Джерело: LIGA ZAKON
З 1 січня 2024 року в Україні введено в дію ухвалений ще в 2021 році Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (Закон про фінпослуги), який створює уніфіковане підґрунтя для діяльності бізнесу, що надає фінансові послуги.
Більше того, разом із Законом про фінпослуги в дію введені й новий Закон України «Про кредитні спілки», а також пов'язані зміни, внесені до Закону України «Про страхування», Закону України «Про фінансовий лізинг» та інших законодавчих актів.
Національний банк України (НБУ) та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку поступового здійснили оновлення регулювання у зазначених сферах та забезпечили приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із Законом про фінпослуги та пов'язаними нормативними актами.
У свою чергу, для надавачів фінансових послуг передбачено м'який перехідний період, який дозволить ознайомитися з підзаконними нормативними актами регуляторів та привести свою діяльність у відповідність із новим законодавством протягом шести місяців, тобто до 1 липня 2024 року.
Насамперед варто звернути увагу на те, що Закон про фінпослуги протягом зазначених шести місяців зобов'язав всіх надавачів фінансових послуг (зокрема тих, для яких вимоги встановлюються спеціальним законодавством (наприклад, Законом України «Про страхування»)):
- привести свою діяльність у відповідність із вимогами законодавства (в тому числі, спеціального). При цьому, наприклад, для приведення у відповідність розміру статутного капіталу фінансових компаній та ломбардів конкретного строку зараз не встановлено;
- здійснити самостійну перевірку відповідності своїх керівників кваліфікаційним вимогам щодо ділової репутації та професійної придатності;
- здійснити самостійну перевірку відповідності власників істотної участі (за наявності) вимогам щодо ділової репутації.
Додатково Положенням про авторизацію надавачів фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг (затвердженим Постановою Правління НБУ № 199 від 29 грудня 2023 року) встановлюються вимоги щодо (і) повідомлення НБУ про приведення діяльності у відповідність до нового законодавства до 1 липня 2024 року, а також (іі) надання до 1 червня 2024 року звіту про надання впевненості щодо річних звітних даних за 2023 рік, складений суб'єктом аудиторської діяльності.
Нагадаємо, що закон про фінпослуги виділяє наступні види діяльності з надання фінансових послуг, що можуть здійснюватися виключно фінансовими установами на підставі відповідних ліцензій:
- фінансової компанії;
- ломбарду;
- страхування;
- кредитної спілки;
- банківська;
- на ринках капіталу.
Відповідно, регулювання діяльності таких фінансових установ встановлюється спеціальними нормами законодавства.
Фінансові компанії та ломбарди
Основою діяльності зазначених фінансових установ є Закон про фінпослуги, в якому окремий розділ присвячено їх діяльності.
Одним з найважливіших нововведень під час створення таких установ є «одночасність, що полягає в тому, що особа, яка має намір здійснювати діяльність фінансової компанії або ломбарду, набуває статусу фінансової установи і права на здійснення діяльності з надання певних фінансових послуг після отримання ліцензії».
Фінансова компанія має право надавати такі послуги як: надання коштів та банківських металів у кредит; надання гарантій; факторинг; фінансовий лізинг; торгівля валютними цінностями; фінансові платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунку та/або із здійснення еквайрингу платіжних інструментів.
У свою чергу, ломбард має право надавати: фінансові платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунку та/або із здійснення еквайрингу платіжних інструментів, а також здійснювати торгівлю валютними цінностями в готівковій формі.
Однією з ключових змін є встановлення на законодавчому рівні вимог до мінімального статутного капіталу фінансових компаній та ломбардів, що варіюється від 1 до 10 мільйонів гривень в залежності від обраного виду діяльності, якщо більший розмір мінімального статутного капіталу не встановлений для організаційно-правової форми, у якій буде інкорпорована фінансова установа (наприклад, для акціонерних товариств). При цьому, вимог до обов'язковості вибору тих чи інших організаційно-правових форм для цих компаній не передбачено.
Набуття або збільшення істотної участі наразі здійснюється не в погоджувальному, а в повідомлювальному форматі до регулятора. Однак, такі установи зобов'язані щороку подавати відомості про свою структуру власності та призначати працівника, відповідального за виконання цих вимог.
Нагляд за фінансовою компанією або ломбардом здійснюється із застосування ризик-орієнтованого підходу та передбачає можливість застосовувати не лише заходи впливу, а й коригувальні заходи.
Страхові компанії
Правовою основою регулювання діяльності страхових компаній є Закон України «Про страхування», введений в дію з 1 січня 2024 року.
