- З 3 жовтня 2023 року діє режим керованого гнучкого курсу іноземної валюти
- З 30 вересня запрацював оновлений порядок прийняття рішень комісією ДПС щодо заблокованих ПН/РК
- Коли на платників ПДВ чекає штраф за заблоковані ПН/РК: роз’яснення від ДПСУ
- З 3 жовтня діє Методологія визначення юрособою кінцевих бенефіціарів
- Мінфін планує оновити Інструкції про застосування планів рахунків
1. З 3 жовтня 2023 року діє режим керованого гнучкого курсу іноземної валюти
Національний банк України з 3 жовтня 2023 року переходить до режиму керованої гнучкості обмінного курсу, продовжуючи реалізацію Стратегії пом'якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування. Відповідно до цього режиму офіційний курс визначатиметься на основі курсу за операціями на міжбанківському ринку, а не встановлюватиметься директивно Національним банком відповідно до постанови Правління НБУ №18, як це відбувалося з 24 лютого 2022 року.
Впровадження режиму керованої гнучкості курсу затверджено постановою Правління НБУ від 2 жовтня 2023 року №121 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18», що набирає чинності з 3 жовтня 2023 року.
Керована гнучкість курсу відрізняється від режиму плаваючого курсоутворення, який діяв в Україні до початку повномасштабної війни. За керованої гнучкості курсу Національний банк компенсуватиме структурний дефіцит валюти на ринку та суттєво згладжуватиме курсові зміни.
2. З 30 вересня запрацював оновлений порядок прийняття рішень комісією ДПС щодо заблокованих ПН/РК
Мінфін наказом від 14 липня 2023 року №394 (зареєстровано в Мін'юсті 31 липня 2023 року за №1283/40339) затвердив зміни до Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згодом його ще підкориговано наказом Мінфіну від 4 серпня 2023 року №428.
Зокрема, уточнено, що рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК у Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, прийматимуть комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС.
Комісія регіонального рівня прийматиме рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилатиме його платнику ПДВ засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
Платник податку, який склав ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких ПН/РК в Реєстрі може подати такі документи:
- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
- інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
У разі, коли у квитанції до ПН/РК зазначено код товару / послуги згідно з УКТЗЕД/умовним кодом товару / ДКПП, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації ПН/РК, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.
Подання письмових пояснень та копій документів до розрахунків коригування, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг їх постачальнику, матиме право ініціювати отримувач (покупець), для чого:
- отримувач (покупець) надсилає такі пояснення та копії документів постачальнику (продавцю) в електронному вигляді через електронний кабінет;
- постачальник (продавець) подає такі пояснення та копії документів до ДПС.
Отримувач (покупець) отримує через електронний кабінет інформацію щодо дати подання пояснень та копій документів постачальником (продавцем) і результату розгляду таких пояснень, а також копій документів комісією регіонального рівня.
У новій редакції також викладено додаток 2 "Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних територіальних органів ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
Накази наберуть чинності через 15 днів з дня офіційного опублікування. Наказ опубліковано 15 вересня 2023 року в "Офіційному віснику". Відповідно новації почали діяти з 30 вересня 2023 року.
3. Коли на платників ПДВ чекає штраф за заблоковані ПН/РК: роз’яснення від ДПСУ
Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (із змінами, далі – ПКУ) передбачено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2029 року за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (п. 4 Порядку № 520).
Згідно з п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
При цьому згідно з п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 ПКУ порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст.ст. 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідних розмірах.
8 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» ПКУ щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі – Закон № 2876).
Законом № 2876 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ доповнено пп. 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, встановлені п. 201.10 ст. 201 ПКУ, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 ПКУ.
Визначені п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до податкових накладних/розрахунків коригування, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом № 2876 (тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.
Тобто штрафи у розмірах, встановлених п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН із датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року.
При цьому порушення платником податку граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом № 2876 (тобто з датою складання не пізніше 15 січня 2023 року), тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 ПКУ.
Пунктом 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ зазначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.
Отже, у разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН була зупинена і платником податку протягом 365 календарних днів не подані копії документів та письмові пояснення, необхідні для прийняття контролюючим органом рішення про їх реєстрацію, однак контролюючим органом за результатами проведеної перевірки виявлено факт здійсненої операції без реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН, то до такого платника податків застосовуються штрафні санкції, визначені п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1, п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
Джерело : Головне управління ДПС в Одеській області.
4. З 3 жовтня діє Методологія визначення юрособою кінцевих бенефіціарів
Міністерство Юстиції України наказом від 14 вересня 2023 року № 3265/5 затвердив Порядок проведення перевірки інформації, наданої юридичною особою у поясненні та документах для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи.
