Дайджест KPMG: Зміни у бухгалтерському обліку

1. Карантин через COVID-19 завершується з 1 липня
2. З 1 серпня скасують спецгрупу ЄП, мораторій на окремі перевірки ДПС та воєнні податкові пільги: прийнято закон
3. Мінфін затвердив нову форму авансового звіту та порядок його заповнення
4. З 8 липня блокувати ПН будуть за новим порядком
5. Повний перехід на новий формат платіжок при сплаті податків та ЄСВ з 1 липня
6. Мінфін знов оновив декларацію з податку на прибуток

30 червня набрала чинності Постанова №651 щодо завершення дії карантину через COVID-19 та режиму надзвичайної ситуації у зв'язку з пандемією коронавірусу з 1 липня 2023 року.

У зв’язку зі скасуванням карантину закінчився строк дії тимчасових карантинних ПДВ-пільг.

Завершила свою дію медпільга (за п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ) — яка звільняла від ПДВ ввезення і внутрішньоукраїнські постачання ліків, медвиробів, медобладнання та інших товарів за Переліком, затвердженим постановою КМУ від 20.03.2020 № 224.

Нагадаємо: cрок її дії встановлювався «по останній календарний день місяця закінчення карантину». Ну а оскільки карантин діяв до 30 червня 2023 року (тобто останнім місяцем карантину був червень), то і строк дії медпільги був до кінця червня. А тому з 1 липня медпільга не працює і ввезення / постачання товарів з Переліку № 224 повинні здійснюватися «з ПДВ» (тобто оподатковуватися ПДВ).

У зв’язку із цим благодійникам також слід врахувати, що такі оподатковувані постачання медтоварів тепер на загальних підставах треба враховувати при підрахунку ПДВ-обсягів у цілях ПДВ-реєстрації. Нагадаємо, раніше до кінця карантину громадським об’єднанням і благодійним організаціям дозволялося не враховувати пільгові постачання медтоварів (за п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ) у підрахунку 1-мільйонного порога для реєстрації платником ПДВ (на підставі «тимчасового» п. 72 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Генераторна пільга. Також через скасування карантину і закінчення строку дії тимчасового п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ і Переліку № 224 з 1 липня 2023 року припинила свою дію і генераторна пільга.

Тому з 1 липня імпорт і постачання в Україні генераторів та електротоварів більше не пільгуються, а оподатковуються ПДВ за загальними правилами.

У зв’язку із цим нагадаємо, що для перехідних операцій важлива дата першої події. Тому якщо перша подія (постачання / передоплата) відбулася до 1 липня 2023 року (тобто в пільговий період), то операція залишається пільговою і за другою (завершальною) подією (подією в оподатковуваний період після 1 липня) нараховувати ПДВ не треба. 

Спирт. У зв’язку зі скасуванням карантину:

• припинив дію тимчасовий порядок відвантаження спирту етилового для виробництва дезінфікуючих засобів (передбачений п. 293 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ);
• до виробників лікарських засобів стали застосовуватися загальні вимоги щодо особливостей оподаткування, цільового використання і погашення податкових векселів, установлені ст. 229 ПКУ при виробництві дезінфікуючих засобів, з використанням спирту етилового, що оподатковується акцизним податком за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-процентного спирту.

Регулювання цін. Нагадаємо, що під час карантину:

• на деякі товари, що мають істотну соціальну значущість, установлювався граничний рівень торгової надбавки (націнки) в розмірі не більше ніж 10 % (п. 4112 постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236);
• роздрібні продавці таких товарів повинні були заздалегідь декларувати підвищення на них роздрібних цін (згідно з Порядком, визначеним постановою КМУ від 22.04.2020 № 341).

Із завершенням карантину необхідність такого декларування підвищення роздрібних цін на соціально значущі товари скасовано (постанова КМУ від 22.04.2020 № 341, що визначає механізм такого декларування, з 01.07.2023 втратила чинність).

