Джерело: Топ-100
Коли почалась повномасштабна війна в Україні, організації забезпечили фізичну безпеку працівників та безперервність операційної діяльності. Очевидно, що у всіх компаній фокус уваги та темпи забезпечення цих процесів були різними, але пріоритети залишались однаковими – люди та безперебійна робота. Ті організації, які вистояли та відновились, побачили свої вразливі місця, врахували ці ризики у своїх стратегіях та працюють далі в умовах війни. HR-процеси постраждали під час війни не менш за операційні або логістичні.
Повоєнний ринок праці з урахуванням всіх тих ризиків, які виникли через війну, спонукатиме компанії проводити трансформації своїх HR-процесів. Згідно з результатами глобального дослідження The Global Leadership Forecast 2023, яке проводиться серед керівників та HR-менеджерів компаній світу, у трійку ризиків входять залучення та утримання талантів (59%), розвиток наступного покоління менеджерів (50%) та утримання мотивованих працівників (45%). Повномасштабна війна в Україні привела до того, що зараз ринок праці відчуває нестачу кваліфікованих менеджерів. Через те, що багато українців виїхали за кордон та завдяки відновленню бізнесу конкуренція в Україні за таланти зросла в рази. Перед компаніями вже зараз стоїть і буде стояти у наступні три роки питання – виростити талановитих та кваліфікованих керівників із працівників у середині компанії.
На тлі змін, які відбуваються у технологічній, соціальній та економічній сферах, менеджери мають опановувати нові навички, як суто технологічні для роботи з автоматизованими HR-системами, які полегшують та автоматизують рутинну роботу, так і управлінські навички, особливо навички спілкування та інклюзивного лідерства. Ускладнює процес спілкування між менеджерами та їхніми командами гібридний формат роботи. Опитування KPMG «Погляд керівників бізнесу в Україні в 2022 році» показало, що керівники українських компаній і надалі уявляють роботу своїх команд в гібридному форматі (88%), що втричі перевищує очікування світових лідерів (28%). Про традиційну роботу в офісі кажуть лише 5% українських керівників. А це означає, що підходи до лідерства, які працювали три-чотири роки тому, більше працювати не будуть або працюватимуть неефективно. Тому, якщо коротко, менеджерам доведеться навчитися, як керувати проєктами та командами віддалено з урахуванням психологічного стану людей після війни, який у кожного буде індивідуальний, а отже універсального рецепту щодо підходу до лідерства не буде. А ще треба враховувати, що самі менеджери несуть подвійне навантаження, адже самі перебувають у стресі через війну або через нові умови життя, якщо знаходяться за кордоном, та мають ефективно вести за собою команду.
Як і багато інших українських компаній, ми в KPMG в Україні вже відчули практичну користь від емоційної компетентності керівників для підвищення ефективності команд та організації загалом.
Окрему увагу плануємо приділити вивченню досвіду та підходів країн, які перебувають у стані війни, наприклад, Ізраїлю.