Цей Порядок визначає процедуру проведення перевірки державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) інформації, наданої юридичною особою у поясненні та документах для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (далі - КБВ) та/або структуру власності юридичної особи.
Державний реєстратор розпочинає перевірку інформації про КБВ та/або структуру власності протягом 10 робочих днів з дня отримання відповідних документів від юридичної особи, надісланих відповідно до Порядку надання юридичною особою пояснень та/або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи, а також порядку їх розгляду, затвердженого наказом Мінюсту від 14 червня 2023 року №2211/5.
Державний реєстратор має право вимагати від фізичних та юридичних осіб надання інформації (у тому числі пояснень), необхідної для встановлення КБВ, надання копій документів, вимагати доступу до приміщень юридичної особи, проведення огляду речей та документів за місцезнаходженням юридичної особи.
Перевірка інформації про КБВ та/або структуру власності здійснюється протягом 10 робочих днів після її початку. У разі виникнення у державного реєстратора необхідності отримання додаткової інформації строк проведення перевірки продовжується на період з дня надіслання державним реєстратором відповідної вимоги і до дня отримання ним запитуваної інформації.
Під час перевірки інформації про КБВ та/або структуру власності державний реєстратор перевіряє на наявність/відсутність у відомостях про КБВ та/або структуру власності, наданих юридичною особою, суперечностей з відомостями, надісланими Міністерством юстиції України відповідно до Порядку повідомлення держателя Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про виявлення розбіжностей між отриманими суб'єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юридичної особи, затвердженого наказом Мін’юсту від 12 липня 2023 року №2542/5, відомостями, наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр), а також отриманими ним у процесі здійснення такої перевірки.
Вимога державного реєстратора до юридичної або фізичної особи про надання додаткових пояснень та/або інформації (документів) (далі - вимога) надсилається в один з таких способів:
- через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади;
- на адресу електронної пошти, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі;
- рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення за місцезнаходженням (місцем проживання), зазначеним в Єдиному державному реєстрі.
Через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади або на адресу електронної пошти надсилається:
- у разі створення документа в електронній формі - збережена у форматі .pdf візуальна форма електронного документа з нанесеними за допомогою QR-коду реквізитами;
- у разі створення документа в паперовій формі - сканована копія паперового документа.
Електронний документ, який необхідно надіслати за місцезнаходженням (місцем проживання), надсилається у формі засвідченої паперової копії електронного документа.
Юридична особа зобов'язана всебічно сприяти державному реєстратору у встановленні достовірних даних про КБВ та/або структуру власності під час проведення перевірки, зокрема:
- надавати запитувану інформацію та/або документи протягом 7 робочих днів з дня отримання вимоги;
- забезпечити державному реєстратору доступ до приміщень юридичної особи, проведення ним огляду речей та документів.
У випадку надання на вимогу державного реєстратора неповної, суперечливої інформації або необхідності з'ясування додаткових обставин державний реєстратор має право звертатися до юридичної особи з відповідними додатковими вимогами.
Було опубліковано в "Урядовому курʼєрі" 3 жовтня 2023 року. Відповідно методологія почала працювати з 3 жовтня 2023 року.
5. Мінфін планує оновити Інструкції про застосування планів рахунків
Проєкт наказу «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» вже оприлюднено на сайті Мінфіну.
До Інструкції про застосування Плану рахунків буде внесено наступні зміни:
- Виключити норму, згідно якої підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, , можуть застосовувати спрощений план рахунків.
- Передбачити, що для бухгалтерського обліку окремих видів запасів, враховуючи їх якісно-технічні характеристики та призначення, підприємство може застосовувати більш ніж один натуральний вимірник (наприклад тонна/літр, штука/квадратний метр тощо).
- Уточнити призначення рахунку 13 «Знос (амортизація) необоротних активів». Цей рахунок має застосовуватися для узагальнення інформації про нараховану амортизацію та знос (накопичену амортизацію) необоротних матеріальних і нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Крім того, буде внесено зміни до правил застосування спрощеного плану рахунків бухгалтерського обліку:
- Буде виключено норму щодо застосування цього плану рахунків підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства.
- Передбачити, що на рахунку 26 спрощеного плану рахунків буде також вестися облік сільськогосподарської продукції.
- Рахунок 96 "Інші витрати" стане рахунком 97. Цей рахунок слід використовувати для обліку та узагальнення інформації про інші витрати операційної діяльності та інші витрати діяльності, а також слід обліковувати належну до сплати за звітний період відповідно до законодавства суму податків і зборів (обов'язкових платежів).