Часи турбулентності та криз – це часи переосмислення існуючих систем і порядків. У такі часи бізнес-середовище може бути складним і непередбачуваним, однак, в той же час, пропонувати нові можливості для рішучих. Україна не є винятком. Попри війну та пов'язані з нею геополітичні та економічні наслідки, український ринок сьогодні як ніколи відкритий для інвестицій.
Нещодавно KPMG в Україні опублікувала путівник для інвесторів, зацікавлених у виході на український ринок «Your Business in Ukraine». Путівник містить економічний огляд найважливіших галузей промисловості України, базовий огляд податкової та правової системи України, а також новели у сфері страхування воєнних ризиків. Тож він стане у нагоді і компаніям, які вже працюють в Україні та прагнуть розширити свій бізнес.
В межах підготовки путівника ми поспілкувались з Олексієм Соболевим, першим заступником міністра економіки України, про те, чому зараз саме час інвестувати в український бізнес, які програми уряд пропонує для підтримки компаній та підвищення економічної привабливості України, а також про те, як бізнес може захистити себе від воєнних ризиків.
1. Зараз у світі зростає конкуренція між різними країнами у намаганні залучити іноземних інвесторів. Україна, яка нині захищається від військової агресії, в цьому плані очевидно, перебуває не в найвигіднішому становищі порівняно з іншими. Що саме Україна може запропонувати іноземним інвесторам у такій складній ситуації, аби залишитися в грі та посісти гідне місце на світовому економічному ринку?
Ви праві, війна, що триває, ставить Україну в непросте становище. Однак, попри все вже зараз у нас справді є, що запропонувати іноземним інвесторам. Як тим, які шукають можливостей взяти участь у відновленні, так і тим, хто орієнтується на довгостроковий потенціал зростання нашої країни.
Один з найбільш важливих чинників, який ми маємо враховувати, коли говоримо про залучення інвестицій, — це величезна потреба в реконструкції та розвитку країни. За останніми даними Світового банку, загальна вартість відновлення України вже перевищила 524 мільярди доларів США. Ці гроші будуть потрібні протягом наступного десятиліття, і ми розуміємо, що як бюджетних коштів, так і допомоги країн-партнерів недостатньо для покриття цих витрат.
Тож План відновлення України передбачає створення стимулів для приватного бізнесу вкладати кошти в нашу економіку та брати участь у процесах державних закупівель. Енергетика, інфраструктура, сільське господарство, промисловість, житлове будівництво та оборона — це основні галузі, які зараз відкриті для іноземних інвесторів. І ця ситуація створює унікальну можливість для допомоги у відновленні та формуванні національної економіки - найбільше виграє той, хто зважиться на фінансування саме зараз. Уряд України активно працює разом із партнерами та фінансовими установами над створенням нових і розширенням вже існуючих механізмів, які підвищать прибутковість та безпеку інвестицій для внутрішніх та міжнародних інвесторів. Ключовим прикладом таких зусиль є ініціатива Ukraine Investment Framework, розроблена Європейським Союзом у партнерстві з українським урядом. Ця програма має залучити понад 30 мільярдів євро інвестицій до 2027 року за підтримки гарантій та грантів ЄС.
Уряд України визначив кілька ключових секторів для інвестицій. Як я казав раніше, це зокрема енергетика, ІТ, агропродовольчий сектор, транспорт і логістика. Україна також має величезні запаси стратегічних ресурсів, оскільки є місцем видобутку 22 із 50 критично важливих видів сировини, які ЄС та США вважають економічно необхідними для свого подальшого розвитку. Серед них — літій, титан, уран і графіт, потрібні для активно зростаючих глобальних секторів «зеленої» енергетики та передових технологій. Запаси залізної руди в Україні та потенціал для «зеленої» металургії також роблять нас головним кандидатом на заміну Росії, колишнього ключового постачальника залізної руди та інших чорних металів на європейський ринок.
Енергетичний сектор — також важлива сфера, на якій ми зосереджуємо значну увагу. Україна має одні з найбільших запасів природного газу в Європі, а також невикористані ресурси сланцевого газу та вуглеводнів на шельфі Чорного моря. Високорозвинена газотранспортна інфраструктура країни та газосховища на 31 мільярд кубометрів роблять нас критично важливим гравцем у галузі європейської енергетичної безпеки як щодо природного газу, так і щодо водню в майбутньому. Ми прагнемо також розширити свій потенціал із відновлюваної енергетики, і тут проєкти у сфері вітрової та сонячної енергії можуть бути найбільш привабливими для інвесторів. Відзначу, що один зі стратегічних пріоритетів України — децентралізація енергетичної інфраструктури, яка зумовлена як міркуваннями безпеки, так і необхідністю «зеленого» переходу. Це передбачає пошук інноваційних рішень і впровадження нових технологій, таких, приміром, як малі модульні ядерні реактори. Розвиток існуючих ядерних потужностей у майбутньому може зробити Україну довгостроковим гравцем на енергетичному ландшафті Європи.
