Джерело: mind.ua
Попри активні бойові дії в Україні, цивілізований світ вже зараз обговорює плани відбудови країни після перемоги. Адже чим краще підготовлений процес, чим чіткіше бачення необхідних кроків, тим простіше буде реалізувати масштабні проєкти повернення країни до нормального життя.
У межах Конференції з відновлення України Ukraine Recovery Conference 2023, яка відбулася 21 та 22 червня у Лондоні, український уряд та бізнес представляли стратегічне бачення повоєнної відбудови й модернізації країни. Західні політики та бізнесмени (насамперед з великої сімки G7) мали змогу сформувати враження щодо цих планів та обміркувати можливості для інвестування.
Ми пропонуємо розглянути питання відбудови та оновлення інфраструктури країни як нагальної потреби всього українського суспільства, та за яких умов можливо провести це оновлення максимально ефективно та швидко.
Поточна ситуація в Україні
За висновками, які лунали на конференції, макроекономічну ситуацію в Україні загалом можна назвати контрольованою. З початку повномасштабної війни Україна залучила на фінансування бюджету 51 млрд доларів США, цього року – 20 млрд доларів США. Країна та підприємства продовжують працювати – 90% комунальних послуг надаються без перебоїв, лише 4% компаній закрито. Це гарні новини.
Але світова спільнота також усвідомлює безпрецедентні масштаби руйнування. За оцінками Світового банку та вітчизняного Міністерства економіки, для повоєнного відновлення Україні знадобиться щонайменше 411 млрд доларів США. Найбільш постраждалими від війни сферами залишаються інфраструктура — 35,5 млрд доларів США та промисловість — 13 млрд доларів США втрат. Відбудова критичної інфраструктури, житла та важливих соціальних і транспортних об’єктів зазначені урядом як пріоритетні напрями руху.
Залучати необхідні кошти планується передусім за рахунок приватних інвестицій. Масштабна відбудова великої країни — це найбільша за останні 80 років нагода для приватного капіталу зробити вдалі інвестиції та отримати суттєвий прибуток у найближчому майбутньому.
Наприклад, за даними Конфедерації будівельників України, для відбудови лише зруйнованого війною житлового фонду буде потрібно не менше 5,7 млн кубометрів (11,9 млн тн) бетону, 39,3 млн кубометрів (або 14 млрд штук) цегли, 45 млн кв.м черепиці. Щоб забезпечити такі потреби, необхідно буде розгорнути потужні виробництва будівельних матеріалів, темпи окупності яких будуть чи не найвищими в світі.
Відбудова житла, доріг, залізниці, портів та інших інфраструктурних об’єктів країни за своїми масштабами може бути порівняна тільки з відбудовою часів Другої Світової війни. Інфраструктура України має стати великим вікном можливостей для міжнародних фінансових організацій, банків, приватних інвесторів та підрядників.
Напрями руху до повоєнної відбудови
Перспектива інвестування в українську інфраструктуру й логістику виглядає як неабияка можливість міжнародним бізнесам продемонструвати свої найкращі надбання та отримати довгострокові проєкти, що забезпечать компаніям зростання на роки вперед.
У Лондоні на конференції Україна презентувала ініціативу “We build Ukraine”, яка має об’єднати всіх міжнародних партнерів, які долучені або планують доєднатися до повоєнного відновлення.
Історія вже знає випадки, коли відновлювані роботи починали ще до завершення війни – приклад Варшава 1945 року. Україна зараз прямує саме таким шляхом:
багато зруйнованих ворогом об’єктів – насамперед, інфраструктурних та житлових — відновляються у режимі реального часу, не чекаючи на закінчення бойових дій. Звичайно, така відбудова ведеться локально, і забезпечення її системності після війни має бути пріоритетом України.
Адже саме у глобальному системному підході зацікавлені приватні міжнародні інвестори. Вони прагнуть до надійних партнерських стосунків, з боку забудовників, проєктних та конструкторських бюро, виробників будівельних матеріалів тощо. Важливо побудувати екосистему партнерів зі сталими та прозорими процесами закупівель та корпоративного управління, з чіткими механізмами контролю якості за стандартами розвинутих країн.
Тобто Україні на рівні уряду потрібно буде продовжити реформи, розпочаті до війни і узгодити своє законодавство з європейським. Необхідно запровадити європейську систему сертифікації, продовжити велику приватизацію, антикорупційну і судову реформи. Щоб зробити процес відбудови максимально прозорим, в Україні була розроблена програма DREAM, яка допоможе відстежувати інформацію про відбудову пошкоджених або знищених об'єктів. Як зазначається представниками уряду, DREAM дозволить всім громадянам країни, донорам, чиновникам, бізнесу мати доступ до інформації й стежити за реалізацією кожного проєкту, який є в плані відновлення.
Крім прозорості процесів, для того, щоб побачити приплив приватних інвестицій у країну, необхідно дотримуватись стандартів ESG, починаючи від проєктування і до фінального кроку забудови.
