Війна не лише випробовує на міцність українську економіку, але й трансформує її у напрямку, який створює унікальні інвестиційні можливості. Попри ризики, міжнародні інвестори вже будують стратегії на майбутнє. Новим реаліям українського бізнес-клімату була присвячена панель «Investing in Ukraine», що відбулася в межах KPMG Law International Virtual Summit «Innovate, Integrate, Inspire».

Економіка на війні: три ключові виклики

Економіка України, попри війну, продовжує функціонувати, адаптуючись до екстремальних умов. Як юрист, який щоденно працює з українськими компаніями, можу підтвердити: три основні виклики для бізнесу сьогодні — це зруйнована інфраструктура, нестабільне енергопостачання та кадровий дефіцит.

Інфраструктура залишається вразливою: численні об’єкти було знищено або серйозно пошкоджено, що системно ускладнює логістику, порушує ланцюги постачання та стримує зовнішню торгівлю. За оцінками ООН (RDNA4, лютий 2025), на відновлення цієї сфери Україні знадобиться близько 78 млрд доларів, і саме стан транспортної інфраструктури багато в чому визначатиме темпи економічного відновлення.

Сфера енергетики залишається одним із найбільш вразливих секторів української економіки. Станом на жовтень 2024 року внаслідок цілеспрямованих обстрілів Україна втратила понад 9 гігават потужностей генерації. Бізнес змушений інвестувати в автономні джерела — генератори, міні-ГЕС, акумулятори. Це підвищує вартість операційної діяльності та знижує конкурентоспроможність.

Нарешті, одним із найгостріших викликів є дефіцит кваліфікованої робочої сили. Понад 7,7 млн громадян виїхали за кордон, ще понад мільйон мобілізовані до Збройних сил України. Це різко обмежує доступ до фахової робочої сили в ключових секторах і створює серйозний тиск на ринок праці — як у коротко-, так і в довгостроковій перспективі.

Інвестувати варто. І ось чому

На цьому тлі є три системні драйвери, які формують справжній фундамент для інвестицій:

  1. Європейське фінансування. Український інвестиційний інструмент в межах Ukraine Facility — це 9,3 млрд євро підтримки, зокрема для енергетики, транспорту, агросектору, диджиталізації та критичних сировинних матеріалів. Це потужна фінансова основа для зростання, що включає гарантії, кредити та гранти.

  2. Воєнне й політичне страхування. Законодавчі зміни 2024 року надали Експортно-кредитному агентству (ЕКА) повноваження страхувати інвестиції від ризиків, пов’язаних з війною. До ініціативи страхування воєнних ризиків активно долучилися міжнародні фінансові установи: Світовий банк через MIGA надав гарантії на понад 320 млн доларів США, Корпорація з фінансування розвитку США (DFC) реалізує страхові проєкти на 380 млн доларів США, а також експортно-кредитні агентства країн G7 та ЄС — зокрема Німеччини, Франції, Італії та Польщі — активно підтримують інвесторів через власні механізми воєнного та політичного страхування.

  3. Дерегуляція, яка активно впроваджується з 2022 року, суттєво спростила умови ведення бізнесу в Україні. Було скасовано значну частину ліцензій і дозволів, що зменшило адміністративне навантаження на бізнес. Багато дозвільних процедур були цифровізовані, що підвищило їхню прозорість і швидкість. Крім того, було пом’якшено валютні обмеження, зокрема, дозволено оплату імпорту, частковий переказ прибутків за кордон і погашення відсотків за зовнішніми кредитами, що зробило фінансові операції для інвесторів значно зручнішими та передбачуваними.

Конкретні кейси: інвестори вже тут

Попри війну, що триває, Україна вже зараз демонструє реальні приклади масштабних іноземних інвестицій. Так, французький холдинг NJJ Holding уклав угоду на суму понад 650 млн доларів США у сфері телекомунікацій і медіа (TMT), що стало одним із найбільших угод в умовах повномасштабного вторгнення та яскравим прикладом довіри до українського ринку.

У сфері відновлюваної енергетики компанія ДТЕК ВДЕ інвестує 450 млн євро у будівництво вітрової електростанції Тилігульська 2 потужністю 500 МВт, демонструючи не лише технологічний прорив, а й стратегічну орієнтацію на енергетичну незалежність.

