• 1000

У своєму недавньому звіті НБУ відзначив, що банківський сектор пройшов перші місяці війни з помірними втратами завдяки своєчасним діям Національного банку та банків для забезпечення безперебійної роботи фінустанов. На початку травня ми поспілкувалися з Сергієм Ніколайчуком, заступником Голови Національного банку України про те, як банківська система зустріла повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яка підготовча робота була проведена та які уроки варто вивчити та застосувати після перемоги.

Бесіду вів Дмитро Романович, заступник директора, урядові та міжнародні проєкти розвитку, KPMG в Україні.

photo-speaker-nbu-krm

Вже понад два місяці банківська система опирається економічним, фінансовим технологічним потрясінням. Як Національний банк України готувався до можливого повномасштабного вторгнення Росії в Україну?

Війна з Росією триває з 2014 року, тому ми завжди відчували небезпеку повномасштабного вторгнення, а відповідно заздалегідь готували та опрацьовували з банками плани безперебійної діяльності. Після того, як восени минулого року збільшився ризик повномасштабної війни, ми плани актуалізували. Ми регулярно збиралися та проводили наради з комерційними банками, обговорювали потенційні сценарії та погоджували наші можливі кроки, проте не вірили, що нам потрібно буде реалізовувати ці сценарії.

Зрештою, на жаль, підготовча робота знадобилася. З 24 лютого ми почали реалізовувати сценарії, над якими працювали. Абсолютна більшість членів правління, директори департаментів та ключові працівники 24 лютого о 7 ранку вже були на роботі в банку. Використавши наш досвід, здобутий у 2014 році, ми чітко розуміли, що потрібно робити в перші дні аби зупинити паніку на валютному ринку та серед вкладників і при цьому забезпечити максимальну безперебійність роботи банківської системи.


Використавши наш досвід, здобутий у 2014 році, ми чітко розуміли, що потрібно робити в перші дні аби зупинити паніку на валютному ринку та серед вкладників і при цьому забезпечити максимальну безперебійність роботи банківської системи.



Важливо відзначити, що в Україні банківська система знаходиться на високому рівні цифровізації. Тому 24 лютого дуже багато своїх функцій банки змогли легко перенести в цифрову площину.


Які ключові рішення НБУ призвели до того, що банківська система вистояла та продовжує функціонувати?

Пріоритетом була та залишається безперебійна робота банків – плани безперебійності  розроблялися банками та координувались керівництвом НБУ. Треба віддати належне героїчній роботі працівників банків, багато з яких працювали під час активних бойових дій – під  обстрілами та бомбардуваннями.

Важливо відзначити, що в Україні банківська система знаходиться на високому рівні цифровізації. Належний рівень готовності нам забезпечила ковідна криза, коли багато банків налагодили роботу в дистанційному режимі. Тому 24 лютого дуже багато своїх функцій банки змогли легко перенести в цифрову площину.

Які фактори зумовили високий рівень стійкості банківської системи під час війни?

Ми виділяємо три основних фактори. Перший – плани безперебійної роботи та їх реалізація, про що я вже згадував. Другий фактор – це реформа банківської системи, яка відбувалась з 2014 року. Попри ковідну кризу банки підійшли до війни у гарній фінансовій формі: вони демонстрували рекордну прибутковість до війни, мали задовільні показники ліквідності та капіталу.

НБУ проводив регулярне стрес-тестування для банків, що було важливим елементом підготовчої роботи для забезпечення їхньої стійкості. Банки відпрацьовували різні сценарії: як базові так і консервативні. Вони дивилися на свої слабкі місця та виконували роботу над помилками.

Третім фактором ми називаємо регуляторні дії Національного банку. З одного боку, НБУ наклав обмеження на роботу банківської системи аби зменшити ймовірність і масштаби відпливу коштів і капіталу з країни, які не можна було стримати ринковими механізмами. З іншого боку, надавав максимальну підтримку банкам аби полегшити проходження цього етапу.

review-magazine-nikolajchuk

Як банки ставилися до рішень НБУ? Чи вдалося вам налагодити ефективну взаємодію з ними?

Обмеження, які запровадив НБУ, допомогли банкам стримати панічні настрої вкладників та сприяли їхній безперебійній роботі. За дві години після прийняття постанови НБУ про обмеження (ред. – постанова №18 від 24 лютого 2022 року) відбулася нарада з керівниками найбільших банків, на якій ми вперше погодили роботу вже не в сценарних умовах, а під час воєнних дій. Ми регулярно спілкуємося з банками – щотижня протягом першого місяця проводили наради, обговорювали найболючіші питання. Наразі проводимо такі зустрічі раз на два тижні. Такі наради залишаються корисними, але гострота питань потроху зникає, залишаються робочі моменти, які постійно обговорюємо.

