Дайджест KPMG: Зміни у бухгалтерському обліку

У Положенні тепер прописано терміни:

• первинні документи – це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції;
• регістри бухгалтерського обліку (облікові регістри) – це  носії інформації, складені у паперовій або в електронній формі, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку. Регістри бухгалтерського обліку (облікові регістри) можуть бути у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів тощо.

Інші терміни у цьому Положенні використовуються у значеннях, визначених Законом про бухоблік, НП(С)БО, НП(С)БО в державному секторі та МСФЗ.

Також уточнено, що первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов'язане власним коштом виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їхніх повноважень, передбачених законами.

Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їхніх повноважень, передбачених законами. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством.

Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Записи у первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку, створених у паперовій формі, повинні здійснюватися тільки у темному кольорі чорнилом, пастою кулькових ручок. А записи у первинних документах, створених в електронній формі, здійснюються за допомогою електронних засобів оброблення інформації та іншими засобами, які б забезпечили збереження цих записів протягом установленого строку зберігання документів та запобігли внесенню несанкціонованих і непомітних виправлень.

Крім того, у новій редакції викладено Главу 4 Положення щодо виправлення помилок у первинних документах та регістрах бухгалтерського обліку. Зокрема, зазначено, що виправлення помилок у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку, що складені в електронній формі, способом сторно передбачає здійснення зворотного запису на величину помилки та одночасне зазначення правильної суми.

У первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку, що складені в електронній формі, під час виправлення помилок має бути збережена інформація, яка виправляється, та міститися відомості про дату виправлення, посади і прізвища осіб, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які склали виправлений електронний документ.

Виправлення вносяться до первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку в тому звітному періоді, у якому виявлено помилки.

Джерело: Наказ від 28.12.2022 №467 (зареєстрований у Мін'юсті 22.02.2023  за №323/39379).

З 1 серпня 2023 року електронна товарно-транспортна накладна (е-ТТН) в Україні стане обовʼязковою.

До 1 серпня 2023 необхідно відмовитися від паперових товарно-транспортних накладних на користь електронних документів. Для того, щоб підготуватися до використання е-ТТН, бізнесу достатньо укласти договір з одним із провайдерів, залучених до проєкту. Перелік провайдерів можна подивитися тут: Провайдери - е-ТТН (miu.gov.ua).

Президент України 3 березня 2023 р. підписав Закон № 2918-IX. Законом забезпечено можливість використання удосконалених електронних підписів, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, та засобів електронної ідентифікації з аналогічним рівнем довіри.

Таким чином, бізнес звільнили від обов'язку використовувати КЕП, особистий ключ якого зберігається у захищеному носії або токені.

Звісно ж, за власним бажанням, суб'єкт господарювання може зберігати свій КЕП у захищеному носії інформації.

Закон набирає чинності з 31 грудня 2023 року, окрім деяких положень.

Джерело: Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг" від 07.02.2023 р. № 2918-IX.

Передбачається, що за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня упродовж п’яти  робочих днів:

• або приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в РПН та надсилає його платнику податку;
• або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (далі - Повідомлення) з пропозицією щодо надання додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК;
• або приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику.

Платник податку матиме право подати до додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, платник податку подає до ДПС в електронній формі.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом п’яти  робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів, тоді комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН протягом п’яти  робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН в разі:

• ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
• та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Також маємо затверджені форми:

• рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН;
• повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН головних управлінь ДПС України в областях, Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Джерело: Наказ Мінфіну від 12.01.2023 р. № 19 затверджені зміни до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

ДПС повідомляє, що із 1 квітня 2023 року  року діятиме наказ Мінфіну від 28.12.2022 р. № 463, яким оновлено форми податкової накладної та декларації з ПДВ.

Податківці вказують, що платники ПДВ застосовують нові форми, затверджені наказом Мінфіну № 463, починається із:

• 1 квітня 2023 року - для ПН/РК, які з вказаного періоду платники зобов'язанні реєструвати в ЄРПН за новою формою (в т. ч. і ПН/РК які складені до 1 квітня 2023 року  року та не зареєстровані в ЄРПН);
• 1 травня 2023 року - для податкової декларації з ПДВ, яка подається за новою формою, починаючи із звітного (податкового) періоду за квітень 2023 року.

Також, починаючи із 1 травня 2023 року, за новою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Наказом Мінфіну від 12.01.2023 р. № 18 затверджені зміни відразу до 10-ти Національних положень (стандартів) бухобліку.

Зокрема, в НП(С)БО 8 "Нематеріальні активи" передбачено, що строк корисного використання, ліквідаційна вартість та метод амортизації нематеріального активу переглядаються на кінець звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигод. Нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання також на кінець кожного звітного року оцінюються на наявність ознак невизначеності обмеження строку їх корисного використання та за відсутності таких ознак підприємством установлюється строк корисного використання таких нематеріальних активів. Амортизація нематеріального активу нараховується, виходячи з нового методу нарахування амортизації, строку корисного використання та ліквідаційної вартості, починаючи з місяця, наступного за місяцем змін.

НП(С)БО 25 "Спрощена фінансова звітність" не застосовуватиметься підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства.

У НП(С)БО 2 "Консолідована фінансова звітність" оновлено, що його норми застосовують підприємства, які контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім материнських підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за МСФЗ.

Також в цьому НП(С)БО оновлено норми щодо поділу підприємств на малі, середні або великі.

Якщо у складі групи є підприємство, яке застосовує облікову політику, відмінну від прийнятої в консолідованій фінансовій звітності для подібних операцій та подій за схожих обставин, то при складанні консолідованої фінансової звітності у його фінансовій звітності робиться відповідне коригування.

Джерело: Наказом Мінфіну від 12.01.2023 р. № 18.

У разі виникнення у Вас необхідності у додатковому консультуванні з вищезазначених питань, будь ласка, звертайтесь до колег із відділу аутсорсингу бухгалтерського обліку та підготовки податкової звітності:

Тетяна Криницька, директорка, відділ податкового та юридичного консультування, KPMG  в Україні - tkrynytska@kpmg.ua

Олег Лиман, менеджер, відділ податкового та юридичного консультування, KPMG  в Україні - olyman@kpmg.ua