Окрім перспектив конкретних галузей економіки, хотілося б відзначити і наші зусилля щодо реалізації реформи управління державною власністю, зокрема в напрямку приватизації, яка відкриває додатковий спектр інвестиційних можливостей. Лише у 2024 році через прозорі електронні аукціони було виставлено на приватизацію понад 400 активів, серед яких яскравим прикладом є Об'єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК). Це найбільше в Україні підприємство з видобутку та переробки титанової руди було, яке держава продала на аукціоні за 3,94 мільярда гривень. Окрім надходжень до бюджету, згідно з умовами приватизаційного договору, новий власник має інвестувати щонайменше 400 мільйонів гривень у модернізацію компанії. Ця угода — лише один із вдалих прикладів значних зусиль України, спрямованих на оптимізацію економіки та підвищення її інвестиційної привабливості.
Важливо також, що ми продовжуємо активну роботу з євроінтеграції і прагнемо стати повноправним членом Європейського Союзу протягом наступних 5–7 років. Це означає суттєве поліпшення умов чинної Угоди про асоціацію України з ЄС в частині щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ), яка наразі забезпечує доступ до одного з найбільших та найстабільніших ринків у світі. Україна також позиціонує себе як невід'ємну частину ланцюгів поставок ЄС, особливо для вищезгаданої критично важливої сировини, а також — як інтегровану частину більш широкого європейського енергетичного сектору.
Український уряд запровадив програми заохочення іноземних інвестицій. Це і спеціальні економічні зони, й індустріальні парки, і такі ініціативи, як «Дія Сіті», спрямовані на стимулювання розвитку технологічного сектору. Ці програми пропонують податкові пільги, спрощене регулювання та інші переваги для інвесторів, що робить ведення бізнесу в Україні для них простішим і прибутковішим. Державна політика «Зроблено в Україні» крім підтримки місцевих виробників також сприяє просуванню та визнанню закордоном якості промислової продукції, виробленої в Україні.
Війна справді створила значні виклики, але стійкість України та її рішучість у відновленні економіки відкривають унікальні можливості для інвесторів. Скориставшись такими факторами як стратегічна доступність ресурсів, економічно ефективне виробництво, енергетичний потенціал та інвестиційні стимули, що підтримуються урядом, іноземні інвестори можуть стати лідерами у відновленні та довгостроковому економічному зростанні України.
Якщо коротко підсумувати: Україна пропонує унікальний шанс інвестувати в країну, яка перебуває на шляху до значних економічних перетворень. Для тих, хто готовий взяти на себе частину ризику зараз, винагорода в наступні роки може бути справді суттєвою.
2. Якби вас попросили дати позитивну оцінку підтримці іноземних інвесторів, які працюють у певних галузях, то що б це були за галузі? Які галузі є найбільш привабливими в Україні з точки зору іноземних інвестицій та чому? Зрештою, як уряд підтримує або планує підтримувати ці галузі?
Формулюючи позитивний меседж для іноземних інвесторів, я би наголосив на величезних можливостях, які відкриваються у пріоритетних галузях економіки України, які відповідають стратегічним цілям уряду з економічного розвитку. Український уряд зосереджений на створенні сприятливого інвестиційного середовища та стимулюванні зростання в ключових галузях, життєво важливих для довгострокової стабільності. До них належать енергетика, АПК, транспорт і логістика, видобуток критично важливої сировини, переробна промисловість, «зелена» металургія, ІТ та оборонна промисловість. Ці сектори мають вирішальне значення для економічного відновлення та зростання України й особливо привабливі для інвестицій.
Енергетичний сектор
Енергетичний сектор залишається головним пріоритетом для українського уряду. Україна має одні з найбільших покладів природного газу в Європі. Ці запаси становлять понад 3,3 трильйона кубометрів. Згадані вище газосховища на 31 мільярд кубометрів та газотранспортна система дозволяють щорічно експортувати понад 140 мільярдів кубометрів газу. Україна також має значний потенціал відновлюваної енергетики, зокрема, вітрової та сонячної. Комерційний потенціал оцінюється у 680 ГВт та 100 ГВт відповідно, а сукупний потенціал генерації становить 2200 ТВт год/рік. Український уряд прагне стати нетто-експортером енергії, постачати «зелену» енергію до Європейського Союзу та сприяти досягненню цілей ЄС щодо «зеленого» переходу, зменшуючи при цьому залежність від іноземних джерел енергії.