Утім, з 1 липня 2023 року на зміну карантинним правилам запрацювали воєнні норми, передбачені постановою КМУ від 19.06.2023 № 650, згідно з якими:

• для деяких продовольчих товарів вітчизняного виробництва (крім товарів, маркованих як органічна продукція) збережений граничний рівень торгової надбавки (націнки) в розмірі не більше 10 %;
• для деяких продовольчих товарів передбачений максимальний строк здійснення розрахунків — не пізніше ніж через 10 календарних днів з дня виставляння постачальником таких товарів рахунку для оплати за поставлену продукцію.

А також до карантину / під час карантину і тепер після карантину (під час воєнного стану, далі - ВС) продовжують діяти обмеження за цінами, пов’язані з алкоголем і тютюном (мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на алкогольні напої / максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби).

Мораторій на штрафи від ДПС під час карантину. Як розʼяснюють податківці, з 27 травня 2022 року і на період дії воєнного стану превалюють норми пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ щодо питання звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків.

Отже, в цьому сенсі скасування карантину не матиме для бізнесу великого значення. Норма пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК щодо мораторію на застосування штрафних санкцій за порушення строків нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період карантину не діє з 27 травня 2022 року і на період дії воєнного стану.

Самовиправлення. Нагадаємо, що виправити помилки за воєнні періоди можна без самоштрафу і пені (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Що ж до самовиправлення довоєнних (карантинних) помилок, то фіскали раніше роз’яснювали, що (зважаючи на штрафний карантинний мораторій) самоштрафу і пені не буде, тільки якщо «карантинні» помилки платник устигне виправити до кінця карантину (див. БЗ 102.20.02 //  zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38366, що діяла до 08.06.2022, і листи ДПСУ від 26.04.2021 № 1721/ІПК/99-00-18-04-01-06 та від 23.06.2021 № 2519/ІПК/99-00-21-02-02-06).

Податкові перевірки. Нагадаємо, що дія карантинного перевірочного мораторію (п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) через воєнний стан була призупинена. І замість нього ввели «воєнні» перевірочні правила (за п.п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). А тому такі «воєнні» перевірочні правила продовжать свою дію і після скасування карантину.

Неподаткові перевірки. Хоча зі скасуванням карантину втратять чинність карантинні перевірочні обмеження (встановлені п. 3 розд. II Закону України від 17.03.2020 № 533-IX), проте водночас продовжать дію воєні обмеження (за постановою КМУ від 13.03.2022 № 303). Тому мораторій на проведення планових і позапланових заходів держнагляду (контролю) та державного ринкового нагляду збережеться.

А також можливі позапланові перевірки Держпраці (за підставами зі ст. 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX).

Щодо ЄСВ (після скасування карантину) з 1 липня 2023 року також збережеться мораторій на штрафи і перевірки (згідно з «воєнними» правилами, передбаченими пп. 921, 922, 923 розд. VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, які фактично перекрили «карантинні» пп. 911.1, 911.2, 912 ще з початку ВС).

Податкові строки. Нагадаємо, що з введенням карантину призупинялися:

• строки давності за ст. 102 ПКУ (за п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ), а також (за п. 528 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ):
  • строки адміноскарження (крім оскарження законності декларування бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення);
  • надання в письмовій формі ІПК;
  • надання відповідей на запити податківців, за деякими винятками.

З введенням воєнного стану призупинення строків скоригували «воєнні» правила п. 102.9 і п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Тому зі скасуванням карантину такі «воєнні» правила призупинення строків продовжать свою дію.

30 червня 2023 року ВРУ підтримала у другому читанні законопроєкт №8401 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».

Наразі остаточний текст закону не оприлюднений. Тому поки що невідомо, яку саме редакцію прийняла ВРУ.

Очікується, що набрання чинності Законом відбудеться з 1 серпня, після підписання Закону Президентом.

