1. Коли настає право працівника на отримання щорічної основної та додаткової відпустки?
Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу.
2. На яку кількість календарних днів додаткової відпустки мають право учасники бойових дій та інваліди війни?
Статус учасників бойових дій та інвалідів війни визначено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Цим особам надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 14 календарних днів на рік відповідно до ст. 77-2 КЗпП України та ст. 16-2 Закону України «Про відпустки». Причому неважливо, працюють вони за основним місцем роботи чи за сумісництвом.
3. Скільки днів відпустки без збереження заробітної плати може надаватися працівникові, який є особою з інвалідністю?
Законом України «Про відпустки» визначено, що відпустка без збереження заробітної плати може надаватися працівникам, яким встановлена інвалідність І та ІІ груп тривалістю до 60 календарних днів щорічно, особам з інвалідністю ІІІ групи тривалістю до 30 календарих днів щорічно.
4. Чи може додаткова відпустка, яка надається учасникам бойових дій, бути перенесена на інший період, продовжена або поділена на частини?
Додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни, визначена ст. 16-2 Закону України «Про відпустки» не належить до щорічних відпусток, а є пільгою, гарантованою державою (ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).
Оскільки така відпустка не належить до щорічних відпусток, то на неї не поширюються норми, передбачені для щорічних відпусток, у тому числі щодо поділу на частини, перенесення на інший період, виплати грошової компенсації під час звільнення.
5. Яким категоріям працівників відпустка без збереження заробітної плати надається в обов’язковому порядку?
Згідно статті 25 Закону України «Про відпустки» відпустка без збереження заробітної плати в обов’язковому порядку надається наступним категоріям працівників:
1) матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
2) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці;
3) матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 Закону України «Про відпустки», в разі якщо дитина потребує домашнього догляду;
4) матері або іншій особі, зазначеній у частині третій статті 18 Закону України «Про відпустки», для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території;
5) учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
6) особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлений відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
7) особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
8) пенсіонерам за віком та особам з інвалідністю III групи;
9) особам, які одружуються;
10) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер;
11) працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду;
12) працівникам для завершення санаторно-курортного лікування;
13) працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади;
14) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки;
15) сумісникам;
16) ветеранам праці;
17) працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості;
18) працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі.
