Сума бюджетного відшкодування та сума від’ємного значення ПДВ є окремими та самостійним показниками податкової декларації, для проведення перевірки кожного з яких встановлено різні підстави й передумови. Відтак, в межах проведення перевірки від’ємного значення ПДВ, правомірність декларування бюджетного відшкодування перевірятися не повинна.
Тепер розглянемо кейс детальніше (Постанова від 27.03.2025 по справі № 640/7638/22 Касаційний адміністративний суд).
Однією з основних форм реалізації податкового контролю є проведення податкових перевірок контролюючими органами. Проте часто на практиці в процесі виконання цієї функції податкові органи вдаються до перевищення власних повноважень. Верховний Суд у справі № 640/7638/22 розглянув ситуацію, коли податковий орган вийшов за межі предмету призначеної позапланової перевірки, та надав оцінку правовим наслідкам таких порушень.
Обставини справи
Податковий орган видав наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства на підставі п. 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, а саме – щодо правомірності декларування товариством від’ємного значення з ПДВ.
При цьому, фактично податкова провела перевірку не лише правомірності декларування від`ємного значення з ПДВ, а й правомірність заявленої товариством суми бюджетного відшкодування. В результаті прийняла податкове повідомлення-рішення (ППР), яким зменшила суму бюджетного відшкодування з ПДВ через неправомірне формування податкового кредиту внаслідок нереальності господарських операцій товариства.
Висновки Верховного Суду
При дослідженні обставин справи Верховний Суд акцентував увагу, що положення пп.78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачає дві окремі підстави проведення документальної позапланової перевірки:
перша – декларування бюджетного відшкодування ПДВ;
друга – подання декларації з від`ємним значенням ПДВ, яке становить більше 100 тисяч гривень.
Тобто, зазначена норма виділяє дві окремі підстави для проведення перевірки, кожна з яких має різні предмети – окремі показники у податковій декларації, що підлягають перевірці.
Проаналізувавши наказ на перевірку, ВС дійшов висновку, що податкова при проведенні перевірки вийшла за межі предмету, передбаченого в наказі.
Так, предметом перевірки відповідно до наказу була визначена достовірність декларування платником від’ємного значення, а не загалом декларація з ПДВ та всі її показники. Натомість податковий орган провів перевірку не тільки правомірності декларування платником від’ємного значення, а й правомірності заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ, яка врешті-решт і була зменшена за результатом такої перевірки. Тобто податкова перевірила те, що не було визначено предметом перевірки згідно з наказом.
Для правомірного проведення перевірки суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення ПДВ, у наказі мають бути окремо вказані відповідні підстави та прямо визначений відповідний предмет перевірки.
Чому це важливо?
Практично, наведені висновки означають, що контролюючий орган зобов'язаний чітко визначати предмет позапланової перевірки, тобто конкретизувати обставини, які він має намір перевіряти, та не має права надалі розширювати предмет перевірки. Перевірка повинна проводитися виключно у межах, передбачених відповідним наказом на перевірку.
Отже, недотримання податковим органом установлених законодавством умов та меж проведення податкової перевірки може бути окремою підставою ставити під сумнів правомірність результатів перевірки та прийнятих ППР. Для платників податків це є додатковим аргументом для захисту своїх прав та інтересів, про який варто знати та використовувати у подібних ситуаціях.
Якщо ваша компанія зіткнулась зі схожими проблемами, будемо раді обговорити, яким чином KPMG в Україні може допомогти вашій компанії захистити право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ.