Серед головних змін, передбачених законопроєктом №8401 - скасування спецгрупи ЄП, початок перевірок ДПС, скасування пільг з ЄП та ЄСВ для ФОПів, а також застосування всіх видів штрафів.

З 1 серпня 2023 р. скасовується 2% єдиний податок. Окремо щодо регулювання переходу з 2% ЄП законопроєкт передбачає:

• платник 2% ЄП матиме право подати заяву про відмову від застосування 2% ЄП та вказати, на яку систему оподаткування він бажає перейти;
• без подання такої заяви, а також якщо в заяві платник не вкаже бажану систему, платник 2% ЄП автоматично переводитиметься на систему, на якій перебував до обрання 2% ЄП;
• новостворені суб’єкти господарювання, які з дня державної реєстрації обрали 2% ЄП, автоматично вважатимуться платниками ЄП третьої групи зі ставкою 5%;
• автоматичне відновлення прав і обов’язків платника ПДВ для тих суб’єктів, у кого реєстрацію платником ПДВ було призупинено;
• надання платникам, які у 2023 році перейшли з 2% ЄП на загальну систему, право перейти повторно у 2023 році на спрощену систему за своїм вибором шляхом подання заяви. При цьому в разі подання заяви до 1 вересня 2023 року такий платник вважатиметься платником ЄП з 1 серпня 2023 року.

Перевірки ДПС. Відновлення проведення планових документальних перевірок виключно для платників податків, які:

• здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
• здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);
• надають фінансові, платіжні послуги.

Інші зміни для фізосіб-«єдинників». Законопроєктом також передбачено:

• «технічний борг» (який виник із 1 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року в електронному кабінеті) не враховувати під час визначення можливості платника продовжувати перебування на спрощеній системі;
• зберегти право добровільної сплати ЄП і ЄСВ для прифронтових територій (зокрема територій можливих бойових дій);
• відновлення для ФОП – платників єдиного податку І та ІІ груп обов’язку сплачувати єдиний податок, крім тих, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих територіях України;
• передбачити звільнення від фінансової відповідальності за порушення у сфері застосування РРО (крім як під час торгівлі підакцизними товарами), якщо вони були вчинені на прифронтових територіях (зокрема на територіях можливих бойових дій);
• надати можливість ФОПам – платникам ЄП без ПДВ вказувати в розрахункових документах назви товарів (послуг) за спрощеною формою.

З 1 жовтня 2023 року відновлюється застосування штрафних санкцій за порушення порядку використання РРО/ПРРО (крім санкцій за порушення, що вчинені на окупованих територіях чи територіях бойових дій).

Водночас, встановлюється зменшений розмір штрафу штрафних санкцій (25% та 50% вартості товару замість 100% і 150% відповідно) за незастосування РРО/ПРРО, невидачу розрахункового документа або видачу розрахункового документа на неповну суму покупки, що застосовуються до ФОП – платників єдиного податку (до закінчення воєнного стану, але не довше ніж до 1 серпня 2025 року).

Викладено в новій редакції форму Звіту, який за необхідності складають та подають фізособи, що отримували кошти / електронні гроші на відрядження або під звіт. Також у новій редакції викладено Порядок складання зазначеного Звіту.

Зміни у формі звіту:

1. Звіт отримав назву «Звіт про використання коштів / електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт». З 1 квітня 2023 року у відрядженні та для госппотреб можна використовувати як готівкові та безготівкові кошти, так і електронні гроші.

2. зі Звіту прибрали:

• інформацію про відділ, цех, професію, посаду підзвітної особи;
• блок «Звіт перевірено» та відривну частину «Розписка» про отримання бухгалтером Звіту та підтвердних документів.

Крім того, оптимізували кількість підписів бухгалтера, що проставляються у Звіті. У новій формі підпис особи, відповідальної за ведення бухобліку, проставлятиметься лише один раз. Як і раніше, Звіт затверджує керівник (уповноважена ним особа) або самозайнята особа;

3. в формі Звіту застарілий термін «платіжне доручення» змінено на «платіжна інструкція».

