Дайджест KPMG: Зміни у бухгалтерському обліку

1. В разі перевищення доходів, спеціаліст резидента Дія Сіті подає декларацію про майновий стан і доходи.
2. Кабмін вводить нові правила для експорту агропродукції в умовах воєнного стану.
3. Коли необхідно вперше подавати Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній
4. Мораторій на податкові перевірки скасують з 1 грудня 2023 року
5. Яких платників включать до плану перевірок після скасування мораторію
6. Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки пропонують посилити
7. Про розмір неоподатковуваної матеріальної допомоги

В Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області нагадують, що відповідно до пп. 170.141.2 ПКУ доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачує на його користь резидент Дія Сіті, оподатковують за ставкою, визначеною п. 167.2 ПКУ (5 %). Зокрема, у вигляді:

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 1667-IX від 15.07.2021 р., зокрема винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Однак, знижена ставка податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) застосовується до загального (річного) оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати чи винагороди, що нараховують (виплачують, надають) платнику податку у зв'язку з трудовими відносинами чи у зв'язку з виконанням гіг-контракту, розмір якого не перевищує еквівалент 240 тисяч євро за календарний рік за офіційним курсом гривні щодо євро, установленим НБУ станом на 1 січня звітного податкового року.

Якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, до суми такого перевищення застосовують ставку, установлену п. 167.1 ПКУ (18 %), при цьому платник податків зобов'язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) і самостійно сплатити податок із суми такого перевищення (пп. 170.141.3 ПКУ).

Спеціаліст Дія Сіті у разі, якщо розмір його загального (річного) оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати чи винагороди, що нарахований (виплачений) йому у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, перевищує еквівалент 240 тисяч євро, в рядку 10.1 податкової декларації про майновий стан і доходи, зокрема, відображає:

•  в колонці 4 – суму фактично утриманого за рік податку на доходи фізичних осіб податковим агентом – резидентом Дія Сіті;
•  в колонці 6 – суму ПДФО, що підлягає сплаті самостійно.

При цьому, розмір 240 тисяч євро за календарний рік за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на 1 січня звітного податкового року, застосовується до сукупного доходу по усім гіг-контрактам, тобто до загального річного оподатковуваного доходу.

Постанова КМУ від 31.10.2023 № 1132

Уряд схвалив постанову «Про реалізацію експериментального проекту з верифікації суб’єктів агропромислового комплексу в умовах воєнного стану».

Мета документу — змінити правила експорту аграрної продукції, щоб:

•  унеможливити зловживання та порушення законодавства під час експорту агропродукції;
•  захистити права суб’єктів агропромислового комплексу (АПК), які дотримуються вимог законодавства щодо експорту.

Координаторами експериментального проєкту визначені Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінцифри, Мінфін, Держмитслужба, ДПС.

 Буде сформовано перелік верифікованих суб’єктів агропромислового комплексу, які здійснюють експорт товарів, зокрема зернових, олійних і продуктів переробки.

Суб’єкт АПК для включення до переліку експортерів повинен:

•  зареєструватися в Державному аграрному реєстрі (далі –  ДАР);
•  отримати лист-підтвердження з банку щодо проведення успішної експортної операції;
•  подати заявку в ДАР, де вказати код платника ПДВ та додати скан-копію листа з банку.

При цьому потрібно відповідати 4 критеріям:

1. бути платником ПДВ на момент подачі заявки на експорт та станом на 23 лютого 2022 року;
2. не мати податкового боргу з повернення валютної виручки;
3. не мати щодо себе складеного акта ДПС про відсутність за місцем юридичної реєстрації у разі перевірки дотримання валютного законодавства;
4. мати документальне підтвердження від банку, з яким працює, що з 23 лютого 2022 року по 27 жовтня 2023 року він провів хоча б одну успішну експортну операцію, по якій було повернення валютної виручки.

Рішення про включення до переліку експортерів ухвалюють упродовж трьох робочих днів після подачі заявки. Оновлення відомостей про агропідприємців, яких включили до переліку верифікованих суб’єктів, здійснюватимуть щодня.

Платники податків — резиденти України, що належать до міжнародної групи компаній (далі — МГК), у випадках, що визначили підпунктом 39.4.10 Податкового кодексу України (ПКУ) зобов’язані подавати до ДПС в електронній формі звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній (далі — Звіт МГК).

Звіт МГК подають у разі, якщо сукупний консолідований дохід МГК, до якої входить платник, за фінансовий рік, що передує звітному, розрахований згідно із стандартами бухобліку, які застосовує материнська компанія МГК (за відсутності інформації — відповідно до МСБО), дорівнює або перевищує відповідний показник мінімального розміру сукупного консолідованого доходу, визначений підпунктом 39.4.10-2 ПКУ. Зокрема, еквівалент 750 мільйонів євро та більше.