Найбільша DDoS атака на банківську систему в історії України сталася 15 лютого, за дев'ять днів до повномасштабного російського вторгнення в Україну. Експерти називають цю атаку радше інформаційно-психологічною, ніж руйнівною – вона не спричинила руйнування інфраструктури. Яких заходів вжив НБУ для підготовки та забезпечення належної кібербезпеки банківської системи?

15 лютого хакери здійснили потужну DDoS атаку на низку порталів державних установ України, зокрема на офіційні сайти Міноборони, ЗСУ, а також на онлайн сервіси двох великих державних банків – Приватбанку та Ощадбанку. Але того ж дня після 19 години робота сервісів була майже на 100% відновлена. На наступний день зранку DDoS атаки продовжувалися, проте до обіду і Приватбанк, і Ощадбанк повністю відновили всю роботу. Також було зафіксовано кілька хвиль атак на онлайн-сервіси інших банків, але жоден з них не втратив працездатності. Тобто менш ніж за добу всі системи українських банків відновилися і працювали в штатному режимі попри те, що DDoS атака продовжувалася.

Хакерська атака була здійснена і на Національний банк України, але була зупинена в штатному режимі. Я не можу сказати, що зараз ми почуваємо себе спокійніше – спроби зруйнувати системи НБУ та інших банків продовжуються, проте ці атаки успішно відбиваються. Всі інформаційні системи Національного банку продовжують працювати в штатному режимі, зокрема і система електронних платежів, якою користуються інші банки, офіційний сайт, внутрішня мережа.

З 2014 року кризовий план включав в себе сценарії відпрацювання та захисту від DDos атак та забезпечення стійкості банківської системи від кіберризиків із застосуванням новітніх технологій та рішень з кіберзахисту. Також у НБУ існує механізм обміну інформацією про кібератаки між центром кіберзахисту Нацбанку та іншими органами, банками, фінансовими установами тощо.


З 2014 року кризовий план включав в себе сценарії відпрацювання та захисту від DDos атак та забезпечення стійкості банківської системи від кіберризиків із застосуванням новітніх технологій та рішень з кіберзахисту.


21 лютого Верховна Рада ухвалила закон «Про хмарні послуги», який означає, що органи державної влади тепер можуть використовувати хмарні технології для збереження даних у хмарі. Як ви ставитеся до «стратегії Cloud First» для банків?

Цей закон підписаний Президентом у березні цього року. Він закладає засади для розвитку платформ інформаційно-комунікаційних технологій, що базуються на хмарних обчисленнях та реалізації політики пріоритету хмарного середовища у сфері державного управління, освіти, науки, інших сферах суспільного життя. Фактично цей закон наслідує той підхід, який вже з 2011 року впроваджувався багатьма провідними країнами: США, Великобританією, країнами Євросоюзу.

Повноцінно закон має запрацювати восени, але Національний банк ще в перші дні війни нормативно врегулював процес використання хмарних сервісів банками та процесинговими центрами.

Ми чудово розуміли, що сервери мають високу потенційну загрозу фізичного захоплення або знищення під час війни, що могло б ускладнити безперебійну роботу банківської системи. Тепер, коли банки мають право використовувати хмарні технології, у випадках руйнування серверів вони можуть відновити штатне функціонування та зберегти всю необхідну інформацію. 

Наскільки ситуація в банках зараз відрізняється від 2014-2015 років та чи доречно порівнювати?

Немає сенсу порівнювати. У 2014 році банківська система була слабкою, що зрештою призвело до «банкопаду». Наразі банківська система сильна та підготовлена. Очевидно, що з 24 лютого стан справ банків погіршився, проте дати кількісні оцінки ми наразі не можемо, адже стан справ у банках різний.

Національний банк ініціював зміни до законодавства, які унеможливлюють застосування заходів впливу за порушення банками нормативів, зокрема достатності капіталу, ліквідності. Тим самим ми забезпечили банкам можливість продовжувати працювати навіть, якщо їх нормативи нижчі за регуляторні нормативні значення. Тож банки мають можливість продовжувати кредитувати, навіть якщо вони зазнаватимуть збитків.

Щодо ліквідності, то протягом перших тижнів війни у нас був певний тиск на ліквідність банків, насамперед пов'язаний з тим, що українці активно знімали готівку. Проте ця тенденція зупинилася завдяки безперебійній роботі онлайн сервісів банків. Зараз ми спостерігаємо, що гривневі вклади населення збільшилися приблизно на 20% порівняно з початком війни, а кошти юридичних осіб почали зростати після того, як з середині квітня почала збільшуватися економічна активність.

Рівень ліквідності банківської системи нас не лякає, він збільшився з початку війни. Наприклад, за останні тижні обсяг депозитних сертифікатів у портфелях комерційних банків стабільно перебував на рівні близько 180 млрд грн.

