Дайджест KPMG: Зміни у бухгалтерському обліку

1. Набрав чинності наказ, що оновлює форму об'єднаної звітності.
2. Довідник УКТ ЗЕД оновлено.
3. Мінфін коригує декларацію з податку на прибуток.
4. Президент підтримав закон про обмін інформацією про рахунки та збільшення строків зберігання первинки.
   
5. Чи враховуються при визначенні об’єкта оподаткування витрати за договорами про надання автотранспортних послуг у разі відсутності товарно-транспортних накладних (ТТН)?
   
6. ДПС буде розблоковувати ПН/РК за новим Порядком.
   

Мінфін наказом від 02.03.2023 р. № 113 вніс зміни до форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядку його заповнення та подання податковими агентами.

В новій редакції викладено наступні форми:

• Податковий розрахунок;
• Додаток 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам»;
• Додаток 3 «Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу»;
• Додаток 4 ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору»;
• Додаток 6 «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства».

З'явиться графа 26 «Ознака наявності трудового договору з нефіксованим робочим часом (1 - так, 0 - ні)» , яка встановлюється відповідно до ст. 211 глави III КЗпП. Ознака «1» проставляється у разі, якщо працівник виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, ознака «0» – якщо до працівника не застосовуються умови ст. 211 глави III КЗпП.

Наказ № 113 офіційно опубліковано 5 травня у виданні «Офіційний вісник України». Таким чином, з цієї дати він набрав чинності. З урахуванням положнь п. 46.6 ПКУ, звітувати за новою формою Розрахунку необхідно буде за IІІ квартал 2023 року. 

2 травня ВРУ прийняла в цілому законопроєкт від 05.04.2023 р. № 9184, яким вносяться зміни до Митного кодексу України задля приведення кодів УКТ ЗЕД у відповідність до Закону України «Про Митний тариф України». Про це свідчить інформація із картки зазначеного проєкту Закону.

Прийнятим документом пропонується привести окремі коди товарів УКТ ЗЕД, зазначені у статтях 282, 287 та розділі XXІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, у відповідність до нової версії Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженої Законом України від 19.10.2022 р. № 2697-ІХ «Про Митний тариф України».

При цьому, прийнятим Законом не передбачається розширення переліку товарів, щодо яких Митним кодексом України встановлено пільгові умови оподаткування.

На сайті ДПСУ оприлюднено проєкт наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до додатків до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств». 

Документ підготовлено з метою реалізації положень Закону України від 12.01.2023 р. № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг».

Нагадаємо, що Законом №  2888, зокрема, викладено в новій редакції абзац 2 п.п. 141.1.3 та абзац 2 п.п. 141.1.4 ПКУ щодо:

• збільшення фінансового результату до оподаткування на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах), та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах);
• зменшення фінансового результату до оподаткування на від’ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах), та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах).

У зв’язку з тим додаток РІ до Податкової декларації приводиться у відповідність до ПКУ.

Оскільки додаток РІ є необхідною складовою прибуткової декларації, то платники податку на прибуток матимуть оновлену форму. Після затвердження та опублікування відповідного наказу необхідно буде звітувати за оновленою формою.

21 квітня Президент підписав Закон України від 20.03.2023 р. № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки».

Також цим документом збільшується з 3 до 5 років строк зберігання суб'єктами господарювання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків.

Закон розроблено з метою впровадження Україною Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки, схваленого ОЕСР (далі – Стандарт CRS). Впровадження у національне законодавство Стандарту CRS є обов’язковою умовою для приєднання України до міжнародної системи обміну інформацією в рамках Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (далі – Багатостороння угода CRS), до якої, нагадуємо, Україна в особі ДПС приєдналася у серпні 2022 року.

Зокрема, основні положення закону встановлюють:

• функції та права контролюючих органів для забезпечення отримання інформації, необхідної для обміну, відповідно до Стандарту CRS;
• вимоги для фінансових агентів застосовувати правила Стандарту CRS під час здійснення належної комплексної перевірки фінансових рахунків та подавати до ДПС інформацію про фінансові рахунки власників рахунків, які є податковими резидентами інших юрисдикцій – партнерів з обміну інформацією;
• вимоги щодо мінімального строку зберігання документів та порядку надання контролюючому органу таких документів деякими суб’єктами господарської діяльності; 
• порядок отримання інформації для податкових цілей контролюючим органом відповідно до Стандарту CRS та на запит від компетентного органу іноземної юрисдикції на підставі міжнародного договору;
• ефективний механізм контролю щодо дотримання вимог Стандарту CRS фінансовими агентами.

З 1 липня 2023 року законопроєкт вимагає від підзвітних фінансових установ України застосовувати заходи належної перевірки до фінансових рахунків для встановлення того, чи підлягають рахунки автоматичному обміну (чи є рахунки підзвітними).

Згідно з положеннями частин першої та третьої статті 909 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)).

Товарно-транспортна накладна є документом, який складається вантажовідправником для оформлення перевезень вантажів відповідно до укладеного договору і використовується для проведення остаточних розрахунків за надані послуги з перевезення вантажів. Оформлена товарно-транспортна накладна має бути у водія транспортного засобу під час здійснення перевезень вантажів за договором перевезення

Відповідно до абзацу першого підпункту 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Визнання витрат у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.1999 р. № 318  (далі – НП(С)БО 16), та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 2 (далі – МСБО 2) «Запаси» від 01.01.2014 р.

Згідно з пунктом 9 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Мінфіну від 20.10.1999 р. № 246, та пункту 10 МСБО 2 витрати на транспортування запасів включаються до собівартості запасів.

Крім того, витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема, витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), відповідно до умов договору (базису) поставки включаються до витрат на збут (п. 19 НП(С)БО 16).

Частиною першою статті 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363, товарно-транспортна документація – комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна – єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов’язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Враховуючи зазначене, у разі відсутності товарно-транспортної документації, яка підтверджує отримання послуг з перевезення вантажу, у тому числі товарно-транспортної накладної, яка відноситься до первинних документів та на підставі якої ведеться бухгалтерський облік, платник податків при визначенні фінансового результату до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку не має підстав для врахування вартості таких послуг при формуванні собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Джерело: Головне управління ДПС у Харківській області.

Проєктом нового порядку передбачено:  

1. Подання пояснень та копій документів для розблокування мінусових РК має право ініціювати отримувач (покупець), для чого:

• отримувач (покупець) надсилає такі пояснення та копії документів постачальнику (продавцю) в електронному вигляді через електронний кабінет;
• постачальник (продавець) подає такі пояснення та копії документів до ДПС.

Отримувач (покупець) отримує через електронний кабінет інформацію щодо дати подання пояснень та копій документів постачальником (продавцем) і результату розгляду таких пояснень, а також копій документів, комісією регіонального рівня.

2. У разі, коли у квитанції до ПН/РК зазначено код товару / послуги, операція за яким стала підставою для блокування, платник зможе подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.

Діючим порядком розблокування передбачено, що серед документів платник має надати договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти. Таке формулювання привело до того, що платники, які ніколи не займалися ЗЕД, отримували відмову в реєстрації з причин ненадання  зовнішньоекономічних договорів. 

Мінфін вирішив внести зміни у цей пункт. Новим текстом передбачено, що для розблокування ПН/РК платник має надати договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти. Сподіваємося, що таке формулювання допоможе тим, хто не займається ЗЕД. 

Крім того, перелік необхідних для подання пояснень документів доповнено іншими документами, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі. 

Джерело: Проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 26.04.2023 р.