Обставини, за наявності яких подають Звіт МГК:

•  платник є материнською компанією МГК;
•  материнська компанія МГК уповноважує платника — резидента України на подання такого Звіту МГК; законодавство юрисдикції податкового резидентства материнської компанії не вимагає подання Звіту МГК від такої МГК;
•  між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії МГК є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але не набрала чинності відповідна угода QCAA (договір, що передбачає автоматичний обмін Звітами МГК) станом на дату закінчення фінансового року, за який має бути поданий Звіт МГК;
•  між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії МГК є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але наявні факти системного невиконання відповідної угоди QCAA.

Звіт МГК складають за фінансовий рік, встановлений материнською компанією МГК, що може не збігатися з календарним роком, та подають не пізніше дванадцяти місяців після останнього дня такого фінансового року. У разі відсутності відомостей про встановлений материнською компанією міжнародної групи компаній фінансовий рік — упродовж дванадцяти місяців після закінчення календарного року.

Першим звітним періодом подання Звіту МГК є:

•  для резидентів України — материнських компаній МГК — фінансовий рік, який закінчується у період з 1 січня до 31 грудня 2022 року;
•  для решти платників — фінансовий рік, який розпочинається у період з 1 січня до 31 грудня року, в якому Багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін звітами CbC (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports, далі – Багатостороння угода CbC) набрала чинності щонайменше з однією іноземною юрисдикцією (п. 53 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Тобто для резидентів України — материнських компаній МГК першим звітним періодом є 2022 звітний рік. Останній день подання — 1 січня 2024 року (враховуючи те, що граничний строк припадає на вихідний день).

Звіт МГК та порядок його заповнення затвердив Мінфін наказом від 14.12.2020 № 764.

Відповідальність платників за неподання (несвоєчасне подання) Звіту МГК, зокрема уточнюючого, та/або за надання недостовірної інформації, передбачили статтею 120 ПКУ.

Як приклад, штрафні санкції за неподання платником податків Звіту МГК за 2022 рік становлять 2 481 тисяч гривень.

У разі виявлення податковим органом помилки у поданому Звіті МГК або отримання повідомлення про такі помилки від компетентного органу іншої юрисдикції на підставі угоди QCAA, він повідомляє платника про необхідність виправлення помилок або уточнення інформації у поданому Звіті МГК. У такому випадку платник зобов’язаний подати уточнений Звіт МГК з відповідними виправленнями або надати пояснення засобами електронного зв’язку у строк не пізніше 30 календарних днів з дня отримання повідомлення ДПС.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану, діють особливі правила притягнення платників до відповідальності за порушення податкового законодавства.

Так, у разі відсутності у платника можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо подання звітності, його звільняють від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків упродовж шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ  «Перехідних положень» ПКУ).

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та перелік документів на

підтвердження затвердив Мінфін наказом від 29.07.2022 № 225.

2 листопада податковий Комітет ВРУ схвалив до другого читання проєкт Закону щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок від 16.10.2023 № 10016-д.

Нагадуємо, проєктом закону доповнюють пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ) новими підпунктами, якими:

• визначають критерії безпечних умов для проведення податкових перевірок (пп. 69.2-2 ПКУ);
• врегульовують особливості проведення перевірок на територіях, де ведуться бойові дії, та тимчасово окупованих рф територіях (пп. 69.35-1 ПКУ);
• узгоджують порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок на період до 31 грудня 2024 року (пп. 69.35-2 ПКУ).

Зокрема передбачається, що з 1 листопада 2023 року по 31 грудня 2024 року включно, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені виключно:

1. платники, які здійснюють / здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
2. платники, які здійснюють / здійснювали діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні
3. (гральний бізнес);
4. платники, які надають / надавали фінансові, платіжні послуги;
5. нерезиденти, які здійснюють / здійснювали в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, зокрема постійні представництва та/або відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва нерезидента, високого ступеня ризику;
6. інші платники, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

• рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі;
• рівень сплати податку на додану вартість на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюють на платників, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25% і більше загальних обсягів постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток становить не менше 50% рівня сплати податку на прибуток у відповідній галузі;
• дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість більше ніж у 2 рази;
• загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75% або більше суми загального річного доходу, задекларованого у такій декларації, за умови що сума загального річного доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності, становить 10 мільйонів гривень і більше;
• нарахування та/або виплата податковим агентом — юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати в розмірі менше середньої заробітної плати по підприємствах відповідної галузі у відповідному регіоні.

Окрім того, доповнено розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI новим пунктом 9-25.