Страховик може бути створений у формі акціонерного товариства або товариства з додатковою відповідальністю, при цьому розмір мінімального статутного капіталу у визначених випадках має бути не меншим, ніж 32 або 48 мільйонів гривень. Слід зазначити, що платоспроможність страховика забезпечується шляхом дотримання вимог до капіталу платоспроможності та мінімального капіталу, підходи до оцінки яких закріплюються у законодавстві.
У той час як фінансові компанії та ломбарди надають лише опис започаткування та бачення здійснення майбутньої діяльності, страховик зобов'язується надати конкретні стратегію та план діяльності на три роки.
Більше того, на відміну від фінансових компаній та ломбардів, для набуття істотної участі у страховій компанії існує необхідність у погодженні такого набуття з боку НБУ, а інформація про структуру власності має подаватися на щорічній основі.
До страховиків встановлено вимоги щодо створення належної системи управління, що полягає у необхідності створення наглядової ради, де з 2026 року виникає обов'язок у призначенні незалежних директорів.
Більше того, за погодженням з НБУ існує обов'язок створювати відповідні підрозділи або призначати окремих осіб, що виконують функції головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера та головного внутрішнього аудитора (в залежності від значимості страховика). Окрім цього, страховик має призначити відповідального актуарія.
Важливим є закріплення на рівні Закону й вимог до укладення та виконання договорів страхування.
На законодавчому рівні також врегульовується питання виходу страховиків з ринку, що може відбуватися у добровільному або примусовому порядку.
Кредитні спілки
Новий Закон України «Про кредитні спілки» (також введений в дію з 1 січня 2024 року), насамперед, змінює суб'єктний склад кредитних спілок, надаючи пряму можливість бути членами кредитної спілки фізичним особам-підприємцям, фермерським господарствам, кооперативам, релігійним організаціям, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків та мікропідприємствам за умови дотримання визначених у законодавстві вимог.
Оновлено і види діяльності, що можуть здійснюватися кредитною спілкою, та виокремлено два види ліцензії: (і) спрощену та (іі) стандартну. Стандартна ліцензія передбачає право на надання коштів та банківських металів у кредит (ці послуги можуть надаватися, зокрема, за наявності спрощеної ліцензії), а також залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню. Більше того, НБУ, за заявою кредитної спілки, може надати останній право на надання гарантій, а також здійснення окремих фінансових платіжних послуг.
Збільшено й перелік обов'язкових відомостей, які повинен містити статут кредитної спілки, зокрема, перелік фінансових та інших послуг, що можуть надаватися кредитною спілкою, а також порядок надання інформації членам кредитної спілки.
У процедурі ліцензування до кредитної спілки висуваються різні вимоги в залежності від виду ліцензії, на підставі якої планується здійснення діяльності такою кредитною спілкою. Так, для отримання спрощеної ліцензії подається план діяльності заявника на наступний рік, в той час як для стандартної ліцензії - на наступні три роки.
Удосконалюється система внутрішнього контролю кредитної спілки, вимоги до якої диференціюються на підставі її значимості. Так, може існувати необхідність у призначенні окремих працівників, які відповідають за управління ризиками, комплаєнс та внутрішній аудит або ж поєднанні їх функцій в одній особі. При цьому, НБУ має право бути повідомленим про призначення таких осіб та вимагати їх заміни у разі невідповідності законодавству.
На рівні Закону наразі врегульовується і питання виходу кредитної спілки з ринку.
Висновки
Таким чином, з 1 січня 2024 року в Україні введено в дію низку законодавчих та підзаконних актів, що призвело до суттєвих змін у регулюванні ринку фінансових послуг. Зміни передбачають нові кількісні та якісні вимоги до учасників цього ринку та встановлюють перехідний період у шість місяців для приведення їхньої діяльності у відповідності до нових вимог.
Такі вимоги є значним викликом для бізнесу. Водночас, за належного підходу та виділення достатньої кількості часу для приведення своєї діяльності у відповідність до них, кількість питань щодо їх дотримання з боку регуляторів може бути зведено до мінімуму.
З іншого боку, бізнес, який має намір стати учасником цього ринку, може оцінити рівень нововведень та, у разі позитивного рішення, готувати і надавати пакет документів для авторизації своєї діяльності на ринку фінансових послуг з їх урахуванням.
Богдан Шишковський, старший менеджер, практика банківського та фінансового права, напрям юридичних послуг, KPMG в Україні
Владислав Фісун, старший юрист, практика банківського та фінансового права, напрям юридичних послуг, KPMG в Україні