати податку на прибуток податкова аналізувала правильність бухгалтерського обліку, дисконтування зобов’язань та застосування податкових різниць. Під пильну увагу потрапили операції зі знеціненням, уцінкою та списанням активів, які часто визнавалися недостатньо обґрунтованими.

Також, за словами Альони, у 2025 році фіксувалися випадки посиленого тиску на бізнес з боку податкових і правоохоронних органів, включно з ініціюванням кримінальних проваджень.

Водночас під час заходу учасники відзначили й певні тимчасові послаблення для платників у період воєнного стану – зокрема, можливість уникнути штрафів та пені за умови сплати донарахувань протягом 30 днів.

Підсумовуючи, Альона підкреслила, що з огляду на зростання донарахувань, бізнесу варто посилювати контроль за документуванням операцій, проводити внутрішні аудити та проактивно управляти податковими ризиками, щоб мінімізувати можливі негативні наслідки перевірок.

Катерина Колос окреслила функції та повноваження РБО, процедурні нюанси та підстави для подання скарг до РБО, а також продемонструвала пріоритетні напрями звернень платників податків.

За статистикою Ради ключовими питаннями в 2025 році стали:

1. Питання РРО (післяплати через систему NovaPay)

2. Реальність та використання у господарській діяльності товарів / послуг

3. Застосування знижених ставок податку на доходи нерезидентів за Конвенціями про уникнення подвійного оподаткування

4. Питання бухгалтерського обліку та витрат

5. Передоплати, не закриті актами наданих послуг

6. Проведення інвентаризацій.

Володимир Куценко представив новий, але досить важливий напрям підтримки бізнесу, а також дотримання балансу публічних інтересів податкового органу та позиції платників податків – податкову медіацію.

Володимир продемонстрував учасникам, як РБО може бути залучена до комунікації між податковими органами та платниками податків і сприяти прийняттю спільного рішення, прийнятного для двох сторін.

Існує 5 стратегій взаємодій з РБО – конкуренція, уникнення, поступка, компроміс, співпраця. Колеги з РБО переконані, що за податковою медіацією – майбутнє, яке дозволить платникам податків заощаджувати час та ресурси, користуючись посередництвом  медіаторів (зокрема Ради), щоб відстоювати свою правову позицію і доносити її контролюючому органу без адміністративного оскарження до вищестоящого органу та без суду. 

Завершувала зустріч Клубу адвокатка KPMG Law Ukraine Олена Маричева, яка проаналізувала ключові позиції Верховного суду у 2025 році. Серед основних тенденцій і ключових рішень Олена відмітила прицільну увагу податкової до концепції “ділової мети” в операціях з нерезидентами, спори щодо якої вже неодноразово розглядались Верховним судом, формування остаточного висновку щодо строку на звернення до адміністративного суду, відступ від усталеної позиції по «ковідному» мораторію, вплив форс-мажору на нарахування пені за прострочення валютних розрахунків під час воєнного стану тощо.

Розпочала Олена з Постанови Верховного Суду від 11.09.2025 у справі № 420/11672/24, в якій Суд досліджував питання наявності ділової мети у операціях із залучення зовнішнього фінансування від пов’язаної компанії-нерезидента.  В підсумку, Верховний суд підтвердив позицію платника податків і зазначив, що, звісно, будь-яка операція має бути спрямована на отримання економічного ефекту (приріст або збереження активів). Однак, не виключається, що результат від операції настане пізніше або операція взагалі може виявитись збитковою у майбутньому. Відтак, це не є показником того, що операція позбавлена розумної економічної причини (ділової мети). Для такого висновку необхідно оцінювати всі доводи та докази в сукупності.

Далі Олена звернула увагу, що у 2025 році Велика Палата Верховного суду у Постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 поставила крапку у подібних спорах і чітко визначила строк звернення до суду після адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень щодо грошових зобов’язань, а саме, що строк обмежений одним місяцем. Це правило має обов’язковий характер і закріплює пріоритет спеціальних норм ПК України над загальними нормами КАС України.

Також, Олена поділилась з колегами досвідом KPMG Law Ukraine супроводу податкового спору, в якому однією з ключових підстав для скасування податкових повідомлень-рішень був «ковідний» мораторій, практику щодо якого Верховний суд сформував вже досить давно.  Однак, у Постанові Верховного суду від 11 вересня 2025 року у справі № 420/11672/24, Суд відступив від своєї позиції, і зазначив про відсутність підстав для скасування протиправного податкового повідомлення-рішення у зв’язку з мораторієм.

Олена підкреслила, що ця позиція Верховного суду є досить неочікуваною та неоднозначною, так як порядок призначення та проведення податковим органом перевірок лежить в площині виконання контролюючими органами своїх повноважень і перевірка, призначена всупереч чинного законодавства, нівелює будь-які наслідки такої перевірки, адже в силу закону вона не мала б відбутись взагалі.

Олена підсумувала, що деякі тенденції в ключових позиціях Верховного суду демонструють посилення ролі судової практики у захисті прав платників податків, а деякі вказують на необхідність врахування нових підходів при плануванні податкових стратегій захисту.

Зустріч, як завжди, пройшла у форматі круглого столу, що дозволило учасникам активно обмінюватися думками, ставити запитання та ділитися власними кейсами. Такий формат вкотре підтвердив важливість професійного діалогу для пошуку ефективних рішень у сфері податкових спорів.

Дякуємо всім учасникам за активність та цікаві дискусії! До зустрічі на наступних заходах Клубу KPMG з податкових спорів.