Порядок складання.

У цілому його приведено у відповідність до чинної редакції п. 170.9 ПКУ.

Нагадаємо, що з 1 квітня 2023 року ПКУ вимагає подавати Звіт лише:

• у разі виникнення оподатковуваного доходу;
• за готівковими розрахунками, крім випадку, коли використана готівка не перевищила суму належних працівнику добових.

Строк подання Звіту встановлено п.п. 170.9.3 ПКУ. У загальному випадку його слід подати до закінчення місяця, наступного за місяцем завершення відрядження або окремої цивільно-правової дії за дорученням роботодавця.

Якщо підзвітна особа застосовувала корпоративні чи особисті платіжні інструменти (їх реквізити) для проведення розрахунків у безготівковій формі та/або для отримання готівки у межах суми добових, то за відсутності оподатковуваного доходу з 1 квітня 2023 року Звіт не складається та не подається.

Строки повернення надміру витрачених коштів з 1 квітня 2023 року встановлені ПКУ тільки для випадків, коли підзвітна особа здійснює безготівкові розрахунки із використанням корпоративних / особистих платіжних інструментів або їх реквізитів.

В оновленому Порядку складання прописано, що за наявності надміру витрачених коштів їх сума має бути повернена до каси або зарахована на рахунок особи, що їх видала, до або при поданні Звіту.

Якщо Звіт не подається, оскільки для цього відсутні підстави, то у загальному випадку повернути видані кошти потрібно до закінчення місяця, наступного за місяцем завершення відрядження / виконання окремої цивільно-правової дії.

Якщо видано готівку на госппотреби. В такому випадку слід пам’ятати про Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148 (далі — Порядок № 148). У ньому НБУ встановив свої строки повернення невикористаних готівкових коштів, що відрізняються від прописаних у Порядку складання.

У загальному випадку готівку на госппотреби видають на строк не більше 2 робочих днів, уключаючи день їх отримання (п. 19 Положення № 148). Виняток — закупівля сільгосппродукції (10 робочих днів) та брухту чорних і кольорових металів (30 робочих днів). Зараз за порушення таких строків  відповідальності не передбачено.

А от порушення передбачених ПКУ строків повернення надміру витрачених коштів призводить до виникнення оподатковуваного доходу фізособи.

Як зазначено у п. 3 Порядку складання, дохід виникає, якщо платник податку не повертає суми надміру витрачених коштів / електронних грошей протягом звітного місяця, на який припадає граничний строк подання Звіту.

Джерело: Наказ від 09.05.2023 р. № 239

7 червня на сайті КМУ оприлюднено текст Постанови №574 від 02.06.2023.
Постанова №574 набирає чинності через 30 днів з дня її опублікування, крім норми щодо автоматичної реєстрації зупинених ПН/РК у разі прийняття рішення про врахування таблиці даних за виконання певних умов. Ця норма діятиме з наступного дня за днем набрання чинності цією постановою.

8 червня Постанову №574 опубліковано в «Урядовому курʼєрі». Відповідно її норми, крім окремої, почнуть діяти з 8 липня.

Короткий зміст змін:

• Передбачено автоматичну реєстрацію ПН/РК у разі виведення платника податку з переліку ризикових за виконання певних умов, які передбачені Порядком зупинення.
• Передбачено автоматичну реєстрацію зупинених ПН/РК у разі прийняття рішення про врахування ТПП за виконання певних умов.
• Визначено механізм адміністративного оскарження рішень про внесення платника податку до переліку ризикових та неврахування ТПП.
• Визначено, якщо платника внесено до переліку ризикових, то дія рішення щодо врахування ТПП автоматично призупиняється, проте не скасовується, що позбавляє платника податку від необхідності повертатись до питання повторного врахування таблиці після виведення його з переліку ризикових.
• У рішенні про внесення платника податку до переліку ризикових додано інформацію щодо дати включення до переліку ризикових контрагента, операції з яким визначено як ризикові.