«Зелена» металургія
«Зелена» металургія — ще один пріоритетний напрямок. Україна володіє найбільшими запасами залізної руди — понад 6,5 млрд тонн сирої сировини. Це робить нас інвестиційно привабливою країною, наприклад, для виробництва гарячобрикетованого заліза, заліза прямого відновлення, а також розвитку «зеленої» металургії. Ці інвестиції не лише допоможуть задовольнити попит Євросоюзу у відповідній продукції, але й сприятимуть декарбонізації європейської сталеливарної промисловості, що знову ж таки відповідає цілям «зеленого» переходу ЄС. Потенційна можливість України замінити Росію як ключового постачальника залізної руди та сталі до країн Європи робить цей сектор надзвичайно перспективним для іноземних інвесторів.
ІТ-сектор
ІТ-сектор — також в переліку ключових галузей для інвестицій. Україна має хорошу репутацію завдяки висококваліфікованим фахівцям у сфері розробки програмного забезпечення та ІТ-послуг, і це робить її відмінним місцем для розширення діяльності світових технологічних компаній. Український уряд продовжує підтримувати ІТ-сектор, наближаючи нормативно-правову базу до стандартів ЄС та надаючи фінансові стимули для інновацій, зокрема, у сфері ІТ-інфраструктури та технологічної модернізації.
Агропродовольчий сектор
Агропродовольчий сектор є одним з найважливіших для економіки України. Як один зі світових лідерів з виробництва сільськогосподарської продукції, ми маємо добре розвинену інфраструктуру для підтримки АПК-виробництва. Наш уряд зосереджений на модернізації цієї галузі, підвищенні її продуктивності та сталому розвитку. Ми також працюємо над розширенням експортних можливостей, особливо у сфері органічного землеробства та харчових продуктів з доданою вартістю.
Сектор транспорту та логістики
Сектор транспорту та логістики також демонструє великий інвестиційний потенціал, особливо завдяки стратегічному розташуванню України як транзитного вузла між Європою та Азією. Тому уряд вкладає значні кошти в розвиток інфраструктури для підвищення ефективності логістики та покращення сполучення, і це робить галузь привабливою для іноземних інвесторів.
Оборонна промисловість і товари подвійного призначення
Оборонна промисловість і товари подвійного призначення цілком очікувано набувають все більшого значення в нинішньому геополітичному середовищі. Інвестиції в ці сектори насамперед сприяють зміцненню обороноздатності України, але також вони створюють і нові можливості в інших високотехнологічних галузях, взаємно підтримуючи технологічний прогрес і безпеку.
Український уряд запровадив низку ініціатив для збільшення іноземних інвестицій та розвитку галузей промисловості. Так, закон України «Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями в Україні» передбачає суттєві стимули для приватних компаній, готових готових реалізувати проєкти на понад 20 млн євро. Це податкові та митні пільги — до 30% капітальних витрат, спрощені ліцензійні й адміністративні процедури та компенсація витрат, пов'язаних з інфраструктурою. Уряд також розробляє та впроваджує інструменти зменшення ризиків і фінансові стимули для підтримки великих проєктів і розвитку малих та середніх підприємств. Масштабна дерегуляція для бізнесу, що є частиною узгодження регуляторного середовища зі стандартами ЄС, також сприяє все більшій привабливості України для іноземних інвесторів.
Наостанок, я наполегливо закликаю іноземних інвесторів досліджувати динамічні та різноманітні сектори економіки України, такі як енергетика, «зелена» металургія, ІТ, оборонна промисловість та агропродовольчий сектор. Країна прагне підтримувати їх за допомогою комплексних державних програм, регуляторних реформ та значних стимулів, забезпечуючи стабільне та сприятливе інвестиційне середовище. Стратегічне розташування України, багатство ресурсів та прагнення уряду до модернізації економіки відкривають широкі можливості для довгострокового інвестиційного зростання.
3. Кожна країна — це, передусім, її народ. Однак багато громадян України, які могли би зробити значний внесок в українську економіку, покинули країну після початку повномасштабного російського вторгнення. Багато галузей і компаній відзначають гостру нестачу як кваліфікованого, так і некваліфікованого персоналу. Як іноземні інвестори можуть розвивати успішний бізнес в Україні зважаючи на такі обставини? Іншими словами, чи є щось, що український уряд може зробити або планує зробити у короткостроковій і довгостроковій перспективі, щоб стимулювати українських громадян повертатися на батьківщину?