ESG – це принципи управління, які допомагають досягати залученості компанії у вирішенні екологічних, соціальних та управлінських проблем (англ. environmental, social, governance – “довкілля”, “соціальна сфера”, “корпоративне управління”). Те, наскільки бізнес дотримується цих принципів, має вплив на інвесторів та фінансові інститути при прийнятті рішень про інвестиції та кредитування. Сьогодні світ очікує від компаній формування стратегічного бачення в галузі ESG та реалізації проєктів у галузі захисту навколишнього середовища, запобігання кліматичним змінам, зниження вуглецевого сліду продукції, безаварійної роботи, дотримання принципів корпоративного управління та прав людини.
З кожним роком тиск від інвесторів щодо вимог з ESG у відбудові інфраструктури буде лише зростати, тому варто подбати про це заздалегідь і закласти ці принципи у фундаменти проєктів відбудови.
Фокус на національного виробника
Крім глобальних ініціатив, надзвичайно важливими будуть місцеві партнерства. Інвестори хотіли б бачити проєкти, які б створювали можливості працевлаштування на регіональному рівні та сприяли розвитку навичок у різних галузях. Тобто, забезпечення проєктів повоєнної забудови інфраструктури має відбуватися здебільшого за рахунок національних виробників – це буде стимулювати український ринок послуг та товарів, забезпечить відновлення виробництва, додаткові робочі місця та сильно вплине на відновлення економіки загалом.
Міжнародні компанії шукатимуть місцевих партнерів в Україні, які мають досвід і розуміння місцевого контексту. Але українські компанії повинні розуміти: щоб отримати доступ до інвестицій приватного сектора, важливо, щоб проєкти були добре підготовлені та детально пропрацьовані.
Приватні інвестори будуть зосереджені на потенціалі довгострокового повернення інвестицій, часовий горизонт яких 20–30 років. Їм буде потрібна впевненість, що проєкти будуть успішними та результативними, з довгостроковими перевагами. Ключовим фактором для національних компаній буде переконати інвесторів у тому, що потенційні ризики будуть виявлені та пом'якшені. Тобто все потрібно було опрацювати та представити таким чином, щоб міжнародні спонсори могли чітко розуміти розподіл ризику та можливостей.
Тож для оцінки проєктів, супроводження угод з інвестування або створення юридичних осіб, юридичних та податкових консультувань, створення стратегій тощо українському бізнесу варто залучати професійних міжнародних та національних консультантів та аутсорсингові компанії.
Вдалим прикладом злагоджених механізмів та правильно побудованої стратегії відбудови вважають План розбудови Онтаріо (Ontario’s Plan to Build). Цей план, за оцінками експертів, є чітко структурованим та має п'ять основних напрямків-стовпів, кожен з яких охоплює певні галузі. План описує порядок дій з точки зору відновлення економіки Онтаріо, послуги для трудящих, будівництва автомагістралей і ключової інфраструктури, зниження витрат, збереження відкритості. Такий вдалий досвід має допомогти українським компаніям сформувати власні чіткі та прозорі плани відбудови.
Допомога міжнародних інститутів
Звичайно, відбудова країни можлива тільки за всебічної підтримки найбільш розвинутих економік світу. І наразі Україна її має. За результатами конференції, ЄС пообіцяв покрити 45% усіх потреб України у фінансуванні її відновлення до 2027 року – у розмірі 50 млрд євро. США заявили про додаткову допомогу Україні в розмірі 1,3 млрд доларів США. З початку повномасштабної війни Німеччина надала Україні майже 7 млрд євро. Франція оголосила про виділення 40 млн євро на екстрену реконструкцію у 2023 році. Канада планує виділити 20 млн доларів США на проєкти зі зміни клімату. Японія виділить 5 млн доларів США на гуманітарні потреби. Норвегія оголосила про виділення Україні 7,4 млрд доларів США у рамках п'ятирічного пакета підтримки тощо.
У різних країнах з'являється все більше механізмів підтримки бізнесу. Велика Британія оголосила, що протягом наступних трьох років надасть кредитні гарантії бізнесу на 3 млрд доларів США. Крім того, Франція впроваджує механізми страхування ризиків для французьких компаній, які хочуть інвестувати в Україну. Цей інструмент вже працює в Німеччині, Польщі, США.
Міжнародна спільнота ініціювала започаткування в Україні страхування воєнних ризиків для приватних інвесторів. ЄБРР, ЄК, Швейцарія, Норвегія, Україна та Тайванський фонд ділового технічного співробітництва підписали заяву про наміри співпрацювати у відновленні ринку приватного страхування в Україні.
Також ЄБРР та фінансові організації розвитку з усього світу підписали Меморандум про взаєморозуміння, який створює основу для співпраці у здійсненні спільних інвестицій в Україні, насамперед у приватному секторі. Країни великої сімки G7 підтримують прагнення України якнайшвидше стати членом ЄС.
Міністерство економіки України (спільно з BlackRock, McKinsey та J.P.Morgan) оголосило про створення Фонду розвитку України (UDF). UDF зосередиться на залученні капіталу державного та приватного секторів у відбудову післявоєнної економіки через змішане фінансування.
Загалом можна сказати, що існує величезний інтерес до України, до співпраці з Україною та бізнесом з України. І головне домашнє завдання бізнесу та держави – створити максимально сприятливі умови для такої співпраці.