Німецький оборонний гігант Rheinmetall оголосив про плани інвестувати понад 300 млн євро у будівництво заводів із виробництва танків і боєприпасів. Це перший проєкт такого масштабу в Україні з боку західного оборонного концерну.

Ірландська Kingspan Group, зі свого боку, інвестує 280 млн євро у створення індустріального кампусу з фокусом на інноваційні будівельні технології. Такий проєкт не лише сприятиме модернізації будівельної галузі, а й закладає основу для сталого розвитку індустріальних хабів в Україні.

Як інвестують в Україну: юридична архітектура інвестицій

Юридичні механізми інвестування в Україні поступово адаптуються до нової реальності, зокрема до умов воєнного стану та потреб масштабного відновлення. Однією з поширених форм залишаються спільні підприємства (JV — joint ventures), особливо в оборонному секторі, де партнерство з державними компаніями поєднується з доступом до пільгового фінансування, яке надається урядом для підтримки стратегічних галузей. Такі структури дозволяють не лише розподіляти ризики, а й отримувати переваги у сфері доступу до державної підтримки та фінансових ресурсів.

Також активно використовуються спеціальні цільові компанії (SPV — special purpose vehicle), зареєстровані за межами України, що забезпечує більшу гнучкість у фінансовому структуруванні та можливість залучення фінансування за міжнародними стандартами.

Значний інтерес викликають індустріальні парки та спеціальні інвестиційні договори (SIA — special investment agreements), які передбачають податкові пільги, прискорені адміністративні процедури, спрощене виділення земельних ділянок і, що не менш важливо, більшу передбачуваність регуляторного середовища.

У видобувній сфері ключовим інструментом залишаються угоди про розподіл продукції (PSA — production sharing agreements), що забезпечують стабільні, довгострокові умови для інвестування у нафту, газ та критичні мінерали. У галузі енергетики важливу роль відіграють довгострокові аукціони на допоміжні послуги та потужності генерації, що створюють чіткі правила гри та передбачувану дохідність для інвесторів. Для масштабних інфраструктурних проєктів, включаючи транспорт і соціальне житло, дедалі частіше використовуються моделі державно-приватного партнерства (PPP — public-private partnerships), які дозволяють ефективно комбінувати державні ресурси з приватними інвестиціями та управляти проектними ризиками.

Ці структури супроводжуються комплексною системою правових гарантій. Інвестори можуть розраховувати на наявність стабілізаційних застережень у законодавстві, що унеможливлюють односторонні зміни умов інвестування. Можливість застосування іноземного права та розгляд спорів у міжнародному арбітражі гарантує справедливе та неупереджене вирішення конфліктів. Важливою перевагою є податкові пільги та звільнення, а також відшкодування витрат на створення інфраструктури. Спрощене надання земельних ділянок сприяє оперативній реалізації проєктів, а валютні ризики знижуються завдяки можливості прив’язки платежів до євро, що забезпечує фінансову стабільність у середовищі з підвищеною волатильністю.

Чому діяти потрібно вже зараз

Символізм моменту має значення. Інвестувати в Україну зараз — це не лише вкластися у відбудову інфраструктури чи розбудову бізнесу. Це стратегічний вибір на користь країни, яка на передовій не лише захищає свою територію, а й відстоює фундаментальні цінності Європи: свободу, верховенство права та демократію. Це також сигнал глобальному ринку: ваш бізнес не просто орієнтується на прибуток, а є частиною демократичного економічного фронту.

Високі ризики? Безперечно. Але ще вищий потенціал впливу. Україна вже не просто реагує на обставини, а системно змінює своє економічне обличчя: реформує регуляторне поле, лібералізує валютний контроль, створює передбачувані юридичні структури, запускає масштабні індустріальні ініціативи та забезпечує механізми страхування від воєнних та політичних ризиків. Це той рідкісний момент, коли країна формує нову модель залучення капіталу, гнучку, відкриту і міжнародно сумісну.

Уже сьогодні в Україну заходять великі транснаціональні гравці, формуючи нові ринки, розподіляючи ризики через JV та PPP, користуючись спеціальними податковими режимами, укладаючи PSA й отримуючи захист через іноземне право та арбітраж. Вони не чекають ідеального моменту, а створюють його самі. Україна — це новий майданчик економічних можливостей для тих, хто здатен мислити стратегічно. В історії часто буває, що виграють ті, хто приходить першим.