Встановлено, що з 1 листопада 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ проводять з урахуванням особливостей, визначених пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Як усе-таки податкова сформує перелік компаній, які увійдуть до плану-графіка проведення документальних планових перевірок  у 2024 році?

Традиційно до плану податкових перевірок включатимуть платників, які здійснюють діяльність із підакцизною продукцією, у сфері грального бізнесу та які надають фінансові, платіжні послуги.

Додатково, за законопроєктом до плану-графіка потрапляють платники, які за підсумками 2021 року відповідають хоча б одному з критеріїв:

• за рівнем сплати податку на прибуток або ПДВ;
• за показником середньої заробітної плати порівняно з відповідними показниками по галузі та у відповідному регіоні.

ДПС упродовж десяти днів після набрання чинності законопроєктом зобов’язана опублікувати на своєму сайті рівні сплати відповідного податку по галузях та показники середньої заробітної плати за 2021 рік.

Але ж як зрозуміти кожному платнику податків:

• Чи підпадає він під такі критерії?
• Чи може він бути включений до плану-графіка документальних перевірок?

Законопроєкт не дає відповіді на ці питання.

Ніна Южаніна з колегами запропонували норму, яка зобов’язує ДПС направити в електронний кабінет кожному платнику повідомлення у разі, якщо такий платник відповідає хоча б одному з критеріїв за 2021 рік для включення до плану-графіка документальних перевірок на 2024 рік.

У повідомленні зазначатимуть інформацію про:

• рівні сплати відповідного податку таким платником;
• показник його середньої заробітної плати;
• інформацію про відповідність / не відповідність критеріям, опублікованим на сайті ДПС.

Якщо таке повідомлення не направлять упродовж 30-ти днів з дня набрання чинності цим законом, податкова не матиме права включати такого платника до плану-графіка перевірок на 2024 рік.

Як все ж податкова сформує перелік компаній, які увійдуть до плану-графіка перевірок у 2024 році?

Перевірці підлягатимуть платники, які відповідають хоча б одному з критеріїв (показників) за галузями та у відповідному регіоні.

Як ДПС визначатиме:

• Що таке галузь?
• Що таке регіон?

На ці питання законопроєкт також не дає чітких відповідей.

Тому запропонувано норму, що відносить до підприємств однієї галузі платників, основний вид економічної діяльності яких визначений на рівні класу згідно з КВЕД 009:2010, а до підприємств одного регіону — платників, місцезнаходження (податкова адреса) яких знаходиться в одному районі.

Наприклад, згідно з КВЕД «Сільське господарство» класифікують за розділом 01 та поділяють, зокрема, на

«Вирощування однорічних культур» (Група 01.1) та «Тваринництво» (Група 01.4).

У свою чергу, «Тваринництво» поділяють, зокрема, на «Розведення великої рогатої худоби» (клас 01.41) та «Розведення свійської птиці» (клас 01.47).

На думку Ніни Южаніної порівнювати економічні показники діяльності підприємств рослинництва і тваринництва або розведення корів і птиці є невіглаством.

Аналогічна є ситуація і щодо економічних показників діяльності підприємств у різних районах навіть однієї області.

Тому запропонований підхід унеможливить необґрунтовані судження ДПС при формуванні плану-графіка перевірок.

У ВРУ зареєстрували законопроєкт «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення вимог пожежної та техногенної безпеки» від 23.10.2023 № 10175.

Документом пропонують підвищити відповідальність за повторність вчинення адмінправопорушення особою, яку упродовж року було піддано адміністративному стягненню за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а також за використання протипожежної, аварійно-рятувальної або іншої спеціальної техніки або засобів протипожежного захисту не за призначенням.

За такі дії накладатимуть штраф на громадян — від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – нмдг) (від 3400 до 5100 гривень), а на посадових осіб та ФОПів — від 300 до 400 нмдг (від 5100 до 6800 гривень). Зміни передбачені до статті 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пропонується запровадити кримінальну відповідальность за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання приписів, розпоряджень та постанов посадових осіб ДСНС або створення перешкод для їх діяльності, що вчинила особа, до якої упродовж року застосовували адміністративні стягнення за такі ж порушення.

Таке порушення каратиметься штрафом від 2000 до 5000 нмдг (від 34 000 до 85 000 гривень) або виправними роботами строком до одного року (нова ч. 3 ст. 270 Кримінального кодексу України).

У разі прийняття, Закон набере чинності з наступного дня за днем його опублікування.

Відповідно до ПКУ сума нецільової благодійної допомоги, зокрема матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз. 1 п.п. 169.4.1 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2023 році – 3760,00 гривень) не включається до оподатковуваного доходу.