Interview Nikolajchuk NBU

Чи має сенс за нинішніх обставин прогнозувати процес приватизації державних банків, активна підготовка до якої велась ще до лютого?

Попри війну ми не відкладаємо плани щодо продовження реформ банківської системи. Одна з них була реалізована – Ощадбанк став одним з учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Як і раніше, ми вважаємо, що частка державного сектору в банківській системі має знизитися до 25%.

Ми розуміємо, що під час війни державні банки мають більший кредит довіри. Вони активніші на ринку кредитування, беруть участь у програмах кредитування малого та середнього бізнесу, які підтримуються урядом, наприклад кредитування посівної. Але ще раз підтверджую, що наша стратегічна мета – зниження частки державного сектору до 25% – залишається актуальною.


Попри війну ми не відкладаємо плани щодо продовження реформ банківської системи.

Як і раніше, ми вважаємо, що частка державного сектору в банківській системі має знизитися до 25%.


НБУ є великим джерелом бюджетного фінансування з початку війни, але поки це не надто сильно впливає на інфляцію та макроекономічну стабільність. Як довго така ситуація може залишатися відносно стабільною без величезних викривлень?

З першого дня війни ми розуміли, що не можемо продовжувати проводити нашу монетарну політику на основі ринкових механізмів та режиму інфляційного таргетування, коли ключовим інструментом є облікова ставка. Під час війни багато ланок монетарної трансмісії просто не працюють. У нас залишався один інструмент аби задовільнити очікування населення та бізнесу – зафіксувати обмінний курс.

Це було вимушене рішення, яке в умовах війни зменшує наші резерви. З іншого боку, ми за допомогою валютних обмежень знижуємо попит на валюту та не допускаємо втечу капіталу.

З огляду на те, що ми одночасно прийняли рішення про доцільність фінансування дефіциту бюджету з боку Національного банку (з початку війни НБУ купив облігацій внутрішньої державної позики на 100 млрд гривень, це понад 3 млрд доларів США), в поточних умовах економіці потрібен буде фіскальний імпульс. Великий дефіцит бюджету багато в чому спричинений падінням доходів бюджету та необхідністю величезних воєнних, гуманітарних та соціальних видатків.

Такий підхід може працювати, доки в нас залишаються міжнародні резерви. На початок травня їхній рівень сягав близько 27 млрд доларів США, що є близьким до рівня на початку війни. Ми витрачаємо по 2 млрд доларів США на місяць для забезпечення потреб оборони, критичного імпорту, розрахунків з платіжними системами. З іншого боку ми отримуємо фінансування від іноземних партнерів – з початку війни вже надійшло близько 5 млрд доларів США.

Але ми розуміємо, що в довгостроковій перспективі ця система нежиттєздатна. Ми не зможемо весь час жити виключно за рахунок зовнішніх залучень чи грантів. Поступово нам потрібно буде відновлювати нормальне функціонування валютного ринку, який має бути збалансованішим, та повертатися до інфляційного таргетування та облікової ставки як нашого основного інструменту.


З початку війни ми зібрали понад 16,5 млрд грн, які ми перераховували на відповідні запити Національної гвардії, Національної поліції, Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби.


Розкажіть про спеціальний рахунок НБУ на підтримку ЗСУ. Це був дуже несподіваний крок – чи виявився він ефективним?

У перший день війни у членів Правління Національного банку виникла ідея відкрити спеціальний рахунок для того, щоб всі бажаючі могли перерахувати кошти на підтримку Збройним Силам України. Ми чудово розуміли, що таких бажаючих буде багато, а у НБУ є кредит довіри, чого не вистачає багатьом організаціям, які збирають кошти.

Так з початку війни ми зібрали понад 16,5 млрд грн, які ми перераховували на відповідні запити Національної гвардії, Національної поліції, Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби. Левова частка надходжень надійшла від громадян України. Близько 5 млрд грн в еквіваленті надійшли з-за кордону в іноземних валютах.

Які три уроки, на вашу думку, варто вивчити фінансовому сектору після перемоги України?

Реформи банківської галузі працюють – це урок перший. Якщо ви робите те, що узгоджується зі світовою практикою та рекомендаціями експертів, можна зробити систему набагато сильнішою. Ті реформи, які відбулися в банківській системі, це підтверджують. І після війни ми будемо їх продовжувати.

Другий урок – це ризик менеджмент. Ви маєте бути готовими до найжорсткіших сценаріїв. Стрес-тестування банків, яке ми робили до війни щороку, виявилося корисною вправою, яка дозволила банкам підготуватися до війни.

Третій урок – роль цифрових технологій в нашому житті продовжує зростати, а тренд останніх 10-20 років банківської системи на цифровізацію буде тільки посилюватися. І в цьому контексті питання кібербезпеки набуває все більшої ваги.