Як війна та постійні атаки на енергетичну інфраструктуру впливають на плани ДТЕК ВДЕ щодо енергетичної трансформації України? Чи спостерігає компанія прискорення переходу на відновлювані джерела енергії, і як вона адаптує свою довгострокову стратегію до нових умов?
— ДТЕК ВДЕ багато років поспіль виступає драйвером розвитку відновлюваної енергетики України. Компанія побудувала понад 1 ГВт потужностей сонячних та вітрових електростанцій, які є найбільшими в країні. Російське вторгнення в Україну у 2022 році призвело до окупації територій, де розташовано 500 МВт вітроенергетичних активів компанії. Водночас ще до вторгнення ДТЕК ВДЕ розпочала амбітний та масштабний проєкт з будівництва Тилігульської ВЕС потужністю 500 МВт, змонтувавши декілька вітротурбін. Через повномасштабну війну ми призупинили реалізацію проєкту. Однак після успіхів ЗСУ навесні 2022 року та конструктивних перемовин з виробником турбін «Вестас» було ухвалено рішення про відновлення будівництва вітроелектростанції. Роботи на майданчику із дотриманням всіх необхідних безпекових заходів відновились у вересні 2022 року. Вже у травні 2023 року наша команда ввела в експлуатацію першу чергу Тилігульської ВЕС. Вона складається з 19 вітротурбін і має загальну встановлену потужність 114 МВт.
Надалі компанія продовжила працювати над можливістю повної добудови Тилігульської ВЕС та займалася девелопментом інших перспективних проєктів у вітроенергетиці загальною потужністю 1,2 ГВт. Російське вторгнення прискорило зелений енергетичний перехід України, а президент України Володимир Зеленський визначив розвиток ВДЕ, як один з пріоритетів для того, щоб створити в країні енергетичний хаб Європи. Таке важливе стратегічне рішення держави обумовлене зокрема й тим, що підприємства ВДЕ посилюють енергетичну безпеку країни за рахунок розосередженості на великій території та є більш стійкими до обстрілів.
Проєкт Тилігульської ВЕС демонструє прагнення ДТЕК зміцнювати енергетичну безпеку України за допомогою децентралізованої низьковуглецевої енергетичної системи. В умовах російської агресії енергетики компанії працюють в режимі 24/7 для відновлення об'єктів енергетичної інфраструктури та електростанцій, реалізації нових проєктів, зменшення дефіциту потужностей в енергосистемі та запобігання відключенням електроенергії.
ДТЕК оголосила про будівництво другої черги Тилігульської ВЕС вартістю 450 млн євро. Які основні виклики виникли при залученні фінансування, зважаючи на розташування проєкту поблизу зони бойових дій? Які ключові аргументи компанія використала для переконання іноземних інвесторів?
— Будівництво Тилігульської ВЕС було затверджене до реалізації ще до повномасштабного російського вторгнення. Проєкт має гарні показники ефективності за рахунок гарного вітру та використання сучасного генеруючого обладнання. Звичайно, російська агресія внесла певні корективи в плани з добудови ВЕС. Адже будівельний майданчик знаходиться за 100 км від лінії зіткнення. Водночас наша команда працювала більше року, щоб подолати всі складнощі — безпекові, логістичні, фінансові, оргінізаційні та інші, щоб досягти потрібних домовленостей з кредиторами та партнерами і почати реалізацію цього масштабного та надзвичайно важливого для енергетичного відновлення України проєкту.
Основними аргументами для партнерів, я вважаю, стали:
політична підтримка Урядом Данії нашої країни під час боротьби за свою незалежність, зокрема енергетичну незалежність, за що ми їм безмежно вдячні;
досвід ДТЕК в будівництві першої черги під час війни, розуміння можливих безпекових проблем і наявність відповідей;
допомога Європейського фонду відновлення, якій фінансує для об’єктів енергетики заміну пошкодженого внаслідок війни обладнання, а також обладнання для захисту;
допомога уряду України і компанії «Укренерго» щодо підтримки безпекових заходів;
підтримка з боку місцевої влади і всіх наших бізнес-партнерів, які згуртувались з нами навколо ідеї зробити можливим реалізацію великого проєкту.
Але мабуть найважливішим аргументом для реалізації як першої, так і другої черги проєкту Тилігульської ВЕС, стала наша віра в перемогу ЗСУ.
ДТЕК продовжує реалізацію масштабних проєктів у вітроенергетиці, зокрема Полтавської ВЕС (650 МВт). Чи можна вважати, що майбутнє енергетики України полягає в розвитку зеленої енергетики? Які основні виклики постають перед вами при здійсненні інвестицій у відновлення та розбудову України?
— У серпні 2024 року уряд України затвердив Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2030 року та план заходів на його виконання. Відповідно до Плану, частка відновлюваних джерел енергії у валовому кінцевому споживанні енергії у 2030 році становитиме 27%. ДТЕК ВДЕ працює над реалізацією перспективних проєктів відновлюваної енергетики, щоб зазначені цільові показники держави були досягнуті, а енергетична система відновлювалась з урахуванням головних світових тенденцій і була менш вразлива до обстрілів.
Досягти енергетичної безпеки України можна за рахунок збільшення частки електроенергії з ВДЕ та будівництві систем зберігання енергії, які будуть працювати у ефективній взаємодії з існуючими енергетичними потужностями — вугільною, гідро- та атомною генерацією. Також важливо забезпечувати заходи, які дозволять виконати модернізацію та розвиток електричних мереж в Україні.
Для подолання викликів, які стоять перед галуззю відновлюваної енергетики, держава має продовжити рух в напрямку лібералізації ринку електроенергії, ухвалення необхідних законодавчих та регуляторних змін, а також знаходитись в продуктивній комунікації з українськими та іноземними інвесторами для пошуку фінансування та напрацювання ефективних механізмів, які б прискорювали залучення інвестицій у відновлення та розбудову енергосистеми України. Для залучення коштів від нових інвесторів потрібно вирішити проблему боргів за минулі періоди, яка поступово вирішується, але все ж таки існує.
Ще дві проблеми — це забезпечення механізму гарантування мінімальної ціни (аналог довгострокового РРА для стимулювання банків інвестувати в галузь) і забезпечення механізму страхування інвестицій власного капіталу. Ці проблеми можна вирішити разом з нашими закордонними партнерами — міжнародними фінансовими організаціями. Ідея створення відповідних фондів обговорюється і має бути реалізована, щоб розпочати масштабний процес розбудови ВЕС. Наразі підготовлено для реалізації 5 ГВт таких проєктів.