Джерело: Постанова КМ України від 02.06.2023 № 574 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165» (tax.gov.ua)

Мінфін наказом від 22.03.2023 р. №148 затвердив новий Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення.

Порядок №148 почав діяти з 1 квітня 2023 року, але до 1 липня діє перехідний період.

Головною метою Наказу №148 є, зокрема, спрощення алгоритму заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції платниками та органами виконавчої влади шляхом скорочення кількості його обов’язкових полів.

 Так, кількість обов’язкових полів, які заповнюються платниками у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції, зменшено до 2 полів – для платників на бюджетні / небюджетні / депозитний рахунки («Код виду сплати», «Додаткова інформація запису») та до 1 поля – для платників на єдиний рахунок («Додаткова інформація запису»).

Сплата податків через єдиний рахунок

Порядком №148 запроваджено використання структурованого формату реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції, зокрема і для платників, які використовують єдиний рахунок, що передбачає заповнення одного обов’язкового поля «Додаткова інформація запису». Тобто при сплаті коштів на єдиний рахунок платники заповнюють це поле таким чином: «сплата на єдиний рахунок».

Якщо у платника, який використовує єдиний рахунок, є необхідність у сплаті коштів зі спрямуванням їх належному отримувачу, то в платіжній інструкції потрібно заповнити 2 обов’язкових поля, зазначивши в них: номер рахунку отримувача та суму. 

Також для платників, які використовують єдиний рахунок, передбачено можливість сплати коштів однією платіжною інструкцією одночасно більше як одному отримувачу, вказавши в реквізиті «Призначення платежу» номера бюджетних та/або небюджетних рахунків таких отримувачів та відповідні суми. 

З метою надання можливості виконання платниками своїх обов’язків щодо сплати належних платежів до бюджету та фондів соціального страхування у разі, якщо надавач платіжних послуг не забезпечив розробку програмного забезпечення в частині використання платниками структурованого формату реквізиту «Призначення платежу», таким платникам збережено можливість використання реквізиту «Призначення платежу» в старому форматі (неструктурованому).

Для цього такі надавачі платіжних послуг повинні у найкоротший термін проінформувати своїх клієнтів щодо формату використання ними реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції.

Але платникам, які під час сплати податкових платежів та єдиного внеску використовують структурований формат реквізиту «Призначення платежу» (тобто новий формат), при занесенні даних про «Код виду сплати» та «Додаткову інформацію запису» потрібно використовувати виключно наявні поля платіжної інструкції, а саме поле «Код виду сплати» та поле «Додаткова інформація запису».

Джерело: Про затвердження Порядку заповне... | від 22.03.2023 № 148 (rada.gov.ua)

Мінфін Наказом від 07.06.2023 №302 (у редакції Наказу від 28.06.2023 №353), знов вносить зміни до цієї форми та її додатків.

Документ підготовлено з метою реалізації положень Закону України від 12.01.2023 р. № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг».

Нагадаємо, що Законом №  2888, зокрема, викладено в новій редакції абзац 2 п.п. 141.1.3 та абзац 2 п.п. 141.1.4 ПКУ щодо:

• збільшення фінансового результату до оподаткування на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах), та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах);
• зменшення фінансового результату до оподаткування на від’ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах), та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах).

У зв’язку з тим додаток РІ до Податкової декларації приводиться у відповідність до ПКУ.

Крім того, внесено правки до додатку ДІЯ.

Відповідно до п. 46.6 ПКУ нові форми декларацій набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.

Наказ №302 набере чинності з дня його опублікування.

У разі опублікування наказу у ІІІ кварталі, вперше звітувати за оновленою формою будемо за IV квартал 2023 року.