Повномасштабне вторгнення суттєво вплинуло на ринок праці в Україні. За різними оцінками, понад 6,8 мільйона українців були переміщені за кордон внаслідок цього конфлікту. Україна одночасно зіткнулася з проблемою структурного безробіття, коли роботодавці не можуть знайти відповідних працівників, а працівники не можуть знайти відповідну роботу.
Аби підійти до вирішення цієї проблеми системно під час Конференції з питань відновлення України 11 червня 2024 року було започатковано ініціативу «Skills Alliance for Ukraine», що об’єднує понад 70 країн, донорів та міжнародних партнерів, а також представників бізнес-спільноти. Протягом найближчих трьох років ця ініціатива охоплюватиме різні програми навчання для нових професій та перепідготовки українців, навіть тих, які тимчасово за кордоном. На старті передбачалося, що у навчанні загалом візьмуть участь понад 180 000 людей, проте потреба виявилася значно вищою. Так, станом на березень 2025-го року учасниками Альянсу вже задекларовано зобов’язання з підвищення кваліфікації 388 000 українців, із них пройшли навчання 270 000. Дуже важливо, що ця ініціатива дозволить внутрішньо переміщеним особам, молоді, ветеранам, людям з інвалідністю та українцям, які повертаються додому, краще інтегруватися у внутрішній ринок праці.
Враховуючи виклики, пов'язані з воєнним станом, Міністерство економіки України зосереджує увагу на підтримці жіночого підприємництва та впровадженні програм, спрямованих на підготовку та перепідготовку жінок, зокрема в рамках Програми перекваліфікації від проєкту Reskilling Ukraine, а також за підтримки GiZ, Уряду Великої Британії та інших міжнародних партнерів.
Міністерство економіки також створює необхідні умови для повернення молодих талантів. Завдяки програмі Create Ukraine більше десятка молодих українців отримали посади в Міністерстві економіки України, де працюватимуть разом з урядовцями над впровадженням економічних реформ та подоланням викликів, пов'язаних з війною.
Міністерство економіки також розробляє Стратегію зайнятості, щоб створити стимули та інфраструктуру для повернення українців і забезпечити сталий розвиток робочої сили. Ми системно модернізуємо системи професійно-технічної освіти в Україні та створюємо нові програми перекваліфікації і підвищення кваліфікації на національному рівні.
Створення необхідних умов для повернення українців з-за кордону — один з ключових пріоритетів Мінекономіки. Багато короткострокових і довгострокових ініціатив та проєктів вже реалізовано. Ми постійно працюємо з національними стейкхолдерами та іноземними партнерами над новими ініціативами та проєктами.
4. Страхування від воєнних ризиків — одне з ключових питань для іноземних інвесторів. Наскільки Україна далека від ухвалення законодавства, яке передбачатиме конкретні механізми страхування інвесторами ризиків, пов'язаних із повномасштабним вторгненням? Що може запропонувати український уряд для захисту іноземних інвесторів від воєнних ризиків вже зараз? Які діючі механізми та методи використовуються на практиці іноземними інвесторами (або можуть бути використані потенційними інвесторами) для захисту від ризиків?
Україна активно працює над створенням комплексної системи страхування воєнних ризиків. Це критично важливо для іноземних інвесторів, які дбають про захист своїх активів в умовах війни, що триває.
Через обʼєктивну обмеженість державних ресурсів та необхідність органічного стійкого зростання внутрішнього страхового ринку, на нашу думку, основні продукти мають бути ринкові або квазі-ринкові (за участі гарантій партнерів/МФО або за перестрахування установ розвитку, таких як DFC).
Щодо участі на цьому ринку держави, то у серпні 2024 року законопроєкт «Про систему страхування від воєнних ризиків» був схвалений Радою з фінансової стабільності та направлений на розгляд Європейській Комісії та Державному департаменту США. Обговорення цього законопроєкту з громадськістю проводилося Міністерством економіки за участю Регулятора (НБУ). 30 грудня 2024 року законопроєкт офіційно зареєстрували в ВРУ. Очікуємо, що саме цей закон сприятиме активізації кредитування, розвитку ринку іпотеки та нового будівництва — через обовʼязковість страхування заставного майна, нових обʼєктів тощо. Надалі можливе його розширення на сектори сільського господарства, комерційної нерухомості та транспорту. Одним з критично важливих завдань у межах розгляду проекту є забезпечити реалізацію початкової візії, що державний елемент на ринку має доповнювати і закривати прогалини, а не спотворювати конкуренцію та обмежувати приватних страховиків.
Державна участь на ринку страхування воєнних ризиків функціонуватиме через державну агенцію, яка розроблятиме єдину політику андеррайтингу, займатиметься оцінкою ризиків та безпосередньо страхуванням. На початковому етапі державна агенція нестиме більшу частину відповідальності за покриття воєнних ризиків у межах власних фінансових лімітів, з потенційним залученням міжнародних перестраховиків на більш пізньому етапі. Наразі Міністерство активно працює з низкою експерів над створенням державної агенції з належним корпоративним управлінням та ефективною операційною структурою, аби забезпечити її життєздатність та довіру до неї.
Таким чином, уряд сприяє створенню системних рішень для страхування бізнесу і населення. Після остаточного запуску всіх елементів, система має забезпечувати іноземним інвесторам страховий захист від воєнних ризиків, зокрема — фізичних збитків, спричинених агресією.
Для іноземних інвесторів, які прагнуть зменшити ризики прямо зараз, вже напрацьовано кілька механізмів:
Страхові компанії
Наразі в Україні до десяти страхових компаній пропонують страхування воєнних ризиків, хоча ринок обмежений і покриття надається лише в індивідуальному порядку на невеликі тікети. Часто ці компанії не мають можливості покривати більші ризики, бо міжнародні перестраховики фактично згорнули діяльність на українському ринку після повномасштабного вторгнення.
Спільні продукти українських страхових компаній і міжнародних брокерів та перестраховиків
Декілька важливих великих ініціатив народилися насамперед завдяки зусиллям приватного сектору. Наприклад, компанія групи Fairfax ARX пропонує покриття до 2.5 млн дол з перестрахуванням в DFC, а також страхування комерційної нерухомості у межах продукту, який перестраховується у Лондоні.
Експортно-кредитні агенції (ЕКА)
Декілька ЕКА — зокрема, агенції з Франції, Великої Британії та Німеччини — пропонують гарантії та страхування інвестицій і торгівлі з Україною. Ці гарантії можуть покривати до 90% інвестиційних ризиків, особливо для іноземних компаній, які реалізують великі інфраструктурні та промислові проєкти. Експортно-кредитна агенція України теж запровадила кілька продуктів для страхування прямих інвестицій, інвестицій у переробну промисловість та експорту української продукції від воєнних і політичних ризиків.
Прямі угоди MIGA та DFC
MIGA (Багатостороння агенція з гарантування інвестицій) та DFC (Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку) забезпечили страхування від для кількох проєктів в Україні, таких, наприклад, як Львівський центр Superhumans, гарантуючи захист від політичних та воєнних ризиків.
Механізми з гарантією МФО
Європейський банк реконструкції та розвитку також долучився до надання українським страховикам перестрахування воєнних ризиків через гарантії перестраховим компаніям. Нова програма охоплює страхування внутрішніх вантажних перевезень, пошкодження автотранспортних засобів і залізничного рухомого складу. Гарантія ЄБРР може забезпечувати страхове покриття для товарів і транспорту на суму до 1 млрд євро на рік.
Хоча Україна все ще перебуває в процесі доопрацювання законодавчої бази для більш комплексного розвитку страхування воєнних ризиків, для іноземних інвесторів вже є низка варіантів як на приватному ринку, так і через міжнародні механізми страхування. Ці ініціативи мають вирішальне значення для залучення інвестицій у період невизначеності, тому уряд України й надалі сприятиме їхньому розвитку та готує нішу для участі держави. Це важлива задача, адже страхові продукти відіграватимуть ключову роль для безпеки для іноземних інвестицій у майбутньому.
Біографія
Олексій Соболев, перший заступник міністра економіки України
Має значний досвід роботи у інвестиційному та фінансовому секторі. Працював керуючим активами у Dragon Asset Management. Був президентом спільноти фінансових аналітиків CFA Society Ukraine, головою Консультативно наглядової групи CoST Ukraine. Є почесним професором практики Київської школи економіки.
У 2015-2016 роках на посаді радника Міністра інфраструктури України координував проекти з підвищення прозорості діяльності, відкритих даних та покращення корпоративного управління державними підприємствами.
У 2016-2018 роках керував проектом Prozorro.Sale в Transparency International Ukraine, здійснював координацію розробки ІТ рішень для прозорого продажу державних активів.
У 2018-2023 роках очолював ДП “Прозорро.Продажі”.
У 2023-2024 роках був заступником Міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.